Рішення № 9031128, 12.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2010 р.Справа № 21/153-09-5257

За позовом: Приватного підприємства (надалі –ПП) „Харчування”, м. Одеса;

до відповідача: Приватного підприємства (надалі –ПП) „Даная - 2002”, м. Одеса;

про стягнення заборгованості у сумі 18219 грн. 20 коп.

Господарський суд Одеської області у складі:

судді -                               ЗЕЛЕНОВА Г.М.,

секретаря судового засідання - Суслова М.В.;

за участю представників сторін:

від позивача: Гладківський О.В. - представник ПП „Харчування”, на підставі довіреності від 28.10.2009 р. за № б/н.

від відповідача: не з’явився, не зважаючи на те, що про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ: 14.10.2009 р. Позивач, ПП „Харчування”, звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з Відповідача, ПП „Даная - 2002”, заборгованості у сумі 18219 грн. 20 коп. (з якої: основна заборгованість –11000 грн. 00 коп., три процента річних –584 грн. 47 коп., інфляційна різниця –2202 грн. 00 коп., пеня –4432 грн. 73 коп.), яка виникла у зв’язку з порушенням умов договору купівлі –продажу від 08.08.2007 р. за № 2057.

07.12.2009р. та 30.12.2009р. до господарського суду надійшли уточнення до позовної заяви, згідно яких позивач просить суд стягнути з Приватного підприємства „Даная - 2002” на користь Приватного підприємства „Харчування” заборгованість у сумі 14425, 65 грн., з яких основна заборгованість складає 6 000,00 грн., інфляційні витрати –3725, 99 грн., три відсотки річних –558,54 грн., пеня –4141, 22 грн.

Представник Позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримував, на їх задоволені наполягав.

Представник Відповідача у судові засідання не з’являвся, надане відповідно до ст. 22 ГПК України право на подання до суду відзиву на позовну заяву або письмових пояснень по суті спору не використав. Відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином, оскільки повернуті на адресу суду поштові повідомлення направлялись судом Відповідачу за адресою, що вказана у свідоцтві про державну реєстрацію Відповідача та реквізитах договору купівлі –продажу від 08.08.2007 р. за № 2057.

Враховуючи викладене, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні наявні матеріали у справі, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав:

08.08.2007р. між Приватним підприємством „Харчування” (Продавець) та Приватним підприємством „Даная - 2002” (Покупець) було укладено договір купівлі –продажу № 2057, за умовами якого Продавець зобов’язується передати, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених дійсним договором, товар (партію товару) у кількості, асортименті та за цінами, вказаними у накладних на відпуск товару, що являються невід’ємною частиною договору. Сторони визнають, що товарна накладна, підписана сторонами, є погодженням асортименту товару, його кількості та ціни, прирівнюється до специфікації та являється невід’ємним Додатком до договору. Право власності на товар (партію товару) переходить від Продавця до Покупця у момент передачі товару, що підтверджується підписом Покупця у товарній накладній. Передача товару (партії товару) здійснюється у встановленому діючим законодавством порядку. Підставою для поставки кожної партії товару є замовлення Покупця, яке передається Продавцю в усній або письмовій формі. Доставка здійснюється протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання замовлення Покупця.

На виконання вказаних умов Договору Позивач здійснив поставку товару, а Відповідач прийняв поставлений товар за накладними: №01-28500722/8 від 29.08.2007р. на суму 517,74 грн., №01-2850133/9 від 07.09.2007р. на суму 9730,22 грн., №01-2850728/9 від 14.09.2007р. на суму №321,22 грн., №01-105374/10 від 01.10.2007р. на суму 4173,12 грн., №01-285020963/11 від 02.11.2007 р. на суму 701,40 грн., №01-285021228/11 від 07.11.2007р. на суму 5799,48 грн., №01-285021369/11 від 08.11.2007р. на суму 3011,90 грн., №01-285022029/11 від 20.11.2007р. на суму 14062,16 грн., №01-285022674/11 від 28.11.2007р. на суму 5276,88 грн., №01-285023747/12 від 14.12.2007р. на суму 1309,80 грн., №01-285023845/12 від 20.12.2007р. на суму 7572,94 грн. Вказані накладні підписані сторонами Договору, підписи скріплені печатками, що свідчить про визнання Відповідачем виконаного Позивачем обов’язку щодо поставки товару та виникнення у Відповідача обов’язку щодо оплати за поставлений товар. Загальна сума грошового зобов’язання Приватного підприємства „Даная - 2002” перед Приватним підприємством „Харчування” за поставлений товар за даними накладними складала 52482,55 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору № 2057 від 08.08.2007 р. умови оплати товару вказуються Сторонами у п.5.2 Договору і можуть бути слідуючими: передоплата, по факту отримання товару, відстрочка платежу (календарних днів з моменту передачі товару). Пункт 5.2 Договору встановив, що умовами оплати за продукти харчування складають 14 календарних днів. Датою оплати за товар є дата зарахування грошових коштів на рахунок Продавця. Змінення сторонами умов оплати після підписання даного Договору у межах строку його дії, здійснюється за їх згодою на підставі Додаткової угоди до Договору. Однак, з пояснень Позивача випливає, що жодних додаткових умов до Договору сторонами не укладалось.

