Вирок № 9030736, 18.09.2008, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 1-594/2008 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 вересня 2008 року Оболонський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Прудніка О.А.

при секретарі Зозулинскій Ю.Л.

з участю прокурора Онуфрієвої Ю.В.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, що має середню освіту, неодруженого, непрацюючого, проживаючого: м. Київ. АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 185 КК України, -

УСТАНОВИВ:

01.11.2006 року, приблизно о 12 годині, ОСОБА_2 біля станції метро "Г.Дніпра" в м. Києві зустрівся з ОСОБА_3, після чого вони пішли до АДРЕСА_1, де ОСОБА_2 повинен був повернути борг ОСОБА_3 Через певний час ОСОБА_2 повернувся та повідомив, що вдома грошей немає, і вони разом направились в сторону станції метро "Г.Дніпра". При цьому у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на шахрайство, а саме заволодіння чужим майном - мобільним телефоном "Нокіа 3250", що належав ОСОБА_3, шляхом обману. З цією метою ОСОБА_2 попросив у ОСОБА_3 його мобільний телефон "Нокіа 3250", чорного кольору, щоб нібито зателефонувати знайомому та взяти грошей. В подальшому отримавши від потерпілого шляхом обману його мобільний телефон - "Нокіа 3250" (вартістю 1900 гривень, з карткою пам'яті на 512 Мб, вартістю 300 гривень), зробивши вигляд здійснення телефонного дзвінка, ОСОБА_2 став відходити від ОСОБА_3 Останній, щоб не заважати розмові, відвернувся. Тоді ОСОБА_2, заволодівши таким чином чужим майном, а саме мобільним телефоном "Нокіа3250", вартістю 1900 гривень, з карткою пам'яті на 512 Мб, вартістю 300 гривень, що належав ОСОБА_3, залишив місце вчинення злочину, та в подальшому розпорядився вищезазначеним викраденим чужим майном за власним розсудом, спричинивши своїми діями потерпілому матеріальну шкоду на суму 2200 гривень.

Крім того, 11.05.2008 року, приблизно о 15 годині, ОСОБА_2 прийшов до квартири АДРЕСА_1, за місцем проживання його батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_4, де залишився ночувати.

12.05.2008 року, приблизно о 06 год. 50 хв. коли батьки підсудного пішли на роботу, а він залишився вдома у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме LCD-телевізора "Samsung" та ювелірних виробів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 вийшов на вулицю до ларьків з продажу мобільних телефонів та запитав, чи погодиться продавець ОСОБА_5 придбати у нього телевізор, на що останній погодився. Тоді ОСОБА_2 повернувся до зазначеної квартири своїх батьків, де з великої кімнати з тумби біля вікна, повторно.таємно викрав чуже майно - телевізор LCD "Samsung" (32 дюйма чорного кольору, зав.номер 64393HDQ101274), вартіетю 6190 гривень та з шафи документи на телевізор, після чого пішов до кімнати батьків, де з-під ковдри на кріслі також повторно таємно викрав чуже майно - ювелірні вироби: каблучку з металу жовтого кольору, 585 проби, вартістю 550 гривень; каблучку з металу жовтого кольору, 585 проби, вартістю 550 гривень; браслет жіночий з металу жовтого кольору, 585 проби, вартістю 1000 гривень; булавку з металу жовтого кольору, 585 проби, вартістю 130 гривень. Таємно викрадене вищезазначене майно ОСОБА_2 виніс на вулицю, залишивши місце вчинення злочину, та в подальшому розпорядився ним за власним розсудом, спричинивши своїми діями потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 8420 гривень.

