Ухвала суду № 9031888, 25.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"25" січня 2010 р. Справа № 26/13-10-231 Суддя господарського суду Одеської області Никифорчук М.І. розглянувши матеріали справи №26/13-10-231 за позовом відкритого акціонерного товариства „Укртранснафта” до Компанії „International Port Services Limited” про стягнення 106971805,78 грн. та зустрічного позову Компанії „ International Port Services Limited ” в особі „Представництва” „ International Port Services Limited ” до відкритого акціонерного товариства „Укртранснафта” про визнання недійсним договору №74-09К від 29 грудня 2008 року укладеного між ВАТ „Укртранснафта” АТ „КазТрансОйл” на надання послуг по транспортуванню нафти по території України та клопотання позивача по зустрічному позову Компанії „International Port Services Limited” про забезпечення зустрічного позову по цій же справі, -

у с т а н о в и в :

Відкрите акціонерне товариство „Укртранснафта” (далі –ВАТ ) звернулось з позовом до Компанії Port Services Limited”( далі –Компанія ) про стягнення 106971805,78 грн. посилаючись на наступне.

14.09.2001р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртранснафта" (далі-Позивач) та Компанією „ International Port Services Limited " (далі - Відповідач) був укладений договір про надання послуг з приймання, транспортування і здачі сирої нафти на території України №001/Р02 (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору Позивач надає Відповідачу послуги з транспортування сирої нафти нафтопроводами на ділянках Великоцьк -Лисичанськ - Кременчук - Одеса, Головашівка - Кременчук - Одеса (на експорт і Одеський НПЗ), що проходять по території України, до здаточних пунктів № 704 і № 490, згідно з графіками, маршрутними дорученнями АТ “Транснефть”і розпорядженнями Замовника, а Замовник відшкодовує Виконавцю вартість цих послуг у порядку встановленому Договором.

Додатковою угодою до Договору від 19.12.2007 № 11 сторони дійшли згоди, що Відповідач забезпечує поставку нафти за маршрутом “Границя РФ/України (927 нафтопроводу “Куйбишів - Лисичанськ”) - НБ Одеса (СИКН № 704)”в об'ємі 9,5 млн. тонн впродовж 2008 року.

Тариф на транспортні послуги при поставці 9,5 млн. тонн нафти транзитом в напрямку порту Одеса за маршрутом “Границя РФ/України (927 нафтопроводу “Куйбишів - Лисичанськ”) - НБ Одеса (СИКН № 704)”складає 5,80 дол. США за одну тонну нетто в кінці маршруту.

Відповідачем у порушення вимог викладених у Додатковій угоді до Договору від 19.12.2007 № 11 у 2008 році було поставлено нафти у розмірі 7 871 292 тонн. Отже, недопоставлена у 2008 році кількість нафти складає 1 628 708 тонн.

Додатковою угодою до Договору від 15.07.2009 № 15 сторони дійшли згоди, що Відповідач забезпечує поставку нафти за маршрутом “Границя РФ/України (927 нафтопроводу “Куйбишів - Лисичанськ”) - НБ Одеса (СИКН № 704)”в об'ємі 3,0 млн. тонн впродовж 2009 року.

Відповідач у порушення вимог викладених у Додатковій угоді до Договору від 15.07.2009 № 15 у 2009 році було поставлено нафти у розмірі 2 388 915 тонн. Отже, недопоставлена у 2009 році кількість нафти складає 611 085 тонн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

У зв'язку із невиконанням договірних зобов'язань позивачем не одержано доходи, які він планував одержати у разі належного виконання зобов'язань відповідачем у розмірі 106 971805,78 грн.

Статтею 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди мають право також розглядати справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо місцезнаходженням філії, представництва, іншого відособленого підрозділу іноземного підприємства чи організації є територія України.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з Компанії „International Port Services Limited” (65003, м. Одеса, вул. Наливна, 15, код 096610 С) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртранснафта" (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, п/р 26008056200439 в Столичній філії ПАТ КБ „Приватбанк", МФО 380269, ЄДРПОУ 31570412) збитки у сумі 106 971 805,78 грн.

Компанія „International Port Services Limited” в особі „Представництва” „ International Port Services Limited ” подала до відкритого акціонерного товариства „Укртранснафта” зустрічний позов про визнання недійсним договору № 74-09К від 29 грудня 2008 року укладеного між ВАТ „Укртранснафта” АТ “КазТрансОйл” на надання послуг по транспортуванню нафти по території України та стягнення збитків посилаючись на таке.

14.09.2001 р. між ВАТ „Укртранснафта” та Компанією „International Port Services Limited” був укладений Генеральний договір № 001/РО2 про надання послуг по прийманню, транспортуванню та здачі сирої нафти на території України, згідно п.1.1 якого Виконавець надає послуги Замовнику по транспортуванню сирої нафти нафтопроводами то території України, згідно графікам, маршрутним дорученням АТ „Транснефть” та розпорядженням Замовника, а Замовник компенсує Виконавцю вартість таких послуг, в порядку встановленому законом.

Згідно п.1.2 Генерального договору замовник зобов’язався забезпечити координацію вантажопотоків по зазначеним маршрутам та підвищення продуктивності потужностей виконавця. Для цього, згідно п.1.2 Генерального договору Виконавець надав Замовнику ексклюзивне право на укладення Замовником зі своїми постачальниками ресурсів від свого імені договорів на транспортування нафти по території України.

Для виконання зазначеного Генерального договору Позивач уклав з основними крупними постачальниками Росії та Казахстану договори ( контракти, угоди) на поставку сирої нафти по території України, що дозволило ефективним чином використовувати потужності ВАТ “Укртранснафта”, і сприяло зміцненню позитивного іміджу України у якості транзитної країни сирої нафти. В числі таких основних постачальників сирої нафти, клієнтів позивача, був і АТ “КазТрансОйл”.

29 грудня 2008 р. відповідач за зустрічним позовом уклав з АТ “КазТрансОйл”договір № 74-09К на надання послуг по транспортуванню нафти по території України.

На думку Компанії, уклавши цей договір ВАТ своїми діями порушив п.1.2 Генерального договору в частині умов надання ексклюзивного права Компанії, а також суттєвим чином ускладнив виконання Компанією перед ВАТ умов Генерального договору в частині забезпечення обсягів постачання сирої нафти 2008 та 2009 р.р. з приводу чого Компанією пред’явлений зустрічний позов.

Разом з зустрічним позовом позивач (по зустрічному позову) просить вжити заходи по забезпеченню позову та заборонити ВАТ „Укртрнаснафта” здійснювати будь-які дії по виконанню умов договору № 74-09К від 29 грудня 2008 року на надання послуг по транспортуванню нафти АТ „КазТрансОйл” по території України ( у тому числі, приймати та здавати на приймально –здаточних пунктах, транспортувати, приймати та виконувати маршрутні доручення.)

Свої вимоги позивач ґрунтує приписами ст. ст. 66, 67 ГПК України,

Розглянувши матеріали справи, заявлене клопотання, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно приписів ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 66 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. При цьому забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема : шляхом забороною відповідачам та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору

Зі вказаних вимог процесуального закону випливає право господарського суду на вжиття заходів щодо забезпечення позову зазначеним вище способом.

В даному випадку суд вважає, що невжиття вищеприведених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову.

Відповідно до роз’яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/611 від 23.08.94 р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, - 2. Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу… 3. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст.65 ГПК).

При цьому суд звертає увагу на те що, прийняття заходів забезпечення позову є процесуальною гарантією захисту прав сторін у справі у зв’язку з чим не може порушувати їх прав та інтересів.

Також суд звертає увагу на те, що позивач за зустрічним позовом має право на забезпечення позову.

Крім того, суд роз’яснює сторонам, що ця ухвала визначає лише питання про забезпечення позову і не є вирішенням судового спору по суті.

Аналізуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що надане клопотання може бути задоволено.

Керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,–

у х в а л и в :

Заяву Компанії „ International Port Services Limited ” в особі „Представництва” „International Port Services Limited ” про вжиття заходів щодо забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити ВАТ „Укртранснафта” (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7,код 31570412 ) здійснювати будь-які дії по виконанню умов договору № 74-09К від 29 грудня 2008 року на надання послуг по транспортуванню нафти АТ „КазТрансОйл” по території України ( у тому числі, приймати та здавати на приймально –здаточних пунктах, транспортувати, приймати та виконувати маршрутні доручення.)

Ухвала набирає чинності з 25.01.2010 р. та може бути оскаржена.

Ухвала як виконавчий документ може бути пред’явлена до виконання до 25.01.2013р.

Суддя