Рішення № 90309002, 10.07.2020, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/561/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: Острозького комунального підприємства "Теплоенергія"

про стягнення в сумі 42 469,12 грн.

секретар судового засідання: Коваль С.М.;

представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ОПИС СПОРУ

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Острозького комунального підприємства "Теплоенергія" про стягнення заборгованості в сумі 42 469,12 грн., з яких: 1 261,83 грн. пені, 13 227,45 грн. три відсотки річних, 27 979,84 грн. інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07 вересня 2017 року між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Острозьким комунальним підприємством "Теплоенергія" укладено договір №8376/1718-БО-28 постачання природного газу.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 1 018 979,12 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.

Позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно виконав свої зобов`язання по оплаті за переданий газ у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги п. 6.1. договору.

У зв`язку з наведеним, за несвоєчасне виконання зобов`язань з оплати переданого газу позивач нарахував пеню у розмірі 1 261,83 грн. 3% річних у розмірі 13 227,45 грн., інфляційні втрати у розмірі 27 979,84 грн., які просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Відзиву на позов відповідач суду не надав.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 15 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання в засіданні на 09 липня 2020 року.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

07 вересня 2017 року між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник, позивач) та Острозьким комунальним підприємством "Теплоенергія" (споживач, відповідач) було укладено договір №8376/1718-БО-28 постачання природного газу (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017 - 2018 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2017 р. по 31 березня 2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 300 тис. куб. м. (п. 2.1. договору).

Додатковою угодою №2 від 06 квітня 2018 року до договору постачання природного газу від 07 вересня 2017 року №8376/1718-БО-28 сторони погодили п. 2.1. договору в наступній редакції: постачальник передає споживачу в період з 01 квітня 2018 року по 31 травня 2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 15,0 тис. куб. м.

Відповідно до п. 3.7. договору, приймання - передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання - передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється положенням (п. 5.1. Договору).

Згідно із умовами п. 5.2. договору, ціна за 1000 куб. м. газу за цим договором на дату його укладення становить 4 942,00 грн.

Відповідно до п. 6.1. договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктами 8.1. та 8.2. договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством і цим договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Додатковою угодою № 1 від 11 січня 2018 року до договору постачання природного газу від 07 вересня 2017 року №8376/1718-БО-28 сторони внесли зміни до п. 8.2. договору, а саме: "8.2. Уразі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення".

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років (п. 10.3. договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2017 року до 31 березня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1. Договору).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 1 018 979,12 грн., що підтверджується актами приймання-передачі газу за жовтень 2017 року-квітень 2018 року (а.с. 31-37).

Відповідачем здійснено оплату за поставлений природний газ, що не заперечується позивачем, однак, оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений договором строк, чим порушив умови пункту 6.1 договору. Факт невчасного розрахунку підтверджується випискою по операціях за договором та банківськими виписками.

Враховуючи зазначені прострочення у розрахунках за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню, інфляційні та три проценти річних за порушення строків проведення оплати за газ.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються постачання природного газу. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої вимоги про нарахування відповідачу пені інфляційних та 3% річних обґрунтованими.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 525 Цивільного кодексу України, та частини 6 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом взято до уваги, що згідно частини 2 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено вище суд встановив, що оплату за поставлений газ відповідач здійснював несвоєчасно.

Суд здійснив перевірку правильності розрахунку позивача щодо нарахованої пені інфляційних втрат та 3% річних та приходить до висновку, що розрахунок здійснено відповідно до положень умов договору та норм чинного законодавства, є законним та обґрунтованим, відповідачем не спростованим, а відтак вимоги про стягнення 1 261,83 грн. пені, 27 979,84 грн. інфляційних втрат та 13 227,45 грн. 3% річних мають бути задоволені.

Зокрема позивач нарахував відповідачу 1261,83 грн. пені. При цьому, як видно з поданого позивачем розрахунку, нарахування пені за зобов`язаннями відповідача здійснене позивачем відповідно до умов договору без нарахування на суми оплат, проведених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256.

Таке нарахування відповідає умовам пункту 3 погодженої сторонами додаткової угоди № 1 від 11 січня 2018 року до договору постачання природного газу від 07 вересня 2017 року №8376/1718-БО-28, яким внесено зміни до п. 8.2. договору: "Нарахування пені не здійснюється на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256".

Так, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1 261, 83 грн. за зобов`язаннями, що виникли у лютому 2018 року, на суму боргу 16 360,00 грн. за період з 27.03.2018 по 26.09.2018. Як видно з наданих позивачем банківських виписок за 30 листопада 2018 року, відповідач сплатив 16 360 грн. заборгованості за спожитий природний газ. При цьому у призначенні платежу відсутнє посилання на проведення цього платежу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не спростував надані позивачем аргументи.

Висновки суду

На думку суду, встановлені обставини щодо прострочення відповідачем договірних зобов`язань з оплати поставленого товару, свідчать про порушення відповідачем прав позивача. Суд погоджується з аргументами позивача стосовно обґрунтованості вимог про стягнення пені інфляційних втрат та 3 % річних.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судові витрати в сумі 2 102,00 грн. судового збору підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Острозького комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГІЯ" (35800, Рівненська область, місто Острог, вул. Лесі Українки 1, код ЄДРПОУ 32522899) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького 6, код ЄДРПОУ 20077720) 1 261 (одна тисяча двісті шістдесят один) грн. 83 коп. пені, 27 979 (двадцять сім тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн. 84 коп. інфляційних втрат, 13 227 (тринадцять тисяч двісті двадцять сім) грн. 45 коп.. 3% річних та 2 102 (дві тисячі сто два) грн. 00 коп. судового збору.

Позивач (Стягувач): Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького 6, код ЄДРПОУ 20077720).

Відповідач (Боржник): Острозьке комунальне підприємство "ТЕПЛОЕНЕРГІЯ" (35800, Рівненська область, місто Острог, вул. Лесі Українки 1, код ЄДРПОУ 32522899).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Качур А.М.