Ухвала суду № 90305315, 09.07.2020, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2893/20

Провадження № 2/740/1059/20

УХВАЛА

09 липня 2020 року м.Ніжин

Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Ковальова Т.Г., отримавши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України та Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

08 липня 2020 року до Ніжинського міськрайонного суду надійшла справа за позовною заявою ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України та Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про відшкодування моральної шкоди, яка згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Ніжинського міськрайонного суду Ковальовій Т.Г.

Вивчивши вказані матеріали, вважаю за необхідне заявити самовідвід у цій справі з урахуванням того, що позивач по справі – ОСОБА_1 та суддя ОСОБА_2 особисто знайомі та тривалий час підтримують доброзичливі стосунки, можливі взаємні привітання під час зустрічей в громадських місцях, що в очах розумного спостерігачаможе викликати сумніви у об`єктивності та неупередженості судді, що не може не усвідомлювати головуючий і що є обставиною, яка впливатиме на відчуття безсторонності при прийнятті рішення.

Згідно п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.1 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст.36, 37, і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Статтею 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (Рішення у справі ОСОБА_3 et Santangelo).

Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд Європейський суд з прав людини іноді визнає достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду (справи «Бєлілос проти Швейцарії» та «Очолан проти Туреччини») і застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянами права на справедливий суд (справи «Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілд проти Данії» та «Веттштайн проти Швейцарії»).

Для уникнення будь-яких сумнівів у сторін щодо зацікавленості та неупередженості головуючої по справі судді Ковальової Т.Г., з урахуванням морально-етичних міркувань, з метою дотримання та реалізації учасниками процесу їх процесуальних прав, а також з метою дотримання балансу інтересів між будь-якими несприятливими наслідками для сторін, вбачаються підстави для самовідводу в порядку п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України.

Керуючись ст.39, 40 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Заявити самовідвід судді Ковальовій Т.Г. в розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України та Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про відшкодування моральної шкоди.

Справу передати до канцелярії суду для вирішення питання про її розгляд іншим суддею, визначеному у порядку, встановленому ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Т.Г. Ковальова