
КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 488/1908/20
Провадження № 2/488/1233/20 р.
УХВАЛА
Іменем України
09.07.2020 року м. Миколаїв Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “ДельтаБанк”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторія Юріївна, Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та зняття арешту з майна,-
В С Т А Н О В И В :
06.07.2020 року ОСОБА_1 звернулася в Корабельний районний суду м. Миколаєва з цивільним позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та зняття арешту з майна.
06.07.2020 року визначено суддю, для розгляду справи у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 № 1618 — ІV (у редакції Закону № 2147 — VIII від 03.10.2017 року) та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
В матеріалах позовної заяви міститься клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору на підставі того, що вона є інвалідом ІІІ-ї групи та не працюючою пенсіонеркою, її доходом є пенсія, яка складає 1 452грн.
У задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі зазначеній у частині першій цієї статті, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Посилаячись на малу пенсію ОСОБА_1 , надає копію довіки пенсійного фонду про розмір пенсії за 2018 рік, яка не є доказом станом на липень 2020 року.
Клопотання ОСОБА_1 , не дає законних підстав для звільнення її від судового збору за подання означеної позовної заяви, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Аналіз ст. 5 Закону України «Про судовий збір» дозволяє розмежувати підстави звільнення від сплати судового збору, в залежності від суб`єкта звернення, а також, виходячи з характеру позовних вимог, з якими особа звертається до суду.
Так, незалежно від виду позову, звільняються від сплати судового збору такі особи:
- інваліди Великої Вітчизняної війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
- інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;
- позивачі – громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивачі мають безумовну пільгу по сплаті судового збору та у них відсутній обов`язок надати суду квитанцію по справі такого збору у разі звернення до суду з такими позовами:
- про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;
- про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи;
- про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення;
- у спорах, пов`язаних з виплатою компенсації, повернення майна, або у справах щодо спорів, пов`язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні»;
- про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
- у справах у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;
- щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до п.п. 19, 20 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Також Закон встановлює пільги для певної категорії позивачів, в залежності від характеру спору, за вирішенням якого має місце звернення до суду. Зазвичай такі позовні вимоги витікають із застосування конкретного законодавчого акту, або з визначених Законом правовідносин, які є підставою для звернення до суду.
Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
- особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники – у справах щодо спорів, пов`язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;
- громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;
- виборці – у справах про уточнення списку виборців;
- військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків;
- учасники бойових дій, Герої України – у справах пов`язаних з порушенням їхніх прав;
- фізичні особи (крім суб`єктів підприємницької діяльності) – кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;
- засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до ст. 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
Слід звернути увагу, що зазначені пільги осіб з відповідним статусом розповсюджуються на позовні вимоги, які витікають з цих конкретних випадків. Для прикладу, Законом учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору у разі звернення до суду з позовом щодо незастосування пільг, визначених в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Проте, якщо ця ж особа, яка має статус учасника бойових дій, звертається до суду з позовними вимогами, наприклад, про розірвання шлюбу, поділ майна подружжя, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах, оскільки у даному випадку такий позов не пов`язаний з порушенням права саме учасника бойових дій, а виникає з сімейних відносин, або захисту права власності.
Звертаючись до суду з позовом, у випадках наявності визначених законом пільг, за якими звільнено від сплати судового збору, необхідно надати докази, які підтверджують статус особи (наприклад, інваліда І або ІІ групи, учасника бойових дій, Героя України, військовослужбовця тощо), приєднавши до позовної заяви копії відповідних документів.
У зв`язку з наведеним позивачу необхідно сплатити судовий збір.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до цього ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Судовий збір сплачується на рахунок UA 948999980313141206000014004, код класифікації доходів бюджету 22030101; отримувач коштів: УК у м. Миколаїв/Корабельний район/22030101; код отримувача ЄДРПОУ: 37992781; банк отримувача: Казначейство України(ЕАП).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Таким чином, суд приходе до висновку про необхідність залишити позовну заяву без руху на підставі наведеного та через наступне.
Відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу, позовна заява повинна відповідати вимогам ст. 175, ст. 177 цього Кодексу, зокрема, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні (п.4 ч. 3 ЦПК України); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5 ч.3 ЦПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач, може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1). Письмові докази подають в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.3). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4). Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Так, позивачем не надано з позовною заявою копію кредитного договору № 279/ФКВ-07 від 26.06.2007 року, вказаного в додатках, як належний у позовній заяві.
У зв`язку з чим, позивачу необхідно надати до суду належним чином посвідчену копію кредитного договору № 279/ФКВ-07 від 26.06.2007 року.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановлює ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, невідкладно повідомити про це позивача та надати йому строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до положень ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України суд,-
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору — відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “ДельтаБанк”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторія Юріївна, Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та зняття арешту з майна - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк не більше десяти днів з моменту отримання ним копії ухвали та роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Яна Анатоліївна Чернявська
Судове рішення № 90303805, Корабельний районний суд м. Миколаєва було прийнято 09.07.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 488/1908/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: