Рішення № 90309254, 07.07.2020, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

07 липня 2020 року м. ЧернігівСправа № 927/623/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М.

секретар судового засідання Мігда Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/623/18, розгляд якої здійснюється у порядку загального позовного провадження

За позовом: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ (ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ)

адреса місцезнаходження: вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001

До відповідача: 1 Державного пожежно-рятувального загону управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області,

адреса місцезнаходження: вул. Захисників України, буд. 4, м. Чернігів, 14030

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області

просп. Миру, 190А, м. Чернігів, 14037

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1

АДРЕСА_1 особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2

АДРЕСА_2

Третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з додатковою відповідальністю Страхове товариство з додатковою відповідальністю Глобус

місцезнаходження юридичної особи: 03038, м. Київ, Федорова Івана, будинок 32, корпус ЛІТ.В

Про стягнення 528255,20 грн

За участю представників:

Позивача: Калюжний С.С., адвокат, довіреність №19/3-02/339 від 04.12.2019; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №000314 від 10.10.2018

Відповідача: Усик О.П., начальник 1 Державного пожежно-рятувального загону управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області

Третьої особи-1: Коноваленко С.В., довіреність № 05-02/4406 від 19.09.2018

Третьої особи-2: ОСОБА_3 К ОСОБА_4 , особисто

Третьої особи-3: не з`явився

Третьої особи-4: не з`явився

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України було подано позов до 1 Державного пожежно-рятувального загону Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про стягнення 528255,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.10.2015 о 08 год. 30 хв., внаслідок порушення ОСОБА_1 (водієм відповідача) правил дорожнього руху, а саме: п.п. 2.3 б), 3.1, 8.7.3 е), 12.1, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 , що належить позивачу. Водій відповідача, керуючи транспортним засобом ЗИЛ-432921, номерний знак НОМЕР_2 , зі сторони вулиці Любецька в напрямку вулиці С. Русової з увімкненими проблисковими маячками синього кольору та звуковою сиреною на регульованому перехресті вулиці Войкова проспект Миру вулиці С. Русової, здійснив рух на заборонений червоний сигнал світлофора, у зв`язку з чим відбулося зіткнення з транспортним засобом Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався зі сторони вулиці Київська на дозволяючий сигнал світлофору. Транспортний засіб Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 , в результаті дорожньо-транспортної пригоди, зазнав механічних пошкоджень, для усунення яких позивачу необхідно провести відновлювальний ремонт, вартість якого за висновком експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 24.04.2018 за № 223 становить 528255,20 грн.

Рахуючи, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія відповідача, позивач звернувся до суду з позовом на підставі ст.22, 530, 1166, 1172, 1187, 1192 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.08.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (суддя Романенко А.В.); залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 38590042, проспект Миру, буд. 190А, м. Чернігів, Чернігівська область, 14037) та 2) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

31.10.2018 Господарським судом Чернігівської області було винесено рішення у справі №927/623/18, яким у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019, рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.10.2018 у справі №927/623/18 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16.04.2019, рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.10.2018 та Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі №927/623/18 скасовано. Справу №927/623/18 передано на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019, справу №927/623/18 передано на розгляд судді Лавриненко Л.М.

Ухвалою суду від 14.05.2019 справу №927/623/18 прийнято до розгляду суддею Лавриненко Л.М. в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 30.05.2019 о 09:30. Залучено до участі у справі, в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) в судове засідання 30.05.2019 не з?явився, повноважного представника не направив.

Ухвала суду від 14.05.2019 у справі №927/623/18, направлена на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), повернулась до суду з відміткою: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення.

Позивач у письмових поясненнях вих.№144 від 29.05.2019 з урахуванням постанови Верховного Суду від 16.04.2019 вказує на те, що вина водія відповідача підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, висновком експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи №2876/16-24 від 05.09.2016, висновком експертизи №676 від 19.12.2017, постановою про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015270010008382 та постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 12.03.2018 у справі №750/1354/18, показаннями свідків.

Суд у судовому засіданні 30.05.2019 залучив до матеріалів справи письмові пояснення позивача вих.№144 від 29.05.2019 з додатками залучено до матеріалів справи (а.с.122-141 т.3).

Відповідач у письмових поясненнях №01-17/577 від 21.05.2019 не заперечує щодо позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.02.2018 у справі №910/18319/16 та вказує на те, що в мотивувальній та резолютивній частинах постанови Деснянського суду м.Чернігова про закриття справи про адміністративне правопорушення від 12.03.2018 не встановлена вина водія пожежного автомобіля у вчиненні діянь, визначених ст.124 КУпАП, а лише зазначено обставини дорожньо-транспортної пригоди та пункти ПДР України, які він порушив. Також не встановлювався судом, причинний зв`язок між діями водія ОСОБА_1 та шкодою, яка була завдана майну позивача по справі. Відповідач також зазначає, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Оскільки, вина водія пожежного транспортного засобу ЗІЛ ОСОБА_1 судом не встановлена, а тому підстави для задоволення позивних вимог відсутні, зокрема, відсутні належні докази, які б могли вказувати на вину водія пожежного автомобіля.

Письмові пояснення відповідача №01-17/577 від 21.05.2019 з додатками залучено до матеріалів справи (а.с.79-93 т.3).

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 21.05.2019 щодо позовних вимог заперечував з аналогічних причин, вкладених у письмових поясненнях відповідача №01-17/577 від 21.05.2019.

Письмові пояснення третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 від 21.05.2019 з додатками залучено до матеріалів справи (а.с.94-104 т.3).

Заява позивача про залучення до матеріалів справи доказів направлення третій особі-3 копії позовної заяви з додатком; клопотання відповідача про залучення до матеріалів справи доказів направлення третій особі-3 копії заперечень проти позову задоволені судом, подані документи залучено до матеріалів справи.

Представник третьої особи-1 виклав усні пояснення та зазначив, що не надав суду пояснень по справі з урахуванням постанови Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №927/623/18, оскільки вони збігаються з поясненнями, наданими відповідачем.

До початку судового засідання надійшла письмова заява свідка ОСОБА_5 від 29.05.2019.

Подана заява свідка ОСОБА_5 від 29.05.2019 залишена судом без розгляду, оскільки вона подана з порушенням норм Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 30.05.2019 представник позивача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання можливості підготувати та надати суду додаткові докази.

Представники сторін, присутні в судовому засіданні 30.05.2019 щодо усного клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання не заперечували.

Суд, у судовому засіданні 30.05.2019 постановив ухвалу про задоволення усного клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та про відкладення підготовчого засідання на 25.06.2019 о 12:00.

Ухвалою суду від 30.05.2019, відповідно до ст.120,121 ГПК України, викликано сторін у підготовче засідання, яке відбудеться 25.06.2019 о 12:00.

Ухвалою суду від 30.05.2019, на виконання вимог ч.6,7 ст.176 Господарського процесуального кодексу України, суд звернувся до Центру адміністративних послуг м. Чернігова щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).

Листом від 03.06.2019 №2346 Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради повідомило, що за даними, які містяться в реєстрі територіальної громади міста Чернігова, місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження місто Чернігів, зареєстровано по

АДРЕСА_4 особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1403703172122 від 30.05.2019, але повноважного представника в судове засідання 25.06.2019 не направила.

Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2 також була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, але в судове засідання 25.06.2019 не з`явилась, повноважного представника не направила.

Ухвала суду від 30.05.2019 у справі №927/623/18, направлена на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), повернулась до суду з відміткою: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення.

До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання №01-17/658 від 07.06.2019 про залучення до матеріалів справи письмових показань свідків (а.с.169,170 т.3).

Представник позивача виклав заперечення щодо залучення показань свідків до матеріалів справи.

