Ухвала суду № 90313996, 10.07.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/4269/17

Провадження№ 6/266/54/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2020 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді – Д`яченко Д.О., при секретарі – Сологуб Т.В., за участі представника стягувача Мащенко В ОСОБА_1 , представника боржника ОСОБА_2 О ОСОБА_3 . розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполі заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання частково таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист від 16.04.2018 у справі №266/4269/17, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулась до Приморського районного суду м. Маріуполя із заявою про визнання частково таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист від 16.04.2018 у справі №266/4269/17.

Заява обґрунтована тим, що Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 22.01.2018 року у справі № 266/4269/17 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 :

- стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_4 середній заробіток у зв`язку з затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 321 398,30 грн.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення суми середнього заробітку за один місяць у розмірі 71 045,94 грн.

На виконання вказаного рішення в частині стягнення суми середнього заробітку за один місяць у розмірі 71 045,94 грн. Приморським районним судом м. Маріуполя 07.02.2018 був виданий виконавчий лист № 266/4269/17.

На підставі заяви ОСОБА_4 від 13.02.2018 та виконавчого листа № 266/4269/17, виданого Приморським районним судом м. Маріуполя 07.02.2018, постановою Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Відділ ДВС) від 15.02.2018 відкрито виконавче провадження ВП № 55805933 щодо стягнення з ПАТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_4 суми середнього заробітку за один місяць у розмірі 71 045,94 грн.

В рамках виконавчого провадження ВП № 55805933 з АТ «Укрзалізниця» було фактично стягнуто:

- 71 045,94 грн. середнього заробітку ОСОБА_4 за один місяць, що підтверджується платіжним дорученням від 23.02.2018 № 4516 (копія додається);

-300,00 грн. витрат на проведення виконавчих дій, що підтверджується платіжним дорученням від 23.02.2018 № 4427.

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 19.06.2018 апеляційну скаргу АТ «Укрзалізниця» на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 22.01.2018 року у справі № 266/4269/17 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11.04.2019 касаційну скаргу АТ «Укрзалізниця» на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 22.01.2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 19.06.2018 у справі № 266/4269/17 залишено без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

16.04.2018 Приморським районним судом м. Маріуполя був виданий виконавчий лист № 266/4269/17 щодо стягнення з ПАТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_4 суми середнього заробітку за затримку виконання рішення суду у розмірі 321 398,30 грн.

Однак, при видачі виконавчого листа від 16.04.2018 на стягнення 321 398,30 грн судом не враховано, що судом 07.02.2018 вже був виданий виконавчий лист на стягнення частини вказаної суми, а саме середнього заробітку за один місяць у розмірі 71 045,94 грн.

На підставі заяви ОСОБА_4 від 20.04.2018 та виконавчого листа № 266/4269/17, виданого Приморським районним судом м. Маріуполя 16.04.2018, в рамках виконавчого провадження ВП № 56243119 з АТ «Укрзалізниця» було фактично стягнуто:

- 321 398,30 грн. середнього заробітку ОСОБА_4 за весь час затримки виконання рішення суду, що підтверджується платіжним дорученням від 04.05.2018 № 9663;

- 32 139,83 грн. виконавчого збору, що підтверджується платіжним дорученням від 04.05.2018 № 9874;

-300,00 грн. витрат на проведення виконавчих дій, що підтверджується платіжним дорученням від 04.05.2018 № 9875 .

Таким чином, з ПАТ «Укрзалізниця» на виконання рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 22.01.2018 року у справі № 266/4269/17 стягнуто 392 444,24 грн.:

- 71 045,94 грн. середнього заробітку ОСОБА_4 за один місяць, в межах виконавчого провадження ВП № 55805933, відкритого на підставі виконавчого листа № 266/4269/17, виданого Приморським районним судом м. Маріуполя 07.02.2018;

- 321 398,30 грн. середнього заробітку ОСОБА_4 за весь час затримки виконання рішення суду, в межах виконавчого провадження ВП № 56243119, відкритого на підставі виконавчого листа № 266/4269/17, виданого Приморським районним судом м. Маріуполя 16.04.2018.

Тобто фактично відбулося подвійне стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_4 суми середнього заробітку за один місяць (вперше - окремо під час негайного виконання рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 22.01.2018 в частині стягнення середнього заробітку за один місяць, і повторно - у складі всієї суми середнього заробітку Позивача за весь час затримки виконання рішення суду) в результаті чого загальна сума стягнення перевищує суму, передбачену рішенням суд до стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_4 .

На підставі викладеного заявник просив визнати частково таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист від 16.04.2018 у справі №266/4269/17 та стягнути з ОСОБА_4 безпідставно одержану суму 71045,94 грн.

Стягувач ОСОБА_4 , надав суду письмові заперечення на заяву де вказав, що не визнає вимоги боржника щодо стягнення з нього 71045,94 грн, оскільки формулювання виконавчих листів, які були видані судом відповідають формулюванню резолютивної частини рішення у справі №266/4269/17. Згадані виконавчі листи також відповідають вимогам Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», а також Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 17.12.2013 №173. Відповідно 16.04.2018 р. Приморський районний суд м. Маріуполя видав виконавчий лист саме на суму 321398,30 грн., як це визначено в резолютивній частині рішення. Змінювати у виконавчому листі від 16.04.2018 року розмір стягнення у порівнянні з розміром, визначеним в тексті рішення, суд не мав право.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

- пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Однак, жоден з наведених випадків не відповідає обставинам, на які посилається АТ «Укрзалізниця» в заяві про визнання виконавчого документу частково таким, що не підлягає виконанню. У моєму випадку не йдеться про добровільне виконання АТ «Укрзалізниця» його зобов`язань. Суми, які були стягнуті на мою користь з АТ «Укрзалізниця» стягувались компетентним органом державної влади - державною виконавчою службою у порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Внесення будь-яких змін до виконавчого листа, виданого Приморським райсудом м. Маріуполя 16.04.2018 року, призведе до його невідповідності тексту рішення суду.