Згідно з наданих суду виписок з розрахункового рахунку Приватного підприємства „Харчування” Відповідачем здійснювалась часткова оплата за поставлений товар, а саме: 13.09.2007р. сплачено 3812,88 грн., 08.10.2007р. сплачено 2000,00 грн., 15.11.2007р. сплачено 2000,00 грн., 20.11.2007р. сплачено 2011,90 грн., 26.11.2007р. сплачено 1500,00 грн., 04.12.2007р. сплачено 5000,00 грн., 21.12.2007р. сплачено 5000,00 грн., 27.12.2007р. сплачено 10000,00 грн., 26.02.2008р. сплачено 5157,77 грн., 06.06.2008р. сплачено 5000,00 грн., 10.11.2008р. сплачено 5000,00 грн. Загальна сума сплаченого боргу за Договором № 2057 від 08.08.2007 р. склала 46482,55 грн.

Згідно з заявленого Позивачем розрахунку сума основного боргу Відповідача за поставлений за Договором № 2057 від 08.08.2007 р. товар складає 6000,00грн.

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Одним з основних видів господарських зобов’язань є майново-господарські зобов’язання.

Згідно ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Статтею 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, тобто обов’язок сплатити заборгованість. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язує передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 691 та 692 Цивільного кодексу України на Покупця покладено обов’язок оплатити за отриманий товар після його прийняття.

Відповідно до статей 32,33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановляє наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.           

Позивачем надано суду докази виконання свого обов’язку щодо поставки товару за Договором № 2057 від 08.08.2007 р. на загальну суму 52482,55 грн. та докази часткового виконання Відповідачем обов’язку за вказаним договором щодо оплати за поставлений товар на загальну суму 46482,55 грн.

Згідно з ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів виконання зобов’язань щодо остаточної сплати заборгованості за отриманий від Позивача товар у сумі 6000,00 грн. господарському суду не надав.

На підставі вищевикладеного, господарський суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача основної заборгованості за Договором № 2057 від 08.08.2007 р. у сумі 6000,00 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції, якими є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Остаточною датою оплати поставленого Відповідачу товару, тобто датою коли зобов'язання мало бути виконано, Позивач правомірно вважає 03.01.2008р., що складає 14-й календарний день від дати поставки товару відповідно вимозі п.5.2 Договору № 2057 від 08.08.2007 р.

Крім того, відповідно до п. 7.3 Договору у разі невиконання та/або неналежного виконання Покупцем зобов’язання по оплаті за даним Договором, він несе відповідальність у вигляді 0,1% від вартості товару (партії товару), але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період її нарахування, за кожен день прострочення до дня фактичної оплати.

Таким чином, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за Договором № 2057 від 08.08.2007 р. починається з 04.01.2008р. та має бути припинено датою фактичної оплати за товар, про що сторони дійшли згоди при укладанні даного договору.

У відповідності з наданим Позивачем розрахунком, розмір пені, що підлягає сплаті за період з 04.01.2008р. по 30.11.2009р. з урахуванням часткової поетапної сплати боргу Відповідачем, складає 4141, 22 грн.(розрахунок міститься у матеріалах справи).

Статтею 223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Однак, згідно ч. 2 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки, заяви про застосування позовної давності у розрахунку розміру пені за прострочення виконання грошового зобов’язання до суду не дійшло, господарський суд вважає, що вимога Позивача щодо стягнення пені у розмірі 4141, 22 грн. за період 04.01.2008р. по 30.11.2009р. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд вважає, що заявлена Позивачем вимога щодо стягнення з Відповідача за період з 04.01.2008р. по 30.11.2009р. суми інфляційних витрат у розмірі 3725,99грн. та трьох відсотків річних –у розмірі 558,54 грн. не суперечить вимоги закону, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позов Приватного підприємства „Харчування” про стягнення з Приватного підприємства „Даная - 2002” заборгованості у сумі 14425,65 грн., з яких основна заборгованість складає 6 000,00 грн., інфляційні витрати –3725, 99грн., три відсотки річних –558,54 грн., пеня –4141, 22 грн., підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита у сумі 144,25 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покласти на Відповідача згідно статей 44-49 Господарського –процесуального кодексу України.

Видати Позивачу довідку на повернення мита з Державного бюджету України у сумі 37,94 грн. відповідно до п.1 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993р. N 7-93.

Керуючись ст.ст. 44- 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов Приватного підприємства „Харчування” - задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного підприємства „Даная - 2002” (65089, м.Одеса, вул. Ак. Корольова, 112, кв. 64; Код ЄДРПОУ 32096673. Розрахунковий рахунок 2600966114 в „Райфайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 380805) на користь Приватного підприємства „Харчування” (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, 41. Код ЄДРПОУ 01550429. Розрахунковий рахунок 2600830011958 в ДФ АТ „ВаБанк”, МФО 305868) заборгованості у сумі 14425 грн. 65 коп. /чотирнадцять тисяч чотириста двадцять п’ять грн.65 коп./, з яких: основна заборгованість складає 6000 грн.00 коп. /шість тисяч грн. 00 коп./, інфляційні витрати –3725 грн. 99коп. /три тисячі сімсот двадцять п’ять грн. 99 коп./, три відсотки річних –558 грн.54 коп. /п’ятсот п’ятдесят вісім грн. 54 коп./, пеня –4141 грн. 22 коп. /чотири тисячі сто сорок одну грн. 22 коп./, а також витрати на оплату державного мита у сумі 144 грн. 25 коп. /сто сорок чотири грн. 25 коп./, витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00коп./.

3. Видати Приватному підприємству „Харчування” (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, 41. Код ЄДРПОУ 01550429) довідку на повернення мита з Державного бюджету України у сумі 37,94 грн. відповідно до п.1 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993р. N 7-93.

4.Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя