Рішення № 9032020, 18.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2010 р.Справа № 34/188-09-5735 за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до відповідача Дочірнього підприємства "ІНВОІНТЕР"

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення на суму 29464,45грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: Учитель М.С.- діюча на підставі довіреності №01-13/11405 від 22.12.09р.;

від відповідача: не з’явилися.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "ІНВОІНТЕР" про розірвання договору оренди №40/7 від 01.04.04р., укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Дочірнім підприємством "ІНВОІНТЕР", виселення Дочірнього підприємства "ІНВОІНТЕР" з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 62,7кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 7, стягнення заборгованості з орендної плати на суму 27282,07грн. та пені на суму 2182,38грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.11.09р. порушено провадження у справі №34/188-09-5735.

Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся судом за місцем оренди та за адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.12.2009р. В судове засідання представники не з’явилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

01.04.2004р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та Дочірнім підприємством "ІНВОІНТЕР" (Орендар) переукладено договір оренди нежитлового приміщення у новій редакції за №40/7, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове одноповерхове приміщення підвалу загальною площею 62,7кв.м, розташоване за адресою: м.Одеса, вул. Базарна, 7 з метою розміщення офісу.

Пунктом 1.2. цього договору встановлено строк дії договору з 01.04.2004р. до 01.03.2005р.

Згідно п.п.2.2., 2.4 договору за орендоване приміщення Орендар зобов’язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 484,75грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції. При цьому, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно з п.4.7 даного договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов’язався у 15-ти денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об’єкта оренди.

Відповідно до пункту 4.10 договору у випадку припинення дії цього договору у зв’язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує Орендну плату по день підписання акту приймання-передачі приміщення.

Відповідно до п.5.2 цього договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченного платежу за кожен день прострочки.

Пунктом 5.3 вказаного договору визначено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення об’єкту оренди. У разі відмови орендодавця від договору оренди договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до п.7.5 зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесених змін не допускається.

Згідно п.7.6. договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням арбітражного суду у випадках передбачених чинним законодавством.

19.11.08р. між сторонами підписане додаткове погодження, згідно якого сторони домовились про продовження строку дії договору до 19.05.09р., а також на підставі постанови КМУ від 27.12.06р. №1846 „Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна” зроблено перерахунок орендної плати.

Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування приміщенням, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось на адресу Орендаря з повідомленням (пропозицією) від 14.09.09р. вих№01-15/1160 в якому запропонувало оплатити заборгованість з орендної плати та пені, здійснити фактичну передачу Представництву приміщення за актом приймання-передачі.

Не отримавши відповіді на надіслану пропозицію, посилаючись на несвоєчасну сплату відповідачем орендної плати, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до суду із позовом про розірвання договору оренди №40/7 від 01.04.04р., укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Дочірнім підприємством "ІНВОІНТЕР", виселення Дочірнього підприємства "ІНВОІНТЕР" з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 62,7кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 7, стягнення заборгованості з орендної плати за період з 16.01.08р. по 20.10.09р. на суму 27282,07грн. та пені за період з 16.11.08р. по 20.10.09р. на суму 2182,38грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст.764 Цивільного кодексу України, ст.17 Закону "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано нормою ч.4 ст.291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в ч.2 ст.17 Закону "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку. Передбачений порядок подання однією із сторін заяви про припинення або зміну умов договору, вимога про дотримання якого є способом захисту прав як орендодавця так і орендаря на майно, передане в оренду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не направлялися відповідачу повідомлення про припинення договору оренди №40/7 від 01.04.04р. та останнє не було отримане позивачем від відповідача.

Отже, враховуючи викладені правові положення норм, договір оренди №40/7 від 01.04.04р. поновлювався на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та діє на час розгляду справи.

Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Частиною 3 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобов’язань.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В абзаці другому пункту 13 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов’язань, передбачених ст.18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”.

У відповідності до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Враховуючи неодержання позивачем відповіді на пропозицію у встановлений законом строк з урахуванням часу поштового обігу, ним обґрунтовано, у відповідності з п.4 ст.188 Господарського кодексу України, передано спір на вирішення суду.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарським судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що останній протягом дії договору оренди договірні зобов'язання по сплаті орендних платежів виконував неналежним чином, сплачував орендну плату несвоєчасно і не у повному обсязі, а з січня 2008р. взагалі не сплачував, у зв'язку з чим орендодавець був позбавлений прибутку у вигляді орендної плати, на який міг розраховувати, укладаючи договір, що є підставою для розірвання договору оренди.

В свою чергу, частиною 1 ст.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з п.4.7 спірного договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов’язався у 15-ти денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об’єкта оренди.

З огляду на викладене, враховуючи висновки суду про розірвання договору оренди №40/7 від 01.04.04р., керуючись вищенаведеними положеннями чинного законодавства України, суд доходить висновку щодо правомірності позовних вимог Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про виселення відповідача з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 62,7кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 7.

Позивачем заявлена також вимога про стягнення з відповідача орендної плати на суму 27282,07грн. та пені на суму 2182,38грн. станом на 20.10.09р., згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, яку відповідачем до теперішнього часу не сплачено.

Як було зазначено по тексту рішення вище, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ч.3 ст.232 Господарського кодексу України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

Згідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про розірвання договору оренди №40/7 від 01.04.04р., укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Дочірнім підприємством "ІНВОІНТЕР", виселення Дочірнього підприємства "ІНВОІНТЕР" з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 62,7кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 7, стягнення заборгованості з орендної плати за період з 16.01.08р. по 20.10.09р. на суму 27282,07грн. та пені за період з 16.11.08р. по 20.10.09р. на суму 2182,38грн. підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 295грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №40/7 від 01.04.2004р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Дочірнім підприємством "ІНВОІНТЕР".

3.Виселити Дочірнє підприємство "ІНВОІНТЕР" (65089, м.Одеса, Ак.Корольова, 83, кв.3; код 23991275) з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 62,7кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 7 на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595).

4.Стягнути Дочірнього підприємства "ІНВОІНТЕР" (65089, м.Одеса, Ак.Корольова, 83, кв.3; код 23991275) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) заборгованість з орендної плати на суму 27282(двадцять сім тисяч двісті вісімдесят дві)грн.07коп. та пені у розмірі 2182(дві тисячі сто вісімдесят дві)грн.38коп.

5.Стягнути з Дочірнього підприємства "ІНВОІНТЕР" (65089, м.Одеса, Ак.Корольова, 83, кв.3; код 23991275) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) витрати по сплаті державного мита у сумі 295(двісті дев’яносто п’ять)грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя