Рішення № 9032161, 25.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2010 р.Справа № 24/212-09-6019 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО”, м. Київ До відповідача: Державного підприємства „Дослідного господарства „Новоселівське” селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення”

про стягнення 33463.68 грн.

Суддя          О.Ю. Оборотова

За участю представників:

позивача: Грищенко О.М. на підставі довіреності від 01.07.2009р.

відповідача: не з’явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Дослідного господарства „Новоселівське” селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення” про стягнення 33463,68 грн.

11.12.2009р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач у судові засідання не з’явився, про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях.

Розглянув матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, - суд встановив:

24.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро” (продавець) і Державним підприємством „Дослідного господарства „Новоселівське” селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення” (покупець) укладений договір купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №01/09-ОД, предметом якого визначення умов купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.06.2009р. (суддя Смелянець Г.Є. справа №10/66-09-1967) позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро” до відповідача Державного підприємства “Дослідне господарство “Новоселівське” Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення про стягнення 59993,09 грн. задоволено. Стягнуто з Державного підприємства “Дослідне господарство “Новоселівське”Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро” основний борг в сумі 45120 (сорок п’ять тисяч сто двадцять) грн., пеню в сумі 3161 (три тисячі сто шістдесят одна) грн. 48 коп., 3% річних в сумі 394 (триста дев’яносто чотири) грн. 42 коп., інфляційні в сумі 2293 (дві тисячі двісті дев’яносто три) грн. 19 коп., штраф в сумі 9024 (дев’ять тисяч двадцять чотири) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 600 (шістсот) грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн., витрати на послуги адвоката в сумі 3000 (три тисячі) грн.

23.06.2009р. господарським судом Одеської області видано відповідний наказ про примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2009р.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України.

Як вбачається з матеріалів справи, наявний лист відділу державної виконавчої служби Котовського міськрайонного управління юстиції Одеської області за вих. №12384 від 22.09.2009р., відповідно до якого повідомляє, що 22.07.2009р. було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Одеської області №10/66-09-1967 виданого 23.06.2009р. при проведенні виконавчих дій примусового характеру, боржником було частково виконано рішення суду: платіжним дорученням №64 від 23.07.2009р. на рахунок позивача було перераховано 48 281,48грн.

Відповідно ч.2 ст. 35 ГПК України, факти встановленні рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідач несвоєчасно та неналежно виконав умови договору щодо проведення повного розрахунку за отриманий товар і виконання рішення господарського суду Одеської області від 10.06.2009р., так як заборгованість ДП „ДГ „Новоселівське” СГІ НЦНС” перед ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО” згідно договору №01/09-ОД купівлі –продажу товару на умовах відстрочення платежу від 24.09.2008р. була фактично погашена 23.07.2009р.

Згідно п. 8.1. договору №01/09-ОД від 24.09.2008р. за невиконання або неналежне виконання умов договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання, серед іншого, виникають з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ч. 2 ст. 692 ЦК України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як вказано в примітці доданих Додатків до договору №01/09-ОД від 24.09.2008р., в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S = (А1/А2) * В, де S –ціна на момент оплати, В –ціна на момент підписання, А2 –курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору, А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.

Як вбачається з матеріалів справи, наявний лист №26-44/96-152 від 15.01.2010 від АКБ “Укрсоцбанк”: станом на 24.09.2008р. –за 100 дол. США –485,51грн.; на 23.07.2009р. - за 100 дол. США –766,32грн.

Звідси, 7,66 грн./дол. США / 4,85 грн./дол. США * 45 120 грн. = 71 261, 69грн.

Виходячи із вищенаведеного, розмір курсової різниці становить 26 141,69грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У розділі 8 договору №01/09-ОД від 24.09.2008р. передбачені умови щодо відповідальності сторін, а саме встановлено, що за прострочення виконання зобов’язання відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення (п.8.2. договору); сторони відповідно до ст.259 ЦК України домовилися про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним договором. Крім цього сторони відповідно до п.6 ст.232 ГК України домовилися про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань за даним договором здійснюється без обмеження строку (п.8.3. договору); відповідач у випадку порушення умов оплати вартості товару сплачує на користь позивача штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару (п.8.4. договору).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином сума пені складає 3 196,73грн., 3% річних 410,70грн. та сума індексу інфляції 1714,56грн.

Згідно п. 11.1. договору №01/09-ОД від 24.09.2008р. договір діє з моменту його підписання і до повного виконання Сторонами обов’язків по договору.

Відповідач покладені на себе зобов’язання не виконав своєчасно, належно та в повному обсязі, відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору.

11.12.2009р. до господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд позов задовольнити частково та стягнути з відповідача пеню у розмірі 3196,73грн., 3% річних – 410,70грн., індекс інфляції –1714,56грн., державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та адвокатські послуги пропорційно частині задоволення позову, а у інших позовних вимогах відмовити повністю.

Відповідно до ст. 44 Господарсько процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також на оплату послуг адвоката в сумі 3000 грн. покладаються на відповідача у справі.

Для виконання передбаченому в даному договорі зобов’язань та користування всіма наданими відповідно до договору правами, Виконавець призначає свого працівника: адвоката Бонтлаба В.В., що діє на підставі Свідоцтва про права на заняття адвокатською діяльністю №3280 від 24.04.2008р. та посвідчення адвоката. Наявність у справі Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 27.11.2009р., наявність у справі платіжного доручення від 13.08.2009р. №394, згідно з яким, позивачем здійснено оплату послуг адвоката в сумі 2000 грн.

Таким чином встановлені обставини справи свідчать, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підтверджуються документальними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому задовольняються господарським судом в повному обсязі.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                   ВИРІШИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" до відповідача Державного підприємства „Дослідного господарства „Новоселівське” селекційно-генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та сортовивчення” про стягнення 33463,68 грн. - задовольнити.

2.          Стягнути з Державного підприємства “Дослідне господарство “Новоселівське” Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (66360, Одеська область, Котовський район, с. Новоселівка, код ЄДРПОУ 00494611, п/р 26007500011866 в ВАТ “Ощадбанк”, МФО 388272; п/р 26008310953701в АБ “Південний”в м. Котовськ, МФО 328209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро” (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 25591321, п/р 26008001331921 в АТ “ОТП Банк” у м. Києві, МФО 300528) –курсову різницю у сумі 26 141,69грн., 3% річних в сумі 410,70 грн., інфляційні в сумі 1714,56., пеню у сумі 3196,73грн. та витрати на послуги адвоката в сумі 2000 (три тисячі) грн.

3.          Стягнути з Державного підприємства “Дослідне господарство “Новоселівське” Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення (66360, Одеська область, Котовський район, с. Новоселівка, код ЄДРПОУ 00494611, п/р 26007500011866 в ВАТ “Ощадбанк”, МФО 388272; п/р 26008310953701в АБ “Південний”в м. Котовськ, МФО 328209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро” (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 25591321, п/р 26008001331921 в АТ “ОТП Банк” у м. Києві, МФО 300528) –витрати по сплаті державного мита в сумі 400 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236грн.

4.          Видати довідку на повернення зайво сплаченого держмита у сумі – 65,36грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                     О.Ю. Оборотова