Рішення № 90312205, 08.07.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1728/20

Провадження № 2/175/424/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 липня 2020 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Новік Л.М.

за участю секретаря - Сапай О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Білої Ірини Володимирівни, треті особи: Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» в особі Дніпропетровської регіональної дирекції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання припиненими правовідносин за кредитним договором, договором іпотеки, вилучення з реєстру запису про іпотеку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про припиненими правовідносин за кредитним договором, договором іпотеки, вилучення з реєстру запису про іпотеку, в обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що їй на праві власності належить частина будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Даний будинок було передано в іпотеку на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, укладеним між чоловіком позивача ОСОБА_6 та ВАТ «КБ «Надра» від 08.07.2008 року. В день укладання кредитного договору ОСОБА_6 уклав із ЗАТ «Страхова група «ТАС» договір добровільного комплексного страхування ризиків при іпотечному кредитуванні, за умовами якого сума особистого страхування визначалася у розмірі заборгованості страхувальника перед Банком.

10.02.2009 року ОСОБА_6 трагічно загинув. 16.09.2009 року Страхова компанія повністю виплатила страхове відшкодування на користь ПАТ «КБ «Надра» у розмірі 470345,43 грн. Банк впродовж дії договору страхування не повідомляв Страхову компанію щодо факту збільшення розміру суми заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором і змін до договору не вносилося. Таким чином, після сплати поточної заборгованості за кредитним договором зобов`язання позичальника були виконані.

Після смерті чоловіка позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, про що нотаріус повідомив Банк. В свою чергу Банк дозволив спадкоємцям прийняти спадщину, однак довідку про закриття кредиту не надав та заборону на відчуження майна не скасував. Після прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 вона як власник майна не може вільно розпорядитися своїм правом, що і змусило її звернутися за захистом своїх прав до суду.

Просила суд визнати припиненими зобов`язання за кредитним договором № 848675/ФЛ від 08.07.2008 року, укладеним між ВАТ «КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_6 ; изнати припиненими зобов`язання за іпотечним договором № 848675/ФЛ-1, укладеним між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_6 , посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петренко К.В. та зареєстрований у реєстрі за № 432; виключити запис про реєстрацію іпотеки (реєстраційний номер іпотеки 7530202) за запис про державну реєстрацію обтяженя майна (номер запису про обтяження 18784170) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек щодо садового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 153,2 кв. м. за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с/рада Горьківська, «Рица», садівниче товариство обслуговуючий кооператив , будинок 6 та стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

До початку відкритого судового засідання представник позивача ОСОБА_7 надала заяву в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи, просила справу розглянути без її участі.

У відкрите судове засідання представник відповідача не з`явився з невідомої суду причини, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У відкрите судове засідання треті особи не з`явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зважаючи на що, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Суд, вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 на праві власності належить Ѕ частка земельної ділянки площею 0,12 га та садового будинку АДРЕСА_1 обслуговуючий кооператив на підставі Свідоцтва про право власності від 26.09.2017 року та Свідоцтва про право власності від 31.01.2017 року, посвідчених державним нотаріусом Першої дніпровської державної нотаріальної контори Дудіною О.С.

Інша Ѕ частка земельної ділянки площею 0,12 га та садового будинку АДРЕСА_1 обслуговуючий кооператив належала на праві власності чоловіку ОСОБА_1 - ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу садового будинку від 08.07.2008 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.07.2008 року.

08.07.2008 року між ВАТ «КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 848675/ФЛ, за умовами якого Банк надав ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 97176,80 доларів США зі сплатою 14,4% річних за користування кредитними кошами для проведення розрахунків по договору купівлі-продажу від 08.07.2008 року, згідно якого ОСОБА_6 придбає у власність нерухоме майно (садовий будинок), що знаходиться на приватизованій земельній ділянці загальною площею 0,12 га за адресою: АДРЕСА_1 . Строк дії кредитного договору – до 12.06.2028 року.

В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту, оплати відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, ОСОБА_6 08.07.2008 року уклав із ВАТ «КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра») нотаріально посвідчений договір іпотеки № 848675/ФЛ-1, згідно якого предметом іпотеки є садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 153,20 кв. м., що знаходиться на приватизованій земельній ділянці загальною площею 1200 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 1.2. договору іпотеки визначена сторонами вартість предмету іпотеки складає 535700 грн., що в еквіваленті при перерахуванні на долари США складає 110679,53 доларів США, в тому числі земельна ділянка 302400 грн., що в еквіваленті при перерахуванні на долари США складає 62478,05 доларів США.

