Рішення № 90315063, 03.07.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/2859/13-ц

Категорія 30

2/295/954/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретаря Козакевич І.В.,

прокурора Рудченко М.М. , відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої злочином,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора прокуратури Житомирської області Грибенюк Р., в інтересах Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Житомирської області, звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень, просив стягнути із ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у солідарному порядку на користь держави в особі Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області шкоду, завдану злочинами, у розмірі 878350,12 грн (т. 2, а.с. 221-231). Позовні вимоги обґрунтовані наступним: вироком Богунського районного суду м.Житомира від 26.11.2012 року, який набрав законної сили, відповідачів у справі визнано винними у вчиненні ряду злочинів, що призвело до заподіяння державі збитків. Зокрема, ОСОБА_10 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.27 ч.5, ст.28 ч.З - ст. 212 ч.2, ст.27 ч.5, ст.28 ч.З - ст. 366 ч.І, ст.28 ч.З - ст. 205 ч.2 КК України; ОСОБА_5 визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ст.27 ч.5, ст.28 ч.З - ст. 212 ч.2, ст.27 ч.5, ст.28 ч.З - ст. 366 ч.І КК України; ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. 367 ч.2 КК України; ОСОБА_7 визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ст.27 ч.5, ст.28 ч.З - ст. 212 ч.2, ст.27 ч.5, ст.28 ч.З - ст. 366 ч.І КК України; ОСОБА_6 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.27 ч.5, ст.28 ч.З - ст. 212 ч.2, ст.27 ч.5, ст.28 ч.З - ст. 366 ч.І КК України. ОСОБА_8 визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ст.27 ч.5, ст.28 ч.З ст.212 ч.2, ст.27 ч.5, ст.28 ч.З, ст.366 ч.І КК України. Крім того, ОСОБА_9 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України на підставі п. в ст.1, ст.6 Закону України "Про амністію" від 08.07.2011 року, тобто звільнено від кримінальної відповідальності за нереабілітуючих підстав. Проте, ОСОБА_9 не відшкодовано шкоду, заподіяну державі внаслідок його участі у діяльності "конвертаційного центру", до складу якого входили відповідачі у справі №295/2859/13-ц. Оскільки вироком суду встановлено, що вищевказані злочини вчинялися організованою злочинною групою за участі директора КП "Житомирбудзамовник" ОСОБА_9 , останній на думку позивача повинен у солідарному порядку відшкодувати збитки, заподіяні його незаконними діями. ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів вироком Богунського районного суду м. Житомира від 01.04.2014 року в справі №1-350/12 за обвинуваченням директора КП "Реклама" ОСОБА_1 за ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України

Позивач вказує, що вироком Богунського районного суду м. Житомира від 26.11.2012 року встановлено, що ОСОБА_10 в період з 01.01.2006 року по 21.06.2010 року, діючи умисно, протиправно, розуміючи незаконність своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, у вигляді несплати до державного бюджету податку на додану вартість, з метою уникнути покарання за вчинення злочинних дій, застосовував злочинну схему, суть якої полягала в тому, що зобов`язання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість перекладаються спочатку на підприємства "транзити", створені для прикриття незаконної діяльності, на банківські рахунки яких надходять кошти від підприємств покупців за реалізовані товари (роботи, послуги), а в подальшому на фіктивні підприємства зареєстровані на підставних осіб, які придбано для прикриття незаконної діяльності. Зобов`язання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість перекладались на підприємства з ознаками фіктивності, які не сплачували до державного бюджету податку на додану вартість, про що ОСОБА_10 було достовірно відомо.

За таких обставин, фінансовим результатом використання даної злочинної схеми є несплата податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарської діяльності з продажу товарів (робіт, послуг), що в свою чергу призводить до фактичного ненадходження до державних бюджетів коштів у великих розмірах. На створення організованої злочинної групи ОСОБА_10 , зрозумівши, що є всі можливості для досягнення злочинної мети, спрямованої перш за все на умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах, в період часу до 01.01.2006 року, перебуваючи у м. Києві, залучив до складу групи ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , тобто ОСОБА_10 виступив організатором організованої злочинної групи. У часники організованої злочинної групи організували проведення в органах державної влади ряду суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, а також придбали з метою прикриття незаконної діяльності ряд раніше створених суб`єктів підприємницької діяльності, які було створено засновниками без мети здійснення господарської діяльності за грошову винагороду, зокрема ТОВ "МЧМ" (код ЄДР 30759318). ОСОБА_3 , працюючи згідно протоколу № 1 від 27.01.2000 року, директором товариства з обмеженою відповідальністю "МЧМ" недбало відносився до виконання своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, що виразилось в неналежному контролі за проведеними фінансово-господарськими операціями підприємства, незабезпеченні організації належного ведення бухгалтерського обліку, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді ненадходження до бюджету податку на додану вартість.

На підставі викладеного, позивач зазначає, що оскільки судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено вину відповідачів, розмір заподіяних збитків визначено у розрахунку, а тому з відповідачів слід стягнути на користь держави завдані збитки.

06.07.2016 року від представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 надійшли письмові заперечення на уточнену позовну заяву, в яких представник вказала, що прокурор зазначає, що особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов`язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим, проте, під час досудового та судового слідства по даній справі було встановлено, що ОСОБА_3 не вступав у змову з ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та він навіть не був з ними знайомим, їх дії не були спільними, не поєднані єдністю наміру. Крім того заподіяна шкода не є неподільною. ОСОБА_3 особисто як фізична особа не є платником податку і не зобов`язаний сплачувати податки за інших платників податків (юридичних осіб), які ухилялися від їх сплати, так як це не передбачено жодними нормами чинного законодавства України. До того ж, ОСОБА_3 не інкримінувався злочин, передбачений ст. 212 КК України, він особисто не здійснював будь-яких фінансових операцій. Представник зауважила, що ОСОБА_3 є неналежним відповідачем у справі та просила відмовии у задоволенні позовних вимог (т. 3, а.с. 3-4).

11.11.2016 року відповідачем ОСОБА_1 подано письмові заперечення на позовну заяву. У запереченнях йдеться про те, що відповідно до вироку Богунського райсуду м. Житомира від 01.04.2014 року ОСОБА_1 засуджена за ч. 2 ст. 367 КК України до трьох років позбавлення волі за неналежне виконання своїх посадових обов`язків через несумлінне ставлення до них. Судом не визнано факту участі ОСОБА_1 в організованій злочинній групі і вона не засуджувалася за ч.5 ст. 191, та ч. 2 ст. 366 КК України, як зазначено в уточнюючій позовній заяві, і відповідно ОСОБА_1 не може нести солідарну відповідальність з іншими відповідачами. В позовній заяві не вказано якими діями чи бездіяльністю ОСОБА_1 завдала збитки державі і яка її вина в завданні збитків державі. В позові лише зазначено, що ОСОБА_1 зобов`язана відшкодувати збитки в солідарному порядку, однак згідно вироку суду її дії не пов`язані з іншими відповідачами по справі. Відповідач вказала, що позов про стягнення шкоди є безпідставним, необгрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає, оскільки не наведено доказів винуватості ОСОБА_1 у нанесенні збитків державі та сплили строки позовної давності (т. 3, а.с. 73-74).

19.02.2019 року від представника відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_12 надійшов відзив на позовну заяву. Сторона відповідача з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними такими, що задоволенню не підлягають. Адвокат посилався на те, що необхідною підставою для стягнення збитків є факти неправомірних дій, або бездіяльності, наявність шкоди в результаті таких дій/бездіяльності та причинний зв`язок між неправомірними діями/бездіяльністю і заподіяною шкодою. Фактично, під час судового розгляду справи встановлено, що підставою своїх вимог позивач вказує факт ухилення від сплати податку на додану вартість КП «Житомирбудзамовник», КП «Енергопромтехніка», ПП» Реклама», а також наявність боргу зі сплати податку на додану вартість. За даними ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника податків ПП Енергопромтехніка» по ПДВ станом на 01.11.2016 року податкова заборгованість відсутня. За даними ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платників податків КП «Житомирбудзамовник», КП «Енергопромтехніка», ПП» Реклама» по ПДВ станом на 01.11.2016 року податкова заборгованість відсутня, в зв"язку з чим та на думку адвоката відсутність податкової заборгованості зі сплати ПДВ підтверджує відсутність порушення прав Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, в інтересах якої подано позов. Адвокат вважає, що прокурором не доведено жодними належними та допустимими доказами наявність податкової заборгованості зі сплати ПДВ, не обґрунтовано та не доведено, що дії усіх відповідачів по заподіянню шкоди були спільними, а заподіяна шкода є неподільною. Відповідальність відповідачів, у разі належного її обґрунтування позивачем, мала бути визначена у частці, яка відповідає ступеню вини кожного з них у заподіянні шкоди. Таким чином, солідарна цивільна відповідальність відповідачів у даній справі виключається (т. 4, а.с. 48-52).

