Рішення № 9031735, 20.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2010 р.Справа № 26/231-09-5230 Господарський суд Одеської області у складі :

судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

від позивача : Тарнакоп Д.В. за довіреністю від 20.10.2009 р.;

від відповідача : Денисов Г.С. без повноважень;

від 3-тьої особи: не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту

„ОДЕСАГРОПРОЕКТ”;

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „ГАЗМОНТАЖСПЕЦБУД” ;

3-ої особи на боці позивача: відділу освіти Кодимської районної державної адміністрації

Одеської області

про стягнення 18051 грн. 24 коп., -

в с т а н о в и в :

Державно - кооперативний проектно-вишукувальний інститут „ОДЕСАГРОПРОЕКТ” ( далі –Позивач) звернувся із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ГАЗМОНТАЖСПЕЦБУД” ( далі - відповідач ), 3-я особа - відділ освіти Кодимської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення 18051 грн. 24 коп., посилаючись на наступне.

26.02.2009 р. між позивачем та 3-ою особою укладений договір № 1/09 на виконання проектно-вишукувальних робіт, відповідно до якого Замовник –3-я особа доручає, а Виконавець –позивач приймає на себе виконання корегування електрокотельної в с.Грабове, Кодимського району, Одеської області, а Інвестор –відповідач, зобов’язується оплатити виконані проектні роботи. ( далі - Договір ).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що за виконану науково –технічну продукцію згідно цього Договору Інвестор ( відповідач у справі ) перераховує Виконавцю (позивачу у справі ) 25454 грн. з ПДВ 20%.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що при завершені робіт „Виконавець” надає „Замовнику” акт здачі - приймання науково - технічної продукції з доданням до нього накладної з переліком виконаних робіт.

02.03.2009 р. сторони у справі та 3-я особа - склали та посвідчили акт здачі-приймання науково - технічної продукції до Договору № 1/09, відповідно до якого науково –технічна продукція задовольняє умови Договору та в належному порядку оформлена. Ціна по Договору складає 21212 грн. з ПДВ 20%- 4242 грн. всього 25454 грн.

Відповідачем сплачено 10454 грн. Отже залишок боргу складає 15000 грн.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань по цьому Договору „Виконавець „ та „Замовник” несуть майнову відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати робіт „Інвестор” сплачує „Замовнику” штраф в розмірі 0.1 % вартості виконаних робіт за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України під штрафом розуміється неустойка, обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч. 2 ст. 625 УК України та п.5.2 Договору відповідачеві нараховано 3% річних в сумі 231,24 грн. і штраф в сумі 2820 грн., згідно приведеного позивачем розрахунку.

З приведених підстав позивач просить позов задовольнити.

Представник відповідача з вимогами позивача не згоден, надав відзив на позов у якому зазначив наступне.

Згідно ч.2 абз. 8 комплексного експертного висновку № 436-09 від 25.06.2009 р. по затвердженій частині робочого проекту електрокотільної в с. Грабове, Кодимського району Одеської області –„Проведення експертизи кошторису на об’єми виконаних робіт не відповідає ст. 8 Закону України «Про інвестиційну діяльність», Постанови Кабміну України № 1269 від 31.01.2007 р. та ДБН А.2.2-3-2004 , п.п 9.17-9.19 не виконується.

Таким чином, на думку відповідача, з дій „Виконавця” випливає, що він не виконав належним чином зобов’язання по Договору, чим порушив п.2.3 вказаного Договору, так як на сьогоднішній день проект не відповідає вказаним ДБН.

З приведених підстав просить у позові відмовити.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини підтверджуються вищеприведеними доказами : вказаним Договором, актом здачі- приймання науково - технічної продукції до Договору № 1/09.

Дотеперішнього часу відповідач залишок боргу не оплатив чим порушив вимоги ст.ст. 525 і 526 ЦК України.

Посилання відповідача на вказаний комплексний експертний висновок, на думку суду, є неправильним виходячи з такого.

Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом 4 Договору визначений порядок здачі і приймання робіт.

Як вже зазначено судом вище, пунктом 4.1 Договору передбачено, що при завершенні робіт „Виконавець” надає „Замовнику” акт здачі - приймання науково - технічної продукції з доданням до нього накладної з переліком виконаних робіт.

Таким актом є вищевказаний акт здачі - приймання науково - технічної продукції який складений та посвідчений сторонами у справі та 3-ою особою без будь-яких зауважень.

Тим самим відповідач підтвердив наявність у нього грошового боргу перед позивачем. При цьому частку цього боргу відповідач сам і сплатив, про що зазначено позивачем у позові.

З приведеного випливає, що наявність у відповідача боргу перед позивачем по вказаному Договору підтверджується саме вказаним актом, оформленим належним чином відповідно до умов вказаного Договору.

Вказаний комплексний експертний висновок не є доказом по даній справі взагалі, оскільки, по - перше, судячи по його преамбулі він є (негативним, таким що потребує доопрацювання ), по –друге, він зроблений не на вимогу суду. Крім того, підстав для проведення по даній справі експертизи за ініціативою суду суд не убачає. Тому суд відхиляє його та не приймає до уваги.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок стягнення 3 % річних та штрафу суд приймає його до уваги та вважає правильним.

Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними наявними у справі вищевказаними доказами і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись ст.ст. 525,526. ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Газмонтажспецбуд” ( 66030, Одеська область, м. Кодима, вул. Калініна, 3; код ЄДРПОУ 33113694, р/р 26009054404101 в АБ „ПриватБанк”, МФО 328704 ) на користь Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту „ОДЕСАГРОПРОЕКТ” (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 36; ідентифікаційний код 03579166, р/р 26001000977001 в АКБ „Надра”, МФО 328975 ) - суму боргу в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн., 3% річних в сумі 231 (двісті тридцять одна) грн. 24 коп. і штраф в сумі 2820 (дві тисячі вісімсот двадцять) грн., державного мита в сумі 180 (сто вісімдесят) грн. 51 коп. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя