Рішення № 9031402, 20.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2010 р.Справа № 26/230-09-5229 Господарський суд Одеської області у складі : судді                               Никифорчука М.І.

при секретареві           Войтенко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо”

до відповідача (1) : Державного підприємства „Одеська залізниця”

до відповідача (2) : товариства з обмеженою відповідальністю горнозбагачувальна фабрика „Хрустальська”

про стягнення 720 грн. 80 коп., -

за участю представників :

від позивача : не з’явився;

від відповідача 1: не з’явився;

від відповідача 2: не з’явився

(представники сторін в засідання суду не з’явились, повідомлялись належним чином про час та місце розгляду справи, позивач надав телеграму з проханням розглянути справу у його відсутність)

у с т а н о в и в :

Відкритим акціонерним товариством „Вінницяоблпаливо” (далі –позивач) заявлені вимоги до Державного підприємства „Одеська залізниця” ( далі –Залізниця) та товариства з обмеженою відповідальністю горнозбагачувальна фабрика „Хрустальська” ( далі –ТОВ) про стягнення вартості недостачі вугілля при перевезені залізницею посилаючись на наступне.

На підставі укладеного між позивачем у справі та ТОВ «Тера Нова»13 грудня 2006 року договору № 1.146 по залізничній накладній № 51645074 у вагоні 66786484 11.07.2009 р. зі станції Бірюково Донецької залізниці на адресу Крижопольського районного паливного складу ВАТ „Віннницяоблпаливо” на станцію призначення Крижополь Одеської залізниці ТОВ відправлено вантаж –вугілля антрацит АМ навалом масою нетто 69000 кг.

По прибутті вказаного вагону 16 липня 2009 р. на станцію Знам’янка Одеської залізниці вказаний вагон був оглянутий та виявлена недостача вантажу у кількості 3500 кг. і зафіксовано наявність поглиблень на поверхні вантажу, при цьому двері та люки щільно закриті. На поверхні вантажу захисне маркування відсутнє. Каток не застосувався. Про що у той же день складені акти загальної форми №№ 16549, 16564.

На цій же станції 16 липня 2009 р. відносно вказаного вагону складений акт про технічний стан вагону, згідно якого вказаний вагон є технічно несправним.

На підставі вказаних актів загальної форми 16 липня 2009 р. на цій же станції складений комерційний акт АЭ № 891845/650/8, у якому повторений зміст актів загальної форми та акту про технічний стан вказаних вагонів.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума нестачі складає суму позову.

Ухвалою голови суду від 21 грудня 2009 р. строк вирішення спору продовжений на 1 місяць до 20 січня 2010 р.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи випливає, що приведені позивачем обставини справи підтверджуються вищеприведеними доказами : залізничною накладною, актами загальної форми, комерційним актом, рахунками –фактурами СФ-0000041 від 13 липня 2009р. та № СФ-0000017 від 11 липня 2009 р. про вартість вантажу, розрахунком суми стягнення.

Відповідно до п.12 „Правил видачі вантажу” затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083, з подальшими змінами та доповненнями, - на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження.

Відповідно до п.27 цих же Правил вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2%.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми стягнення, суд приймає його до уваги та вважає його правильним.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:           а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

          Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст. 908 ЦК України, - умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Статтею 113 Статуту передбачено, що за незбереження ( втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Частина 5 статті 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 314 Господарського кодексу України, яка трансформується із пунктом 110 Статуту залізниць України, встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Згідно статті 31 Статуту залізниць України - залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці;

Відповідно до залізничної накладної вугілля завантажувалось засобами відправника, ним же визначена маса вантажу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 Статуту залізниць України - відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Аналізуючи зміст приведених актів загальної форми та комерційного акту, суд вважає, що вказані акти складені відповідно до вимог чинного законодавства і з них випливає наявність вини відповідача –Одеської залізниці - у незабезпеченні схоронності перевозимого вантажу, про що свідчать наявні на поверхні вантажу поглиблення.

Аналізуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що наявність поглиблень на поверхні вантажу є ознаками втрати вантажу при його перевезенні. Тому суд вважає, що Одеська залізниця винна у нестачі вантажу позивача при перевезенні, оскільки нею не прийняті певні міри щодо запобіганню втрати вантажу.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що вказаний вагон був технічно несправним, але не дивлячись на це вантажовідправник перед завантаженням не відмовився від завантаження в технічно несправний вагон, а перевізник подав під завантаження та прийняв до перевезення технічно несправний вагон, в результаті чого відбулася часткова втрата вантажу.

Враховуючи наведене, відповідно до ст.ст. 908, 924 ЦК України, ст.ст. 110, 111, 113 Статуту сума позову підлягає стягненню з вантажовідправника та перевізника в рівних частках. Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»(65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в Одеській філії АБ “Експрес-Банк”, МФО 328801, ОКПО 01071315) на користь відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” ( 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122; р/р 2600030132 у Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571, ідентифікаційний код 01880670 ) - 360 (триста шістдесят ) грн. 40 коп. боргу, 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00коп. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю горнозбагачувальна фабрика „Хрустальська” (94800, Луганська область, м.Свердловськ, вул. 50 років Жовтня, б.17, кв.107, р/р 2600995912132 в Філії ЗАТ «ПУМБ», МФО 304966, код ЄДРПОУ 32513596) на користь відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” ( 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122; р/р 2600030132 у Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571, ідентифікаційний код 01880670 ) - 360 (триста шістдесят ) грн. 40 коп. боргу, 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00коп. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя