Ухвала суду № 90308551, 10.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.07.2020Справа № 910/9823/20

Суддя Мельник В.І., розглянувши

позовну заяву Міністерство охорони здоров`я України

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Меддів"

про стягнення 659 163,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Міністерство охорони здоров`я України подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меддів» про стягнення 659163,23 грн.

Позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст. 164 ГПК України позивачем до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку від 05.03.09 р. № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Позивачем, як доказ надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками надано фіскальний чек №00400870036201 від 08.07.20 та опис вкладення в цінний лист, відповідно до якого не можливо дійти достовірного висновку про надсилання на адресу відповідача позовної заяви, з якою позивач звернувся до суду. Оскільки позивачем до суду подано позовну заяву без номера та дати, а на адресу відповідача надіслано позовну заяву від 03.07.2020 №614/29-20, що підтверджується зазначеним в описі вкладення.

Оскільки позивачем не надано доказів надсилання на адресу відповідача доданих до позовної заяви документів, суд вважає за необхідне зобов`язати усунути вказаний недолік шляхом надання доказів надсилання копіє позовної заяви, яка подана до суду, на адресу відповідача .

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір", за подання позову за місцем розгляду справи сплачується судовий збір, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у промірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01.01.2020 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Позивачем, як доказ сплати судового збору надано копію платіжного доручення №10227 від 30.06.2020, що суперечить вище зазначеному, оскільки фінансові документи яким є платіжне доручення повинні подаватися в оригіналі.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 162, 164 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити позивачеві, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно з п. 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

4. Ухвала набирає чинності з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Мельник В.І.