
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/497/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", м.Київ до Фізичної особи - підприємця Кобзаря Сергія Олександровича, м.Ізюм Харківської області про стягнення 227 365,41 грн. без виклику учасників процесу,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" (позивач) звернулось до Господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Фізичної особи - підприємця Кобзаря Сергія Олександровича (відповідач) заборгованість за кредитним договором б/н від 13.06.2019. в сумі 227 365,41 грн., яка складається з: 219 471,08 грн. - заборгованість за кредитом; 1 759,93 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 4800,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 1 334,40 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу 15-денний термін для подання відзиву на позовну заяву із нормативно-правовим та документальним обґрунтуванням своєї правової позиції.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, ухвалу про відкриття провадження у справі від 25.02.2020 отримав, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення про вручення рекомендованого відправлення (а.с. 41).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.04.2020 продовжено строк розгляду справи на строк дії карантину. Проте, враховуючи те, що матеріали справи містять докази та документи, необхідні для правильного вирішення спору, з метою незатягування судового процесу, та враховуючи права та інтереси сторін, суд дійшов висновку про розгляд даної справи з винесенням судового рішення.
Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.
13 червня 2019 року Фізичною особою - підприємцем Кобзарем Сергієм Олександровичем через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису було підписано Анкету - заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ". Підписанням вказаної Заяви Клієнт приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги "КУБ" (надалі - Умови), що розміщені на сайті ПриватБанку, прийняв на себе всі зобов`язання, зазначені в цих умовах та уклав кредитний договір.
Частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частиною другою статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, 13.06.2019 між АТ Комерційний Банк "ПриватБанк" та Фізичною особою - підприємцем Кобзарем Сергієм Олександровичем укладено кредитний договір, відповідно до істотних умов якого Банк надає Клієнту строковий кредит. Розмір кредиту: 300 000,00 грн. Строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів. Проценти за користування кредитом: перші 6 місяців - 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7 місяця – 1,6% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту). Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом (пункти 1.1.-1.5. Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ").
У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї Заяви, Клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4 сплатити Банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг (пункт 1.6. Заяви про приєднання).
Пунктом 3.2.8.1. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ" (актуальних станом на день підписання відповідачем Заяви про приєднання) визначено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ», а також в системі Приват24.
Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках Послуги, складає від 50000,00 грн. до 1 000 000,00 грн. (п. 3.2.8.2. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ").
Надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на умовах, визначених у п.3.2.8.3. Умов та Правил надання кредиту "Кредит КУБ").
Згідно з пунктами 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов, клієнт зобов`язався оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені Договором, у терміни і в сумах, які встановлено в п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
Відповідно до пункту 3.2.8.9.1. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1, 3.2.8.3. цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.
Пунктом 3.2.8.10.1 Умов у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., 3.2.8.9., 3.2.8.3.1. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.
На підставі Кредитного договору б/н від 13.06.2019 Банком перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти в розмірі 300 000,00 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою (а.с. 27).
Проте, як стверджує позивач, в порушення умов кредитного договору відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив у повному обсязі нараховані Банком проценти (щомісячну комісію). І станом на 14.01.2020 заборгованість відповідача за договором становить 227 365,41 грн., з яких:
- 219 471,08 грн. - заборгованість за кредитом;
- 1 759,93 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно п.п. 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1 Умов;
- 4 800,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої відповідно до п.п. 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов;
- 1 334,40 грн. – пеня, нарахована згідно з п. 3.2.8.10.1 Умов.
Стягнення вказаних нарахувань в примусовому порядку стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даними позовними вимогами.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно статей 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України): господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по кредитному договору.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У відповідності до приписів статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій ковкості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 ЦК України).
У відповідності до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно приписів статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, відповідно до статті 599 ЦК України та статті 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" не спростував, жодних доказів повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом не надав суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Фізичної особи - підприємця Кобзаря Сергія Олександровича 219 471,08 грн. – заборгованості за кредитом; 1 759,93 грн. – заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 4800,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно з частиною четвертою статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Положеннями пункту 3.2.8.10.1. Умов врегульовано, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., 3.2.8.9., 3.2.8.3.1. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.
Пунктом 3.2.8.10.3 Умов передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано клієнтом.
Отже, вищевказаними положеннями Умов змінено загальне правило, визначене частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, щодо припинення нарахування пені через шість місяців, що відповідає чинному законодавству, зокрема, відповідній нормі, яка встановлює можливість змінити загальне правило, шляхом визначення інших умов договором.
Згідно з нарахуваннями позивача, сума пені становить 1 334,40 грн. Перевіривши надані позивачем нарахування пені, суд встановив, що вони не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам Договору, розрахунок здійснено арифметично вірно, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 334,40 грн. є обґрунтованою та такою, що також підлягає задоволенню.
Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, оцінивши надане суду обґрунтування позовних вимог у сукупності та перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено наявність передбачених Законом умов для стягнення з відповідача заявленої заборгованості, а відтак вважає, що позовні вимоги Банку є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, витрати по сплаті судового збору в розмірі 3410,48 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 13, 18, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кобзаря Сергія Олександровича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 219 471,08 грн. заборгованості за кредитом, 1 759,93 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 4 800,00 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1 334,40 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, та судовий збір в розмірі 3410,48 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "10" липня 2020 р.
Суддя Л.В. Шарко
Судове рішення № 90309147, Господарський суд Харківської області було прийнято 10.07.2020. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/497/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: