Ухвала суду № 90302166, 08.07.2020, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

______________________ Справа № 947/7686/20

Провадження № 2-р/947/24/20

УХВАЛА

08.07.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Петренка В.С.

за участю секретаря – Ратовської А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Київського районного суду м. Одеси від 22 травня 2020 року, подану по цивільній справі № 947/7686/20 за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління державного архітектурно – будівельного контролю Одеської міської ради

про скасування декларації про готовність об`єкта житлового будинку до експлуатації, визнання недійсним договору дарування, скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання здійснити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа №947/7686/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління державного архітектурно – будівельного контролю Одеської міської ради про скасування декларації про готовність об`єкта житлового будинку до експлуатації, визнання недійсним договору дарування, скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання здійснити певні дії.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Бескровного Я.В. від 22.05.2020 року було накладено арешт на житловий будинок загальною площею 146,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

25.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з заявою, в якій просить суд роз`яснити ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22.05.2020 року шляхом зазначення даних стягувача та боржників, та шляхом зазначення строку пред`явлення ухвали до виконання.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу заяву про роз`яснення ухвали суду було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 26.06.2020 року було прийнято заяву ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Київського районного суду м. Одеси від 22 травня 2020 року, подану по цивільній справі №947/7686/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління державного архітектурно – будівельного контролю Одеської міської радипро скасування декларації про готовність об`єкта житлового будинку до експлуатації, визнання недійсним договору дарування, скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання здійснити певні дії, до розгляду. Призначено заяву до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання 08.07.2020 року заявник - ОСОБА_1 не з`явився, 07.07.2020 року його представник надіслав на електронну адресу суду клопотання, в якому просив розглянути заяву про роз`яснення ухвали суду за його та заявника відсутності, заяву підтримав у повному обсязі, просив суд її задовольнити.

У судове засідання 08.07.2020 року відповідач - ОСОБА_3 не з`явилась, 08.07.2020 року її представник надав до канцелярії суду заяву, в якій просив розглянути заяву про роз`яснення ухвали суду за його та відповідача відсутності, у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали суду просив відмовити у повному обсязі.

Відповідач - ОСОБА_2 про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, у судове засідання 08.07.2020 року не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомив.

Представник відповідача - Управління державного архітектурно – будівельного контролю Одеської міської радипро час та місце судового засідання повідомлений належним чином за допомогою телефонограми, у судове засідання 08.07.2020 року не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа №947/7686/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління державного архітектурно – будівельного контролю Одеської міської ради про скасування декларації про готовність об`єкта житлового будинку до експлуатації, визнання недійсним договору дарування, скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання здійснити певні дії.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Бескровного Я.В. від 22.05.2020 року було накладено арешт на житловий будинок загальною площею 146,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 та ч. 4 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Виходячи з даної норми, роз`яснення рішення - це засіб усунення його недоліків, тобто уточнення і більш ясний виклад дійсного змісту рішення з метою уникнення помилок при його виконанні.

За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз`яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз`яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення. Роз`яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. При цьому не підлягають роз`ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказує на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.

Разом з тим, ухвала судді Київського районного суду м. Одеси Бескровного Я.В. від 22.05.2020 року є повністю зрозумілою, резолютивна частина зазначеного судового рішення жодним чином не допускає різних варіантів його тлумачення, таким чином, наведена ухвала суду не потребує роз`яснення, у зв`язку з чим, підстави для роз`яснення ухвали суду відсутні.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 та ч. 3 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.

Судовим розглядом встановлено, що в резолютивній частині ухвали судді Київського районного суду м. Одеси Бескровного Я.В. від 22.05.2020 року про вжиття заходів забезпечення позову помилково не було зазначено даних про стягувача та боржників, та не було зазначено строку пред`явлення ухвали до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

З урахуванням викладеного, суд, з власної ініціативи, вважає за необхідне виправити описку, допущену в ухвалі судді Київського районного суду м. Одеси Бескровного Я.В. від 22.05.2020 року по цивільній справі № 947/7686/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління державного архітектурно – будівельного контролю Одеської міської ради про скасування декларації про готовність об`єкта житлового будинку до експлуатації, визнання недійсним договору дарування, скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання здійснити певні дії, та доповнити резолютивну частину ухвали наступним змістом:

«Стягувач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Боржник: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Боржник: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

Боржник: Управління державного архітектурно – будівельного контролю Одеської міської ради, 65009, м. Одеса, вулиця Черняховського, буд. 6, код ЄДРПОУ 40199728.

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання три роки».

Керуючись ст.ст. 227, 269 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Київського районного суду м. Одеси від 22 травня 2020 року, подану по цивільній справі №947/7686/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління державного архітектурно – будівельного контролю Одеської міської ради про скасування декларації про готовність об`єкта житлового будинку до експлуатації, визнання недійсним договору дарування, скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання здійснити певні дії – залишити без задоволення.

Виправити описку, допущену в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 22 травня 2020 року по цивільній справі № 947/7686/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління державного архітектурно – будівельного контролю Одеської міської ради про скасування декларації про готовність об`єкта житлового будинку до експлуатації, визнання недійсним договору дарування, скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання здійснити певні дії.

Доповнити резолютивну частину ухвали Київського районного суду м. Одеси від 22 травня 2020 року по цивільній справі № 947/7686/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління державного архітектурно – будівельного контролю Одеської міської ради про скасування декларації про готовність об`єкта житлового будинку до експлуатації, визнання недійсним договору дарування, скасування державної реєстрації права власності та зобов`язання здійснити певні дії, наступним змістом:

«Стягувач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Боржник: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Боржник: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

Боржник: Управління державного архітектурно – будівельного контролю Одеської міської ради, 65009, м. Одеса, вулиця Черняховського, буд. 6, код ЄДРПОУ 40199728.

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання три роки».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п`ятнадцятиднів з дня її складення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо апеляційного оскарження ухвали суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Петренко В. С.