Свідок ОСОБА_6 , командир відділення 2 ДПРЧ (м. Чернігів) 1 ДПРЗ у ДСНС України у Чернігівській області у заяві від 07.06.2019 зазначив, що 05.10.2015 у складі 1-го відділення виїхав на виклик про пожежу по вул.Мстиславська, 52 у спеціалізованому транспортному засобі «ЗІЛ-432921». З моменту виїзду на пожежному автомобілі були увімкнені проблискові маячки синього кольору та спеціальні звукові сигнали. Водій ОСОБА_1 перебував у салоні автомобіля «ЗІЛ-432921». До зіткнення, обидва пожежні автомобілі рухалися по вул. Войкова (зараз вул. В. Чорновола), в напрямку перехрестя з проспектом Миру, бачив, що зазначене перехрестя (смуги руху зі сторони вул. Котляревського в напрямку вул. Івана Мазепи, на той час вул. Щорса, ми перетинали на зелений сигнал світлофора. Далі продовжували рух для перетину проспекту Миру, через смуги руху зі сторони вул.Київської в напрямку вул. Котляревського, на той час для нашого автомобіля ще був увімкнений дозвільний (зелений) сигнал світлофору, а на цьому перехресті, проспект Миру вул. С. Русової, зі сторони вул. Київської в напрямку вул. Котляревського на середній смузі руху стояв тролейбус, на крайній правій смузі руху стояв маршрутний транспортний засіб №37, які зупинилися на забороняючий (червоний) сигнал світлофору. Крайня ліва смуга, для руху була вільною, та в полі мого зору будь-які транспортні засоби нею не рухалися. При виїзді на перехрестя проспект Миру вул. С. Русової, раптово я помітив, що з крайньої лівої смуги на перехрестя здійснював виїзд «FORD TRANZIT» (автомобіль інкасаторської служби Державного ощадного банку України), так як автомобіль вже був достатньо близько і не гальмував, то зіткнення уникнути не вдалося. В результаті зіткнення автомобіль «FORD TRANZIT» перекинувся на правий бік, а наш автомобіль з`їхав на ліве узбіччя по ходу руху і зупинився. Ні водій, ні пасажири, які перебували в нашому транспортному засобі, не постраждали, я разом з пожежним-рятувальником ОСОБА_7 підбігли, до автомобіля інкасаторської служби у якого було розбито лобове скло, оперативно надали допомогу пасажирам інкасаторського автомобіля та викликали швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_8 начальник караулу 2 ДПРЧ (м. Чернігів) 1 ДПРЗ у ДСНС України у Чернігівській області у заяві від 07.06.2019 також зазначив, що 05.10.2015 виїхав на виклик про пожежу по вул.Мстиславська, 52 у спеціалізованому транспортному засобі «MERCEDES BENZ», НОМЕР_4 -30, який рухався слідом за автомобілем «ЗІЛ-432921» р.н. НОМЕР_2 . Близько 8:30, обидва пожежні автомобілі рухалися по вул. Войкова (зараз вул. В. Чорновола), в напрямку перехрестя з проспектом Миру, спостерігаючи за дорожньою обстановкою бачив, що зазначене перехрестя (смуги руху зі сторони вул. Котляревського в напрямку вул. Івана Мазепи, на той час вул. Щорса, ми перетинали на зелений сигнал світлофора. Далі продовжували рух для перетину проспекту Миру, через смуги руху зі сторони вул.Київської в напрямку вул. Котляревського, на той час для нашого автомобіля ще був увімкнений дозвільний (зелений) сигнал світлофору, а на цьому перехресті, проспект Миру вул. С. Русової, зі сторони вул. Київської в напрямку вул. Котляревського двох інших смугах транспортні засоби не рухалися, так як для них горів забороняючий (червоний) сигнал світлофору. При виїзді на перехрестя проспект Миру вул. С. Русової, раптово я помітив, що з крайньої лівої смуги на перехрестя здійснював виїзд «FORD TRANZIT» (автомобіль інкасаторської служби Державного ощадного банку України), автомобіль інкасаторської служби не змінював напрямку руху та швидкості. Водій пожежного автомобіля теж не змінював напрямку та швидкості руху, до зіткнення не гальмував. В результаті зіткнення автомобіль «FORD TRANZIT» перекинувся на правий бік, а «ЗІЛ-432921» з`їхав на ліве узбіччя по ходу руху і зупинився. Наш автомобіль, виїхавши за перехрестя (С.Русової) зупинився, переконавшись, що ні водій мого автомобіля, ні мої колеги не постраждали, продовжили рух до місця виклику.

Суд задовольнив клопотання відповідача, показання свідків, викладені у заявах від 07.06.2019 залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.06.2019 представник позивача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з необхідністю направити копію позовної заяви та доданих до неї документів третій особі-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 на нову адресу його місця проживання, а докази направлення надати суду.

Представник відповідача щодо усного клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання не заперечував.

Суд у судовому засіданні 25.06.2019 постановив ухвалу про задоволення усного клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та відклав підготовче засідання на 09.07.2019 о 10:30.

Ухвалою суду від 25.06.2019, відповідно до ст.120,121 ГПК України, викликано сторін у підготовче засідання, яке відбудеться 09.07.2019 о 10:30.

У зв`язку зі знеструмленням електромережі Господарського суду Чернігівської області 09.07.2019 в період часу з 10:00 до 15:30, що підтверджується актом Актом №8-19 від 10.07.2019 щодо знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи, за підписами керівника апарату Господарського суду Чернігівської області Полагенько Г.В., начальника господарчого відділу Господарського суду Чернігівської області Довженка І.В., начальника відділу інформаційно-технічного забезпечення та статистики Галушка В.В., фіксування судового засідання технічними засобами 09.07.2019 о 10:30 у справі №927/623/18, не здійснювалося.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 25.06.2019: №0160135829258 (позивачу), №1403003566731 (відповідачу), №1403703182500 (третій особі-1), але повноважних представників в судове засідання 09.07.2019 не направили.

Ухвала суду від 25.06.2019, направлена на адресу третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) повернулась до суду з відміткою: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення.

Ухвала суду від 25.06.2019, направлена на адресу третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 повернулась до суду з відміткою: за закінченням терміну зберігання.

До початку судового засідання від позивача; відповідача; третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області; третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 надійшли письмові клопотання про проведення судового засідання 09.07.2019 без участі повноважних представників.

Подані клопотання позивача; відповідача; третьої особи-1, третьої особи-2 про проведення судового засідання 09.07.2019 без участі повноважних представників, задоволено судом, оскільки участь в судовому засіданні є процесуальним правом сторони, відповідно до п.2 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

Також до початку судового засідання від позивача надійшло письмове клопотання від 08.07.2019 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю Страхове товариство з додатковою відповідальністю Глобус (код ЄДРПОУ 20448234, місцезнаходження юридичної особи: 03038, м. Київ, Федорова Івана, будинок 32, корпус ЛІТ.В).

В обґрунтування поданого клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю Страхове товариство з додатковою відповідальністю Глобус, позивач посилається на те, що згідно з полісом №АІ/5711401, транспортний засіб ЗИЛ, номерний знак НОМЕР_2 , за участю якого 05.10.2015 трапилась дорожньо-транспортна пригода під керуванням водія ОСОБА_1 , було застраховано в Товаристві з додатковою відповідальністю Страхове товариство з додатковою відповідальністю Глобус, і у разі задоволення позову у відповідача виникне право вимоги до Товариства з додатковою відповідальністю Страхове товариство з додатковою відповідальністю Глобус, а тому рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов?язки Товариства з додатковою відповідальністю Страхове товариство з додатковою відповідальністю Глобус.

Ухвалою суду від 09.07.2019 задоволено клопотання позивача від 08.07.2019 та залучено до участі у справі в якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з додатковою відповідальністю Страхове товариство з додатковою відповідальністю Глобус. Провадження у справі №927/623/18 зупинено до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №927/120/18. Зобов`язано сторін та третіх осіб повідомити суд про результати перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №927/120/18.

16.08.2019 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду закінчено перегляд справи №927/120/18 та ухвалено постанову, якою касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі №927/120/18 без змін; поновлено виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі №927/120/18.

Ухвалою суду від 09.09.2019 провадження у справі №927/623/18 поновлено. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів. Підготовче засідання призначено на 18.09.2019 о 11:00. Визнано обов`язкову явку сторін та третіх осіб у судове засідання.

Третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з додатковою відповідальністю Страхове товариство з додатковою відповідальністю Глобус була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0303800168689 від 09.09.2019, але повноважного представника в судове засідання 18.09.2019 не направила.

Ухвала суду від 09.09.2019, направлена на адресу третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) повернулась до суду з відміткою: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення.

05.08.2019 від третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ТДВ СТДВ Глобус, надійшло письмове клопотання №15/1618 від 01.08.2019 у якому третя особа-4 просить суд надіслати на її адресу копію позовної заяви з додатками; розгляд справи відкласти та продовжити ТДВ СТДВ Глобус строк для надання письмових пояснень до позовної заяви.

Також від третьої особи надійшли письмові пояснення від 05.08.2019 у яких третя особа-4 зазначає, що ліміт відповідальності ТДВ СТДВ Глобус згідно з Полісом АІ-5711401 за шкоду завдану майну становить 50000,00 грн. ДТП трапилася 05.10.2015, але позивач, як потерпіла особа, заяву про виплату страхового відшкодування не подавав, а тому пропустив річний строк звернення для подачі заяви. Відповідно, ТДВ СТДВ Глобус не може визначити розмір шкоди та не має жодних правових підстав для її відшкодування та виплати страхового відшкодування позивачу.

Письмові пояснення третьої особи-4 від 05.08.2019 з додатками залучено до матеріалів справи (а.с.234-250 т.3).

У судовому засіданні 18.09.2019 представником позивача було подано письмове клопотання про залучення до матеріалів справи доказів направлення третій особі-4 копії позовної заяви з доданими до неї документами, яке задоволено судом.

Приймаючи до уваги, що копія позовної заяви з доданими до неї документами була направлена позивачем третій особі-4, яка скористалась своїм процесуальним правом та надала письмові пояснення по справі, а тому суд доходить висновку про обізнаність третьої особи-4 про суть позовних вимог, що свідчить про відсутність підстав для задоволення її клопотання №15/1618 від 01.08.2019 про надіслати на її адресу копії позовної заяви з додатками, відкладення розгляду справи та продовження ТДВ СТДВ Глобус строку для надання письмових пояснень до позовної заяви.

16.09.2019 від третьої особи-4 надійшло письмове клопотання від 12.09.2019 про проведення судового розгляду справи за відсутності представника. У поданому клопотанні третя особа-4 також просить суд розглянути дану справу у урахуванням письмових пояснень, про прийняте рішення повідомити письмово, надіславши його на адресу ТДВ СТДВ Глобус.

Представники позивача, відповідача та третіх осіб-1,2 щодо клопотання третьої особи-4 про проведення судового розгляду справи за відсутності його представника не заперечували.

Клопотання третьої особи-4 про проведення судового розгляду справи за відсутності його представника задоволено судом, оскільки участь в судовому засіданні є процесуальним правом сторони, відповідно до п.2 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

Представником позивача подано заяву від 17.09.2019, у якій позивач вказує про те, що постановою Кабінету Міністрів України №568 від 05.06.2019 затверджено зміни до статуту позивача, якими змінено повне найменування з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ. Реєстрацію змін до статуту позивача проведено 18.07.2019 Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією за №10701050387016740. Код АТ Ощадбанк в ЄДРПОУ 00032129 не змінився. Також позивач зазначає, що загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford Transit номерний знак НОМЕР_1 , за договором №1090 та договором №15/02/8.63/003-19/507 становить 516691,40 грн.

Також представник позивача заявив усне клопотання про продовження строку для надання додаткових доказів та просить залучити докази виконання та сплати відновлювальних ремонтних робіт інкасаторського автомобіля.

Представники відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні на стороні відповідача, не заперечують щодо залучення документів до матеріалів справи щодо зміни назви ПАТ "Ощадбанк" на АТ "Ощадбанк" та заперечують щодо залучення доказів виконання та сплати відновлювальних ремонтних робіт інкасаторського автомобіля.

Суд в судовому засіданні 18.09.2020 постановив ухвалу про задоволення усного клопотання представника позивача про продовження строку для подання додаткових доказів; про продовження позивачу строку для надання додаткових доказів до 18.09.2019 (включно) та залучив докази виконання та сплати відновлювальних ремонтних робіт інкасаторського автомобіля до матеріалів справи.

З доданих позивачем до матеріалів справи документів вбачається, що постановою Кабінету Міністрів України №568 від 05.06.2019 затверджено зміни до статуту позивача, якими змінено повне найменування позивача; нова редакція статуту погоджена 15.07.2019 Національним банком України; реєстрацію змін до статуту проведено 18.07.2019 Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією за №10701050387016740; зміна назви АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) підтверджується також Відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, копія яких додана до матеріалів справи.

За таких обставин, суд вважає за необхідне змінити найменування позивача у даній справі: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) та врахувати це при винесенні рішення у даній справі, оскільки зміна назви позивача не є процесуальним правонаступництвом у розумінні ст.52 Господарського процесуального кодексу України та не тягне за собою заміни юридичної особи позивача.

До початку судового засідання від відповідача надійшло письмове клопотання №01/2-05/1018 від 16.09.2019 про призначення повторних експертиз.

В обґрунтування поданого клопотання про призначення повторних експертиз відповідач посилається на ту обставину, що позивач у письмових поясненнях вих.№144 від 29.05.2019 вказує на те, що вина відповідача підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи від 05.09.2016 №2876/16-24, висновком експертизи №676 від 19.12.2017. Проте, висновки судової автотехнічної експертизи №2876/16-24 від 05.09.2016, що є у матеріалах судового провадження про винність водія ОСОБА_1 суперечать матеріалам справи, доводи експертизи ґрунтуються на даних, зібраних односторонньо і не в повному обсязі, що викликає сумнів у повноті проведеної експертизи. Крім того, предметом заявлених позовних вимог у даній справі є стягнення з відповідача 528255,20 грн вартості відновлювального ремонту (розмір якого встановлено висновком експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 24.04.2018 №233, складеного ОСОБА_9 , експертом-автотоварознавцем) транспортного засобу Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 , який зазнав ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 05.10.2015. Однак, зазначене автотоварознавче дослідження викликає сумніви в достовірності та об`єктивності його проведення, в результаті чого значно завищено розмір відновлювального ремонту. Враховуючи викладене, відповідач просить суд призначити у справі №927/623/18 повторну судову автотехнічну та автотоварознавчу експертизи; на час їх проведення провадження у справі зупинити.

У поданих доповненнях до клопотання про призначення повторних експертиз №01/2-05/1023 від 18.09.2019, відповідач надав питання, роз`яснення яких потребує висновку експерта: 1) Чи відповідають вимогам п.3.2. Правил дорожнього руху дії водія автомобіля Ford Transit д.н. НОМЕР_1 при виникненні ДТП за умови руху автомобіля ЗІЛ-43291 д.н. НОМЕР_2 з увімкненим синім проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом? 2) Чи призвело б до зіткнення автомобілів застосування водієм автомобіля Ford Transit д.н. НОМЕР_1 екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки за умови дотримання вимог п.3.2. Правил дорожнього руху? 3) Якщо застосування екстренного гальмування призвело б до зіткнення автомобілів, по якій траєкторії воно б відбулося та чи призвело б воно до перевернення автомобіля Ford Transit д.н. НОМЕР_1 ? 4) Чи мав технічну можливість водій автомобіля ЗІЛ-43291 д.н. НОМЕР_2 уникнути зіткнення з автомобілем Ford Transit д.н. НОМЕР_1 шляхом зміни напрямку руху у випадку застосування водієм автомобіля Ford Transit д.н. НОМЕР_1 екстреного гальмування? 5) До яких ушкоджень автомобіля Ford Transit д.н. НОМЕР_1 призвело б зіткнення автомобілів за траєкторією, зумовленою застосуванням водієм автомобіля Ford Transit д.н. НОМЕР_1 екстреного гальмування? Проведення експертиз відповідач просить суд доручити ТОВ Судова незалежна експертиза України (03179, м. Київ, пр-т Перемоги, 123).

Представник третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області та третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , присутні в судовому засіданні 18.09.2019, щодо клопотання відповідача про призначення у справі №927/623/18 повторної судової автотехнічної та автотоварознавчої експертиз та зупинення провадження у справі не заперечували.

Представник позивача, присутній в судовому засіданні 18.09.2019, щодо клопотання відповідача про призначення у справі №927/623/18 повторної судової автотехнічної та автотоварознавчої експертиз та зупинення провадження у справі заперечував, посилаючись на його необґрунтованість.

У судовому засіданні 18.09.2019 суд оголосив перерву до 20.09.2019 до 11:00.

Повноважні представники позивача, відповідача, третіх осіб-1,2,3,4 своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні 20.09.2019 не скористалися, повноважних представників не направили.

До початку судового засідання від позивача, засобами електронного зв`язку, надійшла заява у якій позивач заперечує щодо клопотання відповідача про призначення повторних експертиз, посилаючись на те, що вина водія відповідача ОСОБА_1 встановлена та підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи №2876/16-24 від 05.09.2016, висновком за результатами проведення автотехнічної експертизи №3222/17-24 від 28.07.2017, висновком експертизи №676 від 19.12.2017. Оскільки зазначені висновки експертиз не викликають сумніви у їх правильності, позивач просить відмовити відповідачу в задоволенні його клопотання про призначення повторних експертиз. У разі призначення повторної експертизи, позивач просить суд на вирішення експерта постановити такі питання: Як з технічних вимог ПДР повинен був діяти водій автомобіля ЗІЛ-432921 д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 .? Як з технічних вимог ПДР повинен був діяти водій автомобіля Ford Transit д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 .? Чи мав можливість з технічної точки зору водій автомобіля Ford Transit д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 уникнути зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування, з моменту виникнення небезпеки? Чи мав можливість з технічної точки зору водій автомобіля ЗІЛ-432921 д.н. 6419 Ч2 ОСОБА_1 уникнути зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування, з моменту виникнення небезпеки? Чиї дії з технічної точки зору є причиною виникнення вказаної ДТП? Чиї дії з технічної точки зору є умовою виникнення вказаної ДТП? У разі призначення повторної експертизи, позивач просить суд її проведення доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська,6). Судове засідання призначене на 20.09.2019 о 11:00 позивач просить суд провести без участі його представника.

Аналогічна заява 20.09.2019 була подана позивачем і до канцелярії суду.

Від відповідача, третіх осіб-1,2 також надійшли письмові клопотання про проведення судового засідання 20.09.2019 без участі їх представників.

Клопотання відповідача, третіх осіб-1,2 та заява позивача в частині про проведення судового засідання 20.09.2019 без участі представників задоволено судом, оскільки участь в судовому засіданні є процесуальним правом сторони, відповідно до п.2 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

В інших частинах заява позивача від 19.09.2019 прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 20.09.2019 суд продовжив розгляд клопотання відповідача №01/2-05/1018 від 16.09.2019 про призначення повторних експертиз з урахуванням поданих ним доповнень до клопотання про призначення повторних експертиз №01/2-05/1023 від 18.09.2019.

Ухвалою суду від 20.09.2019 задоволено клопотання відповідача про призначення судової автотехнічної та автотоварознавчої експертизи; призначено комплексну судову експертизу. Проведення комплексної судової експертизи доручено Товариству з обмеженою відповідальністю Судова незалежна експертиза України (03179, м. Київ, пр-т Перемоги, 123). Провадження у справі № 927/623/18 зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 25.11.2019 провадження у справі №927/623/18 поновлено для розгляду клопотання судового експерта Коваль І.М. №СЕ-1207-0-1128.19 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення автотоварознавчої експертизи, а також вчинення інших дій пов`язаних з проведенням експертизи (надання письмового дозволу) від 08.11.2019. Судове засідання щодо розгляду клопотання судового експерта призначено на 25.11.2019 о 11:00.

Ухвалою суду від 25.11.2019 клопотання судового експерта задоволено повністю. Провадження у справі № 927/623/18 зупинено на час проведення експертизи.

13.05.2020, матеріали господарської справи №927/623/18 разом з висновком експертів №СЕ-1207-0-1128.19 від 13.02.2020 були повернуті до Господарського суду Чернігівської області.

Ухвалою суду від 25.05.2020 провадження у справі №927/623/18 поновлено; підготовче засідання призначено на 04.06.2020 о 10:00. Явка в судове засідання повноважних представників сторін визнана не обов`язковою.

