Рішення № 90318740, 06.07.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 р. Справа № 480/4488/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М.,

за участю секретаря судового засідання – Високос Я.С.

представника позивача Щербина О.А., Коробейник А.В.,

представника відповідача Михно В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СУМИГАЗ ЗБУТ" до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, 3-тя особа ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СУМИГАЗ ЗБУТ" ( далі – позивач, ТОВ «Сумигаззбут») звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (далі - відповідач, ГУ Держпродспоживслужби), третя особа ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій просить визнати протиправним та скасувати припис від 17.10.2019 про усунення порушень до акту позапланової перевірки від 16.10.2019 № 000084, складений відносно ТОВ "СУМИГАЗ ЗБУТ".

Свої вимоги мотивує тим, що після проведеної перевірки відповідачем винесено припис, яким зобов`язано здійснити перерахунок ОСОБА_2 , як споживачу послуг з газопостачання. При цьому позивач зазначає, що даний споживач не перебуває на обліку в ТОВ «Сумизгаззбут». Договір на газопостачання укладено з іншою особою - споживачем ОСОБА_1 , а тому виконати спірний припис неможливо. Споживач ОСОБА_1 , як споживач, із заявою до товариства не зверталася, по особовому рахунку заяв про заміну споживача до ТОВ «Сумигаззбут» не надходило. Зазначає, що у підприємства відсутнє порушення ст.. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо визначення ціни продукції у період постачання природного газу побутовим споживачам з 01.05.2016 по 31.03.2017. Дійсно, рішенням суду від 04.03.2019 по справі №826/9665/16 , яке набрало 08.07.2019 законної сили, визнано протиправною та нечинною з моменту її прийняття 27.04.2016 постанову КМУ №315 від 27.04.2016, але іншої постанови, яка б встановлювала граничні роздрібні ціни на природний газ в період з 27.04.2016 по 01.04.2017 прийнято не було, на даний час питання не врегульовано. Зазначають, що постанова КМУ №234 від 30.03.2016 р. “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. №758”, згідно якої позивача зобов`язано здійснити відповідний перерахунок третій особі, з 1 жовтня 2015 р. встановлювала граничні роздрібні ціни на природний газ для побутових споживачів, диференційовані залежно від виду та місячних обсягів використання природного газу, в розмірі, визначеному постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від З березня 2015 року № 583, а саме встановлювала строк дії такої ціни за обсяг, використаний до 1200 куб, метрів природного газу (включно) за період з 1 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року (включно), — 3,6 грн. за 1 куб.м. Таким чином норми зазначеної постанови можливо застосовувати до 31.03.2016, але відповідач фактично зобов`язав їх використовувати з 01.05.2016 по 01.04.2017, що є недопустимим. Крім того, звертала увагу на те, що припис винесено передчасно, а саме не протягом п`яти днів з дня завершення перевірки, а в день завершення перевірки.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позов просить відмовити в задоволенні вимог. Зазначає, що підстави для задоволенні вимог відсутні, перевірка була проведена правомірно на підставі звернення споживача ОСОБА_2 , який є чоловіком ОСОБА_1 , зареєстрований за однією адресою, а тому також є споживачем природного газу для побутових потреб. Зазначають, що строки винесення припису не порушено, оскільки такий документ може бути винесений протягом 5ти днів з дня закінчення перевірки, не заборонено винесення в день завершення перевірки, що і було здійснено відповідачем. Звертала увагу суду на те, що позивач допустив посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до позапланової перевірки та не скористався своїм правом не допустити до перевірки. Головним управління Держпродспоживслужби в Сумській області проведено позапланову перевірку у позивача з дотриманням вимог чинного законодавства і обґрунтовано прийнято припис щодо усунення виявлених в ході перевірки порушень.

Стосовно виявлених порушень відповідач зазначає, що Постанова КМУ № 315 була незаконною з моменту її прийняття, а саме 27.04.2016 року. Відповідно до неї незаконно проводилися нарахування по вищезазначених послугах за завищеними тарифами, що погіршувало становище громадян, в даному випадку третіх осіб.

