Рішення № 90308844, 08.07.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року Справа № 915/439/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

представник позивача в судове засідання не з`явився,

представник відповідача в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Фізичної особи – підприємця Корнієнко Зої Василівни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до відповідача: Миколаївської міської ради, 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20; код ЄДРПОУ 26565573

про: скасування пункту 4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 20.04.2017 року №18/27, яким було відмовлено фізичній особі – підприємцю Корнієнко Зої Василівні у продовженні строку оренди земельної ділянки (кадастровий номер 4810136600:07:023:0035) загальною площею 89 кв.м. для обслуговування торгівельного павільйону з літнім майданчиком по проспекту Богоявленському (Жовтневому) поблизу житлового будинку № 340.

21.05.2018 фізична особа – підприємець Корнієнко Зоя Василівна звернулась до Господарського суду Миколаївської області із позовом б/н від 21.05.2018 до Миколаївської міської ради про скасування пункту 4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 20.04.2017 року № 18/27, яким було відмовлено фізичній особі – підприємцю Корнієнко Зої Василівні у продовженні строку оренди земельної ділянки (кадастровий номер 4810136600:07:023:0035) загальною площею 89 кв.м. для обслуговування торгівельного павільйону з літнім майданчиком по проспекту Богоявленському (Жовтневому) поблизу житлового будинку № 340.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі ч.6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі укладений між позивачем та відповідачем вважається поновленим на тих самих умовах починаючи з 20.05.2016. Однак після настання юридичного факту – поновлення договору оренди на тих самих умовах, відповідач приймає рішення про відмову ФОП Корнієнко З.В. у продовженні строку оренди земельної ділянки (пункт 4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 20.04.2017 №18/27).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.05.2018 позовну заяву №б/н від 21.05.2018 фізичної особи – підприємця Корнієнко Зої Василівни залишено без руху, оскільки в позові не міститься зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та позивачем всупереч вимог статті 164 ГПК України не надано доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви №б/н від 21.05.2018 і доданих до неї документів, оскільки в доданому до позовної заяви описі вкладення у цінний лист зазначено іншу позовну заяву, а саме №б/н від 26.04.2018, а до суду надана позовна заява №б/н від 21.05.2018, без доказів її надсилання відповідачеві. Вказаною ухвалою Фізичній особі – підприємцю Корнієнко З.В. надано строк для усунення недоліків в строк який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання ухвали господарського суду Миколаївської області від 25.05.2018 у справі №915/439/18, позивачем 04.06.2018 до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надано заяву в якій зазначено про наявність у позивача або інших осіб оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та надані докази направлення на адресу відповідача копії позовної заяви.

Ухвалою суду від 07.06.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.07.2018 року.

У зв`язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. у відрядженні, підготовче засідання у справі №915/439/18 призначене на 03.07.2018 року – не відбулось.

Ухвалою суду від 06.07.2018 року підготовче засідання призначено на 26.07.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.07.2018 зупинено провадження у справі до закінчення перегляду Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №920/739/17 в касаційному порядку.

Ухвалою суду від 13.03.2020 року поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 07.04.2020 року.

Ухвалою суду від 07.04.2020 року відкладено підготовче засідання без визначення дати судового засідання. Ухвалено провести підготовче засідання у справі №915/439/18 у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу “COVID-19”, про дату та час підготовчого засідання у справі №915/439/18 повідомити учасників справи додатково відповідною ухвалою, запропоновано учасникам справи ініціювати розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних документів, у зв`язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020р. “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу “COVID-19”, подавши до Господарського суду Миколаївської області відповідне клопотання (заяву).

10.04.2020 року до суду від відповідача надійшов відзив (а.с. 79-81), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

В обгрунтування заперечень відповідачем зазначено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення договору оренди землі з пропуском встановленого договором строку та не надав проект додаткової угоди, а необхідною умовою поновлення договору оренди землі на новий строк в будь-якому випадку (відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі №594/376/17-ц) є здійснення орендарем повідомлення в установлені строки про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк з додаванням до листа-повідомлення проекту додаткової угоди. Крім того, оскільки ФОП Корнієнко З.В. продовжувала користуватися земельною ділянкою після закінчення договору оренди землі і орендодавець не надав заперечень проти такого користування протягом одного місяця після закінчення дії договору, позивачка мала можливість звернутися до відповідача із пропозицією укласти додаткову угоду про поновлення строку дії договору на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, чого зроблено не було. Відповідно відповідач не відмовляв позивачу в поновленні договору оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, отже відповідачем не вчинено жодного зволікання в укладенні додаткової угоди. Та обставина, що спірне рішення відповідача було прийняте після спливу місячного строку не вказує на його незаконність, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 4 Європейської хартії місцевого самоврядування органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Ухвалою суду від 26.05.2020 року підготовче засідання у справі призначено на 03.06.2020 року.

02.06.2020 року до суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, відзив на позовну заяву підтримав.

03.06.2020 року підготовче засідання відкладено на 24.06.2020 року.

24.06.2020 до суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, відзив на позовну заяву підтримав.

24.06.2020 року закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 08.07.2020 року.

08.07.2020 року до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

08.07.2020 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, позицію викладену у відзиві підтримав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

11.04.2002 року між Миколаївською міською радою (орендодавець, відповідач) та приватним підприємцем Корнієнко Зоєю Василівною (орендар, позивач) укладено договір оренди землі (далі – Договір оренди), який зареєстровано в книзі записів реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 11.04.2002 року за №1006 (а.с. 15-16).

Відповідно до п. 1.1 Договору оренди Миколаївська міська рада на підставі рішення від 21.03.2002 за №41/9, передає, а приватний підприємець Корнієнко Зоя Василівна приймає в оренду земельну ділянку площею 113 кв.м, у тому числі 23 кв.м під спорудою, залишивши її в землях комерційного використання, 90 кв.м під проїздами та проходами, залишивши її в землях громадського призначення пр. Жовтневому (Корабельний район), згідно з планом тимчасового користування.

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди земельна ділянка передається з оренду, без права передачі її в суборенду, строком на 1 (один) рік з дати прийняття рішення.

Відповідно до п. 2.2 Договору оренди договір набуває чинності з дати його державної реєстрації.

Відповідно до п. 3.1 Договору оренди за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.

Відповідно до п. 3.2 Договору оренди розмір орендної плати:

- річна орендна плата за земельну ділянку під спорудами площею 23 кв.м встановлюється у розмірі 8% від її грошової оцінки;

- грошова оцінка земельної ділянки, згідно з довідкою Миколаївського міського управління земельних ресурсів від 26.03.2001 за № 2504 на час укладання цього договору та коефіцієнта щорічної індексації 1,02 складає 13670,85 грн;

- річна орендна плата за земельну ділянку під проїздами та проходами площею 90 кв.м встановлюється у розмірі 1,2% від її грошової оцінки;

- грошова оцінка земельної ділянки, згідно з довідкою Миколаївського міського управління земельних ресурсів від 26.03.2001 за № 2504 на час укладання цього договору та коефіцієнта щорічної індексації 1,02 складає 14978,09 грн.

Розмір грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства й інших нормативних документів. Розмір грошової оцінки земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору оренди орендна плата за землю вноситься орендарем із дати реєстрації цього договору щомісячно до 30 числа наступного місяця за звітним.

Відповідно до п. 3.4 Договору оренди умови цього договору про розмір орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін, шляхом внесення змін до цього договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору оренди земельна ділянка передається в оренду для обслуговування кіосків по пр. Жовтневому, поблизу ж/б №340.

Відповідно до п.п. “г” п. 9.4 Договору орендар зобов`язаний у трьох місячний термін до закінчення строку договору оренди, звернутися до міської ради з клопотанням про продовження строку оренди, або у місячний термін демонтувати споруди та привести земельну ділянку у стан, придатний для використання за призначенням, при цьому орендна плата за землю вноситься по день фактичного використання земельної ділянки або до укладення нового договору оренди землі.

