Рішення № 90317270, 02.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
02.07.2020
Номер справи
160/3516/19
Номер документу
90317270
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року Справа № 160/3516/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСидоренко Д.В. за участі секретаря судового засіданняКручини Ю.Д. за участі: представника позивача представника відповідача Кривонос Т.С. Прокоф`єва Є.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Топстар" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Обставини справи: ТОВ "Науково-виробнича фірма Топстар" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 22.03.2019 року №0008971411, відповідно до якого ТОВ "Науково-виробнича фірма Топстар" зменшено суму від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 275045,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 22.03.2019 року №0008981411, відповідно до якого ТОВ "Науково-виробнича фірма Топстар" збільшено суму грошовою зобов`язання з ПДВ на суму 179443,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 89721,50 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що господарські операції позивача з ТОВ «НТЦ «Топстар», ПП «ТД Електрозвармаш» та ТОВ «Імпульс Техмаш» мали реальний характер, відповідають дійсному економічному змісту, спричинили зміну майнового стану, є фактично виконаними сторонами та оформлені належним чином первинними документами. Також позивач зазначає, що не має обов`язку, повноважень та можливості здійснювати контроль за дотриманням постачальниками контрагента податкової дисципліни та посилається на обставини встановлені рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/3442/18 щодо реальності господарських відносин між ТОВ «НВФ Топстар» та ТОВ «НТЦ «Топстар» за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р.

Ухвалою суду від 23.04.2019р. відкрито провадження у справі.

10.05.2019р. до суду надійшли заперечення на адміністративний позов, згідно яких відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування правової позиції зазначив, що у ході перевірки неможливо було підтвердити реальність фінансово-господарських взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ «НТЦ «Топстар», ПП «ТД Електрозвармаш», а також виявлені обставини, що для створення видимості реальності надання ТОВ «Імпульс Техмаш» задекларованих послуг документально оформлені правочини щодо нібито здійснення придбання робіт аналогічного виду і обсягу з метою мінімізації податкових зобов`язань.

10.06.2019р. до суду надійшла відповідь на відзив.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 року у задоволенні позову ТОВ "Науково-виробнича фірма Топстар" було відмовлено повністю.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Науково-виробнича фірма Топстар" було залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 року у справі №160/3516/19 за позовом ТОВ "Науково-виробнича фірма Топстар" до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2020 року касаційну скаргу ТОВ "Науково-виробнича фірма Топстар" задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019 року у справі №160/3516/19 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

17.02.2020 року адміністративна справа №160/3516/19 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та 18.02.2020 року передана судді Д.В.Сидоренко на новий розгляд.

Ухвалою суду від 19.02.2020 року прийнято адміністративну справу №160/3516/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Топстар" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до свого провадження. Адміністративну справу №160/3516/19 призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.

Ухвалами суду від 14.04.2020 року за клопотанням позивача, яке 13.04.2020 року надійшло до суду засобами поштового зв`язку, замінено відповідача в адміністративній справі №160/3516/19 Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою від 28.05.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

23.06.2020р. до суду надійшли додаткові письмові пояснення позивача з деталізованою таблицею по господарським відносинам позивача з контрагентами.

02.07.2020р. до суду надійшли додаткові пояснення відповідача.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ "Науково-виробнича фірма Топстар" зареєстроване 20.06.2007 року, та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до п. 19-1.1 ст.19, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4, п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 07.02.2019 року №762-п, ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВФ «ТОПСТАР» з питання дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ “НТЦ “ТОПСТАР” (код ЄДРПОУ 35201525) за період з 01.01.2016 по 31.01.2016, за період з 01.03.2016 по 31.03.2016, з 01.01.2017 по 31.01.2017, ПП “ТД ЕЛЕКТРОЗВАРМАШ” (код ЄДРПОУ 23941343) за період з 01.02.2016 по 28.02.2016, ТОВ “ІМПУЛЬСК ТЕХМАШ” (код ЄДРПОУ 41042115) за період з 01.08.2018 по 31.08.2018.

За результатами перевірки складено акт №8899/04-36-14-11/33183798 від 25.02.2019 року, згідно висновків якого встановлені порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 454 488 грн., що призвело до:

- заниження податку на додану вартість за лютий 2016 року в сумі 11 128 грн.;

- заниження податку на додану вартість за січень 2017 року в сумі 168 315 грн.;

- завищення суми від`ємного значенням (р. 21), що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2018 року в сумі 275 045 грн.

Не погодившись з висновками, які викладені в акті перевірки від 25.02.2019 року, позивач надав до ГУ ДФС у Дніпропетровській області заперечення, які розглянуті відповідачем 20.03.2019 року та у відповіді зазначено, що висновки акту перевірки від 25.02.2019 №8899/04-36-14-11/33183798 є правомірними, обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі акту перевірки від 25.02.2019р. №8899/04-36-14-11/33183798 відповідачем сформовані та направлені позивачу наступні податкові повідомлення – рішення від 22.03.2019р.:

- №0008971411, яким ТОВ “НВФ “ТОПСТАР” зменшено суму від`ємного значення суми ПДВ на 275045,00 грн. (а.с.126, т.1);

- № НОМЕР_1 , яким ТОВ “НВФ “ТОПСТАР” збільшено суму грошовою зобов`язання з ПДВ у розмірі 179443,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 89721,50 грн (а.с.128, т.1).

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення протиправними, прийнятими з порушенням чинного законодавства, тому звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняті відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Статтею 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За приписами п. 198.3 ст.198 ППК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції.

- установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції.

- установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що зазначено в іншому листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року №1936/11/13-11).

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - наказ № 88).

Відповідно до п.1.2 наказу №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Із змісту статті 9 цього Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” також вбачається, що первинні документи обов`язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене вище, судом під час розгляду справи перевірені обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «НТЦ «Топстар», ПП «ТД Електрозвармаш» та ТОВ «Імпульс Техмаш», а також обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, зокрема шляхом установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Так, судом встановлено, що між ТОВ “НВФ “ТОПСТАР” та ТОВ “НТЦ “ТОПСТАР” було укладено наступні договори:

1. Договір про надання інжинірингових послуг №10-И від 01.10.2012 року, за умовами якого замовник (ТОВ “НВФ “ТОПСТАР”) доручає, а виконавець (ТОВ “НТЦ “ТОПСТАР”) зобов`язується надати йому, згідно з умовами договору, інжинірингові послуги з впровадження на машинобудівних підприємствах України металорізального інструменту та оснащення корпорації ZCC (Китай) та компанії PRAMET (Чехія). Відповідно, замовник, зі своєї сторони, зобов`язується прийняти вказані послуги та сплатити їх. Відповідно до пунктів 6.1, 6.4 цього договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 року. Договір автоматично продовжується кожний раз на 1 рік, якщо ні одна із сторін не направить письмове повідомлення про припинення його дії за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору.

