Ухвала суду № 90312249, 09.07.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2020 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.,

при секретареві Ратушної Л.В.,

за участю:

заявника – ОСОБА_1 ,

представника виконавчої служби – Сищик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське скаргу ОСОБА_1 , зацікавлена особа державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Кондрачук Д.О. на постанову про відкриття провадження -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , звернулась до суду із вищевказаною скаргою, де просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавче провадження вчинене 23.01.2020 року по виконавчому провадженню №61050425 про стягнення заборгованості у розмірі 7 375,11 грн. на користь АТ КБ «ПриватБанк».

В судовому засіданні заявник підтримала скаргу з мотивів викладених у ній і просила скасувати постанову, оскільки її не було повідомлено належним чином, що є порушенням її прав.

Представник виконавчої служби заперечував щодо задоволення скарги, зокрема посилаючись на наданий суду відзив. Вважає постанову законною, оскільки вона винесена з урахуванням вимог чинного законодавства, а саме п.4 ст.27 ЗУ «Про виконавче провадження».

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали скарги та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом приходить до наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що постановою державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 23.01.2020 року було відкрито виконавче провадження з виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26.12.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості у розмірі 7 375,11 грн. на користь АТ КБ «ПриватБанк».

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом (ч.1 ст.19 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець зобов`язаний, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Законом України «Про виконавче провадження» здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядок, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2020 року Дніпровським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) направлена боржнику постанова про відкриття виконавчого провадження та отримана ним 04.02.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.164).

Положенням ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, серед яких виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.5 ст. 26 вказаного Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Беручи до уваги вище викладене, суд приходить до висновку, що отримавши належним чином оформлений виконавчий документ, державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження, діяв в межах наданих йому повноважень та в порядку визначеному законом.

Отже, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи, що державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження не порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження», суд вважає, що звертаючись до суду із даною скаргою скаржник, як боржник у виконавчому провадженні не бажає виконати рішення суду та сплачувати виконавчий збір, тому суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 57-60, 260, 447-451 ЦПК України, ст.ст.18,19,74, Закону України «Про виконавче провадження», Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», суд -

у х в а л и в:

У задоволені скарги ОСОБА_1 , зацікавлена особа державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Кондрачук Д.О., на постанову про відкриття провадження – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя С.О.Ребров