Від відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 заперечень або відзивів на позовну заяву не надходило.

30.11.2018 року цивільну справу за позовом першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області до ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином передано до провадження судді Чішман Л.М. на підставі протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою суду від 14.12.2018 року закрито провадження по цивільній справі №295/2859/13-ц за позовом першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області в частині позовних вимог до ОСОБА_10 про відшкодування шкоди внаслідок вчинення злочину (т. 4, а.с. 32).

В судовому засіданні 03.07.2020 року прокурор підтримав вимоги позовної заяви, просивїх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_13 заперечували щодо задоволення позову з підстав викладених в відзиві.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 заперечувала щодо задоволення позовних вимог, зазначила, що прокурором не доведено факту спільного заподіяння шкоди, тому не може бути застосована солідарна відповідальність, під час досудового та судового слідства в кримінальні справі встановлено, що ОСОБА_3 не вступав у змову з рештою осіб їх дії не були спільними, не поєднані єдністю наміру. ОСОБА_3 особисто як фізична особа не є платником податку і не зобов`язаний сплачувати податки за інших платників податків (юридичних осіб), які ухилялися від їх сплати.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з"явились про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 10.10.2011 року за результатами розгляду кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених за ч.2 ст. 212 КК України, як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненими службовою особою підприємства за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів у великих розмірах; за ч. 2 ст. 366 КК України, як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, звільнено ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України на підставі п. «в» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року (т. 3, а.с. 90-160).

Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 26.11.2012 року, зокрема, визнано винними:

- ОСОБА_14 у скоєнні злочинів передбачених ст. 27 ч.5, ст. 28 ч.3 - ст. 212 ч.2, ст. 27 ч.5, ст. 28 ч.3 - ст. 366 ч. 1, ст. 28 ч.3 - ст. 205 ч.1, ст.28 ч.3 - ст. 205 ч.2 КК України;

- ОСОБА_10 у скоєнні злочинів передбачених ст. 27 ч. 5, ст. 28 ч.3 - ст. 212 ч.2, ст.27 ч.5, ст.28 ч.3 - ст. 366 ч.1, ст.28 ч.3 - ст. 205 ч.2 КК України;

- ОСОБА_5 у скоєнні злочинів передбачених ст.27 ч.5, ст.28 ч.3 - ст. 212 ч.2, ст.27 ч.5, ст.28 ч.3 - ст. 366 ч.1 КК України;

- ОСОБА_15 у скоєнні злочинів передбачених ст.27 ч.5, ст.28 ч.3 - ст. 212 ч.2, ст.27 ч.5, ст.28 ч.3 - ст. 366 ч.1, ст.28 ч.3 - ст. 205 ч.1 КК України;

- ОСОБА_16 у скоєнні злочинів передбачених ст.27 ч.5, ст.28 ч.3 - ст. 212 ч.2, ст.27 ч.5, ст.28 ч.3 - ст. 366 ч.1, КК України;

- ОСОБА_17 у скоєнні злочинів передбачених ст.27 ч.5, ст.28 ч.3 - ст. 212 ч.2, за ст.27 ч.5, ст.28 ч.3 - ст. 366 ч.1, за ст.28 ч.3 - ст. 205 ч.1 КК України;

- ОСОБА_18 у скоєнні злочинів передбачених ст.27 ч.5, ст.28 ч.3 - ст. 212 ч.2, ст.27 ч.5, ст.28 ч.3 - ст. 366 ч.1, ст.28 ч.3 - ст. 205 ч.1 КК України;

- ОСОБА_6 у скоєнні злочинів передбачених ст.27 ч.5, ст.28 ч.3 - ст. 212 ч.2, ст.27 ч.5, ст.28 ч.3 - ст. 366 ч.1 КК України;

