Ухвала суду № 90308801, 10.07.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.07.2020 Справа № 914/1661/20

Суддя Цікало А. І., розглянувши матеріали заяви Товариства з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація» про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація»

ВСТАНОВИВ:

08.07.2020 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 1763 від Товариства з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація» надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів (забезпечення позову) до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація» шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Товариству з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація» та знаходяться за адресою: вул. Вокзальна, 20, с. Муроване, Пустомитівський район, Львівська область, а саме:

- земельна ділянка, кадастровий № 4623686900:03:000:0031;

- будівлі загальною площею 3095 кв. м, які складаються з: виробничо-лабораторний комплекс, А-2 – загальною площею 400,7 кв. м.; вага, Б-1 – загальною площею 74,3 кв. м.; склад допоміжних матеріалів, В-1 – загальною площею 1980,6 кв. м.; склад-навіс, Г-1 – загальною площею 639,4 кв.м.

Як вбачається із вказаної заяви та доданих до неї документів, рішенням загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація» від 20.06.2020 р. № 20/06/20 вирішено звернутись до Господарського суду Львівської області за судовим захистом з метою запобігання банкрутству у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства, зокрема ч. 6 ст. 34 вказаного Кодексу.

Підставою для прийняття такого рішення стали наступні обставини.

Відповідно до іпотечного договору від 16.06.2016 р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком О. А, зареєстрованого в реєстрі за № 5158 (надалі – іпотечний договір), Товариство з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація» (іпотекодавець), з метою повного та своєчасного виконання договору позики від 07.06.2016 р., укладеного між ОСОБА_1 І ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , передало в іпотеку ОСОБА_4 (іпотекодержатель) своє нерухоме майно, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: земельну ділянку, кадастровий № 4623686900:03:000:0031; будівлі загальною площею 3095 кв. м, які складаються з: виробничо-лабораторний комплекс, А-2 – загальною площею 400,7 кв. м.; вага, Б-1 – загальною площею 74,3 кв. м.; склад допоміжних матеріалів, В-1 – загальною площею 1980,6 кв. м.; склад-навіс, Г-1 – загальною площею 639,4 кв.м.

В момент укладення зазначеного іпотечного договору, ОСОБА_4 (іпотекодержатель) повідомила іпотекодавця та нотаріуса, що кошти позики надані у повному обсязі, про що зазначено у п. 1 іпотечного договору.

23.07.2018 р. на адресу Товариства з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація» надійшла вимога про усунення недоліків основним позичальником, з якої вбачається, що за договором позики фактично надану іншу суму коштів, значно меншу ніж розмір позики за якою Товариство з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація» поручилось належним йому майном, а також із зазначеної вимоги Товариству з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація» стало відомо, що сторони договору позики уклали додаткову угоду № 1, за умовами якої п. 2.2. договору позики доповнено нормою про те, що за погодженням сторін загальна сума позики (12500000,00 грн.) може бути зменшена, але не менше як до 2500000 грн. Доповнено договір позики п. 2.2.1., відповідно до якого позикодавець вправі обмежити щомісячну виплату частини загальної позики до 500000 грн. на місяць, що на день укладення цієї додаткової угоди за курсом НБУ еквівалентно 100000 доларів США.

Товариство з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація», як майновий поручитель, запропонувало позикодавцю (іпотекодержателю), виконати зобов`язання виплатою грошових коштів, проте виявилось, що сторони договору позики не можуть дійти згоди щодо суми наданих коштів, отримання яких підтверджуються відповідними розписками та підстав надання таких розписок.

Як вказує Товариство з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація», позичальник наполягає, що розписка від 21.11.2016 р. включає у себе суми розписок від 14.06.2016 р., від 18.06.2016 р. та від 05.08.2016р., а отже їх сума 41900 доларів США позикодавець обліковує двічі і загальний розмір наданих розписок складає не 215900 доларів США, а 174000 доларів США. Розписки надані не як підтвердження отримання коштів, а як форма забезпечення оплати наданих ТзОВ «ЮК «Абданк» послуг по врегулюванню спорів у справах про банкрутство. При цьому, ОСОБА_4 (яка була власником і керівником ТзОВ «ЮК «Абданк») відчужила 100% часток в статутному капіталі ТзОВ «ЮК «Абданк» та припинила виконувати обов`язки керівника ТзОВ «ЮК «Абданк», а отже не може передати позичальнику результати виконаних робіт і не може розраховувати на оплату наданих послуг.

Проте, ні позикодавець, ні позичальник не звертаються до суду про врегулювання спору.

Відсутність точного розміру основного зобов`язання та/або наявність спорів щодо дійсності основного зобов`язання позбавляє іпотекодавця можливості пред`явити регресну вимогу до позичальника за договором позики.

Проте, відсутність точного розміру основного зобов`язання та/або наявність спорів щодо дійсності основного зобов`язання не перешкоджає іпотекодержателю звернутьсь до нотаріуса та звернути стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки призведе до неможливості задоволення вимог перед іншими кредиторами Товариства з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація», що, відповідно до положення ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, зобов`язує органи управління боржника звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Товариство з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація» звернулось до суду із позовом про визнання недійсним іпотечного договору.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.09.2019р. у справі № 450/2533/18 визнано недійсним іпотечний договір від 16.06.2016 р., укладений між ОСОБА_1 І. Ю ОСОБА_5 (іпотекодержатель) та Товариством з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація» (іпотекодавець), посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячук О. А, зареєстрований в реєстрі за № 5158.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу. Апеляційна скарга ОСОБА_4 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.09.2019 р. у справі № 450/2533/18 прийнята до розгляду Львівським апеляційним судом та розгляд такої призначено на 22.07.2020 р.

Отже, у разі скасування рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.09.2019 р. у справі № 450/2533/18, іпотекодержатель зможе звернутись до нотаріуса та задоволити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що в свою чергу призведе до неможливості задоволення боржником вимог інших кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи планує звернутись.

Розглянувши заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація» про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів (забезпечення позову) до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація» та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що таку заяву слід задоволити та вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на нерухоме майно Товариства з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація», котре є предметом іпотеки за іпотечним договором від 16.06.2016 р., укладений між ОСОБА_1 І. Ю ОСОБА_5 (іпотекодержатель) та Товариством з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація» (іпотекодавець), посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячук О. А, зареєстрований в реєстрі за № 5158, оскільки невжиття таких заходів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань Товариства з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація» в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 34, 40 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 3, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація» про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів (забезпечення позову) до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація» – задоволити.

2. Вжити заходи до забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Товариству з додатковою відповідальністю «Львівбудкомплектація» (ідентифікаційний код 13806704), а саме:

- земельна ділянка, кадастровий № 4623686900:03:000:0031, що знаходиться за адресою: вул. Вокзальна, 20, с. Муроване, Пустомитівський район, Львівська область;

- будівлі загальною площею 3095 кв. м, що знаходяться за адресою: вул. Вокзальна, 20, с. Муроване, Пустомитівський район, Львівська область та складаються із: виробничо-лабораторний комплекс, А-2 – загальною площею 400,7 кв. м.; вага, Б-1 – загальною площею 74,3 кв. м.; склад допоміжних матеріалів, В-1 – загальною площею 1980,6 кв. м.; склад-навіс, Г-1 – загальною площею 639,4 кв.м.

3. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання.

4. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-сторінка на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/fair/sud5015.

Суддя А.І. Цікало