2. Договір про надання послуг №010616/1ПР від 01.06.2016 року, за умовами якого замовник (ТОВ “НВФ “ТОПСТАР”) доручає, а виконавець (ТОВ “НТЦ “ТОПСТАР”) зобов`язується виконати передпродажну підготовку трубопровідної арматури, яка включає в себе: послуги по перевірці герметичності в уплотнюючих устроях трубопровідної арматури, послуги по усуненню протечек в запорних вузлах трубопровідної арматури, виготовлення та заміна бракованих та пошкоджених під час транспортування деталей трубопровідної арматури, ремонт бракованих та пошкоджених під час транспортування корпусів трубопровідної арматури, виготовлення шпінделей задвіжек та клапанів зі сталі 20Х13, зміна стандартних шпінделей задвіжек та клапанів з вуглецевої сталі на шпінделі зі сталі 20Х13, наплавка додаткових уплотнюючих кілець на дисках та корпусах задвіжек з латуні та нержавчіючої сталі, виготовлення та установка додаткових уплотнюючих кілець з латуні або нержавіючої сталі на тарілках чавунних та стальних клапанів. Відповідно до пунктів 6.1, 6.4 цього договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2016 року. Договір автоматично продовжується кожний раз на 1 рік, якщо ні одна із сторін не направить письмове повідомлення про припинення його дії за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору.

На підтвердження виконання договору про надання інжинірингових послуг №10-И від 01.10.2012 року, сторонами складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.01.2016 року №ОУ-0000004 на суму наданих інжинірингових послуг 150 000 грн., крім того ПДВ - 30 000 грн., від 31.01.2016 року №ОУ-0000003 на суму наданих інжинірингових послуг 335 000 грн., крім того ПДВ - 67 000 грн., від 31.01.2016 року №ОУ-0000002 на суму наданих інжинірингових послуг 251 250 грн., крім того ПДВ - 50 250 грн., від 31.01.2016 року №ОУ-0000001 на суму наданих інжинірингових послуг 251 250 грн., крім того ПДВ - 50 250 грн., від 31.03.2016 року №ОУ-0000010 на суму наданих інжинірингових послуг 83 333,33 грн., крім того ПДВ - 16 666,67 грн., від 31.03.2016 року №ОУ-0000009 на суму наданих інжинірингових послуг 209 375 грн., крім того ПДВ - 41 875 грн., від 30.03.2016 року №ОУ-0000008 на суму наданих інжинірингових послуг 209 375 грн., крім того ПДВ - 41 875 грн., від 25.03.2016 року №ОУ-0000007 на суму наданих інжинірингових послуг 209 375 грн., крім того ПДВ - 41 875 грн., від 21.03.2016 року №ОУ-0000006 на суму наданих інжинірингових послуг 209 375 грн., крім того ПДВ - 41 875 грн., від 14.03.2016 року №ОУ-0000005 на суму наданих інжинірингових послуг 209 375 грн., крім того ПДВ - 41 875 грн., від 20.01.2017 року №ОУ-0000004 на суму наданих інжинірингових послуг 202 000 грн., крім того ПДВ - 40 400 грн., від 23.01.2017 року №ОУ-0000005 на суму наданих інжинірингових послуг 218 800 грн., крім того ПДВ - 43 760 грн., від 31.01.2017 року №ОУ-0000007 на суму наданих інжинірингових послуг 147 291,67 грн., крім того ПДВ - 29 458,33 грн., від 31.01.2017 року №ОУ-0000006 на суму наданих інжинірингових послуг 50 500 грн., крім того ПДВ - 10 100 грн.

На підтвердження виконання договору про надання послуг №010616/1ПР від 01.06.2016 року, сторонами складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 12.01.2017 року на суму 40178,88 грн., крім того ПДВ - 8 035,78 грн. (надано послуги щодо технічного випробування й аналізування, комплекс технологічних робіт по перевірці герметичності трубопровідної арматури), від 12.01.2017 року на суму 80 357,76 грн., крім того ПДВ - 16 071,55 грн., (надано послуги щодо механічного оброблення різанням, усунення протікання у запірних вузлах трубопровідної арматури), від 12.01.2017 року на суму 102 446,6 грн., крім того ПДВ - 20 489,32 грн. (надано послуги з оброблення металу та нанесення покрив на метал).

Також, складені податкові накладні від 31.01.2016 року №14 на суму 251 250 грн., крім того ПДВ - 50 250 грн., від 31.01.2016 року №15 на суму 251 250 грн., крім того ПДВ - 50 250 грн., від 31.01.2016 року №16 на суму 335 000 грн., крім того ПДВ - 67 000 грн., від 31.01.2016 року №17 на суму 150 000 грн., крім того ПДВ - 30 000 грн., від 14.03.2016 року №14 на суму 209 375 грн., крім того ПДВ - 41 875 грн., від 21.03.2016 року №19 на суму 209 375 грн., крім того ПДВ - 41 875 грн., від 25.03.2016 року №28 на суму 209 375 грн., крім того ПДВ - 41 875 грн., від 30.03.2016 року №30 на суму 209 375 грн., крім того ПДВ - 41 875 грн., від 31.03.2016 року №33 на суму 209 375 грн., крім того ПДВ - 41 875 грн., від 31.03.2016 року №36 на суму 83333,33 грн., крім того ПДВ - 16666,67 грн., від 12.01.2017 року на суму 40 178,88 грн., крім того ПДВ - 8035,78 грн., від 12.01.2017 року на суму 80 357,76 грн., крім того ПДВ - 16 071,55 грн., від 12.01.2017 року на суму 102446,6 грн., крім того ПДВ - 20 489,32 грн., від 20.01.2017 року на суму 202 000 грн., крім того ПДВ - 40 400 грн., від 23.01.2017 року на суму 218 800 грн., крім того ПДВ 43 760 грн., від 31.01.2017 року на суму 50 500 грн., крім того ПДВ - 10 100 грн., від 31.01.2017 року на суму 147 291,7 грн., крім того ПДВ - 29 458,33 грн.

