Ухвала суду № 90313751, 07.07.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/2259/20

Провадження №1-кс/265/1301/20

У Х В А Л А

07 липня 2020 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Щербіна А. В., у присутності секретаря судового засідання Головченко М.Ю.,

розглянувши клопотання ТОВ «Торгово – Промислова Група «ДКМК» про скасування арешту та повернення вилученого майна,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Мерідіан-Алчевськ», в особі захисника Гайтан К.О., звернулося до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з клопотанням про скасування арешту та повернення вилученого майна.

В обґрунтування якого, зокрема зазначили, що 04.06.2020 на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02.06.2020 було проведено обшук в адміністративних, офісних та господарських приміщеннях ТОВ «Торгово – Промислова Група «Євробудмайстер», ТОВ «Торгово – Промислова Група «ДКМК» та ТОВ «Мерідіан – Алчевськ» під час якого було вилучено майно зазначених юридичних осіб.

Вказаний обшук було проведено з порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема п.8 ч.3 ст.234, ч.3 ст.236 КПК України, вилучення майна також було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема ч.3 ст.165 КПК України, тому вважали, що клопотання про скасування арешту та повернення вилученого майна підлягає задоволенню.

Крім того, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09.06.2020 року задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на вилучене під час обшуку майно, з забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Вказували, що ТОВ «Мерідіан-Алчевськ», ТОВ «ТПГ «ДКМК», ТОВ «Євробудмайстер» та їх представник не були повідомлені про час, дату та слухання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, чим було порушено право на захист.

Окрім цього, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду. Проте, арешт було накладено ухвалою слідчого судді від 09.06.2020 року, хоча майно було вилучене 04.06.2020 року.

Отже вважали, що арешт від 09.06.2020 року накладений без дотримання встановлених строків.

Звертали увагу, що обов`язковою обставиною, яка вказує на відповідність вилученого майна критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, а неповернення майна є порушенням права на захист власності, яке викладено у ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилаючись на викладене, просили слідчого суддю ухвалити рішення, яким скасувати арешт майна, яке вилучено під час обшуку 04.06.2020 року майно за адресою: м.Маріуполь, вул.Граверна, буд.1 відповідно до протоколу обшуку від 04.06.2020 року та повернути ТОВ «Торгово – Промислова Група «ДКМК» все вилучене під час обшуку 04.06.2020 року майно відповідно до опису майна, зазначеного в протоколі обшуку від 04.06.2020 року за кримінальним провадженням за №32020050000000004 від 23.01.2020 року, окрім майна зазначеного в ухвалі слідчого судді від 02 червня 2020 року № 265/2259/20.

Прокурор подав заперечення на клопотання, в якому зокрема зазначив, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення питання про арешт майна, підстави для скасування ухвали – відсутні. Крім того, вилучене майно постановою слідчого від 04.06.2020 визнано речовими доказами. При цьому, згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що документи, вилучені під час проведення обшуку, визнані речовими доказами, зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області та будуть використані при проведенні експертиз. Отже вважав, що слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував обставини з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, врахував правові підстави для накладення арешту, наслідки арешту майна для інших осіб, перевірив розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, а тому доводи скарги стосовно незаконності і необґрунтованості ухвали слідчого судді є непереконливими. Просив у задоволенні скарги представника ТОВ «Торгово – Промислова Група «ДКМК» Гайтан К.О. на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 09.06.2020 про арешт майна відмовити, ухвалу слідчого судді залишити без змін.

В судове засідання, захисник не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд клопотання за її відсутності, подане клопотання просила задовольнити, арешт скасувати.

Прокурор в судове засідання також не з`явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в задоволенні клопотання просив відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Стаття 26 КПК України передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення тягне за собою закриття кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

При цьому, ч.1 ст.28 КПК України встановлює, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України, клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду.

Неявка в судове засідання учасників судового провадження, на думку суду не є перешкодою для розгляду справи на підставі наявних у ній матеріалів, оскільки вказані особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та на власний розсуд розпорядилися своїм правом прийняття участі в судовому розгляді.

Ознайомившись із поданим клопотанням, а також з доказами наданими учасниками судового розгляду, слідчий суддя виходить з наступного.

Частина 2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, системний аналіз положень ст.ст.170, 174 КПК України, на думку слідчого судді дозволяє зробити висновок, що арешт може бути скасовано, якщо арештоване майно не відповідає меті, передбаченій ч.2 ст.170 КПК України або в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В той же час, наведені у клопотанні ТОВ «Торгово – Промислова Група «ДКМК» підставі для скасування арешту та повернення вилученого майна не дозволяють слідчому судді зробити висновок про те, що вилучене майно не відповідають критеріям передбаченим ч.2 ст.170 КПК України або в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, під час судового розгляду вказаного клопотання було встановлено, що ухвалою Донецького апеляційного суду від 25.06.2020 року ухвала слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09.06.2020 року про арешт майна була залишена без змін, оскільки є законною, обґрунтованою та вмотивованою, підстав для її скасування, передбачених ст.409 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що посилання заявника на незаконне застосування слідчим суддею положень кримінального процесуального закону під час застосування арешту не може бути підставою для його скасування слідчим суддею першої інстанції відповідно до положень ст.174 КПК України, оскільки це відноситься до повноважень суду апеляційної інстанції відповідно до положень ст.ст.309, 409 – 411 КПК України та оцінка яким вже була дана в ухвалі Донецького апеляційного суду від 25.06.2020 року.

Доказів того, що під час досудового розслідування кримінального провадження №32020050000000004 від 23.01.2020 року відпала потреба в подальшому застосуванні арешту вилученого під час обшуку майна, ТОВ «Торгово – Промислова Група «ДКМК» слідчому судді не надало.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні клопотання ТОВ «Торгово – Промислова Група «ДКМК» про скасування арешту та повернення вилученого майна – відмовити.

2. Ця ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя А.В. Щербіна