Допитаний при судовому слідстві підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю, щиро покаявся і дав суду показання, які повністю відповідають встановленим обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному висновку, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують, не обдумавши їх наслідки та на теперішній час дуже шкодує за свій вчинок та те, що сталося. У вчиненому він кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття, обіцяючи більш злочинів не вчиняти. При цьому ОСОБА_2 також зазначив, що 01.11.2006 року, приблизно о 12 годині він біля станції метро "Г.Дніпра" в м. Києві зустрівся з ОСОБА_3, після чого вони пішли до АДРЕСА_1, де він повинен був повернути борг ОСОБА_3 коли вони разом направились в сторону станції метро "Г.Дніпра" він повідомив, що вдома у нього грошей немає, і борг він зараз повернути не зможе. При цьому він вирішив шляхом обману заволодіти чужим майном - мобільним телефоном "Нокіа 3250", що належав ОСОБА_3 З цією метою він попросив у ОСОБА_3 його мобільний телефон "Нокіа 3250", чорного кольору, щоб нібито зателефонувати знайомому стосовно грошей. В подальшому отримавши від потерпілого шляхом обману його мобільний телефон - "Нокіа 3250" з карткою пам'яті, зробивши вигляд здійснення телефонного дзвінка, він став відходити від ОСОБА_3 Останній, щоб не заважати розмові, відвернувся. Тоді він заволодівши таким чином чужим майном, а саме мобільним телефоном "Нокіа3250", що належав ОСОБА_3, залишив місце вчинення злочину, та в подальшому розпорядився вищезазначеним викраденим чужим майном за власним розсудом. Крім того, 11.05.2008 року, приблизно о 15 годині, він прийшов до АДРЕСА_1, за місцем проживання його батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_4, де залишився ночувати. 12.05.2008 року, приблизно о 06 год. 50 хв. коли батьки пішли на роботу, а він залишився вдома у нього виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме LCD-телевізора "Samsung" та ювелірних виробів. Після цього він вийшов на вулицю до ларьків з продажу мобільних телефонів та запитав, чи погодиться продавець ОСОБА_5 придбати у нього телевізор, на що останній погодився. Тоді він повернувся до зазначеної квартири своїх батьків, де з великої кімнати з тумби біля вікна, повторно таємно викрав чуже майно - телевізор LCD "Samsung" та з шафи документи на телевізор, після чого пішов до кімнати батьків, де з-під ковдри на кріслі також повторно таємно викрав чуже майно - золоті ювелірні вироби: 2 каблучки; браслет жіночий; булавку. Таємно викрадене майно він виніс на вулицю, залишивши місце вчинення злочину, та в подальшому розпорядився ним за власним розсудом. Кількість, найменування та вартість викрадених речей він також не оспорює. Крім повного визнання своєї винності підсудним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 185 КК України, його винність також, підтверджена та доведена зібраними по кримінальній справі доказами.

На підставі ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи та розміру витрат, які ніким з учасників процесу не оспорюються.

Згідно ст. 275 КПК України розгляд справи провадився відносно підсудного в межах пред'явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винність підсудного у вчиненні вищезазначених злочинів доведена і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 190 КК України.

Крім того, своїми умисними діями, які виразились у повторному таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчинених злочинів, особу винного та дані, що його характеризують, його відношення до подій, що відбулися, їх наслідків, його вік, стан здоров'я, сімейні обставини, матеріальне становище, повне визнання своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, час який ОСОБА_2 перебуває під вартою (з 25.05.2008 року) та вважає з урахуванням особи винного необхідним призначити підсудному покарання за ч.1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі та за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкцій визначених частин статей кримінального закону, з застосуванням ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, при цьому саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання підсудного.

Суд також вважає за необхідне, керуючись ч.2 ст. 93 КПК України, втягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України витрати за проведення експертизи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 299, 301-1, 323, 324, 330, 331 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі;

-за ч.2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді 2 (двох) років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 (два) ріки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 - тримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань змінити на підписку про невиїзд звільнивши його з під варти з залу суду до вступу вироку в законну силу.

Речові докази: телевізор LCD "Samsung" (32 дюйма чорного кольору, зав.номер 64393HDQ101274) переданий на збереження власнику - залишити в його розпорядженні; сліди відбитків пальців рук -залишити при матеріалах кримінальної справи.

Стягнути з ОСОБА_2 486 гривень 77 копійок за проведення дактилоскопичної експертизи та досліджень на користь Науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в м. Києві, код 25575285, банк УДК у Київській області, МФО 821018, розрахунковий рахунок 35226002000466.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 днів до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва.