Ухвала суду № 90316686, 10.07.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3391/20

Провадження № 1-кп/461/446/20

УХВАЛА

10.07.2020 року Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю: секретаря судового засідання Волошин Ю.В.,

прокурора Грицишина В.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Гретченка П.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Львові кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 – ч.3 ст.186 КК України, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Галицького районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 – ч.3 ст.186 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки такий закінчується 07.09.2020 року. Подане клопотання мотивує тим, що є достатні підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, те, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на потерпілого, покази якого було взято за основу при оголошенні підозри; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Відтак, менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення вказаних ризиків, передбачених та виконання покладених на обвинуваченого обов`язків.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши надане прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, встановив, що в межах даного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 15.04.2020 року під час досудового розслідування був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави. Ухвалою суду від 29.05.2020 року строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено до 27.07.2020 року.

Відповідно до ч.ч 2,3 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Таким чином, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження (яке включає в себе підготовче судове засідання) не було завершене до спливу 2-х місячного строку.

Слідчим суддею під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу вже було вирішено питання щодо обґрунтованості підозри обвинуваченого, з яким суд погоджується у повному обсязі.

Положеннями ст.199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 – ч.3 ст.186 КК України, а саме: в пособництві відкритого викрадення чужого майна (грабежу), з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненного за попередньою змовою группою осіб, поєднаного з проникненням в житло, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Суд погоджується з позицією сторони обвинувачення, що ризики які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існувати на момент розгляду клопотання та не відпали. Зокрема, ОСОБА_1 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; незаконно впливати на потерпілого, покази якого було взято за основу при оголошенні підозри; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Також, суд не виключає можливість вчинення ОСОБА_1 , як особою раніше судимою, який тривалий час переховувався від органу досудового розслідування, до взяття під варту не мав джерел доходів та засобів до існування, іншого кримінального правопорушення, з метою здобуття засобів для існування. Суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Суд бере до уваги, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи те, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу з об`єктивних причин не забезпечить законослухняну поведінку обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 07 вересня 2020 року.

Разом з тим, альтернативний запобіжний захід у виді застави, який визначений ухвалою слідчого судді від від 15.04.2020 року продовжує діяти.

Керуючись ст.ст.199, 331, 369, 371-372 КПК України, суд –

у х в а л и в :

Клопотання прокурора – задоволити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)» на строк 60 днів, тобто до 07 вересня 2020 року включно.

Вважати продовженим застосований альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент. Внесення застави, визначеної судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення. Обвинувачений, який перебуває під вартою, має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку у строк – сім днів з моменту отримання її копії.

Суддя Мисько Х.М.