Рішення № 90316867, 10.07.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
10.07.2020
Номер справи
120/1923/20-а
Номер документу
90316867
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 липня 2020 р. Справа № 120/1923/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Поділля" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Поділля" з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 07.02.2020 начальником Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №151761, якою постановлено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн. Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 13.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 18.05.2020 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Поділля" про забезпечення позову.

29.05.2020 представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечив щодо задоволення заявленого позову з огляду на наступне.

Постановою КМУ від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення). Згідно пп. 15, 27 п. 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування» а також здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

У пункті габаритно-вагового контролю на М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знямянка 408 км+339 м 09.12.2020 посадовими особами Вінницького Управління Укртрансбезпеки було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки МАЗ 533605 реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що використовувався перевізником ТОВ «Птахофабрика Поділля».

Посадовими особами було виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень (без дозволу, виданого компетентними уповноваженими органами, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів - у разі неподільного вантажу), встановлених Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).

Відповідно до пункту 22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т.

Під час зважування транспортного засобу марки МАЗ 533605 реєстраційний номер НОМЕР_1 було встановлено фактичне навантаження на одиничну вісь - 13 т, при допустимих 11 т.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 167984 від 09.12.2019; Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №030191 від 09.12.2019; Акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів № 029091 від 09.12.2019. На підставі яких проведено Розрахунок №029691 від 09.12.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд на суму 25,11 євро.

Поряд з цим, про розгляд справи щодо порушення законодавства перевізник був належним чином повідомлений, однак на даний розгляд керівник даного підприємства ТОВ «Птахофабрика Поділля» або уповноважена ним особа не прибули, жодних документальних або інших доказів, які б спростували факт перевищення транспортних засобів габаритно-вагових параметрів не надали, тому за рішенням Начальника Управління Укртранбезпеки у Вінницькій області було прийняте рішення про винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 151761 від 07.02.2020 за порушення абз. 15 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт". Перевищення встановлених законодавством і габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, представник відповідача звертає увагу, що у ході звірки з Головним Управлінням у Вінницькій області Державною казначейською службою встановлено, що кошти за розрахунок плати за проїзд № 029691 від 09.12.2019 сплачено від TOB «Птахофабрика Поділля» у розмірі 660,63 грн., тобто фактично перевізник визнав вину.

09.06.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечує щодо доводів відповідача, зокрема зазначає, що твердження відповідача що товариство визнало вину сплативши кошти за розрахунок плати за проїзд №029691 від 09.12.2019 не відповідає дійсності, оскільки позивач сплатив дані кошти для можливості здійснення належного захисту порушених прав без тиску з сторони державних органів, що здійснюють примусове стягнення коштів.

Відповідно до частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

09.12.2020 у пункті габаритно-вагового контролю на М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знямянка 408 км+339 м посадовими особами Вінницького Управління Укртрансбезпеки було проведено габаритно-ваговий контроль і транспортного засобу марки МАЗ 533605 реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , що використовувався перевізником ТОВ «Птахофабрика Поділля».

За результатами контролю складено Довідку №030191 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №029691, відповідно до яких вагові параметри транспортного засобу позивача повною масою 19,30 тонн, зокрема, навантаження на одиночну вісь фактично складало 13,00 тонн, при нормативно можливій 11 тонн, що свідчить про перевищення вагового обмеження на 2,00 тонни.

На підставі вказаних документів проведено Розрахунок №029691 від 09.12.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд на суму 25,11 євро.

Крім того, в Акті №167984 від 09.12.2019 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом вказано, що під час проведеної перевірки виявлено порушення щодо перевезення вантажу з перевищенням встановлених вагових норм без відповідного дозволу ТТН №070856 з перевищенням встановлених п. 2.5 ПДР вагових норм на 18,2%. У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (ч. 1 абз. 15 ст. 60): перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Водій від пояснень та підпису Акту відмовився.

Повідомленням Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області від 20.12.2019 №82847/20/24-19 позивача або іншу уповноважену особу запрошено на розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт на 08.01.2020, однак на її розгляд ніхто не прибув та жодних доказів не надав.

07.02.2020 начальником Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №151761 на суму 17000 грн. за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частини 1 статті 60 вказаного Закону.

Не погоджуючись з вказаною постановою, 17.02.2020 позивачем подано скаргу до Державної служби України з безпеки на транспорті з проханням скасувати останню, однак, за результатами розгляду скарги постанова №151761 від 07.02.2020 залишена без змін, а скарга без задоволення.

Вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-ІІІ).

Разом з цим, відповідно до абз. 4 статті 6 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно п.п. 1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Відповідно до пункту 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.

Підпунктами 15 та 27 п. 5 названого Положення визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до п. 2 цього Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

За приписами п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, в тому числі державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За приписами п. 14 Порядку № 1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно з абз. 2 п. 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що підставою для її прийняття послугував факт порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за вчинення якого передбачене ст. 48 та ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ.

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 затверджені Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, відповідно до пункту 16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Згідно з пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 4 Правил №30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджений Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі Порядок №879).

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Положеннями пункту 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Так, відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Крім того, суд наголошує, що нормами чинного законодавства України не передбачено обов`язкового пред`явлення водію транспортного засобу при здійсненні габаритно-вагового контролю документів про державну метрологічну атестацію вимірювального приладу, яким здійснено габаритно-ваговий контроль, а також протоколу, свідоцтва про метрологічну реєстрацію на предмет відповідності технічних характеристик ваг тощо. Тобто, ненадання посадовими особами під час здійснення габаритно-вагового контролю вказаної документації не свідчить про протиправність дій останніх та відсутність права використовувати вказане вимірювальне і зважувальне обладнання.

При цьому, судом встановлено та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №35-02/5393, засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, а відповідне Свідоцтво про повірку є чинним до 24.04.2020.

Пунктами 16-18 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Згідно з пунктом 4 Правил №30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 21 Порядку №879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Таким чином, законодавець чітко передбачив критичну похибку у розмірі 2 відсотки, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого (подільного), який під час транспортування здатний зсуватися.

Даний висновок узгоджується із практикою Сьомого апеляційного адміністративного суду, що викладений у постанові №560/3826/18 від 23.05.2019.

В ході проходження габаритно-вагового контролю посадовими особами Укртрансбезпеки у Вінницькій області під час зважування транспортного засобу марки МАЗ 533605 реєстраційний номер НОМЕР_1 було встановлено фактичне навантаження на одиничну вісь - 6,30 т та 13 т, при допустимих 11 т.

У свою чергу суд звертає увагу, що жодним законодавчим чи нормативним актом не визначено різниці між зважуванням транспортних засобів у разі перевезення подільних, неподільних або наливних вантажів.

Так, відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Водночас, наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 2014 року "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані.

Відповідно до п.п. 8.14-8.15 Глави 8 зазначених правил, завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з п. 12.1 Глави 12 зазначених правил, при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 Глави 12 вказаних правил передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Також п. 8.20 Глави 8 зазначених правил визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Відповідно до п. 8.21 Глави 8 зазначених правил, виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Тобто, обов`язок забезпечення належного розміщення та кріплення вантажу, яке б унеможливлювало його зміщення під час руху покладається на водія, який перевозить такий вантаж. Зміщення вантажу, як наслідок, перевищення встановлених вагових обмежень, є порушенням.

Таким чином, оскільки, навантаження на одиничну вісь склало 13 тонн при допустимому 11 тонн, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до позивача адміністративно-господарський штраф у загальному розмірі 17000 грн.

Водночас, суд відхиляє твердження позивача, що згідно товарно-транспортної накладної №070856 без дати товариство не здійснювало перевезення вантажу, оскільки під час перевірки водієм ОСОБА_1 разом з реєстраційними документами надано також і товарно-транспортну накладну №070856.

Крім того, п. 21, 22 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Поряд з цим, з матеріалів справи встановлено, що водій при ознайомленні з актами від 09.12.2019 №167984 та №029691 відмовився від їх підписання, про що зроблено відмітки у відповідних актах уповноваженою особою.

Між тим, згідно п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Відповідно до п. 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

З аналізу даних правових норм слідує, що на орган державного контролю покладено обов`язок повідомити уповноважену особу суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення одним із способів: під розписку або рекомендованим листом із повідомленням. Справа розглядається за участю уповноваженої особи суб`єкта господарювання, за виключенням випадку, коли уповноважена особа, яка належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, не з`явилася.

Разом з тим, матеріали справи свідчать та не заперечується позивачем, що товариство про розгляд справи було належним чином повідомлено, однак уповноважена особа на її розгляд не прибула та жодних документальних або інших доказів, які б спростували факт перевищення транспортного засобу габаритно-вагових параметрів не надало.

Таким чином, відповідач виконав обов`язок щодо належного та своєчасного інформування ТОВ "Птахофабрика Поділля" про час та місце розгляду справи.

Відтак, відповідно до положень п. 27 Порядку № 1567 Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області мало обґрунтоване право проводити розгляд справи без участі позивача чи його представника.

Аналогічна позиція висвітлена в постанові Верховного Суду по справі № 820/4624/17 від 11.02.2020.

У свою чергу, відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №151761 від 07.02.2020 у сумі 17000 грн. за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Поряд з цим, посилання позивача на ті обставини, що оскаржувана постанова не містить обов`язкових реквізитів, а саме: відсутній код ЄДРПОУ особи на яку складено постанову; відсутні банківські реквізити особи на яку складено постанову; постанова не містить відомостей щодо свідоцтва про державну реєстрацію особи на яку складено постанову (номер, ким у коли видане); а копія постанови не засвідчена у встановленому законом порядку є незмістовними, оскільки мають формальні ознаки, не спростовують факт зважування та достовірність встановлення факту перевищення вагових параметрів на одиничну вісь, тому не можуть бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

На підставі викладеного, враховуючи встановлений під час перевірки факт перевищення транспортним засобом нормативних габаритних (вагових) параметрів та відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, суд дійшов висновку про обґрунтованість застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на підставі оскаржуваної постанови.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Поділля" (вул. Обревського, 1, с. Степанівка, Вінницький район, Вінницька область, 23255, код ЄДРПОУ 34143431)

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 39816845)

Рішення у повному обсязі складено 10.07.2020

Суддя Комар Павло Анатолійович

Часті запитання

Який тип судового документу № 90316867 ?

Документ № 90316867 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 90316867 ?

Дата ухвалення - 10.07.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 90316867 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 90316867 ?

В Вінницький окружний адміністративний суд
Попередній документ : 90316866
Наступний документ : 90316868