Ухвалою суду від 01.06.2020 залишено без розгляду клопотання позивача №310 від 29.05.2020, яке надійшло засобами електронного зв`язку, в частині проведення судового засідання 04.06.2020 в режимі відеоконференції та заяву позивача №309 від 29.05.2020 про ознайомлення з матеріалами справи, у зв`язку з недодержанням позивачем вимог ст.5,6,7 Закону України Про електронний цифровий підпис та ст. 91 ГПК України.

Ухвалою суду від 02.06.2020 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства Державний ощадний банк України №310 від 29.05.2020, яке надійшло поштою, в частині проведення судового засідання 04.06.2020 в режимі відеоконференції.

Супровідним листом №927/623/18/823/20 від 02.06.2020, відповідно до заяви позивача №309 від 29.05.2020 про ознайомлення з матеріалами справи, враховуючи обмежувальні карантинні заходи, судом була направлена на електронні адреси позивача копія висновку експерта № СЕ-1207-0-1128.19 від 13.02.2020.

Позивач та третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з додатковою відповідальністю Страхове товариство з додатковою відповідальністю Глобус були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 25.05.2020: №0160139347436 (позивачу); №0303800551806 (третій особі-4), але повноважних представників у судове засідання 04.06.2020 не направили.

Ухвала суду від 25.05.2020, направлена на адресу третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) повернулась до суду з відміткою: за закінченням терміну зберігання.

До початку судового засідання від третьої особи-4 надійшло клопотання №03/3782 від 28.05.2020, у якому третя особа-4 просить направити на адресу ПАТ "СК "УСГ" копію комплексної судової експертизи та відкласти розгляд справи.

Суд у судовому засіданні 04.06.2020 постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання третьої особи-4: Товариства з додатковою відповідальністю Страхове товариство з додатковою відповідальністю Глобус в частині направлення на адресу ПАТ "СК "УСГ" копії комплексної судової експертизи.

Також до початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач у письмових поясненнях №01-17/551 від 02.06.2020 щодо висновку експерта вказує на те, що відповіді на питання, які поставлені на вирішення експертизи є заздалегідь необ`єктивними. В якості вихідних даних (п.4 підрозділу «Вихідні данні» розділу «ДОСЛІДЖЕННЯ») експертом взято факт руху автомобіля «FORD TRANSIT» із увімкненим синім проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом, що повністю суперечить матеріалам справи, в тому числі і показанням самого водія автомобіля «FORD TRANSIT». Вказані обставини мають істотне значення для проведення досліджень та їх результатів, тому вихідні дані, які не відповідають дійсності мають наслідком, викривлення результатів експертизи. Відповідь з 2 та 3 питання не містить висновків по суті цих питань, а саме чи мав водій автомобіля «ЗИЛ - 432921» технічну можливість запобігти зіткненню та технічну можливість зупинити автомобіль, натомість відповідь експертизи вказує на те, що дії водія не були регламентовані нормою Правил дорожнього руху, яка передбачає порядок дій у разі виникнення небезпеки чи перешкоди, а питання щодо можливості зупинки автомобіля шляхом екстреного гальмування залишилось недослідженим. Також відповідь містить посилання на можливість уникнення водієм автомобіля «ЗИЛ - 432921» даної ДІЛ за умови дотримання окремих норм Правил дорожнього руху, що є припущенням, а не відповіддю на поставлене судом питання. У відповіді на 4 питання в частині визначення порядку дій водія автомобіля «FORD TRANSIT» експерт, зазначаючи пункт 3.2 Правил дорожнього руху, вказав про умову, за якої водій повинен був дотриматись вимог вказаного пункту - «за умови технічної спроможності дати дорогу автомобілю «ЗИЛ 432921», однак п. 3.2 Правил дорожнього руху визначає обов`язок дати дорогу без зазначення будь-яких умов виконання такого обов`язку. Невиконання водієм обов`язку не продовжувати або не відновлювати рух є порушенням ним Правил дорожнього руху, констатацію якого експерт уникає шляхом застосування зазначеної вище умови, яка не передбачена відповідною нормою Правил. Таким чином, висновок експертизи № СЕ-1207-0-1128.19 містить вихідні дані щодо руху транспортного засобу «ЗИЛ- 432921» на забороняючий сигнал світлофора, як і наявні в матеріалах справи висновки судової автотехнічної експертизи механізму та обставин ДШ від 05.09.2016 № 2876/16-24, автотехнічної експертизи від 28.08.2017 №3222/17-24, судової інженерно-транспортної експертизи, які з цієї підстави були відхилені судом першої та другої інстанції, оскільки такий факт не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду, з чим погодився Верховний Суд у постанові від 16.04.2019.

Письмові пояснення відповідача №01-17/551 від 02.06.2020 залучено до матеріалів справи (а.с.140-145 т.5).

Представники сторін, присутні в судовому засіданні 04.06.2020 щодо клопотань позивача та третьої особи-4 про відкладення розгляду справи не заперечували.

Суд у судовому засіданні 04.06.2020 постановив ухвалу про задоволення клопотань позивача та третьої особи-4 про відкладення розгляду справи та про відкладення підготовчого засідання на 11.06.2020 на 10:00.

Ухвалою суду від 04.06.2020, відповідно ст.120,121 ГПК України, повідомлено сторін про те, що підготовче засідання відкладено на 11.06.2020 на 10:00.

Треті особи-3,4 своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні 11.06.2020 не скористалася, повноважних представників у судове засідання не направили.

Доказів отримання третіми особами-3,4 ухвали суду від 04.06.2020 на час проведення судового засідання 11.06.2020 до суду не надійшло.

Судом було здійснено витяги з офіційного сайту Укрпошти щодо перевірки отримання третіми особами-3,4 ухвали суду від 04.06.2020 з штрихкодовими ідетифікаторами № 1400048635590, № 1400048635581.

Згідно з витягом з офіційного сайту Укрпошти поштове відправлення № 1400048635581, направлене на адресу третьої особи-4, вручено 09.06.2020, отже третю особу-4 було належним чином повідомлено про час та місце підготовчого засідання.

Згідно з витягом з офіційного сайту Укрпошти поштове відправлення № 1400048635590, направлене на адресу третьої особи-3, не вручене під час доставки: інші причини.

Позивач у письмових поясненнях від 10.06.2020 вих.№ 337 по справі № 927/623/18 з урахуванням висновку експерта №СЕ-1207-0-1128.19 зазначив, що вина відповідача ОСОБА_1 встановлена постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 12.03.2018 у справі №750/1354/18 та підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, висновком експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи №2876/16-24 від 05.09.2016, висновком експертизи №676 від 19.12.2017, постановою про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12015270010008382, показаннями свідків та висновком експерта №СЕ-1207-0-1128.19 від 13.02.2020 за результатом комплексної судової автотехнічної експертизи.

Письмові пояснення позивача від 10.06.2020 вих.№ 337 по справі № 927/623/18 з урахуванням висновку експерта №СЕ-1207-0-1128.19 з додатком залучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 11.06.2020 закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 16.06.2020 о 09:30. Зазначено, що явка в судове засідання повноважних представників учасників справи не є обов`язковою.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 11.06.2020: №1403003996043 (відповідачу), №1403703333304 (третій особі-1), але повноважних представників у судове засідання 16.06.2020 не направили.

Ухвала суду від 11.06.2020, направлена на адресу третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , повернулась до суду з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з трекінгом з офіційного сайту Укрпошти поштове відправлення №1400048632183 про направлення третій особі-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариству з додатковою відповідальністю Страхове товариство з додатковою відповідальністю Глобус, ухвали суду від 11.06.2020, станом на 15.06.2020 знаходиться у точці видачі/доставки.

До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання №01-17/594 від 15.06.2020 про відкладення розгляду справи у зв`язку з наміром врегулювати спір із позивачем шляхом укладення мирової угоди.

Представник позивача залишив вирішення даного клопотання відповідача на розсуд суду.

Суд у судовому засіданні 16.06.2020 постановив ухвалу про задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відклав розгляд справи по суті на 25.06.2020 на 11:00.

Ухвалою суду від 16.06.2020, відповідно ст.120,121 ГПК України, повідомлено сторін про те, що судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 25.06.2020 о 11:00.

Третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з додатковою відповідальністю Страхове товариство з додатковою відповідальністю Глобус, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.06.2020 №0303800582167, але повноважного представника у судове засідання 25.06.2020 не направила.

Ухвала суду від 16.06.2020, направлена на адресу третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , повернулась до суду з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Заяв та клопотань від сторін у судовому засіданні 25.06.2020 не надходило.

У судовому засіданні 25.06.2020 суд оголосив перерву до 07.07.2020 до 11:30.

Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з додатковою відповідальністю Страхове товариство з додатковою відповідальністю Глобус (місцезнаходження юридичної особи: 03038, м. Київ, Федорова Івана, будинок 32, корпус ЛІТ.В), своїм правом участі в судовому засіданні 07.07.2020 не скористались, заяв та клопотань від них не надходило.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом також враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Застосовуючи згідно зі ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Зважаючи на те, що згідно зі ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Заяв та клопотань від сторін та третіх осіб до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, присутніх в судовому засіданні 07.07.2020, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 528255,20 грн вартості відновлювального ремонту транспортного засобу Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 (який належить позивачу) та який зазнав механічних пошкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди 05.02.2015 в м. Чернігові о 08 год 30 хв на перехресті перехресті вулиці Войкова проспект Миру вулиці С. Русової, внаслідок порушення ОСОБА_1 (водієм відповідача) правил дорожнього руху, розмір якого за висновком експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 24.04.2018 за №223 становить 528255,20 грн.