Із врахуванням скасування постанови КМУ №№ 315 від 27.04.2016 позивачу необхідно при нарахуванні спожитого газу враховувати попередню ціну, яка встановлена постановою КМУ №234 від 30.03.2016. Як зазначає відповідач, відповідно до постанови КМУ №234 від 30.03.2016 р. “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. №758” з 1 жовтня 2015 р. діють граничні роздрібні ціни на природний газ для побутових споживачів, диференційовані залежно від виду та місячних обсягів використання природного газу, в розмірі, визначеному постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від З березня 2015 року № 583, а саме для приготування їжі та/або підігріву води — 7,188 грн за 1 куб. м; для індивідуального опалення або комплексно (індивідуальне опалення, приготування їжі та/або підігрів води): за обсяг, використаний до 1200 куб, метрів природного газу (включно) за період з 1 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року (включно), — 3,6 грн. за 1 куб.м: за обсяг, використаний понад 1200 куб. метрів природного газу за період з 1 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року (включно), — 7,188 грн за 1 куб. м.

Відповідно до листа ТОВ “СУМИГАЗ ЗБУТ” №40708-Лв-4577-0719 від 30.07.2019 р. сім`я заявника ОСОБА_2 спожила за період з 1 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року (включно) 685 куб. метрів природного газу, тобто відповідно до вищевказаної Постанови КМУ №758 нарахування за спожитий газ їм повинно проводитись за ціною 3,6 грн. за 1 куб. м. Крім того, даний споживач відповідно до вищевказаного рахунку на газ відноситься до групи споживання 6, а саме абоненти, що використовують газ для комплексного споживання (індивідуальне опалення та приготування їжі та/або підігрів води) з опалювальною площею до 64 м.кв. включно.

В судове засідання треті особи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, жодних клопотань до суду не надходило. Під час підготовчого провадження ОСОБА_2 надав письмові пояснення своєї позиції по справі, в яких зазначено, що підстави для задоволення вимог відсутні, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, з аналогічних підстав, зазначених відповідачем у відзиві на адміністративний позов. Зазначає, що із висновками відповідача, викладені в акті перевірки та приписі погоджується, під час заходу державного нагляду (контролю) встановлено порушення прав третіх осіб, як споживачів, в т.ч. і ОСОБА_2 в частині нарахування плати за спожитий природний газ на підставі нечинної постанови КМУ, а тому припис від 17.10.2019 р. винесений законно і повинен бути виконаний позивачем. Звертав увагу суду на те, що він є чоловіком ОСОБА_1 , на яку лише відкрито особовий рахунок у товаристві для оплати рахунків за спожитий природний газ. При цьому він є належним споживачем, як і його дружина, оскільки облік споживання газу здійснюється в квартирі, яка належить їм на праві спільної часткової власності, він зареєстрований за однією адресою разом із дружиною, а тому він мав право подання відповідної скарги як споживач послуг.

Провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження. Під час підготовчого провадження строк було продовжено на 30 днів. Також було задоволено клопотання відповідача, а також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо залучення їх до участі як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору. Після закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті, у зв`язку із введенням карантину розгляд справи за клопотанням учасників провадження відкладався, ухвалою суду від 10.06.2020 було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача щодо зупинення провадження у даній справі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області 08.08.2019 отримано скаргу гр. ОСОБА_2 щодо незаконних дій з боку посадових осіб ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» з проханням провести перевірку фактів, викладених в скарзі та зобов`язати позивача провести перерахунок вартості газу за період з 01.05.2016 по 01.04.2017. Листом №1391-05.3/19 від 21.08.2019 Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області звернулось за погодженням проведення позапланової перевірки ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» на підставі скарги ОСОБА_2 з питань, викладених в скарзі. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України листом №3633-06/38760-03 від 20.09.2019 надано дозвіл на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині захисту прав споживачів на підставі звернення фізичної особи про порушення її законних прав ТОВ “СУМИГАЗ ЗБУТ”. На підставі одержаного дозволу був виданий наказ №797-ОД від 15.10.2019 та направлення №87 від 16.10.2019 про проведення позапланової перевірки ТОВ “СУМИГАЗ ЗБУТ” за адресою: вул.О.Береста, 21, м.Суми з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів, додержання Правил постачання природного газу.

У період з 16.10.2019 по 17.10.2019 року спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області була проведена позапланова перевірка ТОВ “СУМИГАЗ ЗБУТ” за адресою: вул.О.Береста, 21, м.Суми за результатами якого складено акт №000084 та видано припис, який отримано позивачем.

Під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідачем було встановлено, що право споживача ОСОБА_2 , визначене ст.21 Закону України “Про захист прав споживачів” , порушено ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ», зокрема, ціну продукції було визначено неналежним чином, а саме: розрахунки за спожитий природний газ у період з 01.05.2016 по 01.04.2017 проведені згідно постанови Кабінету Міністрів України №315 від 27.04.2016 р., яка з 27.04.2016 року визнана протиправною та нечинною згідно рішення окружного адміністративного суду м.Києва від 04.03.2019 р. по справі №826/9665/16. Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 315 від 27.04.2016 визначалася регульована оптова ціна на природний газ для постачальника та гранична роздрібна ціна на природний газ для побутових споживачів. Разом із тим, окружним адміністративним судом міста Києва розглянута адміністративна справа №826/9665/16 за позовом ОСОБА_3 , ТО «Тарифна мобілізація» до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб, про визнання протиправною (незаконною) постанови Кабінету Міністрів України № 315 від 27.04.2016. Рішенням суду від 04.03.2019 року позовні вимоги у цій справі було задоволено, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 315 від 27.04.2016 з моменту її прийняття. 09.07.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд відхилив апеляційні скарги у справі N826/9665/16 та залишив в силі рішення першої інстанції.

Після проведеної перевірки, спеціалістом Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області 17.10.2019 видано припис ТОВ “СУМИГАЗ ЗБУТ”, яким зобов`язано усунути порушення прав споживача гр. ОСОБА_2 шляхом приведення у відповідність нарахувань за спожитий природний газ у період з 01.05.2016 по 01.04.2017 згідно з п.13 постанови Кабінету Міністрів України №758 в редакції, що діяла до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №315 від 27.04.2016 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Стосовно посилання позивача на те, що в приписі зазначено реквізити акту від 16.10.2019 №000084, а перевірка закінчилася 17.10.2019, суд зазначає, що дана обставина не є підставою для скасування спірного припису, враховуючи те, що перевірка була проведена в період з 16.10.2019 по 17.10.2019, а тому помилкове зазначення дати складення акту датою початку перевірки 16.10.2019 не впливає обставини справи, не є підставою для скасування припису. В судовому засіданні представник відповідача підтвердила, що акт було складено в останній день проведеної перевірки 17.10.2019, і саме 17.10.2019 позивачем було його отримано.

Також необґрунтованим є посилання позивача на те, що припис було винесено передчасно, а саме в день завершення перевірки 17.10.2019, з огляду на те, що відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Даної нормою не заборонено винесення припису в день завершення перевірки, а тому такі дії жодним чином не порушує права позивача, як суб`єкта перевірки, припис винесено в межах гранично встановленого законом строку.

Посилання позивача на те, що ОСОБА_2 не є споживачем отриманих послуг, неможливо здійснити йому відповідний перерахунок, оскільки договір та особовий рахунок відкрито на іншу особу ОСОБА_1 , а тому припис підлягає скасуванню з цих підстав, судом визнається безпідставним та необґрунтованим.

Так, згідно п.22 ч.І ст.1 Закону України “Про захист прав споживачів” споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. П.19 ч.І ст. 1 даного Закону визначено, що продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Відповідно п.5 розділу І Правил постачання природного газу споживач - юридична або фізична особа - підприємець, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб або використання в якості сировини, а не для перепродажу. Відповідно до п.10 розділу III Правил постачання природного газу за однією поштовою адресою укладається один договір постачання природного газу. У разі коли об`єкт побутового споживача перебуває у власності (користуванні) кількох осіб, укладається один договір з одним із співвласників (користувачів) за умови письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відмітка в заяві-приєднанні.

Ст.159 Житлового Кодексу УРСР вказано, що повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.

Дійсно, на ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , укладено договір постачання природного газу за адресою АДРЕСА_1 . Дана обставина учасниками справи не заперечується. Разом із тим, кількість зареєстрованих за відповідною адресою осіб (споживачів газу), які мають пільги при нарахуванні за спожитий природний газ, опалювальну площу, які встановлено за місцем споживання газу опалювальні прилади, засоби обліку газу, тощо, є більшою ніж одна особа.

Матеріалами справи підтверджується, що споживачами природного газу є не тільки ОСОБА_1 , а й члени її сім`ї, в тому числі її чоловік ОСОБА_2 , який є одним із співвласників нерухомого майна, зареєстрований за однією адресою із дружиною ОСОБА_1 .

При укладенні з ОСОБА_1 договору постачання природного газу ТОВ “СУМИГАЗ ЗБУТ” було встановлено кількість зареєстрованих за відповідною адресою осіб (тобто споживачів газу), що становить 3 особи. Це підтверджується рахунком №1200175111 від 16.10.2019 року про сплату за спожитий газ, що додається, де вказано кількість споживачів газу - 3 особи.

