Рішення № 9030599, 15.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2010 р.Справа № 10/212-09-6026 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Винконцерн»

про стягнення 189959,75 грн.

Суддя

за участю представників сторін

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ТОВ «Мрія»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Винконцерн» 189959,75 грн., з яких, 168348,84 грн. –основний борг за продукцію, що поставлена позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору поставки №3/45 від 01.03.2007р.; 17003,23 грн. – індекс інфляції та 4607,68 грн. –3% річних, що нараховані відповідачу за порушення строків оплати поставленого позивачем товару.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, про що надав до суду відповідну заяву від 23.12.2009р. за вх.№33236, згідно з якою, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 168348,84 грн. Також на виконання вимог суду позивач надав письмові пояснення від 23.12.2009р. за вх.№33237.

Відповідач надав до суду відзив на позов від 12.01.2010р. за вих.№2780, який залучений судом до справи 13.01.2010р., та згідно з яким, відповідач просить суд відмовити у задоволені позовних вимог, з посланням при цьому на те, що з 13.07.2007р. поставка етикеток відповідачу здійснювалася позивачем за межами договору поставки №3/45 від 01.03.2007р., оскільки позивач не надав до позову погоджених сторонами заяв про поставку етикеток, наявність яких передбачена умовами Додаткової угоди №1 від 13.07.2007р. до договору поставки; що позивач не надав до суду рахунків –фактур, які є підставою оплати відповідачем поставлених позивачем етикеток, як це встановлено умовами п.5.1. укладеного між сторонами договору поставки. Також відповідач посилається на умови п.5.3. договору поставки, згідно з яким, відповідач зобов’язується сплачувати етикетки, які фактично були використані у розливі продукції серії ТМ «Кардиал»після здійсненого розрахунку з ТОВ «Винконцерн»за відвантажену готову продукцію, коняк серії ТМ «Кардиал». Окрім того, відповідач посилається на те, що позивач не надав до суду доказів звернення до відповідача з вимогою про оплату поставленого товару, як це передбачено вимогами ст.530 ЦК України, а тому і не має право вимагати оплату інфляційних збитків та 3% річних.

Представник позивача у судовому засіданні надав усні заперечення на відзив відповідача, з посиланням при цьому на те, що відповідно до умов п.5.2. укладеного між сторонами договору поставки розрахунки між сторонами за кожну поставлену партію здійснюються безготівковим розрахунком шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача по факту поставки товару; що рахунки-фактури на оплату товару надані відповідачу разом із відповідними витратними накладними на поставлений товар; що позивач звертався до відповідача з вимогою оплатити поставлений товар і надав до суду відповідні докази такого звернення; що відповідач не надав до суду доказів, в підтвердження своїх посилань на те, що поставлені позивачем етикетки не використані ним в розливі продукції. Також позивач надав заперечення на відзив відповідача від 13.01.2009р. за вх.№10520, згідно з якими, позивач посилається на те, власником поставлений позивачем етикеток являється відповідач, оскільки умовами п.4.1. договору поставки встановлено, що право власності на етикетки переходить від позивача до відповідача після приймання відповідачем продукції по кількості і якості. Тобто позивач передав свою власність, а грошей за неї не отримав, зворотній перехід права власності договором не передбачено. Також позивач посилається на те, що зобов’язання сплатити товар згідно умов договору виникло у відповідача з дати його постачання.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 15.01.2010р. для оголошення вступної та резолютивної частини рішення, про що сторони у справі повідомлені належним чином. Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 15.01.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01.03.2007р. між ТОВ «Мрія»(постачальник, позивач) і ТОВ «Винконцерн»(покупець, відповідач) укладений договір поставки №3/45, згідно з яким, позивач передає у власність відповідача, а відповідач приймає і оплачує наступну продукцію: Етикетки коньячні ТМ «Кардиал», асортимент і ціна яких узгоджуються у Додатках–Специфікаціях, що являються невід’ємними частинами даного договору і підписуються обома сторонами.

Згідно з умовами п.3.1. договору кількість етикеток, що поставляються позивачем відповідачу узгоджується сторонами договору при підписанні ними заявок на наступну партію етикеток, а відповідно до умов п.6.3. договору, сторони узгоджують письмові заявки на поставку етикеток (з вказівкою кількості етикеток і дати поставки). Письмовою являється заявка узгоджена сторонами по факсимільному зв’язку.