До обставин, які є предметом доказування у даній справі, відноситься: з?ясування обставин ДТП; встановлення ступеня та наявності вини кожного з учасників дорожньо-транспортної пригоди (володільців джерела підвищеної небезпеки) перед іншим із них; визначення механізму ДТП та її елементів, а також відповідності дій водіїв транспортних засобів, які стали учасниками дорожньо-транспортній пригоді технічним вимогам Правил дорожнього руху; встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями водіїв та ДТП; застосування правил відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки; доведення позивачем наявності шкоди, протиправності (незаконністі) поведінки заподіювача шкоди та причинного зв`язку такої поведінки із заподіяною шкодою, визначення розміру фактичних матеріальних шкоди, заподіяної позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та відповідно доведення відповідачем, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що 05.10.2015 близько 08 години 30 хвилин у місті Чернігові на регульованому перехресті вулиці Войкова проспект Миру вулиці С. Русової трапилась ДТП за участю транспортного засобу ЗИЛ-432921, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія відповідача ОСОБА_1 , який рухався зі сторони вулиці Войкова в напрямку вул. С. Русової, з увімкненими проблисковими маячками і сиреною та транспортного засобу Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія позивача ОСОБА_2 , який рухався по пр-ту Миру зі сторони вулиці Київська. У результаті ДТП вказані транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, а водій автомобіля Ford Transit отримав тілесні пошкодження.

27.10.2015, за фактом ДТП від 05.10.2015 розпочато досудове розслідування. Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 286 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015270010008382.

З довідки Управління Державтоінспекції УМВС України в Чернігівській області про ДТП за № 73769365 від 11.11.2015 вбачається, що учасниками ДТП, що сталась 05.10.2015 о 08:30 у м. Чернігові на перехресті проспекту Миру та вулиці С. Русової, є транспортний засіб ЗИЛ-432921 (вантажний зі спецкузовом), номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є 1 ДПРЗУДС України НС у Чернігівській області згідно з технічним талоном транспортного засобу оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ТРС 011932, під керуванням ОСОБА_1 , працюючого старшим водієм державної пожежної частини № 2 м. Чернігів 1 ДПРЗУДС України НС у Чернігівській області (вказаний транспортний засіб був застрахований у ТДВ СТДВ Глобус згідно полісу НОМЕР_5 з терміном дії до 18.02.2016) та транспортний засіб Ford Transit (легковий, для перевезення вантажів), номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ПАТ Державний ощадний банк України згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , під керуванням ОСОБА_2 , працюючого інкасатором-водієм відділу організації та перевезення цінностей ПАТ Державний ощадний банк України (вказаний транспортний засіб був застрахований у ПрАТ СК Брокбізнес згідно з полісом № НОМЕР_7 з терміном дії до 11.02.2016). Внаслідок ДТП транспортний засіб ЗИЛ-432921, номерний знак НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень лівої частини, передньої центральної частини; транспортний засіб Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 , бокової лівої частини, бокової правої частини, задньої правої частини, передньої лівої частини. За фактом правопорушень, які призвели до скоєння ДТП складено адміністративний протокол №140185 (а.с.27 т.1).

Позивач зазначає, що висновком експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи №2876/16-24 від 05.09.2016; висновком експерта за результатами проведення автотехнічної експертизи №3222/17-24 від 28.08.2017; висновком експерта №676 від 19.12.2017, проведених за матеріалами досудового розслідування по факту ДТП, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015270010008382 від 27.10.2015, встановлено в дорожній обстановці, що передувала зіткненню транспортних засобів, невідповідність дій водій автомобіля «ЗІЛ-432921» д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 технічним вимогам п.3.1, п.12.1, Правил дорожнього руху України.

26.01.2018, постановою слідчого Чернігівського відділу поліції ГУ Національної поліції України закрито кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120152700010008382, у зв`язку з відсутністю у діянні ОСОБА_1 , водія транспортного засобу ЗИЛ-432921, номерний знак НОМЕР_2 , складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України. Копію вказаної постанови було направлено начальнику Управління патрульної поліції міста Чернігова для вирішення питання про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (а.с.39-44 т.1).

01.03.2018, заступником прокурора Чернігівської області винесено постанову, якою скасовано постанову від 26.01.2018 про закриття кримінального провадження № 12015270010008382 від 27.10.2015 за фактом ДТП за участю автомобіля Ford Transit та ЗИЛ-432921 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України вказавши, що рішення про закриття кримінального провадження № 12015270010008382 прийнято передчасно, з огляду на протиріччя у показаннях свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_2 щодо руху автомобіля Ford Transit на перехресті проспекту Миру та вулиці С. Русової у м. Чернігові; необхідністю встановлення на який сигнал світлофора рухався водій автомобіля Ford Transit ОСОБА_2 у напрямку перехрестя проспекту Миру та вулиці С. Русової у м. Чернігові; необхідністю з`ясування чи міг водій автомобіля Ford Transit ОСОБА_2 бачити транспортний засіб ЗИЛ-432921, що наближався до перехрестя зліва, до початку руху на зелений сигнал світлофора та як повинен був діяти для уникнення зіткнення з ним (а.с.132-133 т.2).

12.03.2018, постановою Деснянського районного суду міста Чернігова у справі № 750/1354/18 (провадження № 3/750/641/18) закрито провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Вказана постанова набрала законної сили та сторонами не оскаржувалась (а.с.23-24 т.1).

Разом з тим, 03.04.2018, постановою слідчого Чернігівського відділу поліції ГУ Національної поліції України повторно закрито кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120152700010008382, у зв`язку з відсутністю у діянні ОСОБА_1 , водія транспортного засобу ЗИЛ-432921, номерний знак НОМЕР_2 , складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.286 Кримінального кодексу України (а.с.134-144 т.2).

Проте, позивач наголошує на тому, що внаслідок ДТП, що сталась 05.10.2015 о 08:30 у місті Чернігові на регульованому перехресті вулиці Войкова проспект Миру вулиці С. Русової, належний йому на праві приватної власності транспортний засіб Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8 , зазнав механічних пошкоджень та потребує відновлювального ремонту, вартість якого, згідно з висновком №223 автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу, складеного 24.04.2018 ОСОБА_9 експертом-автотоварознавцем, діючого на підставі свідоцтва № 1456 МЮУ про присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта з правом проведення товарознавчих експертиз за спеціальністю 12.2; сертифікат СОД ФДМ України № 904/15 від 24.11.2015, склала 528255,20грн. Оскільки, дорожньо-транспортна пригода сталась саме з вини водія відповідача, позивач просить суд відшкодувати завдану йому шкоду в сумі 528255,20 грн на підставі статтей 22, 530, 1166, 1172, 1187, 1192 Цивільного кодексу України, за рахунок відповідача.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує на те, що постановою Деснянського районного суду міста Чернігова у справі № 750/1354/18 (провадження № 3/750/641/18) від 12.03.2018, закрито провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Оскільки, у зазначеній постанові лише вказано обставини дорожньо-транспортної пригоди та пункти Правил дорожнього руху України, які порушено і вина водія транспортного засобу відповідача ЗИЛ-432921, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 у судовому порядку не встановлена, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, з урахуванням встановлених судом обставин, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.1,2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частинами 1 ст.16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач, відповідно до ч.2 ст.20 Господарського кодексу України, має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 визначено, що ч.2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб`єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України.

Таким чином, сторона при зверненні з позовом до господарського суду повинна довести, що її суб`єктивне право порушено, не визнано чи оспорюється, а об`єктом захисту є її охоронюваний законом інтерес.

За приписами ч.1,2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі внаслідок завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Згідно з ч.1-3 ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами 1,2 ст.1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (1); за наявності вини лише особи, якій завдано шкоду, вона їй не відшкодовується (2); за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (3).

Таким чином, спір про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 Цивільного кодексу України, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.

Тлумачення статті 1188 Цивільного кодексу України свідчить про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Як було встановлено судом, 05.10.2015 близько 08 години 30 хвилин у місті Чернігові на регульованому перехресті вулиці Войкова проспект Миру вулиці С. Русової трапилась ДТП за участю транспортного засобу ЗИЛ-432921, номерний знак НОМЕР_2 , який належить відповідачу, що підтверджується технічним талоном транспортного засобу оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ТРС 011932 від 06.08.2013 (а.с.45 т.2) під керуванням водія відповідача ОСОБА_1 , який рухався зі сторони вулиці Войкова в напрямку вул. С. Русової, з увімкненими проблисковими маячками і сиреною та транспортного засобу Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 (а.с.25 т.1), під керуванням водія позивача ОСОБА_2 , який рухався по пр-ту Миру зі сторони вулиці Київська.

У результаті вищезазначеного ДТП вказані транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, а водій автомобіля Ford Transit отримав тілесні пошкодження, що підтверджується також довідкою Управління Державтоінспекції УМВС України в Чернігівській області про ДТП за № 73769365 від 11.11.2015.

Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення від 05.10.2015 за № 140185 та №140186, складених за фактом ДТП, водій відповідача ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 3.1, 2.3 б), 8.7.3 е) ПДР України; водночас водій позивача ОСОБА_2 порушив вимоги пунктів 2.3 та 3.2 ПДР України. При цьому, у протоколі № 140185, складеному на учасника ДТП ОСОБА_1 , є відмітка про те, що останній з зафіксованими порушеннями не згоден, так як продовжував рух на перехресті з увімкненими маячками та сиреною.