Відповідно до п. 10.6 Договору оренди згідно з чинним законодавством орендар зобов`язаний зареєструвати цей договір в Миколаївській міській раді.

05.08.2013 року між Миколаївською міською радою (орендодавець, відповідач) та фізичною особою – підприємцем Корнієнко Зоєю Василівною (орендар, позивач) укладено договір оренди землі №9369 (далі – Договір №9369), який зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 05.08.2013 року за №9369 (а.с. 18-19).

Відповідно до п. 1.1 Договору №9369 Миколаївська міська рада на підставі рішення від 16.05.13 № 28/41 продовжує ФОП Корнієнко Зої Василівні оренду земельної ділянки для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного торговельного павільйону з літнім майданчиком по пр. Жовтневому, поблизу житлового будинку №340, без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно /Корабельний район/.

Відповідно до п. 2.1 Договору №9369 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 89 кв.м, у тому числі 40 кв. м під тимчасовою забудовою, 49 кв. м під проїздами, проходами та площадками (за функціональним призначенням -землі комерційного використання), без права передачі її в суборенду (кадастровий №4810136600:07:023:0035).

Відповідно до п. 2.2 Договору №9369 на земельній ділянці знаходиться торговельний павільйон та літня площадка ФОП Корнієнко З.В.

Відповідно до п. 2.3 Договору №9369 об`єктом оренди є тільки земельна ділянка.

Відповідно до п. 2.4 Договору №9369 нормативна грошова оцінка земельної ділянки на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.06.2013 №871 становить 81817,70 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору №9369 договір діє до 19.04.2016. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку договору оренди землі.

Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця.

Відповідно до п. 4.1 Договору №9369 за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.

Відповідно до п. 4.2 Договору №9369 розмір орендної плати:

річна орендна плата за земельну ділянку (40 кв. м) встановлюється у розмірі 5% від її нормативної грошової оцінки;

нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 36772,00 грн.

Річна орендна плата за земельну ділянку (49 кв. м) встановлюється у розмірі 4% від її нормативної грошової оцінки, де: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 45045,70 грн. Виходячи з цього, розмір річної орендної плати за цим Договором складає 3640,44 грн.

Відповідно до п. 4.3 Договору №9369 розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації з внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства й інших нормативних документів. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього Договору.

Відповідно до п. 4.4 Договору №9369 орендна плата за землю вноситься орендарем за період з 01.07.13 до 01 числа, наступного місяця за звітним одноразовим внеском, а далі щомісячно з розрахунку щомісяця, як 1/12 від розміру річної орендної плати (якщо термін оренди менше місяця, розмір орендної плати встановлюється пропорційно строку користування землею у місяці), протягом 30 днів наступного місяця за звітним.

Відповідно до п. 6.1 Договору №9369 передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту землеустрою щодо її відведення за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день укладення цього договору.

Відповідно до п.п. “г” п. 9.3 Договору №9369 при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов цього договору, орендар має за інших рівних умов переважне право на подовження строку оренди (поновлення договору) за тим самим цільовим використанням земельної ділянки, за яким вона надавалася.

Відповідно до п.п. “ж” п. 9.4 Договору №9369 орендар зобов`язаний у разі наміру скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку договору, або повідомити про інший намір її подальшого використання, при цьому орендна плата за землю вноситься по день фактичного використання земельної ділянки (до повернення її за актом приймання-передачі), якщо орендар не буде мати намір поновляти договір або до укладення нового договору. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язку сплати заборгованості по орендній платі у повному обсязі, у тому числі з урахуванням плати за період після спливу строку договору до дати повернення земельної ділянки за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 12.1 Договору №9369 всі зміни та/або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі (якщо інше не встановлено цим договором) за взаємною згодою сторін, шляхом внесення змін у вигляді додаткової угоди (договору про зміни), що буде невід`ємною частиною цього Договору. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього Договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 12.6 Договору №9369 орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право подовження строку оренди (поновлення договору). У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 6 (шість) місяців до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір подовжити його дію; у разі подовження строку оренди (поновлення договору) його умови можуть бути змінені, з урахуванням змін у законодавстві тощо на дату подовження цього договору.