ТОВ “НВФ “ТОПСТАР” до складу податкового кредиту включено суми ПДВ по вказаним податковим накладним:

- у розмірі 250 368,56 грн. згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2016 року від 18.02.2016 року №9019347071;

- сума 51 716 грн. відкориговано згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року №9170212594 від 16.09.2016 року;

- у розмірі 226 041,67 грн., згідно податкової декларації з ПДВ за березень 2016 року від 18.04.2016 року №9058518589;

- у розмірі 168314,98 грн. згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2017 року від 20.02.2017 року №9023948417.

Розрахунки між сторонами здійснені у безготівковій формі згідно банківських виписок від 04.03.2016 року на суму 200 000 грн., від 16.03.2016 року на суму 30 000 грн., від 19.01.2017 року на суму 190 000 грн., 11.01.2017 року на суму 208 000 грн.

Так, з акту перевірки відомо, що контролюючим органом встановлено відсутність у позивача права на віднесення до складу податкового кредиту суми у розмірі 168315 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ “НТЦ “ТОПСТАР” за січень 2017 року, з огляду на таке.

За результатами аналізу зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних в розрізі номенклатурних позицій за січень 2017 року ТОВ "НТЦ "ТОПСТАР" встановлено, що послуги щодо технічного випробовування й аналізування, послуги щодо механічного обробляння різанням, послуги оброблення металу та нанесення покрівлі на метал, які були надані позивачу, були придбані у ТОВ "A.M. ГРАНД ГРУП". Водночас, вказані послуги придбані ТОВ "A.M. ГРАНД ГРУП" у ПП “ЛРП“.

З акту перевірки відомо, що у ПП “ЛРП” встановлено відсутність працюючих осіб, кваліфікованого персоналу для надання відповідних послуг, відсутність залучення організацій для надання послуг, відсутність основних засобів. Також, підприємством не задекларовано податкових зобов`язань по взаємовідносинами з ТОВ “А.М. ГРАНД ГРУП”.

За результатами аналізу ЄРПН в розрізі номенклатури позицій за весь період діяльності, ПП “ЛРП” встановлено, що послуги щодо механічного обробляння різанням, послуги оброблення металу та нанесення покрівлі на метал не придбавались, треті особі для надання таких послуг не залучались.

Згідно даних ЄРПН ПП “ЛРП” у січні 2017 року придбало товар з наступною номенклатурою: бензин А-95, газ скраплений, куряче м`ясо, дизельне паливо, дріт сталевий, чай, електроди, ізоляція повітряпроводу, ковбаса, кава, маргарин столовий, м`ясо свине, мастильні матеріали, мастика, олива моторна, сардельки, проволка в`язальна, паштет, свердло центрувальне, свині відгодівельна група, свині на відгодівлі, сітка кладочная, сир, терозон, фарба земляна густотерта олійна, церазит, цукор, штифт конічний, шинка, шоколад, яйце куряче.

Крім іншого, ТОВ “А.М. ГРАНД ГРУП” є фігурантом в кримінальних провадження за №42017100000000028 від 12.01.2017 року за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.191, ч.3 ст.212 КК України, №32017030000000007 від 10.02.2017 року за ознаками злочинів, передбачених ст.205 КК України.

Також, ПП “ЛРП” є фігурантом кримінальних проваджень за №32017180000000022 від 04.04.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, за №320161800000001199 від 29.12.2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, за №42017100000000028 від 12.01.2017 року за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.191, ч.3 ст. 212 КК України.

Щодо надання інжинірингових послуг, то контролюючим органом встановлено, що за результатами аналізу зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних в розрізі номенклатурних позицій за січень 2017 року ТОВ “НТЦ “ТОПСТАР” придбано “Інжинірингові послуги” у ТОВ “ІНКАМ СОЛЮШН” .

Перевіряючими встановлено, що ТОВ “ІНКАМ СОЛЮШН” є фігурантом у кримінальному провадженні за №32017100060000104 від 17.11.2017 року за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Також, за результатами аналізу зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних в розрізі номенклатурних позицій за січень 2017 року ТОВ “ІНКАМ СОЛЮШН” встановлено, що “Інжинірингові послуги” придбані у ТОВ “ЕЛІТ ЕКСІМ”.

Згідно ЄРПН ТОВ “ЕЛІТ ЕКСІМ” у січні 2017 року придбало товар за наступною номенклатурою: яйце куряче, мандарин, поролон, полотно сітчасте, піддон, виноград сушений. Інжинірингові послуги із залученням третіх осіб не придбавались.

Згідно ланцюга господарських операцій, ТОВ “НТЦ “ТОПСТАР” придбано “Інжинірингові послуги” у ТОВ “ТРІАЛОН”. Проте, у січні 2017 року, ТОВ “ТРІАЛОН” здійснювало придбання товару за номенклатурою: склопляшка. За результатами аналізу ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності ТОВ “ТРІАЛОН” встановлено, що інжинірингові послуги із залученням третіх осіб не придбавались.

Крім того, ТОВ “ТРІАЛОН” є фігурантом у кримінальних провадженнях за №32018040000000080 від 31.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, за №320171001100000099 від 30.01.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.1 ст.205-1 КК України, за №12017220000000753 від 01.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України; за №12016040030000239 від 09.04.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.3 ст.191 КК України.

Також, по ланцюгу господарських операцій ТОВ НТЦ “ТОПСТАР” придбано у січні 2017 року інжинірингові послуги у ТОВ “СКАЙТРЕЙДІНГ” , у якого відсутні матеріальні та технічні можливості надання таких послуг, відсутні працівники та кваліфіковані спеціалісті для надання послуг. Крім того, ТОВ “СКАЙТРЕЙДІНГ” є фігурантом у кримінальних провадженнях за №42016100000001129 від 16.11.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.364, ч.4 ст.190 КК України, за №32017100080000028 від 02.06.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.209, ч.1 ст.205, ч.1 ст.212 КК України.

