Ухвала суду № 90312560, 07.07.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2247/19

Провадження № 1-в/201/142/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – слідчого судді Демидової С.О.

з секретарем судового засідання Чонкою А.В.

за участі:

прокурора Марковецького Ю.Б.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська заяву ОСОБА_1 про відвід прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Марковецького Юрія Богдановича подану під час розгляду заяви про роз`яснення ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2019 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2020 року під час розгляду заяви про роз`яснення ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2019 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , останнім подано заяву про відвід прокурорам прокуратури Дніпропетровської області Чумаку М.О., Сакоренко І.О., Петровському Є.В., Брусенцевій І.В., Заворотній О.В., Сокальськкому Т.М., Федорову Д.М., Бикову А.В., Соловйову С.В., Дахнові О.Ю., Кириєнку П.Ф., Коваль І.Ю., Струкову Є.О.,Верещаку Д.П., Марковецькому Ю.Б., Мозговому М.О.. В обгрунтування заяви про відвід зазначив, що при проведенні досудового розслідування прокурор прокуратури Дніпропетровської області Чумак М.О. має особисту зацікавленність у проведенні розслідування кримінального провадженя № 42015040000000266 з недотриманням процесуальних норм, одностороньо, не повно, не всебічно та упереджено не виявляє та не звертає уваги на ті обставини, які виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також не забезпечую прийняття законих і неупереджених процесуальних рішень, чим грубо порушує його право на захист. В межах досудового розслідування проводилось 12 обшуків на підприємствах, однак в матеріалах кримінального провадження відсутні документи про проведенні заходи, відсутні речові докази які вилучались під час обшуків. Досудове розслідування тривало майже чотири роки, з грубим порушенням та за безпідставністю його зупинення та відновлення.

В судовому засіданні 07 липня 2020 року ОСОБА_1 уточнив заяву про відвід прокурорам прокуратури Дніпропетровської області, та пояснив оскільки в данному засіданні приймає участь прокурор Марковецький Ю.Б. тому відвід заявлено саме йому. В обгрунтування заяви послався, що 12 березня 2020 року Державним бюро розслідувань за його заявою розпочато кримінальне провадження щодо протиправних дій групи прокурорів до якої входить ОСОБА_2 .

Суд, заслухавши прокурора, ОСОБА_3 В.В., дослідивши доводи заяви, зіставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про відвід прокурора, з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 81 КПК України відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.

Порядок відводу прокурору від участі у кримінальному провадженні визначений у ч.1 ст. 77 КПК України, відповідно до якої прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 77 КПК України, прокурор зобов`язаний заявити самовідвід. З цих же підстав прокурору може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Тобто, вирішуючи питання про відвід прокурору з підстав наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, необхідно розглядати об`єктивність у двох аспектах - як внутрішній стан особи, його свободу від будь-яких схильностей, упередженості, а також як дії особи сприймаються стороннім спостерігачем.

Частиною 2 статті 9 КПК України встановлено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Аналогічні положення відображені і у ч. 4 ст. 38 КПК України щодо зобов`язань самого органу досудового розслідування, які вказують, що останній має застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Згідно із ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов`язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.

Практика Європейського Суду з прав людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

Обставини, на які посилається ОСОБА_1 не є доказами упередженості чи певної зацікавленості прокурора у результатах кримінального провадження. Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості прокурора не встановлено.

Враховуючи, що об`єктивних сумнівів щодо упередженості прокурора Марковецького Ю.Б. в розумінні положень ст. 77 КПК України не вбачається, а доводи викладені в заяві ОСОБА_1 належного обґрунтування не знайшли, слід дійти висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід прокурора задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 77, 81 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Марковецького Юрія Богдановича подану під час розгляду заяви про роз`яснення ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 березня 2019 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає .

Слідчий суддя С.О.Демидова