Умовами п.4.3. договору передбачено, що відповідач приймає продукцію по кількості із складанням Акта приймання по кількості, а відповідно до умов п.6.1. договору при виявленні відповідачем продукції неналежної якості, кількості або невідповідності умовам договору, відповідач зобов’язаний на протязі доби з моменту виявлення недоліків письмово (факт або телеграма) сповістити позивача, викликати представника позивача для підтвердження виявлених дефектів і складання двостороннього акту приймання по якості.

У розділі 5 договору встановлені умови щодо порядку розрахунків, а саме встановлено, що відповідач сплачує етикетки, фактично одержані по даному договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача по наданому рахунку-фактурі (п.5.1.); що розрахунки за кожну поставлену партію здійснюються безготівковим розрахунком шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача по факту поставки товару (п.5.2.); що відповідач зобов’язується оплачувати етикетки, які фактично були використані у розливі продукції коняк серії ТМ «Кардиал»після здійсненого розрахунку з ТОВ «Винконцерн»за відвантажену продукцію, Коньяк серії ТМ «Кардиал»(п.5.3.).

Згідно з умовами п.7.1.2. договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2007р. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, які мали місце під час дії договору.

Разом з тим, судом встановлено, що 01.04.2007р. сторонами підписано Специфікацію №1 до договору, в якій встановлено найменування продукції, що поставляється позивачем, її кількість та вартість в сумі 34649 грн., а у квітні 2007 року позивач поставив відповідачу продукцію, передбачену у Специфікації №1 до договору, що підтверджується видатковою накладною №М-00002640 від 01.04.2007р. на суму 21000 грн. та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ серії ЯММ №273629 від 01.04.2007р. (рахунок-фактура №СФ-0000001 від 01.04.2007р.); видатковою накладною №М-00002641 від 05.04.2007р. на суму 8949 грн. та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ серії ЯММ №273641 від 05.04.2007р. (рахунок-фактура №СФ-0000002 від 05.04.2007р.); видатковою накладною №М-00002642 від 23.04.2007р. на суму 4700 грн. та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ серії ЯММ №273690 від 23.04.2007р. (рахунок-фактура №СФ-0000005 від 23.04.2007р.). Також 13.07.2007р. між сторонами підписано Додаткову угоду №1 до вказаного договору, згідно з якою, п.3.1. договору викладений в наступний редакції: «Кількість етикеток, що поставляються позивачем відповідачу узгоджується сторонами даного договору при підписанні ними заявок на наступну партію етикеток. Заявка на партію етикеток надається відповідачем не пізніше 20 робочих днів до дня розливу ТМ «Кардиал»і в кількості не менш ніж 50000 штук».

21.07.2007р. сторонами підписано Специфікацію №2 до договору, в якій встановлено найменування продукції, що поставляється позивачем, її кількість та вартість в сумі 21415,94 грн., та у липні 2007 року позивач поставив відповідачу продукцію, передбачену у Специфікації №2 до договору, що підтверджується видатковою накладною №М-00002643 від 21.07.2007р. на суму 13500 грн. (рахунок-фактура №СФ-0000006 від 21.07.2007р.), видатковою накладною №М-00002644 від 24.07.2007р. на суму 7912,84 грн. (рахунок-фактура №СФ-0000007 від 24.07.2007р.) та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ серії ЯНХ №041724 від 21.07.2007р.

01.09.2007р. сторонами підписано Специфікацію №3 до договору, в якій встановлено найменування продукції, що поставляється позивачем, її кількість та вартість в сумі 34250 грн., та у вересні 2007 року позивач поставив відповідачу продукцію, передбачену у Специфікації №3 до договору, що підтверджується видатковою накладною №М-00002646 від 06.09.2007р. на суму 6250 грн. та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ серії НБГ №066190 від 06.09.2007р. (рахунок-фактура №СФ-0000010 від 06.09.2007р.); видатковою накладною №М-00002648 від 19.09.2007р. на суму 28000 грн. та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ серії НБГ №066191 від 19.09.2007р. (рахунок –фактура №СФ-0000011 від 19.09.2007р.).

19.11.2007р. сторонами підписано Специфікацію №4 до договору, в якій встановлено найменування продукції, що поставляється позивачем, її кількість та вартість в сумі 6100 грн., та 20.11.2007р. позивач поставив відповідачу продукцію, передбачену у Специфікації №4 до договору, що підтверджується видатковою накладною №М-00002650 від 20.11.2007р. на суму 6100 грн. та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ серії ЯНХ №041764 від 20.11.2007р. (рахунок-фактура №СФ-0000016 від 20.11.2007р.)

