Ухвала суду № 90313304, 10.07.2020, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2385/20

Провадження № 2/0203/918/2020

УХВАЛА

10 липня 2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в особі судді Колесніченко О. В., розглянувши у провадженні № 2/0203/918/2020 позовну заяву ОСОБА_1 , –

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся через суд з позовом про стягнення страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» з підстав настання страхового випадку за полісом № АО/8546046 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 перед третіми особами, як власника автомобіля «Тойота Авенсис», номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок використання якого 09 жовтня 2019 року на вул.Стромцова у м. Дніпрі з вини водія ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді пошкоджений належний позивачу автомобіль «Мерседес-Бенц», д.н.з. НОМЕР_2 , попри що відповідач в порушення вимог п. 22.1 ст. 22, 36.2 ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повний пакет документів із заявою про виплату страхового відшкодування отримав, однак у строку до 04 листопада 2019 року свого представника для огляду пошкодженого транспортного засобу не направив, висновку про розмір матеріальної шкоди не надав, страхове відшкодування не виплатив в межах суми страхування, тоді як за висновком незалежного судового експерта Дроздова Ю.В. №2011/19/19 від 13 листопада 2019 року матеріальна шкода заподіяна в розмірі 79 488,16 грн. У зв`язку з цим позивач просив суд стягнути на свою користь з відповідача невиплачене страхове відшкодування в розмірі 79 488,16 грн., пеню – 6391,73 грн., 3% річних – 1006,00 грн., інфляційні витрати – 1276,17 грн., витрати на послуги експерта в сумі 1600 грн..

Перевіряючи додержання правил територіальної юрисдикції (підсудності) суд виходить з наступного.

За загальним правилом територіальної юрисдикції, визначеним ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Постановою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2019 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП, що набрала законної сили 09 листопада 2019 року, встановлені дії ОСОБА_2 у дорожньо-транспортній пригоді 09 жовтня 2019 року, про цивільно-правові наслідки яких виник спір, переданий на вирішення суду, дійсно, за позовом потерпілого, але з приводу виконання договірного обов`язку страховика у спосіб та на виконання умов полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортних засобів № АО/8546046, який діяв на момент ДТП, простроченого відповідачем ТДВ «СК «Альфа-Гарант», яке описану у позовній заяві подію дорожньо-транспортної пригоди жодним чином не кваліфікував, прийнявши пакет документів від позивача, як потерпілого у ДТП.

Згідно ч.1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. І предметом договору страхування за п. 3 ч. 1 ст. 980 ЦК України можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності), внаслідок чого страховик зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка постраждає від рук страхувальника і наперед у договорі не встановлена, з огляду на що такий договір згідно ч. 1 ст. 636 ЦК України визнається договором на користь третьої особи.

За фактом ДТП спір про відшкодування заподіяної майнової шкоди виник з недоговірного (деліктного) зобов`язання у потерпілого з кривдником, який відповідачем за пред`явленим позовом до справи не залучався, але на правах страхувальника уклав договір, що породжує право на страхову виплату у потерпілого, який виразив намір скористатися наданим на підставі цього договору таким своїм правом, внаслідок чого потерпілим позивачем звернута вимога про договірну відповідальність страховика за прострочення страхової виплати, з одержанням якої на суму виплати також припиняються зобов`язання кривдника в порядку передоручення виконання, яке заміну сторін зобов`язання не тягне.

Відповідно, пред`явленим позовом про стягнення страхового відшкодування з підстав настання передбаченої договором відкладальної обставини потерпілий шукає по суду захисту своїх вимог виконання страховиком договору страхування відповідальності на свою, потерпілого, користь як третя особа у цьому договорі за визначенням ч. 2 ст. 636 ЦК України.

Слід відзначити, що матеріали справи не містять відомостей про спеціально встановлене полісом № АО/8546046 місце виконання договору та про таке позивачем в позові не зазначено, а боржником у договірному зобов`язанні визнається ТДВ «СК «Альфа-Гарант» з місцезнаходженням у м. Києві, через що, не будучи страхувальником, позивач набуває права щодо боржника відповідно до ст. 511 ЦК України і місце виконання грошового зобов`язання за місцем свого проживання згідно ст. 532 цього Кодексу не визначає, у зв`язку з чим правила альтернативної підсудності, передбачені у ч. ч. 7, 8 ст. 28 ЦПК України, також застосовані бути не можуть.

Таким чином, належить дійти висновку про визначення підсудності цієї справи за передбаченим у ч. 2 ст. 27 ЦПК України загальним правилом розгляду позову до юридичної особи, ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант», за її місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яким є м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, що підпадає під територіальну юрисдикцію Печерського районного суду м. Києва.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи наведене, вважаю, що цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» про стягнення страхованого відшкодування, пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат належить передати за підсудністю на розгляд за місцезнаходження відповідача до Печерського районного суду м. Києва, оскільки за встановлених обставин вказана справа не підсудна Кіровському районному суду м. Дніпропетровська.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» про стягнення страхованого відшкодування, пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат – передати за підсудністю на розгляд Печерського районного суду м. Києва.

Ухвала підписана у день її складення і впродовж наступних 15 днів може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду відповідно до пп.пп. 15.1, 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України шляхом подання через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги в паперовій формі з правом поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження у разі подання такої скарги впродовж 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення копії цієї ухвали.

Повний текст ухвали складений та підписаний 10.07.2020.

Суддя О.В. Колесніченко