За результатами аналізу зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних в розрізі номенклатурних позицій за січень 2017 року, ТОВ “НТЦ “ТОПСТАР” придбано інжинірингові послуги у ТОВ “АСТЕРС ТРЕЙД”.

Проте, згідно аналізу ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за весь період роботи діяльності ТОВ “АСТЕРС ТРЕЙД” встановлено, що інжинірингові послуги із залученням третіх осіб не придбавались.

Проаналізувавши вищевикладене, перевіряючими зроблено висновок про неможливість надання підприємствами ТОВ “А.М. ГРАНД ГРУП”, ПП “ЛРП”, ТОВ “ІНКАМ СОЛЮШН”, ТОВ “ЕЛІТ ЕКСІМ”, ТОВ “ТРІАЛОН”, ТОВ “СКАЙТРЕЙДІНГ”, ТОВ “АСТЕРС ТРЕЙД” інжинірингових послуг, послуг щодо технічного випробуванням й аналізування, послуг щодо механічного обробляння різанням, послуг оброблення металу та нанесення покрівлі на метал.

Представником позивача в ході судового розгляду справи пояснювалось, що послуги надані ТОВ «НТЦ «ТОПСТАР” обумовлені необхідністю передпродажної підготовки, які в подальшому реалізовувалися кінцевим споживачам згідно договорів від 01.02.2016 року №89ЛМ/504 з «АЗОВСТАЛЬ МК» ПРАТ, від 06.02.2017 року № 119 з «СЕВГОК» ПРАТ, договору від 18.04.2017 року №350 з «ЗФЗ» АТ, від 06.09.2017 року №3604 з «Инкор и Ко» НПО ТОВ, від 02.01.2018 року № 5448-ПУ-УМТС-Т з «Павлоград вугілля» ДТЕК ПРАТ, від 03.01.2018 року № 5480-ДУ-УМТС-Т з «Добропіллявугілля» ДТЕК ТОВ, від 03.01.2018 року №5488-ШБЗ-УМТС-Т з Шахта"Білозерська" ТДВ, від 10.01.2018рю №1800207 з НЗФ АТ, від 15.02.2018р. №180/18 з Інтерпайп НМТЗ АТ, від 03.05.2018рю №1363 з Кременчуцька ТЕЦ філія 3000. Результати наданих інжинірингових послуг були у подальшому використані в господарській діяльності, що виразилося у постачанні товару наступним контрагентам позивача, а саме за договорами: від 03.01.2017 року №30117/1 з «УКРТРАНСПНЕВМАТИКА» ТОВ, від 19.01.2017 року № 190117/2 з «ПРОМ1НСТРУ МЕНТ-Д» ТОВ, від 25.01.2017 року №250117/3 з УКРАЇНСЬКА СЕРВІСНА БУРОВА КОМПАНІЯ-1" ПП, від 01.02.2017 року № 10217/4 з «ТЕКО» ТОВ фірма, від 01.02.2017 року № 20217/5 з «МАЙСТЕР МІЛК» ТОВ, від 14.09.2017 року № 140917/14 з «ТАРА-ПАК» ТОВ, від 20.09.2017 року №20092017/16 з «САНФЛОРАОМАШ» МЗ ТОВ, від 20.10.2017р. №201017/15 з «Укрспецгеологія» ТОВ, від 01.11.2017 року №11117 з «ШЕЛЬФ" НВКТОВ, від 02.01.2018 року №20118/11 з «МікрониЗавод» ТОВ, від 02.01.2018 року № 30118/04 з «ПМЛЗ» ТОВ, від 22.01.2018 року №220118/05 3 «ПОЛТАВСЬКИЙ АВТОАГРЕГАТНИЙ ЗАВОД» ПАТ, від 21.03.2018 року №210318/06 з «Ірком-ЕКТ» НВФ" ТОВ, від 04.05.2018 року №40518/1 з «АГРЕГАТМАШ" ЗАВОД» ТОВ, від 02.07.2018 року №20718/09 з «УКРАЇНСЬКЕ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ТА ІНСТАЛЯЦІЯ» ТОВ, від 01.08.2018р. №10818/10 з «ДАТАФАРМ» ПП.

Між ТОВ “НВФ “ТОПАСТАР” (замовник) та ПП “ТД ЕЛЕКТРОЗВАРМАШ” (постачальник) укладено договір про надання послуг №291012/25 від 29.10.2012 року, за умовам якого постачальник зобов`язується поставити, а замовник прийняти та оплатити трубопровідну арматуру, деталі трубопроводів та інші матеріали в кількості та по цінам попередньо узгодженими обома сторонами.

Відповідно до пункті 8.1, 8.2 цього договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 року. Договір автоматично продовжується кожний раз на 1 рік, якщо ні одна із сторін не направить письмове повідомлення про припинення його дії за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано видаткові накладні від 03.02.2016 року №РН-0036 на суму 8802 грн., крім того ПДВ - 1760,4 грн., від 08.02.2016 року №РН-0041 на суму 46 840 грн., крім того ПДВ - 9 368 грн., довіреність на отримання товару №33 від 03.02.2016 року, податкові накладні від 03.02.2016 року №6 на суму 8802 грн., крім того ПДВ - 1760,4 грн., від 08.02.2016 року №11 на суму 46 840 грн., крім того ПДВ - 9 368 грн.

Розрахунки між сторонами на час проведення перевірки не здійснювались. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за період з 01.02.2016 року по 28.02.2016 року кредиторська заборгованість ТОВ “НВФ” ТОПСТАР” перед ПП “ТД ЕЛЕКТРОЗВАРМАШ” за договором №291012/25 від 29.10.2012 року складає 3 108 589,64 грн.

До перевірки також було надано сертифікат якості поставленого товару, згідно якого виробником товару є KANGA MACHINE-MADE FITTINGS CO., LTD.

ТОВ “НВФ “ТОПАСТР” до складу податкового кредиту включено суми ПДВ по податковим накладним від 03.02.2016 року №6 та від 08.02.2016 року №11 у розмірі 11 128,4 грн. згідно податкової декларації з ПДВ за лютий 2016 року від 18.03.2016 року №9038263290.

За результатами аналізу ЄРПН за 2014-2016 роки не встановлено придбання ПП “ТД ЕЛЕКТРОЗВАРМАШ” товару, який був поставлений позивачу. Крім того, поставлений товар є імпортним товаром, а згідно баз ДФС України, за весь період діяльності ПП “ТД ЕЛЕКТРОЗВАРМАШ” не здійснювало імпорт товару.

Таким чином, контролюючим органом зроблено висновок про відсутність джерела походження товару, реалізованого ТОВ “НВФ “ТОПСТАР”, що свідчить про обрив ланцюга.

Представником позивача в ході судового розгляду справи пояснювалось, що товари отримані від ПП “ТД ЕЛЕКТРОЗВАРМАШ” був у подальшому проданий разом з іншим товаром на користь промислових підприємств, а саме:

- ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (підтверджується договором №186 від 20.01.2014р. на придбання технологічного обладнання; видатковою накладною №РН-0000343 від 04.02.2016р., квитанцією перевізника ТОВ «Нова Пошта» про перевезення товару);

- ПАТ «Запоріжсталь» (підтверджується договором постачання № 20/2016/78 від 12.01.2016р., видатковою накладною № РН-0000320 від 11.02.2016р., товарно-транспортною накладною №271 від 11.02.2016р., рахунком-фактурою №СФ- 0000362 від 11.02.2016р., видатковою накладною №РН-0000319 від 11.02.2016р., товарно-транспортною накладною №270 від 11.02.2016р., рахунком- фактурою № СФ-0000360 від 11.02.2016р.);

- ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» (підтверджується Типовим договором № 089ЛО/242 від 02.02.2016р. на придбання сировинних, паливно- енергетичних та матеріально-технічних ресурсів, видатковою накладною №РН-0000621 від 10.03.2016р., товарно-транспортною накладною №278 від 10.03.2016р., довіреністю ПАТ «МК «Азовсталь» № 00221 від 07.03.2016р., на отримання товару;

- АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» (підтверджується видатковою накладною № РН-0000357 від 03.02.2016р. та довіреністю АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» №386 від 03.02.2016р. на отримання товару.

Між ТОВ “НВФ “ТОПСТАР” та ТОВ “ІМПУЛЬС ТЕХМАШ” укладено наступні договори:

1. Договір №01-Ин від 10.01.2017 року, за умовами якого ТОВ “НВФ “ТОПСТАР” (замовник) доручає, а ТОВ “ІМПУЛЬС ТЕХМАШ” (виконавець) зобов`язується надати йому, згідно з умовами договору, інжинірингові послуги по впровадженню на машинобудівельних підприємствах України метало ріжучого інструменту та оснащення корпорації ZCC (Китай) та компанії PRAMET (Чехія). Відповідно, замовник, зі своєї сторони, зобов`язується прийняти вказані послуги та сплатити їх. Відповідно до пунктів 6.1, 6.4 цього договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017 року. Договір автоматично продовжується кожний раз на 1 рік, якщо ні одна із сторін не направить письмове повідомлення про припинення його дії за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору.

2. Договір №02-И від 10.01.2017 року, за умовами якого ТОВ “НВФ “ТОПСТАР” (замовник) доручає, а ТОВ “ІМПУЛЬС ТЕХМАШ” (виконавець) зобов`язується виконати передпродажну підготовку трубопровідної арматури, яка включає в себе: послуги по перевірці герметичності в уплотнюючих устроях трубопровідної арматури, послуги по усуненню протечек в запорних вузлах трубопровідної арматури, виготовлення та заміна бракованих та пошкоджених під час транспортування деталей трубопровідної арматури, ремонт бракованих та пошкоджених під час транспортування корпусів трубопровідної арматури, виготовлення шпінделей засувок та клапанів зі сталі 20Х13, зміна стандартних шпінделей засувок та клапанів з вуглецевої сталі на шпінделі зі сталі 20Х13, наплавка додаткових ущільнюючих кілець на дисках та корпусах задвіжек з латуні та нержавіючої сталі, виготовлення та установка додаткових ущільнюючих кілець з латуні або нержавіючої сталі на тарілках чавунних та стальних клапанів. Відповідно до пунктів 6.1, 6.4 цього договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017 року. Договір автоматично продовжується кожний раз на 1 рік, якщо ні одна із сторін не направить письмове повідомлення про припинення його дії за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору.

На підтвердження виконання договору №01-Ин від 10.01.2017 року, сторонами складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 01.08.2018 року №ОУ-0000088 на суму наданих інжинірингових послуг 108 570 грн., крім того ПДВ - 21 714 грн., від 03.08.2018 року №ОУ-0000091 на суму наданих інжинірингових послуг 112 860 грн., крім того ПДВ - 22 572 грн., від 07.08.2018 року №ОУ-0000092 на суму наданих інжинірингових послуг 98 725 грн., крім того ПДВ - 19 745 грн., від 09.08.2018 року №ОУ-0000093 на суму наданих інжинірингових послуг 111 540 грн., крім того ПДВ - 22 308 грн., від 10.08.2018 року №ОУ-0000094 на суму наданих інжинірингових послуг 108 020 грн., крім того ПДВ - 21 604 грн., від 13.08.2018 року №ОУ-0000095 на суму наданих інжинірингових послуг 101 951,66 грн., крім того ПДВ - 20 390,33 грн., від 16.08.2018 року №ОУ-0000097 на суму наданих інжинірингових послуг 134 566 грн., крім того ПДВ - 26 913,2 грн., від 16.08.2018 року №ОУ-0000098 на суму наданих інжинірингових послуг 81 583 грн., крім того ПДВ - 16 316,6 грн., від 20.08.2018 року №ОУ-0000099 на суму наданих інжинірингових послуг 91 000 грн., крім того ПДВ - 18 200 грн., від 22.08.2018 року №ОУ-0000100 на суму наданих інжинірингових послуг 81 583 грн., крім того ПДВ - 16 316 грн., від 24.08.2018 року №ОУ-0000101 на суму наданих інжинірингових послуг 68 750 грн., крім того ПДВ - 13 750 грн., від 28.08.2018 року №ОУ-0000102 на суму наданих інжинірингових послуг 89 833 грн., крім того ПДВ - 17 966 грн., від 30.08.2018 року №ОУ-0000103 на суму наданих інжинірингових послуг 80 667 грн., крім того ПДВ - 16 133,4 грн.

