Рішення № 90308537, 07.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2020Справа № 910/1379/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль»до Акціонерного товариства "Українська залізниця" простягнення 144 488,37 грн. Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 144 488,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача обов`язку відшкодувати вартість недостачі вантажу в розмірі 127 453,77 грн., яка виникла під час перевезення у вагонах №95753075, №95652426, №95652418. Також позивачем нараховано 3 432,00 грн. витрат пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи, окрім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажу в розмірі 13 602,60 грн.

Ухвалою господарського суду від 05.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 05.03.2020.

В матеріалах справи наявний витяг з офіційного відстеження «Укрпошта», з якого вбачається, що відповідач отримав ухвалу суду 27.02.2020, а отже повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 05.03.2020 судом оголошено перерву до 09.04.2020.

26.03.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд визнати причину пропуску строку на подання відзиву поважною та поновити строк на подання відзиву. Визнати акт експертизи №120-0986 Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області від 08.08.2019 неналежним доказом. Визнати листи ТОВ «ТЕП Вертикаль» від 02.08.2019 вих. 633 та скаргу від 05.08.2019 неналежними доказами. Відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Судове засідання призначене на 09.04.2020 не відбулось з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої COVID-19.

10.04.2020 через відділ діловодства суду позивачем подана відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої позивач не погодився з твердженнями відповідача, викладеними у відзиві.

Ухвалою суду від 12.05.2020 суд призначив судове засідання на 07.07.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2018 між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (надалі - Перевізник, Відповідач) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИТОРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВЕРТИКАЛЬ» (надалі - Замовник, Позивач) укладено Договір № 07244/ЦТЛ-2018 про надання послуг (надалі - Договір).

Предметом Договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно з п. 1.2 Договору, перевезення - послуга, в процесі надання якої Перевізник зобов`язується доставити довірений Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим Договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього Договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 р. № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 р. за № 340/16356 (далі - Збірник тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002р. № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 р. за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно.

Пунктом 1.3. Договору визначено, шо надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Згідно з п. 22 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до договору перевезення, оформленого залізничною накладною № 41062654 від 25.07.2019 p., відправник ТОВ «ТЕП «Вертикаль» (Позивач) передав Відповідачу до перевезення зі станції відправлення Долинська на станцію призначення Жовтнева (експ.) вантаж пшениця у вагоні № 95753075 масою нетто 69250 кг., у вагоні № 95652426 масою нетто 68750 кг. та у вагоні № 95652418 масою нетто 68450 кг. Одержувачем вантажу є ТОВ «МСП Ніка-Тера». На даних вагонах встановлені запірно- пломбувальні пристрої (ЗПП) відправника за номерами, які зазначені у графі 20 «Пломба (ЗПП)» накладної. Перевезення вантажу здійснювалось у вагонах власності Відповідача.

Будь-яких зауважень щодо маси вантажу з боку залізниці при його прийняті до перевезення та укладені зазначених договорів перевезення не було. Залізниця не скористалася своїм правом, визначеним п. 24 Статуту залізниць України, якою передбачено право залізниці перевіряти кількість та масу переданого до перевезення вантажу та погодилася із масою вантажу, визначеною відправником.

02.08.2019р. по прибутті вантажу на станцію призначення Жовтнева (експ.) та після його отримання від залізниці одержувач здійснив первинне переваження вказаних вище вагонів на брутто (у завантаженому стані) на власних вагонних вагах та виявив різницю із вагою відправника в сторону зменшення (недостача вантажу):

вагон № 95652418 - різниця вантажу в сторону зменшення на 1850 кг.;

вагон № 95652426 - різниця вантажу в сторону зменшення на 10650 кг.;

вагон № 95753075 - різниця вантажу в сторону зменшення на 12450 кг.

Пунктом 52 Статуту залізниць України передбачено, що на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Відповідно до графи 20 залізничної накладної № 41062654 вантаж пшениця перевозився Відповідачем насипом.

Після встановлення вказаних обставин недостачі вантажу та керуючись п. 52 та пп. "а" п. 129 Статуту залізниць України, 03.08.2019 р. на станцію призначення Жовтнева (експ.) подана вимога одержувача № 867/19 від 03.08.2019 р. з проханням провести комісійну видачу вантажу у вагонах № 95652426, № 95753075.

Заяву щодо необхідності здійснити комісійну перевірку та видачу вантажу також подав Позивач (заява № 633 від 02.08.2019 p.). У відповідь отримво лист станції Жовтнева (експ.) № 891 від 05.08.2019 р. про відмову у комісійній видачі вагонів № 95652426, № 95753075, а щодо вагона № 95652418, який прибув з комерційною несправністю, прийнято рішення про комісійну видачу.

Тобто, Відповідач в порушення п. 52 та пп. "а" п. 129 Статуту залізниць України комісійну перевірку та видачу вантажу не зробив, комерційний акт про недостачу вантажу у вагонах № 95652426, № 95753075 не склав, про що свідчить його лист- відповідь № 888 від 05.08.2019 р. Станція призначення Жовтнева (експ.) повідомила заявника про те, що спірні вагони були прийняті від залізниці без зауважень, про що свідчить підпис відповідальної особи одержувача в пам`ятці про подавання вагонів форми ГУ-45.

Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. №113 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за № 165/3458, не передбачено ані права, ані обов`язку вантажоодержувача вносити до пам`яток про забирання вагонів будь-які зауваження, у тому числі і щодо технічного стану вагону, про стан ЗПП тощо.

Тобто, пам`ятка не свідчить про будь-які інші обставини, крім того факту, що залізниця передала, а вантажоодержувач прийняв відповідний вагон. Законодавством України не передбачено обов`язку вантажоодержувача вносити до цього документу будь-які інші відомості.

Отже, відсутність таких зауважень у відповідній пам`ятці не спростовує жодних обставин, наведених у вимогі одержувача № 867/19 від 03.08.2019 р. про перевірку маси вантажу та позовній заяві, так само як і не доводить відсутність вини залізниці у недостачі вантажу, зданого їй до перевезення.

У зв`язку з відмовою залізниці у комісійній перевірці вантажу та керуючись п. 16 Правил видачі вантажів, через начальника станції призначення Жовтнева (експ.) подана відповідна скарга № 638 від 05.08.2019 р. Скаржник просив начальника дирекції до 11:00 год. 06.08.2019 р. надати розпорядження та скласти відповідний комерційний акт щодо виявленої недостачі вантажу, відповідь на скаргу просив надіслати на електронну пошту скаржника.

Відповідь на скаргу не отримано.

У зв`язку з відмовою Відповідача здійснити комісійну перевірку та видачу вантажу, 06.08.2019 р. розпочато проведення експертизи регіональною Торгово-промисловою палатою Миколаївської області за результатами якої складено Акт експертизи № 120-0986 від 08.08.2019 p., відповідно до п. 6 цього акта завданням експертизи було визначення кількості вантажу шляхом зважування і зовнішній огляд вагонів з вантажем № 95753075, № 95652426. Експертизою встановлено:

при зовнішньому огляді встановлено:

- у вагоні № 95753075 зі сторони від штурвалів в нижній частині третього (від сходів) розвантажувального люка виявлено механічний вплив в місці з`єднання кришки і бункера, є зазор довжиною 40см, який затиснутий робочою рукавичкою помаранчевого кольору, є подряпини свіжого походження і у зазорі видно зерна пшениці;

- у вагоні № 95652426 з протилежної сторони від штурвалів в нижній частині кута середнього розвантажувального люка, в місці з`єднання кришки і бункера виявлено зазор довжиною 50см, у якому затиснуті куски монтажної піни, видно зерна пшениці, при огляді виявлено механічний вплив на кришку бункера люка у вигляді сліду від здертого покривного покриття, який різко відрізняється відтінком кольору.

При знятті ЗПП у присутності експерта на верхніх завантажувальних люках та огляді поверхні і місткості вантажу через завантажувальні люки, виявлено:

- у вагоні № 95753075 перший завантажувальний люк має рівну поверхню, без заглиблень, на довжині близько 6,00м між II (другим) та IV (четвертим) люками від сходів є конусоподібне поглиблення вантажу у вигляді порожнини та завглибшки візуально до 1,40м від поверхні вантажу, з чітко позначеною смугою по ширині вагону, характерній для стікаючого вантажу вниз у бік третього, від сходів розвантажувального люка, який має механічний вплив (затиснута рукавичка) та зазор з затиснутим зерном пшениці, зі сторони штурвалів;

- у вагоні № 95652426 четвертий завантажувальний дюк має рівну поверхню, без заглиблень, на довжині близько 5,50м між І (першим) та III (третім) люками від сходів є конусоподібне поглиблення вантажу у вигляді порожнини та завглибшки візуально до 1,30м від поверхні вантажу, з чітко позначеною смугою по ширині вагону, характерній для стікаючого вантажу вниз, у бік середнього розвантажувального люка (з протилежної сторони від штурвалів), який має механічний вплив, зазор з затиснутими кусками монтажної піни та зерна пшениці.

Візуально вільний простір у вагоні дозволяє поміститися нестачі вантажу;

Після переважування вагонів та перевірки тари вагонів фактично виявилось:

- маса нетто вантажу у вагонів № 95753075 у розмірі 56700 кг., що на 12550 кг. менше, ніж зазначено відправником у накладній № 41062654;

- маса нетто вантажу у вагонів № 95652426 у розмірі 58200 кг., що на 10550 кг. менше, ніж зазначено відправником у накладній № 41062654;

Загальна недостача вантажу пшениці склала 23100 кг.

Зважування вказаних вагонів проводилось представником одержувача в присутності експерта регіональної Торгово-промисловою палатою Миколаївської області, представників відправника, слідчої групи Корабельного відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області із зупинкою та розчепленням вагонів. При проведені експертизи представники станції Жовтнева (експ.) присутні не були.

Згідно висновку експерта, недостача вантажу у вагонах № 95753075, № 95652426 склала 23100 кг., дані вагони мають сліди механічного впливу на розвантажувальні люки щільність закриття розвантажувальних люків не забезпечує збереження вантажу при транспортуванні.

При цьому, щодо вагона № 95652418 станція Жовтнева склала Комерційний акт № 417503/36 від 13.08.2019 р. згідно якого, при комісійному переважуванні вагона фактично виявилось нетто вантажу 66650 кг, що менше даних накладної № 41062654 на 1800 кг.; даний вагон прибув на станцію призначення з комерційною несправністю - 2 (два) навантажувальні люка опломбовані ЗПП № Д787802, № Д787805, що не відповідають даним накладної № 41062654, пломби-шайби відсутні, ЗПП відправника № Ж631026 відсутня.

З наведених вище обставин вбачається протиправне втручання до спірних вагонів з вантажем № 95753075, № 95652426, № 95652418 сторонніх осіб під час його перевезення Відповідачем, що призвело до недостачі вантажу у загальному розмірі 24900 кг. Спірні вагони прибули на станцію призначення Жовтнева (експ.) технічно несправними, що підтверджується Актом експертизи № 120-0986 від 08.08.2019 р. та Комерційним актом № 417503/36 від 13.08.2019 р.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов`язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язаний сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Крім того, у відповідності до абз. 3 п. 32 Статуту залізниць України відправник зобов`язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Відповідно до п. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно з п. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

В п.п. 114, 115 Статуту залізниць України закріплено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до п. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Підпунктом б) п. 130 Статуту залізниць України визначено, що у випадку недостачі, псування або пошкодження вантажу одержувач має право на пред`явлення до залізниці претензій або позовів за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову.

Встановлені Актом експертизи та Комерційним актом обставини свідчать про пошкодження спірних вагонів № 95753075, № 95652426, № 95652418 під час їх перевезення залізницею, що в силу п. 111 Статуту залізниць України унеможливлює звільнення залізниці від відповідальності за недостачу вантажу, навіть за умови непошкоджених пломб (ЗПП) вантажовідправника.

Даними належними доказами підтверджене протиправне втручання до вантажу сторонніх осіб під час перевезення.

У п. 111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу.

Поряд з цим, пп. «А» п. 111 Статуту залізниць України складається з двох частин, де перша - передбачає можливість звільнити залізницю від відповідальності за недостачу вантажу у випадку одночасної наявності двох умов: вантаж прибув у непошкодженому вагоні і з непошкодженими пломбами відправника.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній. Вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (31111), без перевірки вантажу.

Як вбачається з доданих до позовної заяви Акта експертизи та Комерційного акта на станцію призначення Жовтнева (експ.) спірні вагони № 95753075, № 95652426, № 95652418 прибули технічно несправним (пошкодженим). Технічна несправність даних вагонів полягає у механічному пошкодженні та розжиманні розвантажувальних люків вагонів, нещільне прилягання кришки люка розвантажувального бункеру, наявність зазорів, через які проглядається затиснуте зерно пшениці і через які можлива втрата вантажу. І ці пошкодження виникли саме під час перевезення вантажу залізницею, оскільки на станції відправлення Долинська дані вагони були у всіх відношеннях справні, підстав для відмови у користуванні цим вагонами та їх не допуску до перевезення не було.

Відповідно до п. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони.

Більш того, сам Відповідач прийняв переданий вантаж до перевезення у спірних вагонах власності Відповідача без будь-яких зауважень до їх технічного чи комерційного стану. Вказане свідчить про вжиття вантажовідправником всіх необхідних заходів для збереження вантажу під час його перевезення, як це передбачено вимогами Статуту залізниць України та Правилами перевезень вантажів, а спірні вагони на станції відправлення Долинська були у технічно справному стані, проте на станцію призначення Жовтнева (експ.) прибули з вантажем вже в технічно несправному стані.

Відповідно до п. 3.9 роз`яснень Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею», коли технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу - відповідальність за нестачу вантажу покладається на перевізника, а прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

Враховуючи викладене, звільнити залізницю від відповідальності, у зв`язку з тим, що вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника не вбачається за можливе, оскільки спірні вагони прибули технічно пошкодженими.

Друга частина пп. "А" п. 111 Статуту залізниць України взагалі не може бути застосована до правовідносин, що описані у даному позові, оскільки вона передбачає можливість звільнити залізницю від відповідальності за нестачу вантажу у випадку, якщо вантаж надійшов у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника.

Згідно з п. 1 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. № 542, у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку.

Зернові вантажі, зокрема пшениця, який перевозився за накладною № 41062654 не віднесено до додатку зазначених Правил, а отже перевезення у вагонах відкритого типу не допускається.

З метою встановлення всього шляху перевезення спірних вагонів № 95753075, 95652426, № 95652418 Відповідачем (дислокація) від станції відправлення Долинська до станції призначення Жовтнева (експ.) та виявлення можливих місць втрати (крадіжки) вантажу, Позивач звернувся із запитом № 700 від 30.08.2019 р. до філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» AT «Укрзалізниця» щодо надання інформації про вагоні операції щодо кожного спірного вагона.

У відповідь на вказаний вище запит, Позивач отримав Інформацію з архіву вагонних операцій про дислокацію спірних вагонів, відповідно до якої Позивач встановив можливий період часу та місце втрати (крадіжки) вантажу під час перевезення залізницею:

28.07.2019 р. о 18:50 год. прибуття спірних вагонів на станцію Горохівка;

02.08.2019м р. о 11:50 год. відправлення спірних вагонів зі станції Горохівка.