Таким чином ОСОБА_2 є споживачем природного газу ТОВ “СУМИГАЗ ЗБУТ” , а тому як споживач має право звернутись до відповідних органів (в даному випадку до відповідача) за захистом його порушеного права.

При цьому враховуючи те, що рахунок оформлено на ОСОБА_1 , будь-які коригування повинні бути здійснені відносно одного рахунку, який лише зареєстроване на її ім`я, і яка є одна із одна споживачів послуг по відкритому особовому рахунку в ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ».

У позивача, як підприємства, що здійснює облік природного газу, в наявності і рахунок, і відповідні дані обсягу наданих послуг, а тому безпідставним є посилання позивача на те, що підприємство, як постачальник природного газу, не має можливості здійснювати відповідні перерахунки та коригування по одному відкритому та визначеному рахунку.

Разом із тим, стосовно висновків акту перевірки та подальших вимог відповідача у спірному приписі щодо зобов`язання ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» здійснити перерахунок за спожитий природний газ у період з 01.05.2016 по 01.04.2017 згідно з п.13 постанови Кабінету Міністрів України №758 в редакції, що діяла до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України №315 від 27.04.2016 року, суд зазначає наступне.

Взаємовідносини між газопостачальником, газорозподільним підприємством, газотранспортним підприємством та споживачами природного газу регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), затвердженим Постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №2494 від 30.09.2015 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/2782, Правилами постачання природного газу (далі - Правила), затвердженими Постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Правил постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах, а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Вказаними Правилами визначено, що договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України шляхом заочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з п.17 ч.3 ст.4 Закону України «Про ринок природного газу» Постановою НКРЕКП №2496 від 30 вересня 2015 року затверджено Правила постачання природного газу, якими врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи.

Відповідач в обґрунтування спірного припису посилається на те, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2019 року №826/9665/16, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 315 від 27 квітня 2016 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 року № 758" з моменту її прийняття, а саме з 27.04.2016. Таким чином, на думку відповідача, позивач за період з 01 травня 2016 року по 01 04.2017 повинен здійснити відповідний перерахунок .

27.04.2016 КМУ прийняв Постанову № 315 «Про внесення змін до Постанови КМУ від 01 жовтня 2015 року № 758», якою з 01 травня 2016 року затверджена: гранична роздрібна ціна за природний газ для побутового споживача в розмірі 6,879 грн за 1 метр кубічний та формула її розрахунку; ціна продажу природного газу Національною компанією «Нафтогаз України» постачальникам природнього газу для потреб населення на рівні імпортного паритету в розмірі 4,942 за 1 метр кубічний.

До прийняття Постави № 315 з 01 жовтня 2015 року діяли граничні роздрібні ціни на природний газ для побутових споживачів, диференційовані залежно від виду та обсягів використання природнього газу, а саме: 1) для приготування їжі та/або підігріву води -7,188 грн за 1 метр кубічний;2) для індивідуального опалення або комплексного використання (індивідуальне опалення, приготування їжі та/або підігріву води) -7,188 грн за 1 метр кубічний, крім обсягів до 1200 метрів кубічних, що використані за період з 01 жовтня 2015 року по 31 жовтня 2016 року (включно) за ціною 3, 60 грн за 1 метр кубічний.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2019 року по справі № 826/9665/16 залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року була визнана протиправною та нечинною Постанова КМУ України від 27 квітня 2016 року № 315 «Про внесення змін до Постанови КМУ від 01 жовтня 2015 року № 758 з моменту її прийняття.

Постанова № 315 діяла виключно в період з 30 квітня 2016 року до 01 листопада 2018 року та вносила зміни в пункти 13 та 13-1 Постанови № 768 від 01 жовтня 2015 року.

Ухвалення судового рішення про визнання нечинною з моменту прийняття Постанови № 315 означає, що до правовідносин, які діяли в період з 30 квітня 2016 року до 01 листопада 2018 року, слід застосовувати пункти 13 та 13-1 Постанови № 758 в редакції, що діяла до 30 квітня 2016 року, які передбачають наступне: з 1 жовтня 2015 року діють граничні роздрібні ціни на природний газ для побутових споживачів, диференційовані залежно від виду та обсягу використання природного газу. В розмірі визначеному постановою НКРЕКП від 03 березня 2015 року № 583, а саме: 1) для приготування їжі та/або підігріву води - 7,188 грн за 1 метр кубічний; 2) для індивідуального опалення або комплексного використання (індивідуальне опалення, приготування їжі, та/або підігріву води) -7,188 грн за 1 метр кубічний, крім обсягів до 1200 м. кубічних, що використані за період з 01 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року ( включно), за ціною 3, 60 грн за 1 метр кубічний.