На підтвердження виконання договору №02-И від 10.01.2017 року, сторонами складені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 01.08.2018 року №ОУ-0000096 на суму наданих інжинірингових послуг 38 931,14 грн., крім того ПДВ - 7 786,23 грн., від 03.08.2018 року №ОУ-0000090 на суму наданих інжинірингових послуг 47 082,21 грн., крім того ПДВ - 9 416,44 грн., від 03.08.2018 року №ОУ-0000089 на суму наданих інжинірингових послуг 19 564,38 грн., крім того ПДВ - 3 912,88 грн.

Розрахунки між сторонам здійснені у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученням, а саме по договору №01-Ин від 10.01.2017 року: від 03.08.2018 року №2188 на суму 10000 грн., від 06.08.1018 року №2195 на суму 128025 грн., від 07.08.2018 року №280 на суму 246000 грн., від 21.08.2018 року №297 на суму 122400 грн., від 21.08.2018 року №298 на суму 117100 грн., від 27.08.2018 року №2234 на суму 26700 грн., від 28.08.2018 року №2237 на суму 150000 грн., від 28.08.2018 року №49 на суму 200000 грн., від 31.08.2018 року №2243 на суму 6000 грн., від 29.08.2018 року №50 на суму 85165 грн.; по договору №02-И від 10.01.2017 року: від 01.08.2018 року №2178 на суму 130800 грн., від 01.08.2018 року №2179 на суму 300 грн., від 09.08.2018 року №282 на суму 58600 грн., від 13.08.2018 року №285 на суму 300000 грн., від 17.08.2018 року №288 на суму 5100 грн., від 17.08.2018 року №289 на суму 10000 грн., від 20.08.2018 року №292 на суму 2000 грн., від 20.08.2018 року №293 на суму 2000 грн.

Також, складені податкові накладні від 01.08.2018 року №1 на суму 108 570 грн., крім того ПДВ - 21 714 грн., від 01.08.2018 року №4 на суму 38 931,14 грн., крім того ПДВ - 7786,23 грн., від 03.08.2018 року №2 на суму 19 564,38 грн., крім того ПДВ - 3 912,88 грн., від 03.08.2018 року №3 на суму 47 082,21 грн., крім того ПДВ - 9 416,44 грн., від 03.08.2018 року №5 на суму 112 860 грн., крім того ПДВ - 22 572 грн., від 07.08.2018 року №6 на суму 98 725 грн., крім того ПДВ - 19 745 грн., від 09.08.2018 року №7 на суму 111 540 грн., крім того ПДВ - 22 308 грн., від 10.08.2018 року №8 на суму 108 020 грн., крім того ПДВ - 21 604 грн., від 13.08.2018 року №9 на суму 101 951,7 грн., крім того ПДВ - 20 390,33 грн., від 16.08.2018 року №11 на суму 81 583 грн., крім того ПДВ - 16 316,6 грн., від 16.08.2018 року №10 на суму 134 566 грн., крім того ПДВ - 26 913,2 грн., від 20.08.2018 року №12 на суму 91 000 грн., крім того ПДВ - 18 200 грн., від 22.08.2018 року №13 на суму 81 583 грн., крім того ПДВ - 16 316,6 грн., від 24.08.2018 року №14 на суму 68 750 грн., крім того ПДВ - 13 750 грн., від 28.08.2018 року №15 на суму 89 833 грн., крім того ПДВ - 17 966,6 грн., від 30.08.2018 року №16 на суму 80 667 грн., крім того ПДВ - 16 133,4 грн.

ТОВ “НВФ “ТОПСТАР” до складу податкового кредиту включено суми ПДВ по вказаним податковим накладним у розмірі 275 045,28 грн. згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 2018 року від 19.09.2018 року №9201492327.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за період серпень 2018 року кредиторська заборгованість ТОВ “НВФ” ТОПСТАР” перед ТОВ “ІМПУЛЬС ТЕХМАШ” за станом на 31.08.2018 року складає 3 138 710,69 грн.

Так, з акту перевірки слідує, що за результатами аналізу зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних в розрізі номенклатурних позицій за серпень 2018 року ТОВ “ІМПУЛЬС ТЕХМАШ” встановлено, що послуги з усунення течі трубопровідної арматури, перевірка герметич.трубопровід. арматури, передпродажна підготовка трубопровідної арматури, були придбані у ТОВ "ТД “ЕЛІТ ГРУП”.

Щодо ТОВ “ТД “ЕЛІТ ГРУП” перевіряючими встановлено, що за весь період діяльності підприємства за результатами аналізу ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій встановлено, що послуги з усунення течі трубопровідної арматури, перевірка герметич.трубопровід. арматури, передпродажна підготовка трубопровідної арматури підприємством не придбавались, треті особи для надання вказаних послуг не залучались.

Крім того, за весь період діяльності ТОВ “ТД “ЕЛІТ ГРУП” придбавало товари та послуги за іншою номенклатурою, ніж наданою ТОВ “ІМПУЛЬС ТЕХМАШ”.

В акті перевірки зазначено, що у ТОВ “ТД “ЕЛІТ ГРУП” встановлено неможливість здійснення вказаних послуг з урахуванням відсутності працюючих осіб, кваліфікованого персоналу, відсутність залучення організацій для надання послуг, відсутність основних засобів.

Водночас, за результатами аналізу зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних в розрізі номенклатурних позицій за серпень 2018 року ТОВ “ІМПУЛЬС ТЕХМАШ” встановлено, що послуги з усунення течі трубопровідної арматури, перевірка герметич.трубопровід. арматури, передпродажна підготовка трубопровідної арматури, які були реалізовані ТОВ “НВФ “ТОПСТАР” в серпні 2018 року, придбані у ТОВ “САФІНА ЛТД”, ТОВ “ЕЛЕМЕНТУМ”, ТОВ “АГМЕРА”, ТОВ “РІКОНТ СВ”, ТОВ “ЦЕНТАРІОН”.

Так, по ТОВ “САФІНА ЛТД” встановлено наступне:

- за результатами аналізу ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності ТОВ «САФІНА ЛТД» встановлено, що інжинірингові послуги із залученням третіх осіб не придбавались;

- ТОВ «САФІНА ЛТД» є фігурантом у кримінальному провадженні за №42017111200000142 від 17.03.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 от. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 222-1, ч. 2 ст. 364 КК України.