Як слідує із матеріалів справи, ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується витягом із наказу від 12.11.2010 По особовому складу про прийняття на службу ОСОБА_1 (а.с.40 т.1) та закріплення за ним автомобіля ЗИЛ-432921, відповідно до наказу № 20 від 05.01.2015 (а.с.41 т.2) та виконував службове завдання, відповідно до наряду на службу 4 караулу з 08 год 05.10.2010.

ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах з позивачем, що підтверджується наказом від 11.03.2005 №75-о По особовому складу про прийняття його на роботу інкасатором відділу організації інкасації та перевезення цінностей філії Чернігівське обласне управління ВАТ «Державний ощадний Банк України» та наказами від 02.11.2007 № 269-о По особовому складу, від 01.04.2010 № 75-о, від 30.03.2012 № 107-к, від 01.03.2013 88-к про переведення на посаду інкасатора-водія. Відповідно до наказу філії Чернігівське обласне управління ВАТ «Державний ощадний Банк України» №102 від 10.02.2015 за ним був закріплений автомобіль Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 (а.с.50-55 т.2).

27.10.2015, за фактом ДТП від 05.10.2015 розпочато досудове розслідування. Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 286 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015270010008382.

З довідки Управління Державтоінспекції УМВС України в Чернігівській області про ДТП за № 73769365 від 11.11.2015 вбачається, що учасниками ДТП, що сталась 05.10.2015 о 08:30 у м. Чернігові на перехресті проспекту Миру та вулиці С. Русової, є транспортний засіб ЗИЛ-432921 (вантажний зі спецкузовом), номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є 1 ДПРЗУДС України НС у Чернігівській області згідно з технічним талоном транспортного засобу оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ТРС 011932, під керуванням ОСОБА_1 , працюючого старшим водієм державної пожежної частини № 2 м. Чернігів 1 ДПРЗУДС України НС у Чернігівській області (вказаний транспортний засіб був застрахований у ТДВ СТДВ Глобус згідно полісу НОМЕР_5 з терміном дії до 18.02.2016) та транспортний засіб Ford Transit (легковий, для перевезення вантажів), номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ПАТ Державний ощадний банк України згідно з свідоцтвом про реєстрацію траспортного засобу серії НОМЕР_6 , під керуванням ОСОБА_2 , працюючого інкасатором-водієм відділу організації та перевезення цінностей ПАТ Державний ощадний банк України (вказаний транспортний засіб був застрахований у ПрАТ СК Брокбізнес згідно з полісом № НОМЕР_7 з терміном дії до 11.02.2016). Внаслідок ДТП транспортний засіб ЗИЛ-432921, номерний знак НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень лівої частини, передньої центральної частини; транспортний засіб Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 , бокової лівої частини, бокової правої частини, задньої правої частини, передньої лівої частини. За фактом правопорушень, які призвели до скоєння ДТП складено адміністративний протокол №140185 (а.с.27 т.1).

Як слідує із наданих позивачем до матеріалів справи висновку експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи №2876/16-24 від 05.09.2016; висновку експерта за результатами проведення автотехнічної експертизи №3222/17-24 від 28.08.2017; висновку експерта №676 від 19.12.2017, проведених за матеріалами досудового розслідування по факту ДТП, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015270010008382 від 27.10.2015, встановлено в дорожній обстановці, що передувала зіткненню транспортних засобів, невідповідність дій водій автомобіля «ЗІЛ-432921» д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 технічним вимогам п.3.1, п.12.1, Правил дорожнього руху України.

26.01.2018, постановою слідчого Чернігівського відділу поліції ГУ Національної поліції України закрито кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120152700010008382, у зв`язку з відсутністю у діянні ОСОБА_1 , водія транспортного засобу ЗИЛ-432921, номерний знак НОМЕР_2 , складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України. Копію вказаної постанови було направлено начальнику Управління патрульної поліції міста Чернігова для вирішення питання про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (а.с.39-44 т.1).

01.03.2018, заступником прокурора Чернігівської області винесено постанову, якою скасовано постанову від 26.01.2018 про закриття кримінального провадження № 12015270010008382 від 27.10.2015 за фактом ДТП за участю автомобіля Ford Transit та ЗИЛ-432921 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України вказавши, що рішення про закриття кримінального провадження № 12015270010008382 прийнято передчасно, з огляду на протиріччя у показаннях свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_2 щодо руху автомобіля Ford Transit на перехресті проспекту Миру та вулиці С. Русової у м. Чернігові; необхідністю встановлення на який сигнал світлофора рухався водій автомобіля Ford Transit ОСОБА_2 у напрямку перехрестя проспекту Миру та вулиці С. Русової у м. Чернігові; необхідністю з`ясування чи міг водій автомобіля Ford Transit ОСОБА_2 бачити транспортний засіб ЗИЛ-432921, що наближався до перехрестя зліва, до початку руху на зелений сигнал світлофора та як повинен був діяти для уникнення зіткнення з ним (а.с.132-133 т.2).

Разом з тим, 03.04.2018, постановою слідчого Чернігівського відділу поліції ГУ Національної поліції України повторно закрито кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120152700010008382, у зв`язку з відсутністю у діянні ОСОБА_1 , водія транспортного засобу ЗИЛ-432921, номерний знак НОМЕР_2 , складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.286 Кримінального кодексу України (а.с.134-144 т.2).

12.03.2018, постановою Деснянського районного суду міста Чернігова у справі № 750/1354/18 (провадження № 3/750/641/18) закрито провадження у справі на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП. Вказана постанова набрала законної сили та сторонами не оскаржувалась (а.с.23-24 т.1).

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 12.03.2018 у справі №750/1354/18 (провадження №3/750/641/18), що набрала законної сили 23.03.2018, було встановлено, що відносно ОСОБА_1 (водія відповідача) було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо порушення ним вимог п. 2.3 б), 3.1, 8.7.3 е), 12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

У даній постанові також зазначено, що згідно з постановою слідчого ЧВП ГУНП в Чернігівській області від 26.01.2018, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015270010008382 від 27.10.2015, закрито у зв?язку з п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення у редакції, чинній на момент прийняття постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 12.03.2018 у справі №750/1354/18 (провадження №3/750/641/18), у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

З правового аналізу п.7 ст. 247 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

За таких обставин, факт закриття адміністративного провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, не є обставиною, яка спростовує наявність вини особи в скоєнні ДТП та не звільняє її від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок ДТП.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16; від 19.03.2020 у справі №910/3864/19; від 29.04.2020 у справі №638/1557/18.

Постановою Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №927/623/18 також підтримано вищезазначену правову позицію при розгляді касаційної скарги у даній справі.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Преюдиційні факти це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Отже, постанова Деснянського районного суду міста Чернігова від 12.03.2018 у справі №750/1354/18 (провадження №3/750/641/18) при розгляді даної справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, є обов`язковою для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Такі ж висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постанові Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц (провадження № 61-31395сво18).

Як встановлено судом, відносно водія транспортного засобу позивача ОСОБА_2 було також складено протокол про адміністративне правопорушення від 05.10.2015 за №140186, за фактом даної дорожньо-транспортної пригоди.

Із наданої до матеріалів справи довідки Управління Державтоінспекції УМВС України в Чернігівській області № 73769365 про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 05.10.2015 о 08:30 у м. Чернігові на перехресті проспекту Миру та вулиці С. Русової слідує, що матеріали ДТП, а саме протокол про адміністративне правопорушення від 05.10.2015 за №140186 відносно водія транспортного засобу позивача ОСОБА_2 до суду не передавався.

Докази притягнення водія транспортного засобу позивача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у порядку статті 124 КУпАП сторонами суду не надані.

Як слідує із наданих позивачем до матеріалів справи висновку експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи №2876/16-24 від 05.09.2016; висновку експерта за результатами проведення автотехнічної експертизи №3222/17-24 від 28.08.2017; висновку експерта №676 від 19.12.2017, проведених за матеріалами досудового розслідування по факту ДТП, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015270010008382 від 27.10.2015, встановлено в дорожній обстановці, що передувала зіткненню транспортних засобів, невідповідність дій водій автомобіля «ЗІЛ-432921» д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 технічним вимогам п.3.1, п.12.1, Правил дорожнього руху України.

Однак, Верховний Суд, направляючи дану справу на новий розгляд, у постанові від 16.04.2019 у справі №927/623/18 зазначив про те, що відповідно до ст.1188 Цивільного кодексу України, необхідно встановити ступінь вини кожного із володільців джерела підвищеної небезпеки перед іншим із них, та, виходячи з встановленого, застосувати правила відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки. Крім того, не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо.

У відповідності до ч.5 ст.310 Господарського процесуального кодексу України, висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

З метою виконання вимог постанови Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №927/623/18 та враховуючи, що при розгляді даної справи у сторін виникли заперечення та розбіжності щодо ступеня вини учасників дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 05.10.2015 в м. Чернігові об 08 год 30 хв на перехресті перехресті вулиці Войкова проспект Миру вулиці С. Русової; механізму ДТП та її елементів; відповідності дій водіїв транспортних засобів, які стали учасниками дорожньо-транспортній пригоді технічним вимогам Правил дорожнього руху; встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями водіїв та ДТП; розміру фактичних матеріальних збитків та /або шкоди, заподіяних позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також враховуючи, що у відповідача викликають обґрунтовані сумніви щодо правильності висновку експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи від 05.09.2016 №2876/16-24 та висновку експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 24.04.2018 №233, складеного експертом-автотоварознавцем ОСОБА_9 при визначеної вартості відновлювального ремонту механічних пошкоджень транспортного засобу Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 , судом з метою повного та всебічного встановлення всіх обставин у даній справі, за клопотанням відповідача, було призначено комплексну судову експертизу, проведення якої було доручено Товариству з обмеженою відповідальністю Судова незалежна експертиза України (03179, м. Київ, пр-т Перемоги, 123).