Як вбачається з вказаної вище інформації спірні вагони необґрунтовано тривалий час (майже 5 діб) знаходились на території попутної станції Горохівка без руху, були покинуті залізницею на даній станції, що відображено в наданій Інформації про вагонні операції філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Відповідача (вказана вантажна операція БРОС, тобто «бросание» поїзда).

Враховуючи викладене вище є очевидним протиправне втручання до спірних вагонів з вантажем під час перевезення Відповідачем з втратою такого вантажу у загальній кількості 24900 кг., що завдало Позивачу значних майнових втрат.

Позивач також направив запит № 785 від 11.10.2019 р. до ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» про надання інформації чи допускається наявність щілин у розвантажувальних люках вагонів-зерновозів та ін.

Згідно листа-відповіді ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» від 06.11.2019 р. № 50.1-36/1203 зазначено, що даний завод має декілька моделей вагонів для зерна у своїй номенклатурі - 19-752 (знятий з виробництва), 19-7016, 19-7053-02 та їх модифікації. Згідно вимог технічних умов на вагони для зерна та ДСТУ 3851-99 (ГОСТ 30243.3-99) «Вагони хопери криті колії 1520 мм для сипких вантажів. Загальні технічні умови», всі розвантажувальні прилади мають забезпечувати щільне прилягання кришок до розвантажувальних отворів та повинні мати ущільнення розвантажувальних люків, не допускаючи просипання вантажу. Тому вагони зі щілинами у розвантажувальному люці, які допускають втрату вантажу, являються технічно несправними та не мають допускатися в експлуатацію.

Позивачем також направив запит № 05 від 02.01.2020 р. до філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» AT «Укрзалізниця» про надання інформації щодо технічних характеристик спірних вагонів. Згідно листа-відповіді філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Відповідача від 09.01.2020 р. № 59/20 спірні вагони є вагонами моделі 19-752.

Отже, встановлені Актом експертизи та Комерційним № 120-0986 від 08.08.2019 р. та Комерційним актом № 417503/36 від 13.08.2019 р. обставини свідчать про пошкодження спірних вагонів № 95753075, № 95652426, № 95652418 під час перевезення залізницею, що в силу п. 111 Статуту залізниць України унеможливлює звільнення залізниці від відповідальності за недостачу вантажу, навіть за умови непошкоджених пломб (ЗПП) вантажовідправника.

Щодо тверджень відповідача про те, що Акт експертизи РТПП Миколаївської області є неналежним та недопустимим доказом, суд вказує наступне.

Повноваження торгово-промислових палат на складання актів експертизи встановлені ч. 1 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Згідно з відомостями, розміщеними на офіційному веб-порталі регіональної Торгово- промислової палати Миколаївської області (інтернет-посилання https://rtpp.com.ua/uslugi/usi-vydy-ekspertvz/), відділом експертиз проводяться товарознавчі експертизи та надаються послуги з контролю за переваженням вагонів.

Позивач звернувся до РТПП Миколаївської області з проведенням експертизи, як до незалежної професійної організації, яка діє на підставі Закону України «Про торгово- промислові палати в Україні», відповідно до ч. 1 ст. 11 якого торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Права торгово-промислових палат закріплюються в їх статутах і реалізуються у порядку, передбаченому законодавством України. Отже, повноваження торгово-промислових палат на проведення експертиз встановлені законом.

Регіональна Торгово-промислова палата Миколаївської області листом від 13.12.2019 р. № 1124/04 зазначила Позивачу, що можливість проведення товарознавчих експертиз визначена у Статуті РТПП Миколаївської області. Порядок проведення товарознавчих експертиз (у тому числі експертиз з визначення кількості) визначено у відповідній методиці - «Методика проведення товарознавчих експертиз експертами торгово-промислових палат України» СОУ 94.1-00016934- 001:2005, яка відноситься до нормативних документів Системи «ТПП ЕКСПЕРТ УКРАЇНА». Експертизи, які проводяться торгово-промисловими палатами, є незалежними товарознавчими експертизами. Такі експертизи не є судовими, і відповідно на них не розповсюджується законодавство України про проведення судової експертизи. Усі експерти регіональних торгово-промислових палат включені до Реєстру експертів Системи «ТПП ЕКСПЕРТ Україна», ведення якого належить до компетенції Торгово-промислової палати України. Можливість проведення товарознавчих експертиз за різними напрямами роботи прописана у посадових інструкціях експертів відділу експертиз.

Більше того, згадані Відповідачем положення про проведення експертизи стосуються експертизи вантажів або встановлення причин його нестачі (п. 13 Правил складання актів, затверджені наказом Мінтрансу від 28.05.2002 р. № 334, п. 30 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000 р. № 644).

Проте, експертиза саме вантажу (визначення його якісних показників таких як класність, вологість, наявність домішок, тощо) або встановлення причин нестачі по даній справі не проводилась.

Отже, застосування по даній справі п. 30 Правил видачі вантажів є помилковим.

Також слід зазначити, що Правила видачі вантажів стосуються організації роботи відповідних структур залізничної станції при прибутті вантажу на станцію та оформлення відповідних документів робітниками станції і не відносяться до документів, якими керуються у своїй роботі експерти торгово-промислових палат. Отже, експерт Гончаренко С.В. не зобов`язаний вказувати у своєму Акті експертизи нормативно-правові акти чи стандарти, на підставі яких зроблені висновки.