Згідно п. 4.3.14. кредитного договору в день укладання договору іпотеки позичальник зобов`язаний здійснити страхування нерухомого майна на повну його вартість, згідно договору іпотеки та страхування позичальника від нещасних випадків на суму, не меншу розміру поточної заборгованості по зобов`язанням за цим договором. Страхування здійснюється шляхом укладання щорічно до 08 липня (календарний день та місяць укладання цього договору) відповідних договорів страхування зі страховими компаніями, визначеними Банком. Предмет іпотеки за життя позичальника повинно бути застраховано протягом дії цього Договору. Вигодонабувачем по вказаним договорам страхування повинен бути ВАТ «КБ «Надра».

На виконання умов кредитного договору 08.07.2009 року між ОСОБА_6 та ЗАТ «Страхова група «ТАС» (правонаступником якого є АТ «СГ «ТАС») було укладено договір КСКІ/13/27/28 № 0340480501 добровільного комплексного страхування ризиків при іпотечному кредитуванні (страхування предмету іпотеки, страхування життя (кредитне страхування життя), за умовами якого сума особистого страхування визначалася у розмірі заборгованості страхувальника ( ОСОБА_6 ) перед вигодонабувачем за кредитним договором (ВАТ «КБ «Надра») та склала 470345,43 грн.

10 лютого 2009 року ОСОБА_6 у віці 37 років трагічно загинув, що підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 .

З листа Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» № Р.2.01/0780 від 09.06.2010 року вбачається, що 12.02.2009 року страховика було повідомлено про нещасний випадок – ДТП, що мала місце 10 лютого 2009 року, в результаті якої ОСОБА_6 був смертельно травмований. Дану подію було кваліфіковано як страховий випадок і після отримання всіх документів виплачена Вигодонабувачеві – ВАТ «КБ «Надра» сума страхового відшкодування згідно пункту 14.19.1 договору в розмірі 100% страхової суми – 470345 грн. 43 коп. Виплата страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням № 1 від 16.09.2009 року. Отримання суми страхового відшкодування підтверджується також листом відповідача на ім`я позивача № 02-3157 від 03.04.2020 року.

АТ «Страхова група «ТАС» свої зобов`язання за договором КСКІ/13/27/28 № 0340480501 від 08.07.2008 року добровільного комплексного страхування ризиків при іпотечному кредитуванні виконало в повному обсязі оскільки банк впродовж дії договору страхування не повідомляв страховика щодо факту збільшення розміру суми заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором і відповідно жодні зміни до договору не вносилися.

Після смерті ОСОБА_6 була відкрита спадкова справа та нотаріусом направлено до ПАТ «КБ «Надра» запит стосовно скасування обтяження на предмет іпотеки, який був спадковим майном.

Банк своїм листом від 21.10.2009 року дозволив спадкоємцям після смерті ОСОБА_6 вступити у спадщину, однак довідку про закриття кредиту та відсутність заборгованості за кредитним договором № 848675/ФЛ від 08.07.2008 року не надав та заборону відчуження майна не скасував. В той же час, після того, як відповідачу стало відомо про смерть ОСОБА_6 , Банк не звертався ні до спадкоємців, ні до нотаріуса, у якого відкрита спадкова справа, з будь-якими претензіями за кредитним договором, що свідчить про відсутність після сплати страховою компанією суми страхового відшкодування будь-якої заборгованості за кредитним договором № № 848675/ФЛ від 08.07.2008 року

Позивачка та її син - ОСОБА_2 вступили у спадщину після смерті чоловіка та батька та отримали кожний по 1/6 частці у праві власності на земельну ділянку площею 0,12 га та садового будинку АДРЕСА_1 кооператив.

У грудні 2019 року за правом представлення після смерті ОСОБА_6 вступили у спадщину ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та отримали кожний по 1/24 частці у праві власності на земельну ділянку площею 0,12 га та садового будинку АДРЕСА_1 кооператив.

У березні 2020 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Райської Т.М. задля посвідчення договору купівлі-продажу садового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 » АДРЕСА_1 . Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Райської Т.М. від 11.03.2020 року мені було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації про державну реєстрацію іпотеки та обтяжень на даний об`єкт нерухомого майна.

16.03.2020 року позивач звернулася до відповідача із заявою про надання довідки про закриття кредиту та відсутність заборгованості по кредитному договору № 848675/ФЛ від 08.07.2008 року та договору іпотеки № 848675/ФЛ-1 від 08.07.2008 року зняття обтяжень на нерухоме майно.

03.04.2020 року позивач отримала відповідь відповідача на своє звернення, відповідно до якої після надходження до ПАТ «КБ «Надра» суми страхового відшкодування за договором КСІК13/27/28 № 034080501 у розмірі 470345,43 грн. (еквівалент 54627,81 доларів США) станом на 16.09.2009 року суму заборгованості у повному обсязі погашено не було.

Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 ЦК України).

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про страхування» в обов`язковій формі здійснюється страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування. До складу добровільних видів належать: страхування життя, титульне страхування, страхування цивільної відповідальності та страхування фінансових ризиків.