Граничні роздрібні ціни за природний газ для побутових споживачів у період з 1 травня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) встановлюється окремим рішенням КМУ.

Станом на час винесення спірного припису, чи після набрання законної сили судовим рішенням по справі №826/9665/16 окреме рішення Уряду, яким би визначались ціна природного газу протягом спірного періоду відсутнє, тому позивач, як постачальник послуг, позбавлений можливості самостійно визначити обгрунтовану ціну (тариф) на газ та здійснити перерахунок за період з 01.05.2016 року по 31.03.2017 року, таке право відсутнє і у відповідача при винесенні спірного припису.

Судом не визнавались нечинними інші нормативно-правові акти, які у різні періоди, починаючи з квітня 2017 року, визначали і визначають на даний час роздрібні ціни на природний газ для побутових споживачів, а тому підстави, як для перерахунку заборгованості, так і нарахування плат за газ і за інший період, в тому числі і за іншими (новими) тарифами, відсутні.

Таким чином, судом не встановлено, що позивач порушив будь-які права третіх осіб, як споживачів послуг по газопостачанню за відсутності окремого рішення КМУ щодо визначення ціни газопостачання з дня набрання чинності судовим рішенням по справі № 826/9665/16.

Після скасування Постанови КМУ № 315 від 27.04.2016 року для розрахунку вартості газу необхідно застосовувати ціну в редакції Постанови КМУ № 234 від 30.03.2016 року, якою вносились зміни до постанови КМУ № 768, а саме 7,1888 за 1 м. куб., оскільки постанова КМУ № 234 від 30.03.2016 не має обмежень щодо її застосування у часі та діяла до втрати чинності Постановою КМУ № 758.

З 01 жовтня 2017 року Постанова КМУ від 01 жовтня 2015 року № 758 втратила чинність на підставі Постанови № 187 від 22.03.2017 р. «Про затвердження Положення про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу». Тобто визнана протиправною та нечинною Постанова КМУ № 315 від 27.04.2016 року поширювала свою дію у часі не пізніше ніж до 01 квітня 2017 року.

Враховуючи, що на час скасування в судовому порядку Постанови № 315 відсутня інформація про ціну природного газу для потреб побутових споживачів в період з 01 травня 2016 року по 31 березня 2017 року, а тому вимоги відповідача щодо здійснення відповідного перерахунку оплати за спожитий газ не можна вважати обґрунтованим.

Слід зазначити, що пільгова гранична роздрібна ціна на природній газ, який використовується населенням для індивідуального опалення або комплексного (індивідуальне опалення, приготування їжі та /або підігрів води), в розмірі 3,60 грн за 1 метр кубічний у разі використання до 1200 метрів кубічних природного газу (включно), була встановлена виключно на період з 01 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року ( п. 13 Постанови № 758 від 01.10.2015 р). Однак відповідач помилково зазначає за взяття за основу дану величину та просить здійснити перерахунок починаючи з 01.05.2016 по 01.04.2017, про що зазначено в спірному приписі.

Ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно положень ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Крім того, судом враховується, що станом на час розгляду даної справи по суті, згідно Єдиного державного реєстру судових рішень, що функціонує відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень», (http://reyestr.court.gov.ua/Review/90073603) постановою Верховного суду від 25.06.2020 по справі №826/9665/16 адміністративне провадження №К/9901/22245/19, №К/9901/22275/19, №К/9901/22772/19, №К/9901/23177/19, №К/9901/20467/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року, які були підставою для висновків та винесення спірного припису, взагалі було скасовано касаційною інстанцією, справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до частини першої ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволенні позовних вимог, позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають відшкодування судові витрати.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "СУМИГАЗ ЗБУТ" до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, 3-ті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування припису – задовольнити.

Скасувати припис Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 17.10.2019, наданий товариству з обмеженою відповідальністю “СУМИГАЗ ЗБУТ” до акту №000084 за результатами проведеної перевірки в період з 16.10.2019 по 17.10.2019 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпрожспоживслужби в Сумській області (м.Суми, вул..Гамалія, 25,і.к. 40356714) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “СУМИГАЗ ЗБУТ” (м.Суми, вул..Береста,21,і.к. 39586236) суму судових витрат в розмірі 1921 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження, передбачений ст. 295 КАС України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне рішення складено 10.07.2020.

Суддя С.М. Гелета