У даному випадку предметом експертного дослідження РТПП Миколаївської області було визначення кількості вантажу шляхом зважування і зовнішній огляд вагонів у яких було виявлено недостачу вантажу. Жодних висновків про якісні показники чи причини недостачі наданий Позивачем Акт експертизи не містить.

Враховуючи зазначене вище, та з урахуванням інституту належності та допустимості доказів, Акт експертизи РТПП Миколаївської області є належним та допустимим доказом на підставі якого є можливим встановлення обставин справи, що входять до предмету доказування у даній справі, у тому числі щодо технічної справності (несправності) спірних вагонів, оскільки як вже зазначалось діюче законодавство України не встановлює певного виду доказів, виключно на підставі яких є можливим встановлення технічного стану вагону.

Відповідачем не надано жодного доказу, який би ставив під сумнів досвід та кваліфікацію експерта Гончаренко С.В.

Доводи представника Відповідача про те, що Акт експертизи № 120-0986 від 08.06.2019 р. не містить висновків про те, де саме та з чиєї вини відбулась втрата вантажу: на коліях вантажовідправника під час перевезення, під час перевезення залізницею або після видачі вантажу на коліях одержувача, суд оцінює критично, оскільки встановлення таких саме обставин не входило до завдання на проведення вказаної експертизи. Згідно пункту 6 Акта експертизи регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області завданням експертизи було визначення кількості вантажу шляхом зважування і зовнішній огляд вагона.

Щодо тверджень Відповідача про підписання Акта експертизи регіональної Торгово- промислової палати Миколаївської області лише зацікавленими особами без участі представника залізниці слід зазначити, що огляд та зважування спірних вагонів проводився комісійно за участю експерта регіональної Торгово-промисловою палатою Миколаївської області, представників відправника, одержувача та слідчої групи: табельного відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області. Згідно Методик Системи ТПП Експерт України експерт не зобов`язаний оформлювати акт саме під час проведення огляду вантажу, а констатуючу частину акту експертизи підписує експерт та при необхідності представник замовника, при цьому, представник транспортної організації, якщо вона не є замовником експертизи, констатуючу частину акту експертизи не підписує, а складає свої внутрішні документи, наприклад, комерційний акт.

При цьому, Відповідач в порушення підпункту «а» п. 129 Статуту залізниць України комерційний акт не склав, що свідчить про його небажання здійснювати перевірку вантажу у спірних вагонах. Чинним законодавством України не передбачено обов`язкову участь представника залізниці при проведенні експертиз регіональними Торгово-промисловими палатами. Отже, дані обставини виключають обов`язкову участь представника залізниці у проведенні експертизи регіональною Торгово-промисловою палатою Миколаївської області на замовлення відправника або одержувача вантажу.

Відповідно до п. 29 Правил видачі вантажів, у разі недостачі, псування, пошкодження вантажу, якщо ці обставини зазначені в комерційному акті, складеному до видачі вантажу (в тому числі й під час перевезення), станція призначення може видати його одержувачу тільки після визначення розміру фактичної недостачі, псування або пошкодження згідно з пред`явленими одержувачем документами (рахунки-фактури тощо). При непред`явленні вказаних документів вантаж видається одержувачу після складання комерційного акта з докладним описом стану вантажу або після складання у відповідних випадках акта експертизи.

Згідно з п. 30 Правил видачі вантажів, у разі потреби встановлення розміру або причини недостачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знизилась його вартість, залізниця за власною ініціативою або на вимогу одержувача запрошує незалежних експертів, які відповідно до законодавства мають право на проведення експертизи. Експертиза провадиться в присутності начальника станції (його заступника або іншого працівника, уповноваженого начальником станції). Одночасно з викликом експерта станція повідомляє про це одержувача. Одержувач має право взяти участь у експертизі вантажу.

У даному випадку посилання Відповідача на п. 30 Правил видачі вантажів щодо необхідності повідомлення Відповідача про проведення експертизи регіональною торгово- промисловою палатою Миколаївської області є помилковими, оскільки проведення такого дослідження після передачі спірних вагонів одержувачу являється по суті єдиним способом доведення ним факту технічної несправності (пошкодження) вагонів та недостачі вантажу. Замовлення експертизи до видачі вантажу з ініціативи отримувача неможливе, оскільки згідно п.п. 29, 30 Правил видачі вантажів запрошення незалежних експертів та оплату їх робіт здійснює залізниця за умови, що обставини, пов`язані з недостачею вантажу, зафіксовано в складеному до видачі вантажу комерційному акті, який в даному випадку Відповідач відмовився оформлювати.

Даний правовий висновок підтверджується постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 21.02.2020 р. по справі № 916/2683/19.

Таким чином, норми Правил видачі вантажів (п.п. 29, 30) є відмінними від тих норм чинного законодавства, які регулюють питання проведення експертиз регіональними Торгово-промисловими палатами України, тому відсутні правові підстави для їх застосування по даній справі.