01.01.2008р. сторонами підписано Специфікацію №5 до договору, в якій встановлено найменування продукції, що поставляється позивачем, її кількість та вартість в сумі 5000 грн. та 10.01.2008р. позивач поставив відповідачу продукцію, передбачену у Специфікації №5 до договору, що підтверджується видатковою накладною №М-00000001 від 10.01.2008р. на суму 5000 грн. (рахунок-фактура №СФ-0000001 від 10.01.2008р.).

01.02.2008р. між сторонами підписано Додаткову угоду №2 до договору, згідно з якою, п.п.1.1.1. викладений в наступній редакції: «Етикетки коньячні, винні ТМ «Кардиал»та п.7.1.2. викладений в наступній редакції: «Даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2008р. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, які мали місце під час дії договору», а 14.02.2008р. між сторонами підписано Додаткову угоду №3 до договору, згідно з якою, п.1.1.1. договору викладеній у наступній редакції: «Етикетки коньячні, винні ТМ «Кардиал», бокали з логотипом «Кардиал»і інші поліграфічні вироби».

Після підписання вищевказаних Додаткових угод до договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 108737 грн., що підтверджується видатковою накладною №М-00000006 від 20.02.2008р. на суму 1560 грн. (рахунок-фактура №СФ-0000007 від 20.02.2008р.); видатковою накладною №М-00000007 від 06.03.2008р. на суму 12155 грн. (рахунок-фактура №СФ-0000011 від 06.03.2008р.); видатковою накладною №М-00000012 від 07.04.2008р. на суму 25920 грн. (рахунок-фактура №СФ-0000012 від 07.04.2008р.); видатковою накладною №М-00000013 від 07.04.2008р. на суму 15600 грн.; видатковою накладною №М-00000015 від 15.05.2008р. на суму 3630 грн. (рахунок-фактура №СФ-СФ-0000014 від 15.05.2008р.); видатковою накладною №М-00000017 від 19.08.2008р. на суму 18240 грн. та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ серії ЯОП №398147 від 19.08.2008р. (рахунок-фактура №СФ-0000019 від 19.08.2008р.); видатковою накладною №М-00000019 від 20.10.2008р. на суму 2250 грн. (рахунок-фактура №СФ-0000022 від 20.10.2008р.); видатковою накладною №М-00000020 від 04.11.2008р. на суму 1144,80 грн. (рахунок-фактура №СФ-0000023 від 04.11.2008р.); видатковою накладною №М-00000022 від 05.12.2008р. на суму 6300 грн. (рахунок-фактура №СФ-0000025 від 05.12.2008р.), видатковою накладною №М-00000023 від 10.12.2008р. на суму 7500 грн. та довіреністю відповідача на одержання ТМЦ серії ЯОЦ №640502 від 05.12.2008р. (рахунок-фактура №СФ-0000026 від 10.12.2008р.); видатковою накладною №М-00000024 від 24.12.2008р. на суму 1717,20 грн. (рахунок-фактура №СФ-0000029 від 24.12.2008р.); видатковою накладною №М-00000026 від 26.12.2008р. на суму 12720 грн. (рахунок-фактура №СФ-0000036 від 26.12.2008р.).

В свою чергу відповідач за поставлену позивачем продукцію розрахувався частково в сумі 41800 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача у Відділенні №392 АКІБ «УкрСиббанк»за 16.08.2007р., 23.08.2007р., 04.09.2007р., та прибутковими касовими ордерами №38 від 22.09.2008р., №39 від 29.09.2008р., №8 від 13.02.2009р., №9 від 17.02.2009р., №11 від 23.02.2009р.

09.11.2009р. позивач надіслав відповідачу лист за вих.№35 з вимогою оплатити борг за договором поставки №3/45 від 01.03.2007р. Вказаний лист одержаний відповідачем 17.11.2009р., що підтверджується авіанакладною від 12.11.2009р.

Оскільки залишок боргу відповідач не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому, із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача основний борг за поставлений товар в сумі 186348,84 грн.

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір поставки, з відповідними додатковими угодами до нього, згідно з яким, позивач зобов’язався поставити відповідачу продукцію, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити продукцію на встановлених у договорі умовах.

Із вищевстановлених обставин справи випливає, що на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки із відповідними додатковими угодами до нього з 01.04.2007р. по 26.12.2008р. включно позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 210148,84 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреностями відповідача на одержання ТМЦ, які в силу вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»являються первинними обліковими документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій. При цьому, поставка продукції на суму 101411,84 грн. узгоджена сторонами у відповідних Специфікаціях до договору №1 від 01.04.2007р., №2 від 21.07.2007р., №3 від 01.09.2007р., №4 від 19.11.2007р., №5 від 01.01.2008р., із визначенням найменування продукції, її кількості, ціни та вартості, а продукція на суму 108737 грн., яка поставлена позивачем без відповідного узгодження сторонами її найменування, кількості, ціни і вартості, прийнята відповідачем без жодних зауважень.

В свою чергу відповідач поставлену позивачем продукцію оплатив частково в сумі 41800 грн., а залишок поставленої позивачем продукції не оплачений відповідачем, ані після її одержання останнім, ані після звернення позивача з відповідною вимогою оплатити поставлену продукцію.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Водночас вимогами ч.2 ст.530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог ТОВ «Мрія»про стягнення з ТОВ «Винконцерн»боргу за поставлену продукцію в сумі 168348,84 грн., а отже, і їх задоволення.

Посилання відповідача на те, що з 13.07.2007р. поставка етикеток відповідачу здійснювалася позивачем за межами договору поставки №3/45 від 01.03.2007р., оскільки позивач не надав до позову погоджених сторонами заяв про поставку етикеток, наявність яких передбачена умовами Додаткової угоди №1 від 13.07.2007р. до договору поставки, господарський суд до уваги не приймає, з огляду на те, що, по-перше, під час здійснення господарської операції щодо поставки продукції позивачем і приймання цієї продукції відповідачем діяв відповідних договір поставки №3/45, який укладений між позивачем і відповідачем 01.03.2007р., що відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.208 ЦК України, згідно з якою, правочин між юридичними особами належить вчиняти в письмовій формі. По-друге, поставка продукції на суму 101411,84 грн. узгоджена сторонами у відповідних Специфікаціях до договору №1 від 01.04.2007р., №2 від 21.07.2007р., №3 від 01.09.2007р., №4 від 19.11.2007р., №5 від 01.01.2008р., які являються невід’ємними частинами договору поставки, та в яких встановлено як найменування продукції, так і її кількість, ціна та вартість. По-друге, продукція на суму 108737 грн., яка поставлена позивачем без відповідного узгодження сторонами її найменування, кількості, ціни і вартості, а також за відсутністю відповідних заявок відповідача прийнята останнім без жодних зауважень щодо найменування продукції, її кількості та вартості.

Посилання позивача на те, що позивач не надав до суду рахунків –фактур також не заслуговують на увагу, з огляду на те, що на вимогу суду позивач надав відповідні рахунки –фактури, які є підставою оплати відповідачем поставлених позивачем етикеток, що встановлено умовами п.5.1. укладеного між сторонами договору поставки.

Разом з тим, господарський суд не приймає до уваги посилання відповідача на умови п. 5.3. укладеного між сторонами договору поставки, з огляду на те, що вимогами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, а відповідач не надав до суду жодних доказів, які б свідчили про те, що етикетки коньячні ТМ «Кардиал», які поставлені позивачем, не використані відповідачем у розливі продукції коньяку ТМ «Кардиал». Тим більш, що умовами п.п.5.1., 5.2. укладеного між сторонами договору поставки також встановлено, відповідач сплачує етикетки, фактично одержані по даному договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача по наданому рахунку-фактурі і розрахунки за кожну поставлену партію здійснюються безготівковим розрахунком шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача по факту поставки товару.

Окрім того, з огляду на те, що під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, про що надав до суду відповідну заяву, посилання відповідача на безпідставне нарахування позивачем індексу інфляції та 3% річних є недоцільними.

Окрім того, з огляду на встановлені обставини справи, які свідчать про те, що продукція, яка поставлена позивачем за вищевказаними видатковими накладними, прийнята відповідачем без жодних зауважень щодо її кількості, та відповідні заперечення щодо кількості поставленої позивачем продукції не надані відповідачем і в подальшому, після її прийняття, господарський суд не звертає уваги на відсутність Актів приймання продукції по кількості, які відповідно до умов п.4.3. договору поставки складаються відповідачем у справі після прийняття продукції.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, із врахуванням при цьому заяви про уточнення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Винконцерн»(67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Кишинівська, 144-Б, код ЄДРПОУ 24541545, п/р 26008301537529 у філії Одеського центрального відділення «Промінвестбанку», код банку 328135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» (69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду,21, код ЄДРПОУ 20494926, п/р 26000136653900 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Харків, код банку 351005) основний борг в сумі 168348 (сто шістдесят вісім тисяч триста сорок вісім) грн. 84 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1671 (одна тисяча шістсот сімдесят одна) грн. 64 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 207 (двісті сім) грн. 68 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 18 січня 2010р.

Суддя