ОСОБА_6 у повному обсязі виконав умови кредитного договору № 848675/ФЛ від 08.07.2008 року, а саме: 08.07.2008 року уклав із страховою компанією ЗАТ «Страхова група «ТАС», визначеною Банком, договір страхування нерухомого майна на повну його вартість згідно договору іпотеки та позичальника від нещасних випадків на суму не меншу розміру поточної заборгованості по зобов`язанням за цим договором. Вигодонабувачем за договором страхування було визначено ВАТ «КБ «Надра». ОСОБА_6 були надані до Банку копії договорів страхування та копії документів, що засвідчували оплату страхових внесків.

Після повідомлення страховика про нещасний випадок та смерть страхувальника, відповідно до умов договору, АТ «СГ «ТАС» дану подію було кваліфіковано як страховий випадок і після отримання всіх необхідних документів 16.09.2009 року виплачена вигодонабувачеві - ВАТ «КБ «Надра» сума страхового відшкодування згідно п. 14.19.1 договору страхування у розмірі 100% страхової суми – 470345,43 грн.

Таким чином, АТ «СГ «ТАС», як страховиком, після смерті ОСОБА_6 зобов`язання за кредитним договором № 848675/ФЛ від 08.07.2008 року були виконані у повному обсязі і тому зобов`язання за даним кредитним договором були припинені 16.09.2009 року.

Крім того, сплив строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців визначених статтею 1281 ЦК України має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями (припинення його цивільного права), та неможливість вимагати у суді захисту відповідного права, а також припинення таких зобов`язань.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 562/2627/18 (провадження № 5829св19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року, у справі № 522/407/15-ц (провадження №14-53цс18).

Оскільки ПАТ «КБ «Надра» ще у 2009 році було повідомлено про смерть позичальника, що підтверджується листом відповідача на ім`я позивача, строк для пред`явлення вимоги до спадкоємців, передбачений статтею 1281 ЦК України, у відповідача сплинув, тому основне зобов`язання за кредитним договором є припиненим, що, в свою чергу, тягне за собою припинення іпотеки як похідного зобов`язання.

Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека – це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеного Закону. Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом. Так, згідно з указаною нормою іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання (абзац другий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку»).

За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання.

Таку правову позицію було сформовано та викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року по справі № 711/4556/16-ц, та Верховним Судом у постанові від 11 березня 2020 року по справі № 183/4567/17 (№ в ЄДРСР 88232366), які є обов`язковими для застосування судами нижчих інстанцій.

Верховний суд у постанові від 18 березня 2020 року по справі № 210/726/17 (№ в ЄДРСР 88337804) зробив правовий висновок, згідно якого належним способом захисту прав іпотекодавця є саме визнання припиненими зобов`язань за іпотечним договором, а не визнання припиненим договору іпотеки. У зв`язку із тим, що належне виконання основного зобов`язання припиняє іпотеку, то виключається й відповідний запис про реєстрацію іпотеки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов`язаних з припиненням іпотеки, оскільки іпотека за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом припинення виконанням основного зобов`язання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 15 травня 2017 року № 6-786цс17.

Враховуючи, що зобов`язання за кредитним договором № 848675/ФЛ від 08.07.2008 року були припинені 16.09.2009 року, припинилися і зобов`язання за договором іпотеки № 848675/ФЛ-1 від 08.07.2008 року.

Відповідно до статті 593 ЦК України з припиненням основного зобов`язання, забезпеченого заставою припиняється і право застави. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

У зв`язку із тим, що належне виконання основного зобов`язання припиняє іпотеку, то виключається й відповідний запис про реєстрацію іпотеки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини першої ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що невизнанням відповідачем припинення зобов`язань за кредитним договором та договором іпотеки порушуються законні права та інтереси позивача, тому зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2522 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 319, 321, 391, 509, 526, 575, 593, 599, 979 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 17 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 7 Закону України «Про страхування», ст. ст. 141, 206, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати припиненими зобов`язання за кредитним договором № 848675/ФЛ від 08.07.2008 року, укладеним між ВАТ «КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра») та ОСОБА_6 .

Визнати припиненими зобов`язання за іпотечним договором № 848675/ФЛ-1, укладеним між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_6 , посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петренко К.В. та зареєстрований у реєстрі за № 432.

Виключити запис про реєстрацію іпотеки (реєстраційний номер іпотеки 7530202) за запис про державну реєстрацію обтяження майна (номер запису про обтяження 18784170) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек щодо садового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 153,2 кв. м. за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с/рада Горьківська, «Рица», садівниче товариство обслуговуючий кооператив , будинок 6.

Стягнути Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (ЄДРПОУ 20025456, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 15) )на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі 2522 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.М. Новік