Рішення № 90309706, 26.06.2020, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/8485/18

Провадження № 2/946/1240/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2020 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого Жигуліна С.М.

при секретарі Зубенко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі

справу за позовом

за позовом

ОСОБА_1

до

Саф?янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

про

скасування рішення органу виконавчої влади

В С Т А Н О В И В:

Позивач в судове засідання не з?явилась, повідомлена про дату, час і місце судового засідання, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. В позовній заяві та в минулих судових засіданнях пояснила, що за рішенням Саф?янської сільської ради №178 від 30 березня 1999 року позивач є користувачем земельної ділянки розміром 0,12 гектарів за адресою АДРЕСА_1 . Окрім того, свідоцтвом за № 698 від 01 вересня 2006 року, яке видано на підставі рішення №110 виконавчого комітету Саф?янської сільської ради від 14 грудня 2005 року підтверджене право власності позивача на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою АДРЕСА_1 . Разом із тим рішенням Саф?янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 28 сесії VII скликання від 25 жовтня 2018 року №579-VII відповідачам надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 , дозвіл на розробку якої надано рішенням Саф?янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 28 сесії VII скликання від 25 жовтня 2018 року №579-VII для ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Між тим пояснила, що вона якості власника будинку оформила документацію 01 вересня 2006 року, а третім особами дозвіл наданий в 2007 році. Конфігурація земельної ділянки не змінювалась, а третім особам комунальні платежі оформлювались за адресою будинку АДРЕСА_2 . в наступний час вона підготувала документацію для отримання кадастрового номеру. Просить рішення Саф?янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 28 сесії VII скликання від 25 жовтня 2018 року №579-VII про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 скасувати.

Представник відповідача в судове засідання не з?явилась, повідомлена про дату, час і місце судового засідання, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. в минулому судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, пояснила, що в 1999 році позивач звернувся за адресою АДРЕСА_3 , але вказана адреса належала родичам. Внаслідок вказаного райдержадміністрація прийняла рішення за адресою АДРЕСА_3 , але потім були внесені виправлення. Будинок розташований на місці без зміни, адреса не змінювалась, а треті особи звернулись за адресою АДРЕСА_1 , у зв?язку із чим спір виник не через різні земельні ділянки, а лише через адресу.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору в судове засідання не з`явились, повідомлені про дату, час і місце судового засідання, надали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності. В минулих судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечували та пояснили, що спір стосується нумерації будинку. В наступний час нумерація визначена як №12 та № 12-а

Вислухавши пояснення сторін, суд вважає заявлені позовні вимоги обгрунтованими.

У відповідності до вимог ст. 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих у порядку, передбаченому ст. 81-89 ЦПК України.

Долученою до матеріалів справи документацією визначено, що рішенням Саф?янської сільської ради №178 від 30 березня 1999 року позивачеві надана земельна ділянка розміром 0,12 гектарів за адресою АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального житлового будинку і господарських споруд.

Рішенням виконкому Саф?янської сільської ради за № 110 від 14 грудня 2005 року позивачці дозволено правову реєстрацію за адресою АДРЕСА_1 , що належить на правах особистої власності з подальшою реєстрацією свідоцтва про право власності.

Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, яке видане на підставі рішення виконавчого комітету Саф?янської сільської ради за № 110 від 12 грудня 2005 року підтверджено право власності позивача на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою АДРЕСА_1 . Реєстрація права власності на нерухоме майно здійснена комунальним підприємством Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації за номером витягу 11708518 від 01 вересня 2006 року.

Відповідно до вимог ст. 120 ч.1 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється раво власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об?єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У порядку, визначеному ст. 55 Закону України "Про землеустрій" позивач з 28 вересня 2018 року звернулась до органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельної ділянки площею 0,1259 гектарів за адресою АДРЕСА_1 .

Суд також звертає увагу на те, що будь-яке судове рішення повинно бути направлене на настання відповідних юридичних наслідків, а судовий розгляд повинен мати ознаки ефективності. За наявними доказами суд повинен задовольнити вимоги або ж відмовити в їх задоволенні, належним чином вмотивувавши таке рішення. При цьому, суд у процесі розгляду справи повинен керуватися реальними, а не уявними мотивами ухвалюючи відповідне рішення, унеможливлюючи зловживання сторонами своїх прав, спрямоване на затягування процесу. Відповідно до ст.ст. 1-2, 11-13 ЦПК України сторона, звертаючись до суду з відповідними вимогами, повинна чітко дотримуватися основних засад судочинства, враховуючи специфіку відповідного процесу, виконувати свої обов`язки та користуватися наданими їй процесуальними правами, не допускаючи при цьому зловживання ними. Окрім вказаного суд зауважує, що цивільний процес має змагальний характер, а тому на сторону покладається відповідний набір процесуальних обов`язків, в тому числі щодо надання необхідних доказів стосовно спірного питання, включно з власного ініціативою в процесі збирання цих доказів.

Відповідно до вимог ст. 116 ЗК України підлягає виділу лише вільна земельна земельна ділянка та лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

У порядку, визначеному ст. 55 Закону України "Про землеустрій" та ст. 118 ЗК України позивач з 28 вересня 2018 року звернулась до органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельної ділянки площею 0,1259 гектарів за адресою АДРЕСА_1 .

Вказані пропозиції відповідають вимогами ст. 121 ч.1 п.г) ЗК України.

З урахуванням вказаного суд визнає прийняте Саф?янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 28 сесії VII скликання від 25 жовтня 2018 року рішення №579-VII про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 з порушенням права позивача на визначення адреси земельної ділянки, що у свою чергу є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Грошові кошти, внесені відповідачем (іншою особою) на рахунок суду з метою забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу, підлягають поверненню відповідачу (іншій особі), який здійснив таке забезпечення, протягом п`яти днів з дня набрання законної сили рішенням суду про повну відмову в позові або ухвалою суду про залишення позову без розгляду або закриття провадження.

Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:

1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу;

2) повернення позовної заяви;

3) відмови у відкритті провадження у справі.

Заходи забезпечення позову, вжиті судом у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, скасовуються у разі відмови у розгляді такої справи або припинення її розгляду міжнародним комерційним арбітражем, третейським судом, ухвалення ними рішення про відмову в задоволенні позову, припинення участі або невчинення особою, за заявою якої забезпечено позов, дій щодо участі в арбітражному, третейському розгляді, або з інших підстав, що свідчать про втрату необхідності у забезпеченні такого позову.

З урахуванням вказаного визначається порядок, визначений ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 січня 2019 року щодо забезпечення позову.

Відповідно до вимог ст. 141-142 ЦПК України розподіляються судові витрати з урахуванням відсутності заяви позивача у цій частині.

Керуючись ст. 263-267 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати рішення Саф?янської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 28 сесії VII скликання від 25 жовтня 2018 року №579-VII про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 для ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку у порядку, передбаченому ст.354 ч.2 ЦПК України.

Суддя: С.М.Жигулін