Щодо посилання Відповідача на ч. 1 ст. 924 ЦК України, суд вказує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до п. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Отже, посилання Відповідача на ч. 1 ст. 924 ЦК України, яка визначає, що відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу є помилковими, оскільки в цій нормі йдеться про припинення відповідальності за збереження вантажу після видачі одержувачу, а не про звільнення від відповідальності за втрату вантажу під час перевезення залізницею.

Щодо тверджень Відповідача проте, що недостача вантажу виникла не з вини Відповідача або з незалежних від нього причин, суд вказує наступне.

Згідно з п. 23 Статуту залізниць України, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

У відповідності до п. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно з п. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Отже, залізниця не зобов`язана перевіряти кількість та масу вантажу, що передається їй до перевезення згідно залізничної накладної. У той же час, здійснення такої перевірки - в інтересах самої залізниці як перевізника по договору перевезення, що несе майнову відповідальність за схоронність зданої до перевезення кількості вантажу.

При цьому, не можуть бути взяті до уваги посилання Відповідача на те, що вантажовідправником було самостійно визначено масу вантажу перед відправленням спірних вагонів, без участі представника Відповідача, оскільки будь-яких зауважень щодо маси вантажу з боку перевізника при прийнятті вантажу до перевезення та укладанні договору перевезення, оформленого накладною № 41062654 від 25.07.2019 р. не було, відповідні докази відсутні в матеріалах справи.

До моменту прибуття спірних вагонів № 95753075, № 95652426, № 95652418 на станцію призначення Жовтнева (експ.), жодних зауважень або повідомлень з приводу неправильного визначення маси вантажу вантажовідправником також зроблено не було. Відповідачем також не надано будь-яких доказів невірного визначення вантажовідправником маси вантажу при навантажені у спірні вагони.

Між тим, п. 24 Статуту залізниць України передбачено право залізниці перевіряти кількість та масу переданого до перевезення вантажу. Проте Відповідач вказаним правом не скористався та підписав залізничну накладну № 41062654 від 25.07.2019 р. без будь- яких зауважень та заперечень, а технічна несправність спірних вагонів підтверджується наявним в матеріалах справи доказами.

Пунктом 52 Статуту залізниць України передбачені окремі самостійні випадки, коли на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема:

прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій;

прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами;

прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його

перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в

рефрижераторних вагонах (контейнерах);

прибуття вантажу, який був завантажений залізницею;

видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею;

прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Відповідно до графи 20 залізничної накладної № 41062654, вантаж пшениця у спірних вагонах перевозився Відповідачем насипом.

Відповідно до обставин справи, 02.08.2019 р. (п`ятниця) вагони № 95753075, № 95652426, № 95652418 з вантажем пшениця прибули на станцію призначення Жовтнева (експ.) та передані одержувачу вантажу ТОВ «МСП Ніка-Тера» о 14:10 год. (вагони № 95753075, № 95652426) та 18:30 год. (вагон № 95652418), що підтверджується наданими Відповідачем копіями пам`яток про подавання вагонів № 2240 та № 2242.

У цей же день 02.08.2019 р. після прийняття зазначених вагонів від станції призначення Жовтнева (експ.) одержувач вантажу на власних вагонних вагах здійснив первинне переважування вагонів на брутто (у завантаженому стані) та виявив різницю маси вантажу із даними вантажовідправника у сторону зменшення (недостача вантажу). зокрема: у вагоні № 95652418 вантажу менше на 1850 кг.; у вагоні № 95652426 вантажу менше 10650 кг.; у вагоні № 95753075 вантажу менше на 12450 кг.

При цьому, виявити недостачу маси вантажу у спірних вагонах, які опломбовані запірно-пломбувальними пристроями (надалі - ЗПП), можливо здійснити тільки шляхом зважування вагонів на вагонних вагах, а не при візуальному огляді вагонів під час їх прийняття від залізниці одержувачем. Виявити стан вантажу всередині даних вагонів можливо здійснити тільки після зняття з вагонів ЗПП та розкриття вагонів з наступним оглядом поверхні вантажу.

П. 23 Правил видачі вантажів передбачено, що у разі вивантаження на місцях загального користування вимога щодо перевірки маси вантажів може бути заявлена письмово одержувачем до початку вивантаження. Вимога щодо перевірки маси вантажу у вагонах, що подаються на під`їзну колію, може бути заявлена в момент приймання вагонів у пункті, встановленому договором.

Згідно з підпунктом «а» п. 129 Статуту залізниць України, комерційний акт складається для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Виходячи з системного аналізу положень Статуту залізниць України та вищезазначених Правил видачі вантажів, отримувач вантажу не позбавлений права заявити вимогу щодо перевірки маси вантажу після подавання вагону.

Відповідно до обставин справи, одержувач після виявлення недостачі вантажу та керуючись п. 52 та пп. "а" п. 129 Статуту залізниць України 03.08.2019 р. (день тижня - субота) звернувся на станцію призначення Жовтнева (експ.) із заявою-вимогою № 867/19 від 03.08.2019 р. щодо проведення комісійної перевірки та видачі вантажу у вагонах № 95652426, № 95753075. Щодо вагона № 95652418 зазначена вимога не подавалася так як залізниця визнала існування обставин для комісійної видачі вантажу та складення комерційного акта.