Виходячи з викладеного, Приморський районний суд м. Маріуполя при видачі виконавчих листів у цій справі і Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві при їх виконанні діяли відповідно до ст. 19 Конституції України, тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, що виключає підстави і відповідно можливість для внесення до виконавчого листа виданого Приморським районним судом м. Маріуполя 16.04.2018 року у справі № 266/4269/17, після його виконання, змін чи визнання його таким, що не підлягає виконанню повністю чи частково

Представник заявника ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала доводи заяви та просила її задовольнити.

Представник стягувача ОСОБА_6 у судовому засіданні просила у задоволенні заяви відмовити, посилаючись на доводи вказані у запереченнях на заяву.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши зміст поданої заяви та матеріали додані до неї, дійшов висновку, що подана заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.

Так, положеннями ч. 1 ст. 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 432 ЦПК України, якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

При цьому, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що 22.01.2018 року Приморським районним судом м. Маріуполя по справі № 266/4269/17 прийнято рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_4 середній заробіток у зв`язку з затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 321 398,30 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення суми середнього заробітку за один місяць у розмірі 71 045,94 грн

На виконання вказаного рішення в частині стягнення суми середнього заробітку за один місяць у розмірі 71 045,94 грн. Приморським районним судом м. Маріуполя 07.02.2018 був виданий виконавчий лист № 266/4269/17.

На підставі заяви ОСОБА_4 від 13.02.2018 та виконавчого листа № 266/4269/17, виданого Приморським районним судом м. Маріуполя 07.02.2018, постановою Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Відділ ДВС) від 15.02.2018 відкрито виконавче провадження ВП № 55805933 щодо стягнення з ПАТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_4 суми середнього заробітку за один місяць у розмірі 71 045,94 грн. (т. 2 а.с.100-102)

В рамках виконавчого провадження ВП № 55805933 з АТ «Укрзалізниця» було фактично стягнуто71 045,94 грн. середнього заробітку ОСОБА_4 за один місяць. (т. 2 а.с.103)

Постановою Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Відділ ДВС) від 24.04.2018 виконавче провадження ВП № 55805933 було закінчене у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду відповідно до виконавчого листа № 266/4269/17, виданого Приморським районним судом м. Маріуполя 07.02.2018 (т. 2 а.с.105-106).

16.04.2018 Приморським районним судом м. Маріуполя був виданий виконавчий лист № 266/4269/17 щодо стягнення з ПАТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_4 суми середнього заробітку за затримку виконання рішення суду у розмірі 321 398,30 грн. (т.2 а.с. 107-108).

Постановою Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Відділ ДВС) від 23.04.2018 відкрито виконавче провадження ВП № 56243119 щодо стягнення з ПАТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_4 суми в розмірі 321 398,30 грн. (т. 2 а.с.109-111)

В рамках виконавчого провадження ВП № 56243119 з АТ «Укрзалізниця» було фактично стягнуто 321 398,30 грн. середнього заробітку ОСОБА_4 за весь час затримки виконання рішення суду. (т. 2 а.с. 112).

Як вбачається з висновку постанови Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14-ц підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (ч. 2 ст. 432 ЦПК України).

Оскільки станом на день примусового виконання рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 22.01.2018 року про стягнення з боржника на користь ОСОБА_4 середнього заробітку у зв`язку із затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі у розмірі 321398,30 грн., рішення суду вже було частково сумі 71 045, 94 грн. виконано, суд вважає можливим визначити частково таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист від 16.04.2018 у справі №266/4269/17. Тобто суд вважає наявними матеріально-правові обставини для визнання виконавчого документу таким, що частково не підлягає стягненню, у зв`язку з частковим виконанням рішення суду, в розумінні ч. 2 ст. 432 ЦПК України.

Разом з тим, як згідно з ч. 4 ст. 432 ЦПК, якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника, стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Так, боржником до суду надані платіжні доручення № 4516 від 23.02.2018 року про стягнення на користь ОСОБА_4 71045,94 гривень, та № 9663 від 03.05.2018 року про стягнення на користь ОСОБА_4 321398,30 грн.

Отже, з огляду на викладене, поверненню підлягають стягнуті з ПАТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_4 кошти за виконавчим листом № 266/4269/17 від 16.04.2018 року в сумі 71045,94 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява про визнання виконавчого документа таким, що частково не підлягає виконанню та стягнення з ОСОБА_4 безпідставно одержаних коштів підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, суд, керуючись ст.432 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання частково таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист від 16.04.2018 у справі №266/4269/17 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист Приморського районного суду м. Маріуполя від 16.04.2018 року № 266/4269/17 в частині стягнення з ПАТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_4 частини середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду у розмірі 71 045, 94 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця», код ЄДРПОУ: 40075815, безпідставно одержану суму у розмірі 71045,94 гривень за виконавчим листом, виданим Приморським районним судом м. Маріуполя від 16.04.2018 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції у 15-ти денний строк з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 10 липня 2020 року.

Суддя Д`яченко Д. О.