На вирішення комплексної судової експертизи було поставлено наступні питання:

1) Чи відповідають дії ОСОБА_2 , водія автомобіля Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 та ОСОБА_1 , водія автомобіля ЗИЛ-432921, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався з увімкненими синім проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом, під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 05.10.2015 о 08 год 30 хв на перехресті вулиці Войкова проспект Миру вулиці С. Русової в м.Чернігові, вимогам Правил дорожнього руху України, якщо ні, та які пункти Правил дорожнього руху України були порушені кожним із водіїв?

2) Як повинен був діяти водій автомобіля Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 в ситуації, що відповідає дорожній обстановці під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 05.10.2015 о 08 год 30 хв на перехресті вулиці Войкова проспект Миру вулиці С. Русової в м.Чернігові, відповідно до вимог Правил дорожнього руху України з метою забезпечення безпеки руху?

3) Як повинен був діяти водій автомобіля ЗИЛ-432921, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався з увімкненими синім проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом, в ситуації, що відповідає дорожній обстановці під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 05.10.2015 о 08 год 30 хв на перехресті вулиці Войкова проспект Миру вулиці С. Русової в м.Чернігові, відповідно до вимог Правил дорожнього руху України з метою забезпечення безпеки руху?

4) Дії кого з водіїв: ОСОБА_2 , який керував автомобілем Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 чи ОСОБА_1 , який керував автомобілем ЗИЛ-432921, номерний знак НОМЕР_2 , знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 05.10.2015 о 08 год 30 хв на перехресті вулиці Войкова проспект Миру вулиці С. Русової в м.Чернігові?

5) Чи мав водій автомобіля Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 технічну можливість запобігти зіткненню з моменту виявлення перешкоди для руху під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 05.10.2015 о 08 год 30 хв на перехресті вулиці Войкова проспект Миру вулиці С. Русової в м.Чернігові?

6) Чи мав водій автомобіля Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 технічну можливість шляхом екстреного гальмування з метою уникнення зіткнення зупинити автомобіль з моменту здійснення руху автомобілем ЗИЛ-432921, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався з увімкненими синім проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом зі сторони вулиці Любецька в напрямку вулиці С. Русової?

7) Чи мав водій автомобіля ЗИЛ-432921, номерний знак НОМЕР_2 технічну можливість запобігти зіткненню з моменту виявлення перешкоди для руху під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 05.10.2015 о 08 год 30 хв на перехресті вулиці Войкова проспект Миру вулиці С. Русової в м.Чернігові?

8) Чи мав водій автомобіля ЗИЛ-432921, номерний знак НОМЕР_2 технічну можливість шляхом екстреного гальмування з метою уникнення зіткнення зупинити автомобіль з моменту здійснення руху автомобілем Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 зі сторони вулиці Київська?

9) Яка вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 , що належить АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ станом на 05.10.2015 дату ДТП та на 24.04.2018, дату надання висновку № 223 експертом-автотоварознавцем Громовим А.М.?

Висновком експертів №СЕ-1207-0-1128.19 від 13.02.2020 за результатами проведеної комплексної судової автотехнічної та автотоварознавчої експертизи у справі №927/623/18, за підписами судових експертів ОСОБА_12 та Жупаненка О.В. встановлено (а.с.1-61 т.5):

1) В даній дорожній обстановці водій автомобіля ЗИЛ-432921 номерний знак НОМЕР_9 Ч2 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 1.5. Правил дорожнього руху, а саме не створювати небезпеки чи перешкоди для руху, п.2.3 (д) Правил дорожнього руху, тобто не створювати загрози безпеці дорожнього руху; п.3.1 Правил дорожнього руху, а саме відступати від вимог п.8.7.3 (е) Правил дорожнього руху, тобто рухатись на перехресті на червоний сигнал світлофору, з увімкненим синім проблисковим маячком та спеціальним звуковим, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, п.12.1 Правил дорожнього руху, а саме вибирати безпечну швидкість руху.

Водій автомобіля ЗИЛ-432921 номерний знак НОМЕР_9 Ч2 ОСОБА_1 , з технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, не мав права відступати від вимог п.12.1 Правил дорожнього руху, оскільки виконання вимог даного пункту ПДР забезпечувало безпеку дорожнього руху, згідно якого водій ОСОБА_1 повинен був вибрати безпечну швидкість руху та переконатися в тому, що Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 надає йому перевагу в русі.

2-3) В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля ЗИЛ-432921 номерний знак 6419 Ч2 ОСОБА_1 не були регламентовані вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху, оскільки для нього не виникала небезпека для руху. За умови виконання вимог п.п.1.5; 2.3 (д); 3.1 та 12.1 водій автомобіля ЗИЛ-432921 номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути даної ДТП.

4) В даній дорожній обстановці водій автомобіля Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог п.1.5 Правил дорожнього руху, а саме не створювати небезпеки чи перешкоди для руху, п.2.3 (д) Правил дорожнього руху України, тобто не створювати загрози безпеці дорожнього руху; п.3.2. Правил дорожнього руху, а саме за умови технічної спроможності дати дорогу автомобілю ЗИЛ-432921 номерний знак НОМЕР_2 , п.12.3 Правил дорожнього руху, тобто в момент виникнення небезпеки для руху застосувати гальмування.

5-6) В момент виникнення небезпеки для руху, водій автомобіля Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 не мав технічної можливості шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування уникнути даної пригоди при швидкості руху 50 км/год і тому, водій автомобіля Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 Сківка ДО. не міг виконати вимоги п. 3.2 Правил дорожнього руху України, згідно якого він мав дати дорогу автомобілю ЗИЛ-432921 номерний знак 6419 НОМЕР_10 .

7) В діях водія автомобіля ЗИЛ-432921 номерний знак НОМЕР_2 вбачаються невідповідності у виконанні вимог п.п.1.5; 2.3 (д) 3.1 та 12.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв`язку з даною пригодою. В діях водія автомобіля Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей у виконанні вимог Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору, знаходились у причинному зв`язку з даною пригодою.

8) Причина даної ДТП є невідповідності вимогам п.п.1.5; 2.3 (д) 3.1 та 12.1 Правил дорожнього руху в діях водія автомобіля ЗИЛ-432921 номерний знак 6419 Ч2 ОСОБА_1 .

Таким чином, проаналізувавши висновок експертів №СЕ-1207-0-1128.19 від 13.02.2020 за результатами проведеної комплексної судової автотехнічної та автотоварознавчої експертизи у справі №927/623/18, за підписами судових експертів ОСОБА_13 І. ОСОБА_14 та Жупаненка О.В ОСОБА_15 , а також враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що причиною дорожньо-транспортної пригоди 05.02.2015 в м. Чернігові о 08 год 30 хв на перехресті перехресті вулиці Войкова проспект Миру вулиці С. Русової є порушення водієм транспортного засобу відповідача ЗИЛ-432921 номерний знак 6419 НОМЕР_10 ОСОБА_1 вимог п.1.5; 2.3 (д) 3.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України, за умови дотримання яких водій автомобіля ЗИЛ-432921 номерний знак НОМЕР_9 Ч2 ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути даної ДТП. Відповідно, в діях водія автомобіля ЗИЛ-432921 номерний знак НОМЕР_2 вбачаються невідповідності у виконанні вимог п.п.1.5; 2.3 (д) 3.1 та 12.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв`язку з даною пригодою. В діях водія автомобіля Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей у виконанні вимог Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору, знаходились у причинному зв`язку з даною пригодою.

За таких обставин, вина водія транспортного засобу відповідача ЗИЛ-432921 номерний знак 6419 Ч2 ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді 05.02.2015 в м. Чернігові о 08 год 30 хв на перехресті перехресті вулиці Войкова проспект Миру вулиці С.Русової підтверджується як постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 12.03.2018 у справі №750/1354/18 (провадження №3/750/641/18), так і висновком експертів №СЕ-1207-0-1128.19 від 13.02.2020 за результатами проведеної комплексної судової автотехнічної та автотоварознавчої експертизи у справі №927/623/18, за підписами судових експертів Коваля І.М. та Жупаненка О.В.

Частиною 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Виходячи зі змісту абзацу 2 частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. За приписами частини 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на презумпцію вини, встановлену наведеними вище нормами, відповідач звільняється від обов`язку відшкодування шкоди в тому випадку, якщо доведе, що шкода завдана не з його вини.

Виходячи з приписів ч.3 ст.13, ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; обов`язок доказування та подання доказів відповідно розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Принцип змагальності господарського судочинства закріплений у ст. 2,13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2018 у справі №902/761/18.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували вину водія транспортного засобу відповідача ЗИЛ-432921 номерний знак 6419 ОСОБА_1 під час дорожньо-транспортної пригоди 05.02.2015 в м. Чернігові о 08 год 30 хв на перехресті перехресті вулиці Войкова проспект Миру вулиці С. Русової, в результаті якої зазнав механічних пошкоджень транспортний засіб Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 (який належить позивачу).