При цьому, подання одержувачем на станцію призначення Жовтнева (експ.) заяви №867/19 з вимогою щодо комісійної перевірки вантажу на наступний день 03.08.2019 р. після прибуття вантажу на станцію 02.08.2019 р. не є порушенням Статуту залізниць України та Правил видачі вантажів, що спростовує заперечення Відповідача у цій частині.

Однак, Відповідач в порушення п. 52 та пп. "а11 п. 129 Статуту залізниць України комісійну перевірку та видачу вантажу не зробив, комерційний акт про недостачу вантажу у вагонах № 95652426. № 95753075 не склав, про що свідчить його лист- відповідь № 888 від 05.08.2019 р. Станція призначення Жовтнева (експ.) повідомила заявника про те, що спірні вагони були прийняті від залізниці без зауважень, про що свідчить підпис відповідальної особи одержувача в пам`ятці про подавання вагонів форми ГУ-45.

Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 р. за № 165/3458, не передбачено ані права, ані обов`язку вантажоодержувача вносити до пам`яток про забирання вагонів будь-які зауваження, у тому числі і щодо технічного стану вагону, про стан ЗПП тощо.

Тобто, пам`ятки про подавання вагонів № 2240, № 2242 не свідчать про будь-які інші обставини, крім того факту, що залізниця передала, а вантажоодержувач прийняв відповідні вагони. Законодавством України не передбачено обов`язку вантажоодержувача вносити до цього документу будь-які інші відомості (наприклад, про стан вагонів, про стан запірно-пломбувальних пристроїв тощо).

Отже, відсутність таких зауважень у відповідній пам`ятці та відсутність у пам`ятці відомостей про зажату у люці вагону помаранчеву рукавичку не спростовує жодних обставин, наведених у позовній заяві, так само як і не доводить відсутність вини залізниці у недостачі вантажу, зданого їй до перевезення.

На відмову станції Жовтнева (експ.) здійснювати комісійну перевірку вантажу у вагонах № 95652426, № 95753075 через начальника даної станції подана відповідна скарга № 638 від 05.08.2019 р. Скаржник просив начальника дирекції до 11:00 год. 06.08.2019 р. надати розпорядження та скласти відповідний комерційний акт щодо виявленої недостачі вантажу, відповідь на скаргу просив надіслати на електронну пошту скаржника. З настанням вказаного часу та після нього, відповідь на скаргу не отримано.

У зв`язку з відсутністю письмової відповіді дирекції залізничних перевезень на скаргу № 638 від 05.08.2019 p., регіональною Торгово-промисловою палатою Миколаївської області 06.08.2019 р. розпочато проведення експертизи, за результатами якої складено Акт експертизи № 120-0986 від 08.08.2019 р.

Проведення даної експертизи неможливо було розпочати раніше дати 06.08.2019 p., адже тільки 05.08.2019 р. отримані письмові листи-відмови станції Жовтнева (експ.) № 888 та № 891 від 05.08.2019 р. у проведенні комісійної перевірки вантажу у вагонах № 95652426, № 95753075. Після отримання даної відмови станції до дирекції залізничних перевезень подана відповідна скарга № 638 від 05.08.2019 р. з проханням по 11:00 год. 06.08.2019 р. надати розпорядження та скласти відповідний комерційний акт. Так як у призначений час відповідь на скаргу заявник не отримав, комерційний акт щодо недостачі вантажу у вагонах № 95652426, № 95753075 складений не був, а залізниця продовжувала проявляти бездіяльність, 06.08.2019 р. розпочато проведення експертизи за участю експерта регіональної Торгово-промисловою палатою Миколаївської області, представників відправника, одержувача та слідчої групи Корабельного відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області.

Матеріалами справи підтверджується, що як вантажоодержувачем, так і вантажовідправником неодноразово направлялись листи з вимогами провести комісійну видачу вантажу, що прибув у вагонах № 95753075, № 95652426, № 95652418 насипом.

Приймаючи до уваги вищевстановлені обставини у даній справі в їх сукупності, Позивачем та одержувачем в порядку визначеному чинним законодавством України було вжито необхідних заходів задля повідомлення залізниці про необхідність засвідчення обставин невідповідності маси вантажу комерційним актом, складення якого на вимогу вантажоодержувача (вантажовідправника), згідно приписів підпункту «а» п. 129 Статуту залізниць України, є обов`язком залізниці.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази впливу на вантаж та/або спірні вагони з боку зі сторони Позивача, одержувача чи інших осіб з часу подавання вагонів до моменту проведення експертизи, отже доводи Відповідача, що нестача вантажу сталась на території одержувача не підтверджується жодними доказами, тому не приймаються судом до уваги.

Заперечення Відповідач проти заяви Позивача № 633 від 02.08.2019 р. та скарги № 638 від 05.08.2019 р. є також безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 16 Правил складення актів, у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень (далі - Дирекція) безпосередньо або через начальника станції.

У даному випадку, подання даної скарги саме одержувачем є його правом, а не обов`язком.

Зазначена Відповідачем скарга об`єктивно не могла бути подана одержувачем у встановлені п. 16 Правил складення актів строки через те, що спірні вагони вже були вивезені одержувачем зі станції призначення та знаходились на місцях незагального користування в очікуванні письмової відповіді станції Жовтнева (експ.) після закінчення 24 годин з моменту прийняття від залізниці спірних вагонів.