- ОСОБА_7 у скоєнні злочинів передбачених ст.27 ч.5, ст.28 ч.3 - ст. 212 ч.2, ст.27 ч.5, ст.28 ч.3 - ст. 366 ч.1 КК України;

- ОСОБА_19 у скоєнні злочину передбаченого ст. 205 ч.1 КК України та призначити йому покарання за ст. 205 ч.1 КК України;

- ОСОБА_20 у скоєнні злочину передбаченого ст. 205 ч.1 КК України;

- ОСОБА_3 у скоєнні злочинів передбачених ст. 367 ч.2 КК України;

- ОСОБА_8 визнати винною у скоєнні злочинів передбачених ст.27 ч.5, ст.28 ч.3 ст. 212 ч.2, ст.27 ч.5, ст.28 ч.3, ст. 366 ч.1 КК України.

Визначено розмір заподіяної шкоди в розмірі 1 137 238,69 грн.

Вирок суду набрав законної сили 19.12.2013 року (т. 4 а.с. 100-250, т. 5 а.с. 1-138).

Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 01.04.2014 року визнано ОСОБА_1 винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України та призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків на строк 2 (два) роки без штрафу та звільнено від відбування призначеного покарання на підставі ст.ст. 49, 74 ч. 5 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (т. 2, а.с. 93-111).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

В п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1989 року, №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна стягнення безпідставно нажитого майна» роз`яснено, що солідарну відповідальність по відшкодуванню шкоди несуть особи, діяння яких були об`єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій.

При вчиненні злочину кількома особами вони несуть солідарну відповідальність за заподіяну шкоду по епізодах злочину, в яких встановлено їх спільну участь. Разом з тим є неприпустимим покладення солідарної відповідальності на осіб, яких хоча й притягнуто до кримінальної відповідальності в одній справі, але за самостійні злочини, не пов`язані спільним наміром, а так само на осіб, коли одних з них засуджено за корисливі злочини, наприклад, за розкрадання, а других - за халатність, незважаючи на те, що дії

останніх об`єктивно сприяли першим у вчиненні злочину.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1989 року, №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна стягнення безпідставно нажитого майна» при розгляді в порядку цивільного судочинства позову, що випливає з кримінальної справи, суд згідно з роз`ясненням, даним у п.3 постанови №11 Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року "Про судове рішення", визначає суми, що підлягають стягненню на відшкодування шкоди, з урахуванням доказів, як наявних у кримінальній справі, так і додатково представлених сторонами і зібраних з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 26.11.2012 року, який набрав законної сили, встановлено кожен з учасників злочинної групи - ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 були пов`язані спільним умислом на досягнення результатів у вигляді ухилення від сплати податків у великих розмірах.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12.09.2014 року ухвалено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 на користь держави в особі Житомирської обласної державної податкової інспекції міністерства доходів України суму заподіяної шкоди в розмірі 1 137 238,69 грн. Рішення суду набрало законної сили 17.12.2014 року (т. 3, а.с. 53-55, 56-61).

Зі змісту рішення вбачається, що шкоду стягнуто на підставі вироку Богунського районного суду м. Житомира від 23.11.2012 року.

Оскільки рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12.09.2014 року стягнуто в солідарному порядку, зокрема, з ОСОБА_6 збитки на користь держави в особі Житомирської обласної державної податкової інспекції міністерства доходів України суму заподіяної шкоди, на підставі вироку Богунського районного суду м. Житомира від 23.11.2012 року то за таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимоги та повторного стягнення з ОСОБА_6 шкоди завданої злочином.

Щодо позовних вимоги, зв`ялених до ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Як вбачається з вироку Богунського районного суду м. Житомира від 01.04.2014 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, якщо воно спричинило тяжкі наслідки).

У вироку не йдеться про розмір завданої ОСОБА_1 шкоди внаслідок злочинних діянь.

Проте, а ні в позовній заяви а ні в уточненнях до неї не обґрунтовано яким чином ОСОБА_1 (діями або бездіяльністю) завдано збитків державі в особі Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме не доведено характер заподіяної матеріальної шкоди, спільну участь ОСОБА_1 та інших відповідачів по епізодах злочинів за вироком від 26.11.2012 року, не доведено, що злочини, за вчинення яких засуджено ОСОБА_1 та злочини, за які засуджено решту відповідачів пов`язані спільним наміром.

На підставі чого, в цій частині позовних вимог щодо стягнення шкоди з ОСОБА_1 слід відмовити.

Згідно вироку Богунського районного суду м. Житомира від 26.11.2012 року кожен з учасників злочинної групи - ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 засуджені, зокрема, за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України. Згідно постанови Богунського районного суду м. Житомира від 10.10.2011 року ОСОБА_9 обвинувачувався у вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України та був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію», що є нереабілітуючою підставою, а тому ОСОБА_9 не звільнений від обов`язку відшкодування завданих збитків вчиненими злочинами.

За висновками вказаних вироку та постанови ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 були пов`язані спільним умислом на досягнення результатів у вигляді ухилення від сплати податків у великих розмірах.

Предметом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, є податки, збори, інші обов`язкові платежі, що входять в систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку. Завдані збитки відшкодовуються державі в особі її контролюючих органів, що в даному випадку - Житомирська об`єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Житомирській області.

Обґрунтовуючи суму збитків, завдану відповідачами у справі та яку слід стягнути з відповідачів, позивач посилається на Розрахунок сум податкових платежів, що не надійшли до бюджету внаслідок вчинення злочинних дій відповідачів у справі №295/2859/13-ц відповідно до вироку у справі №1-121/2012 р. від 26.11.2012 року. Згідно розрахунку загальний розмір шкоди становить 1 272 917,34 грн (т. 1, а.с. 235-242).

Згідно уточнень заступника прокурора Житомирської області Семеньки М. та довідки від 23.06.2014 року №18880/9/10 Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області сума податку на додану вартість, яка не надійшла до бюджету внаслідок вчинення злочинних діянь організованою групою в складі ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 складає 905 269,67 грн та прокурор пояснив, що у розрахунку від 07.12.2013 року допущено помилку, а саме двічі враховано суму збитків, заподіяних державі в сумі 367 287,67 грн. (т. 2, а.с. 4-5).

В подальшому 03.11.2014 року заступником прокурора Житомирської області Козловим Ю. подано заяву про уточнення позовних вимог та з урахуванням відшкодованих 26 919,55 грн, позивач просив стягнути з відповідачів 878 350,12 грн (т. 2, а.с. 34).

Доводи адвоката Келемена М.І. про те, що оскільки за даними ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платників податків КП «Житомирбудзамовник», КП «Енергопромтехніка», ПП» Реклама» по ПДВ станом на 01.11.2016 року податкова заборгованість відсутня, то права Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області не порушено, суд до уваги не приймає, оскільки доказів, ким саме та коли погашено заборгованість до матеріалів справи не долучено, що не може вказувати на погашення сум заборгованості його довірителем., а тому розмір збитків адвокатом не спростовано.

Визначаючи розмір та порядок стягнення з відповідачів суми завданих збитків судом враховано, що згідно постанови Богунського районного суду м. Житомира від 10.10.2011 року визначено що за участю ОСОБА_9 відбулось ухилення від сплати податків на суму 739585,00 грн., а тому суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в солідарному порядку на користь Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області 739 585,00 грн. заподіяної шкоди та різницю стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 в солідарному порядку на користь Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області 138 765,12 грн. ( 878 350,12 грн- 739585,00 грн.) заподіяної шкоди.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідачів щодо визначення часткової відповідальності, оскільки саме солідарну відповідальність по відшкодуванню шкоди несуть особи, діяння яких були об`єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій.

Беручи до уваги, що згідно Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд стягує з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 по 2102,00 грн. судового збору на користь держави.

Керуючись ст.ст. 1166,1190 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 31.03.1989 року, №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна стягнення безпідставно нажитого майна», ст.ст.12,77, 81, 141, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої злочином задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в солідарному порядку на користь Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області 739 585,00 грн. заподіяної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 в солідарному порядку на користь Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області 138765,12 грн. заподіяної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 по 2102,00 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 09.07.2020 року.

Позивач: Прокурора Житомирської області, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, ЄДРПОУ 02909950 в інтересах

Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Житомирській області, м. Житомир, м-н Перемоги, 2, ЄДРПОУ;

Відповідачі:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . прож. АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прож АДРЕСА_3

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прож. АДРЕСА_4

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прож. АДРЕСА_5

ОСОБА_1 АДРЕСА_6 , паспорт НОМЕР_1

Суддя Л.М.Чішман