Рішення № 9032058, 20.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2010 р.Справа № 26/273-09-6297 Господарський суд Одеської області у складі : судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

від позивача : Кривоніс Б.Р. за довіреністю від 19.01.2010 р.

Слюсар Б.Р. за довіреністю від 15.01.2010 р.

від відповідача : Легоньков І.О. керівник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Віктар”

до відповідача : приватного підприємства „ГОРОД СОЛНЦА”

про стягнення 61587,59 грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія Віктар” ( далі - Позивач) звернулось до приватного підприємства ”ГОРОД СОЛНЦА” ( далі - Відповідач ) з позовом про стягнення 61587,59 грн. посилаючись на наступне.

15.09.2008 р. та 01.06.2009 р. між сторонами у справі укладені договори дистриб’юції № 394/08 та № 266/09 відповідно ( далі - Договори )

Відповідно до п.2.1 Договорів ( Предмет договору ) Продавець ( позивач у справі ) зобов’язався продати товар Дистриб’ютору ( відповідач у справі ), а Дистриб’ютор зобов’язався прийняти товар і своєчасно оплатити його.

На виконання вказаних Договорів по накладним : РНГ 5321 від 27.09.08 р на суму 21679,82 грн., РНГ 5781 від 29.10.08 р. на суму 9431.98 грн., РНГ 1909 від 08.06.09 р. на суму 24801,84 грн., РНГ 1986 від 15.06.09 р. на суму 30404,52 грн., РНГ 2107 від 24.06.09 р. на суму 26964,48 грн., РНГ 2268 від 03.0709 р. на суму 31271,76 грн., РНГ 2340 від 08.07.09 р. на суму 28549,68 грн., РНГ 2542 від 23.07.09 р. на суму 29165,92 грн. і РНГ 2642 від 31.07.09 р. на суму 24268,20 грн. відповідач купував у позивача товар на загальну суму 226538,20 грн.

Частку цієї суми відповідач сплатив в розмірі 172612,86 грн. Отже залишок боргу складає 53925,34 грн.

Дотеперішнього часу відповідач вказаний залишок боргу не оплатив чим порушив умови Договору.

Пунктом 13.1 обох Договорів передбачено, що у випадку неоплати Дистриб’ютором за товар, згідно п.8.1 Договорів, він зобов’язаний виплатити Продавцю пеню в розмірі 0,1% від суми протермінового боргу, але не більше подвійної ставки Нацбанку України за кожний день прострочення.

Пунктом 8.1 Договорів визначено, що ціна на Товари, котрі продаються Дистриб’ютору, по даному Договору, встановлюються у національній валюті України і вказуються у відповідних накладних на передачу товару.

20.10.2009 р. між сторонами у справі складений акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого борг відповідача складає 60925 грн. 31 коп.

Відповідно до наданого позивачем до позову розрахунку відповідачеві нараховано : сума основного боргу - 53925,34 грн., пеня в сумі 6626,51 грн. та інфляційні в розмірі 1035,73 грн.

Під час розгляду справи 19.01.2010 р. позивачем надано заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої відповідач частково в сумі 20000 грн. сплатив за отриманий товар і тому сума основного боргу складає - 40925,34 грн. Суми пені та інфляції залишені без змін.

На підставі викладеного позивач просить позов задовольнити.

Представник відповідача - керівник підприємства, вимоги позивача визнав повністю, підтвердив вищеприведені обставини.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини підтверджуються вищеприведеними доказами: укладеними між сторонами у справі Договорами, вказаними накладними, розрахунком стягнення.

Дотеперішнього часу відповідач вказаний вище залишок боргу не оплатив чим порушив вимоги ст.ст. 525 і 526 ЦК України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок стягнення суд приймає його до уваги та вважає правильним, оскільки він базується на чинному законодавстві.

Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними наявними у справі вищевказаними доказами. З урахуванням уточнених позовних вимог позов підлягає задоволенню в повному обсягу.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись ст.ст. 525,526, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «ГОРОД СОЛНЦА» (65033, м. Одеса, вул. Мельницька, 29; код 35769192, р/р 26001060170074 в Южному ГРУ «ПриватБанку», МФО 328704 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Віктар» ( 81144, Львівська область, Пустомитівський район, с. Бережани, вул. Долинівка, 23, код 30790761, п/р 26000102907001 у ЗАТ «Альфа-Банк»відділення «Львівське», МФО 300346 ) - суму основного боргу в розмірі - 40925 (сорок тисяч дев’ятсот двадцять п’ять) грн.34 коп., пені в розмірі - 6626 (шість тисяч шістсот двадцять шість) грн. 51 коп., інфляційні в розмірі –1035 (одна тисяча тридцять п’ять) грн. 73 коп., державного мита в розмірі –485,88 грн. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

Суддя