По ТОВ “ЕЛЕМЕНТУМ” встановлено наступне:

- за результатами аналізу ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності ТОВ "ЕЛЕМЕНТУМ" встановлено, що інжинірингові послуги із залученням третіх осіб не придбавались;

- ТОВ "ЕЛЕМЕНТУМ" є фігурантом у кримінальному провадженні за №32019041680000001 від 14.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України.

По ТОВ “АГМЕРА” встановлено наступне:

- за результатами аналізу ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності ТОВ "АГМЕРА" встановлено, що інжинірингові послуги із залученням третіх осіб не придбавались;

- ТОВ "АГМЕРА" є фігурантом в кримінальному провадженні за №32019041680000001 від 14.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 27 ч. З ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України.

По ТОВ “РІКОНТ СВ” встановлено наступне:

- за результатами аналізу ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за весь період діяльності ТОВ "РІКОНТ СВ" встановлено, що інжинірингові послуги із залученням третіх осіб не придбавались;

- ТОВ "РІКОНТ СВ" є фігурантом в кримінальному провадженні за №32019041680000001 від 14.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 27 ч. З ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України.

По ТОВ “ЦЕНТАРІОН” встановлено наступне:

- за результатами аналізу ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій за. весь період діяльності ТОВ "ЦЕНТАРІОН" встановлено, що інжинірингові послуги із залученням третіх осіб не придбавались;

- ТОВ "ЦЕНТАРІОН" є фігурантом в кримінальному провадженні за №32019041680000001 від 14.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України.

Відповідно до проведеного аналізу інформаційних баз ДФС України встановлено неможливість надання підприємствами ТОВ "ЕЛЕМЕНТУМ", ТОВ "АГМЕРА", ТОВ "РІКОНТ СВ", ТОВ "ЦЕНТАРЮН" інжинірингових послуг:

- вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля;

- неможливість здійснення послуг з урахуванням відсутності працюючих осіб, кваліфікованого персоналу;

- відсутність залучення протягом серпня 2018 року організацій для надання інжинірингових послуг;

- відсутність основних засобів;

- неможливість здійснення послуг з урахуванням віддаленості контрагентів один від одного, оскільки місцезнаходження контрагентів - Київська область.

Представником позивача в ході судового розгляду справи пояснювалось, що результати наданих інжинірингових послуг були у подальшому використані в господарській діяльності, що виразилося у постачанні товару наступним контрагентам позивача, а саме за договорами: від 03.01.2017 року №30117/1 з «УКРТРАНСПНЕВМАТИКА» ТОВ, від 19.01.2017 року №190117/2 з «ПРОМІНСТРУМЕНТ-Д» ТОВ, від 25.01.2017 року №250117/3 з УКРАЇНСЬКА СЕРВІСНА БУРОВА КОМПАНІЯ-1" ПП, від 01.02.2017 року №10217/4 з «ТЕКО» ТОВ фірма, від 01.02.2017 року №20217/5 з «МАЙСТЕР МІЛК» ТОВ, від 20.09.2017 року №20092017/16 з «САНФЛОРОМАШ» МЗ ТОВ, від 20.10.2017 року №201017/15 з «Укрспецгеологія» ТО, від 01.11.2017 року №11117 з «ШЕЛЬФ"НВКТОВ, від 02.01.2018 року №20118/11 з «МікрониЗавод» ТОВ, від 02.01.2018 року №30118/04 з «ПМЛЗ» ТОВ, від 22.01.2018 року №220118/05 з «ПОЛТАВСЬКИЙ АВТОАГРЕГАТНИЙ ЗАВОД» ПАТ, від 21.03.2018 року № 210318/06 з «Ірком-ЕКТ» НВФ" ТОВ, від 04.05.2018 року №40518/1 з «АЕРЕГАТМАШ" ЗАВОД» ТОВ, від 02.07.2018 року №20718/09 з «УКРАЇНСЬКЕ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ТА ІНСТАЛЯЦІЯ» ТОВ, від 01.08.2018 року №10818/10 з «ДАТАФАРМ» ПП.

Також представником позивача зазначено, що товар, який пройшов передпродажну підготовку продавався на промислові підприємства, які є кінцевими споживачами цієї продукції - покупцями товару згідно наступних договорів: від 01.02.2016 року№89ЛМ/504 з «АЗОВСТАЛЬ» МК ПРАТ, від 06.02.2017 року №119 з «СЕВГОК» ПРАТ, від 18.04.2017 року № 350 з «ЗФЗ» АТ, від 06.09.2017 року №3604 з «Инкор и Ко НПО» ООО, від 02.01.2018 року №5448-ПУ-УМТС-Т з «Павлоградвугілля» ДТЕК ПРАТ, від 03.01.2018 року №5480-ДУ-УМТС-Т з «Добропіллявугілля» ДТЕК ТОВ, від 03.01.2018 року №5488-ШБЗ-УМТС-Т з «Шахта «Білозерська» ТДВ, від 03.01.2017 року №30117/1 з «УКРТРАНСПНЕВМАТИКА» ТОВ, від 10.01.2018 року №1800207 з «НЗФ» АТ, від 15.02.2018 року №180/18 з «ІНТЕРПАЙП НМТЗ» АТ, від 03.05.2018 року № 1363 з «Кременчуцька ТЕЦ філія 3000».

Наведені документи, складені за результатами здійснення вище наведених господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” і наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону, тобто містять: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, і, як наслідок, вони є такими, які підлягають обов`язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Таким чином, вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період.

В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Навпаки, документально доведено виконання зобов`язань щодо отримання та оплати товару та послуг.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства, вищенаведені контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи, були платниками податку на додану вартість, що відповідачем не спростовано.

Податкові накладні, виписані вище наведеними контрагентами на адресу позивача, надавалися позивачем при проведенні перевірки, відображені в акті перевірки та містять усі передбачені законом реквізити, тобто, відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, що є підставою для віднесення сум ПДВ, сплачених у складі вартості товарів, отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників, до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Отже, суд вказує на доведеність використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності придбаного у вище наведених контрагентів товару (металоконструкцій) та послуг, оскільки придбаний товар використаний позивачем з метою отримання прибутку та в межах господарської діяльності.

Суд зазначає, що відсутність у контрагента позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, основних засобів та відсутність залучення контрагента організацій для надання послуг не свідчить про безтоварність угод з позивачем. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року № К/9901/873/18.

Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Таких висновків дійшов Верховний Суд і в постанові від 30.01.2018 року у справі № 2а/1770/3360/12, від 19 червня 2018 року у справі №826/7704/16 (адміністративне провадження №К/9901/38191/18).

Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №826/7704/16 (адміністративне провадження №К/9901/38191/18) та від 17 квітня 2018 року у справі №820/475/17 (адміністративне провадження №К/9901/4907/17).

Крім того, Верховний Суд в постанові від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17 (адміністративне провадження №К/9901/1349/170, зазначив, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі №21-421а11 та від 22 вересня 2015 року у справі №810/5645/14 та в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №826/6280/13-а, адміністративне провадження №К/9901/2848/18, від 06 березня 2018 року у справі №2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження №К/9901/5919/18) та від 13 березня 2018 року у справі №826/13582/13-а (адміністративне провадження №К/9901/19905/18).

Посилання контролюючого органу на кримінальні провадження відкриті за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України відносно контрагентів платника податків, відхиляються судом, оскільки вказані докази не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 809/1139/17 (адміністративне провадження №К/9901/40809/18), постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 808/2360/17.

Крім того, Верховний Суд наголосив та тому, що доводи контролюючого органу щодо посилання на допит особи, який був керівником підприємства та пояснив, що він не має відношення до реєстрації та ведення господарської діяльності ряду підприємств (серед яких і згаданий контрагент позивача), на яких згідно реєстраційних даних він являється посадовою особою (засновником, співзасновником, директором, головним бухгалтером), а також йому невідомі дані підприємства, зокрема і позивача, спростовуються наявними у матеріалах справи копіями первинних документів.

Оскільки доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не було надано, сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а, адміністративне провадження № К/9901/2848/18, ЄДРСРУ № 72338874.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно відсутності джерела походження товару та контрагентів позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Така податкова інформація вказує тільки на можливе ухилення від сплати податків контрагентами-постачальниками позивача.

Тому, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит (зменшення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток), можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Невиконання обов`язку щодо належного підписання первинного документа, складеного однією особою і переданого іншій особі може позбавляти цей документ статусу первинного або в разі обізнаності контрагента з відсутністю повноважень щодо складання такого документа, або в разі фактичної відсутності господарської операції.

При цьому, відсутність об`єктивної змоги переконатися у недостовірності первинного документа чи окремих його реквізитів (зокрема, підпису, прізвища особи, що здійснює операцію, тощо) під час його отримання чи протягом найближчого часу виключає притягнення до відповідальності особи, яка використала такий документ у податковому обліку.

У цьому випадку дані податкового обліку можуть бути визнані необґрунтованими, якщо платник податків діяв без належного рівня обачності та обережності та знав або повинен і міг знати про порушення, допущені контрагентами, та був залучений до таких порушень, або знав про дефекти у правовому статусі таких контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Отже, обставини фіктивності та інших недоліків правого статусу контрагентів платника податків, а так само щодо невиконання ними своїх податкових обов`язків підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, що свідчать про нереальність господарської операції або відсутність її економічного змісту.

В свою чергу, порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/чи податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов`язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, у справі не встановлені.

Варто врахувати, що згідно з частиною 1 статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності). Єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (стаття 234 ЦК України).

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару), встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

Згідно із статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23 лютого 2006 року № 3477-VI, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. А відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На сьогоднішній день, при вирішенні спорів з податковими органами можуть бути застосовані три основні рішення Європейського суду з прав людини у справах: “Інтерсплав” проти України (2007 рік, заява № 803/02), “Булвес АД” проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і “Бізнес Супорт Центр” проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Рішення Європейського суду з прав людини у податкових спорах не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності). За інших обставин платник податку не має нести відповідальність за порушення законодавства своїми контрагентами.

Так, у пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини по справі “Бізнес Суппорт Центр проти Болгарії” суд наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Суппорт Центр) це не мало б.

У пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Федорченко та Лозенко проти України” висловлено позицію, відповідно до якої суд, при оцінці доказів, керується критерієм доведення “поза розумними сумнівом”. Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

У справі “Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства” (рішення від 25 листопада 1999 року) Європейський суд з прав людини вказав, що однією з вимог, яка випливає зі словосполучення “встановлений законом”, є передбачуваність. Норму не можна вважати “законом”, якщо вона не сформульована достатньо чітко, що дає особі можливість керуватися цією нормою у своїх діях. З іншого боку, хоча визначеність у законі надзвичайно бажана, забезпечення її може призвести до надмірної ригідності, тоді як закон ніколи не повинен відставати від обставин, що змінюються. Ступінь чіткості, яку мають забезпечувати формулювання національних законів і яка в жодному випадку не може охопити всі непередбачувані обставини, значною мірою залежить від змісту певного документа, сфери, на яку поширюється закон, а також від кількості та статусу тих, кому він адресований.

З наведеного вбачається, що особа, діючи у відповідності до встановленої законодавством України поведінки у рамках певних обставин, очікує досягнення певного результату та прогнозує конкретні ситуації у правовідносинах з контролюючим органом.

А саме, при сплаті податку на додану вартість особа має розраховувати на використання податкового кредиту в порядку, визначеному податковим законодавством.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що документи, які були надані для перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій позивача з наведеними контрагентами-постачальниками, а також право на формування податкового кредиту, відтак, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки якого встановлені порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 454 488 грн., що призвело до:

- заниження податку на додану вартість за лютий 2016 року в сумі 11 128 грн.;

- заниження податку на додану вартість за січень 2017 року в сумі 168 315 грн.;

- завищення суми від`ємного значенням (р. 21), що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2018 року в сумі 275 045 грн.

З огляду на викладене, податкові повідомлення - рішення від 23.03.2019 року №0008971411 та №0008981411 є такими, що прийняті контролюючим органом протиправно, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНВАРІАНТ” підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 8163,15 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №2494 від 27.03.2019 року.

З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 8163,15 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008971411 від 22.03.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008981411 від 22.03.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Топстар" (вул.Ю.Савченка, буд.47, кв.3, м.Дніпро, 49006; код ЄДРПОУ 33183798) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 8163,15 грн. за рахунок бюджетних асигнувать Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 43145015).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10.07.2020 року.

Суддя Д.В. Сидоренко

Попередній документ : 90317269
Наступний документ : 90317271