Заперечення відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області та ОСОБА_1 , а також надані відповідачем показання свідків, викладених у нотаріально посвідчених заявах ОСОБА_16 Д. А ОСОБА_15 від 07.06.2019, ОСОБА_8 від 07.06.2019 стосовно відсутності вини водія пожежного автомобіля ЗИЛ-432921 номерний знак 6419 ОСОБА_1 у даній дорожньо-транспортній пригоді судом до уваги не приймаються та спростовуються вищевказаними обставинами справи.

Наданий до матеріалів справи відеозапис з реєстратора, встановленого у транспортному засобі позивача, як електронний доказ, судом залишений без розгляду, оскільки він не містить цифрового підпису, що також було і підтверджено представником позивача в судовому засіданні, а тому відповідно до ст. 96 Господарського процесуального кодексу не є належним доказом у даній справі.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на положення Цивільного кодексу України, факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних відносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такої шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди та припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала, що узгоджується з приписами статті 599 Цивільного кодексу України.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе особа, яка її завдала. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Виходячи із загальних правових підстав відшкодування шкоди, шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами.

Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, заподіяною потерпілому, є обов`язковою умовою настання відповідальності.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 Господарського кодексу України).

У позовній заяві позивач зазначає, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 , який зазнав механічних пошкоджень в результаті ДТП, становить 528255,20 грн, що підтверджується висновком експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 24.04.2018 за №223 та доданою до нього калькуляцією (а.с.45-54 т.1).

У висновку експертів №СЕ-1207-0-1128.19 від 13.02.2020 зазначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого в ДТП, яка сталась 05.10.2015 року, станом на дату ДТП становить 503048,18 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого в ДТП, яка сталась 05.10.2015 року, станом на дату надання висновку №223 експертом-автотоварознавцем Громовим А.М. 24.04.2018 становить 757948,92 грн.

Позивачем до матеріалів справи додано договір №1090 про виконання робіт з відновлювального ремонту автомобіля після ДТП від 21.12.2018, укладеного між Приватним підприємством «Автопрофсервіс АТР» (виконавець) та позивачем (замовником), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виконати роботи з відновлювального ремонту автомобіля замовника після ДТП Ford Transit, державний номер НОМЕР_1 , а замовник зобов?язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість на умовах даного договору (а.с.40-44 т.4).

Згідно з п. 1.3. договору №1090 про виконання робіт з відновлювального ремонту автомобіля після ДТП від 21.12.2018, назва робіт, матеріалів, запчастин, одиниць виміру, ціна, загальна сума до сплати вказуються в переліку робіт та матеріалів (додаток №1 до договору) та актах виконання робіт

Пунктом 2.1. договору №1090 про виконання робіт з відновлювального ремонту автомобіля після ДТП від 21.12.2018 передбачено, що загальна сума договору становить 467191,40 грн з ПДВ.

Меморіальним ордером №6397 від 21.12.2018 на суму 467191,40 грн, копія якого додана до матеріалів справи, підтверджується факт оплати виконавцю замовником за роботи з відновлювального ремонту автомобіля після ДТП по договору №1090 від 21.12.2018 (а.с.45 т.4).

Також позивачем додано до матеріалів справи договір про виконання робіт №15/02/8.63/003-19/507 від 25.07.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віді Юнікомерс» (виконавець) та позивачем (замовником), предметом якого є проведення робіт по заміні панцерованого лобового скла (клас захисту СКЗ) автомобіля Ford Transit, державний номер НОМЕР_1 згідно специфікації (додаток №1), який є невід`ємною частиною цього договору (а.с.46-48 т.4).

Меморіальним ордером №3669 від 29.07.2019 на суму 49500,00 грн, копія якого додана до матеріалів справи, підтверджується факт оплати виконавцю замовником за роботи по заміні броньованого лобового скла по договору №15/02/8.63/003-19/507 від 25.07.2019 (а.с.49 т.4).

Таким чином, позивачем підтверджено документально вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford Transit, державний номер НОМЕР_1 на загальну суму 516691,40 грн (467191,40 грн + 49500,00 грн).

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до ст.999 Цивільного кодексу України, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 1961-IV від 01.07.2004 (надалі ЗУ № 1961-IV від 01.07.2004).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (статті 3 та 5 Закону України від 01.07.2004 за № 1961-IV).

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону України від 01.07.2004 за № 1961-IV).

Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заявку про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою (статті 9, 22, 29, 35, 36 Закону України від 01.07.2004 за № 1961-IV).

З огляду на зазначене, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам внаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Таким чином, завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому право кредитора (потерпілого) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника (особи, яка завдала шкоди) відшкодувати таку шкоду. Водночас, факт скоєння ДТП є підставою для виникнення договірного зобов`язання відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого кредитор (потерпілий) так само має право вимоги до боржника, яким в договірному зобов`язанні є страховик.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, завдану майну потерпілих, становить 50 000 на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.

Як слідує із матеріалів справи цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника транспортного засобу ЗИЛ-432921, номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована у ТДВ СТДВ Глобус згідно з полісом № НОМЕР_11 5711401 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з терміном дії до 18.02.2016; страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну 50000,00 грн; розмір франшизи 0,00 грн (а.с.44 т.2).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Зазначені правові позиції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 337/5155/15-ц.

Як слідує із матеріалів справи та пояснень Товариства з додатковою відповідальністю Страхове товариство з додатковою відповідальністю Глобус, яким була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника транспортного засобу ЗИЛ-432921, номерний знак НОМЕР_2 , із заявою про виплату страхового відшкодування до Товариства з додатковою відповідальністю Страхове товариство з додатковою відповідальністю Глобус ні позивач, ні відповідач не звертались, страхове відшкодування за полісом №АІ/5330589 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, не виплачувалось.

Приймаючи до уваги, що фактично позивачем на відновлювальний ремонт автомобіля Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого в ДТП, було витрачено 516691,40 грн; позивач до страховика із вимогою про виплату страхового відшкодування, за шкоду заподіяну майну, розмір якого становить 50000,00 грн не звертався; розмір франшизи згідно з полісом відповідача №АІ/5711401 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів становить 0,00 грн; покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, а тому суд доходить висновку, що сума вартості відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу позивача Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 , який зазнав механічних пошкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди 05.02.2015 в м. Чернігові о 08:30 год на перехресті перехресті вулиці Войкова проспект Миру вулиці С. Русової, внаслідок порушення водієм відповідача ОСОБА_1 правил дорожнього руху, підлягає зменшенню на суму страхового відшкодування яка становить 50000,00 грн.

Юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина завдавача шкоди. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

За відсутності хоча б одного із зазначених елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Таким чином, предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Проаналізувавши вищевикладені обставини справи, суд доходить висновку про доведеність позивачем наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, за якими настає цивільно-правова відповідальність відповідача за заподіяну шкоду та покладення на нього обов`язку щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України, як власника джерела підвищеної небезпеки, оскільки шкода завдана з вини водія відповідача.

За приписами ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Інші доводи відповідача та третіх осіб також не приймаються судом до уваги як такі, що не спростовують вищезазначених висновків суду.

За таких обставин, керуючись принципами цивільного права справедливість, добросовісність, розумність, а також однією із аксіом цивільного судочинства У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права (Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae), суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу позивача Ford Transit, номерний знак НОМЕР_1 , який зазнав механічних пошкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди 05.02.2015 в м. Чернігові о 08 год 30 хв на перехресті перехресті вулиці Войкова проспект Миру вулиці С. Русової, внаслідок порушення водієм відповідача ОСОБА_1 правил дорожнього руху, є правомірними та підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 466691,40 грн (516691,40 грн (фактично понесені позивачем витрати) 50000,00 грн (розмір страхового відшкодування). У частині стягнення 61563,80 грн шкоди відмовити.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з даним позовом, позивачем було сплачено згідно з платіжним дорученням №4339 (#177983927701) від 13.08.2018 судовий збір у сумі 7923,83 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання апеляційної скарги згідно з платіжним дорученням №6407 (# НОМЕР_12 ) сплачено судовий збір у сумі 11885,75 грн.

За подання касаційної скарги, позивачем згідно з платіжним дорученням №599 (# НОМЕР_13 ) сплачено судовий збір у сумі 15847,66 грн.

Постановою Верховного Суду від 16.04.2019, рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.10.2018 у справі №927/623/18 скасовано, справу передано на новий розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, суд визнав обгрунтованими позовні вимоги позивача в сумі 466691,40 грн, а тому відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 31501,68 грн.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 124, 129, 178, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ (ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ) (адреса місцезнаходження: вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00032129) до 1 Державного пожежно-рятувального загону управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (адреса місцезнаходження: вул. Захисників України, буд. 4, м. Чернігів, 14030; код ЄДРПОУ 38340807) про стягнення 528255,20 грн шкоди, задовольнити частково.

2. Стягнути з 1 Державного пожежно-рятувального загону управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (адреса місцезнаходження: вул. Захисників України, буд. 4, м. Чернігів, 14030; код ЄДРПОУ 38340807) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ (ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ) (адреса місцезнаходження: вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00032129) 466691,40 грн шкоди та 31501,68 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. Відмовити АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ (ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ) (адреса місцезнаходження: вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00032129) у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 61563,80 грн шкоди.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення та з урахування п.4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 10.07.2020.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

До відома сторін:

адреса Господарського суду Чернігівської області: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна;

засоби зв`язку контактні телефони: 672-847; 676-311, факс 774-462; електронна адреса Господарського суду Чернігівської області: e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua.

Суддя Л. М. Лавриненко