05.08.2013 року сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 20).

06.01.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою №008082, якою просив видати рішення міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки (а.с. 23).

Управління земельних ресурсів листом №02-19/240 від 30.09.2016 року повідомило позивачу, що клопотання про продовження строку оренди земельної ділянки для обслуговування торговельного павільйону з літнім майданчиком по просп. Богоявленському (просп. Жовтневому), поблизу житлового будинку № 340 знаходиться в роботі та винесено на розгляд чергової сесії міської ради. Додатково повідомило, що питання поновлення вищезазначеного договору погоджено управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради висновком від 03.02.2016 №17-289 та погоджено на засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології від 21.03.2016, протокол № 7 (а.с. 31).

Рішенням Миколаївської міської ради №18/27 від 20.04.2017 року:

Пункт 4 « 4. Продовжити фізичній особі-підприємцю Корнієнко Зої Василівні на 3 роки з дати прийняття рішення строк оренди земельної ділянки (кадастровий номер – 4810136600:07:023:0035) загальною площею 89 кв.м, за рахунок земельної ділянки, відведеної рішенням міської ради від 16.05.2013 №28/41, залишивши її в землях громадської забудови (за функціональним призначенням – в землях комерційного використання), для обслуговування торговельного павільйону з літнім майданчиком по просп. Богоявленському (просп. Жовтневому), поблизу житлового будинку №340 відповідно до висновку управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради від 03.02.2016 року №17-289.

Пункт 4 розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології від 21.03.2016, протокол № 7, на якому рекомендовано погодити та винести це питання на розгляд міської ради.» за рекомендацією засідання постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносин та екології від 21.11.2016, протокол № 28 викладено в наступній редакції: « 4. Відмовити фізичній особі - підприємцю Корнієнко Зої Василівні у продовженні строку оренди земельної ділянки (кадастровий номер - 4810136600:07:023:0035) загальною площею 89 кв.м для обслуговування торговельного павільйону з літнім майданчиком по просп. Богоявленському (просп. Жовтневому), поблизу житлового будинку № 340.».

Пункт 4 розглянуто на засіданні постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури і будівництва, регулювання земельних відносим та екології від 21.11.2016, протокол № 28, на якому рекомендовано відмовити ФОП Корнієнко З.В. у продовженні договору оренди землі відповідно до звернення депутата міської ради Горбенко Н.О. у зв`язку зі скаргою мешканців Корабельного району м. Миколаєва.

На 18 сесії міської ради від 20.04.2017 за результатами голосування п. 4 викладено в наступній редакції: « 4. Відмовити фізичній особі - підприємцю Корнієнко Зої Василівні у продовженні строку оренди земельної ділянки (кадастровий номер- 4810136600:07:023:0035) загальною площею 89 кв.м для обслуговування торговельного павільйону з літнім майданчиком по просп. Богоявленському (просп. Жовтневому), поблизу житлового будинку № 340.» (а.с. 12-14).

Виконавчий комітет Миколаївської міської ради листом №11205/02.02.01-06/14/17 від 23.10.2017 року повідомив позивачу про те, що рішенням міської ради від 20.04.2017 №18/27 позивачу відмовлено у продовженні строку оренди земельної ділянки (кадастровий номер - 4810136600:07:023:0035) загальною площею 89 кв.м для обслуговування торговельного павільйону з літнім майданчиком по просп. Богоявленському, поблизу житлового будинку № 30. Договір оренди землі №9369 діяв до 19.04.2016 (а.с. 33).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно з приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

В силу положень ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Положеннями ч. 1-2 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належать: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно із ч. 10 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України “Про оренду землі”, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України “Про оренду землі”, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ч. 1 ст.14 Закону України “Про оренду землі”).

Передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі (ч.1 ст. 17 Закону України “Про оренду землі”).

Порядок поновлення договору оренди земельної ділянки визначено статтею 33 Закону України “Про оренду землі”, якою регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини перша-п`ята цієї статті), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина шоста цієї статті).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” (в редакції, чинній станом на 06.01.2016 року) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Отже, позивач був зобов`язаний письмово звернутись до відповідача з питання поновлення договору оренди в строк до 19.10.2015 року.

Як зазначено вище, 06.01.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою №008082, якою просив видати рішення міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки (а.с. 23).

За приписами ч.ч. 4-5 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України “Про оренду землі”, можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Таким чином, з урахуванням умов договору оренди землі, а також обов`язку позивача звернутись до відповідача щодо продовження строку договору оренди у певний строк (не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку договору), позивач не набув права на поновлення договору оренди землі на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Разом з тим, позивач продовжив користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди земельної ділянки, а відповідач протягом одного місяця після закінчення строку договору не направив позивачу листа-повідомлення про заперечення стосовно його поновлення, що не заперечується відповідачем.

Згідно ч. 6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У відповідності до постанови Верховного Суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17 наведено наступні правові висновки у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України “Про оренду землі”.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутись із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутись із вимогою про звільнення земельної ділянки.

Після 19.04.2016 року позивач продовжує користуватись вищевказаною земельною ділянкою на умовах, встановлених договором оренди землі №9369, який зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 05.08.2013 року за №9369.

При цьому відповідачем не надано доказів неналежного виконання позивачем умов договору та доказів направлення позивачу протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення договору оренди згідно із вимогами ст. 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті. Відсутність такого заперечення може мати прояв у “мовчазній згоді”.

Якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями (а.с. 25, 26, 27, 29).

Матеріали справи не містять доказів будь-яких звернень Миколаївської міської ради до позивача про звільнення та повернення спірної земельної ділянки.

Прийняття міською радою рішення про відмову у поновленні договору оренди могло б мати місце на стадії узгодження умов договору (частин 4-5 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”), тобто в місячний строк від звернення орендаря з відповідною заявою. Натомість відповідач прийняв оскаржуване рішення після закінчення такого строку та продовження користування орендарем земельною ділянкою, за відсутності протягом місяця після закінчення договору заперечень міської ради проти такого користування, а саме на тій стадії, коли у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” договір визначається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Відсутність заперечень орендодавця у поновленні договору оренди та відсутність звернень Миколаївської міської ради до позивача про звільнення та повернення спірної земельної ділянки дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України “Про оренду землі”.

Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення “законів”.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03 у справі “Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії” встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З огляду на викладене суд вважає, що пункт 4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 20.04.2017 року № 18/27, яким було відмовлено фізичній особі – підприємцю Корнієнко Зої Василівні у продовженні строку оренди земельної ділянки (кадастровий номер 4810136600:07:023:0035) загальною площею 89 кв.м. для обслуговування торгівельного павільйону з літнім майданчиком по проспекту Богоявленському (Жовтневому) поблизу житлового будинку № 340, є незаконним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги фізичної особи – підприємця Корнієнко Зої Василівни правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України” у рішенні від 18.07.2006 та у справі “Трофимчук проти України” у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати пункт 4 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 20.04.2017 року № 18/27, яким було відмовлено фізичній особі – підприємцю Корнієнко Зої Василівні у продовженні строку оренди земельної ділянки (кадастровий номер 4810136600:07:023:0035) загальною площею 89 кв.м. для обслуговування торгівельного павільйону з літнім майданчиком по проспекту Богоявленському (Жовтневому) поблизу житлового будинку № 340.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням п. 4 розділу Х “Прикінцеві положення” ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 10.07.2020.

Суддя Н.О. Семенчук