Крім того, оформлення та подання даних документів Позивачем є правомірним з огляду на вчинення одержувачем переуступного напису на залізничній накладній № 41062654 з передачею відповідних прав.

Отже, з урахуванням того, що матеріалами справи підтверджується несправність спірних вагонів № 95753075, № 95652426, № 95652418 у технічному відношенні, що не дозволяє схоронне транспортування вантажу, відповідальність за недостачу вантажу, який перевозився згідно залізничної накладної № 41062654, покладається саме на Відповідача як перевізника.

Загальна вартість недостачі вантажу становить 127 453,77 грн. (65 168,02 грн. + 54 501,37 грн. + 7 784,38 грн.).

Оскільки Відповідач належним чином не виконав зобов`язань щодо збереження вантажу під час перевезення, у зв`язку з чим зобов`язаний відшкодувати Позивачу збитки у загальному розмірі 127 453,77 грн., заподіяні незбереженням прийнятого до перевезення вантажу, позовні вимоги в частині стягнення 127 453,77 грн. вартості недостачі вантажу підлягає задоволенню судом.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з Відповідача витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч.ч. 4, 5, 7 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи щодо встановлення кількості вантажу шляхом зважування та стану спірних вагонів, позивач надав заявку на проведення експертизи № 639 від 05.08.2019 p., рахунок на оплату № 120-0986 від 09.08.2019 p., платіжне доручення про оплату послуг № 7945 від 09.08.2019 p., Акт приймання-передачі наданих послуг № 120-0986 від 09.08.2019.

Оскільки витрати, пов`язані із залученням експерта та проведенням експертизи, необхідної для розгляду даної справи належними і допустимими доказами підтверджені Позивачем, з урахуванням того, що здійснення операції з переваження вантажу було необхідним для встановлення обсягу нестачі вантажу, витрати в сумі 3 432,00 грн. згідно з приписами ст.ст. 123, 127, 129 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача, а вказана вимога підлягає задоволенню судом.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з Відповідача штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в розмірі 13 602,60 грн.

Відповідно до календарної дати прибуття вантажу на станцію призначення згідно накладної № 41062654 (графа 51), яка є предметом даної справи, вантаж доставлено Відповідачем із порушенням терміну доставки, визначеного п. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів.

Відповідно до п. 41 Статуту залізниць України, залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача - до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Відповідно до п. 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів, термін доставки вантажу визначається виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктами 1.1, 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів визначено терміни, в які залізниця зобов`язана доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками термін доставки обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Разом з тим, згідно з п. 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажів, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Відповідно до п. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Згідно з абз. 1 п. 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажів, у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін:

виконання митних та інших адміністративних правил;

тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин;

вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника;

інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача

Згідно з абз. 2 п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки та тривалість цієї затримки, повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Вказана відмітка про причини затримки та тривалість затримки на накладній № 41062654 відсутня. Таким чином, порушення термінів доставки вантажу згідно накладної № 41062654 сталося внаслідок вини Відповідача.

При цьому, зроблена у графі 49 накладної № 41062654 відмітка не містить причини затримки вагонів, яка дає право залізниці на збільшення терміну доставки, у зв`язку з чим є неналежною відміткою у розумінні п. 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажів, та не являється підставою для збільшення терміну доставки.

На запит Позивача № 640 від 05.08.2019 р. Відповідач надіслав копію акта загальної форми № 2047 від 27.07.2019 p., який зазначений у графі 49 накладної № 41062654.

Посилання в акті на те, по «терміни доставки вантажу продовжується згідно п 2.9. наказу № 644 від 21.11.15 р.» не дає змоги достовірно встановити причину затримки вантажу під час "перевезення у розумінні п. 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажів.

При цьому, акти про затримку № 2047 від 27.07.2019 р. складений вже після спливу строку доставки по накладній № 41062654.

Крім того, акт на затримку № 2047 від 27.07.2019 р. складений залізницею в односторонньому порядку, Позивачу на підпис не надавався, шо є порушенням п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами.

Відповідно до п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки загонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Таким чином, оскільки Відповідач допустив прострочення доставки вантажу, що підтверджується накладною № 41062654, з Відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 13 602,60 грн. Розрахунок штрафу визнано судом обґрунтованим.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим, доведеним і підтвердженим документально, у зв`язку з чим вимоги про стягнення 127 453,77 грн. вартості недостачі вантажу, 3 432,00 грн. витрат, пов`язаних з залученням експерта та проведенням експертизи, а також 13 602,60 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, ч.9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиторське підприємство «Вертикаль» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, будинок 8, корпус 6, код ЄДРПОУ 40001366) 127 453,77 грн. (сто двадцять сім тисяч чотириста п`ятдесят три гривні 77 коп.) вартості недостачі вантажу, 3 432,00 грн. (три тисячі чотириста тридцять дві гривні) витрат, пов`язаних з залученням експерта та проведенням експертизи, а також 13 602,60 грн. (тринадцять тисяч шістсот дві гривні 60 коп.) штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, 2 167 (дві тисячі сто шістдесят сім) грн. 33 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 10.07.2020

Суддя І.І. Борисенко