Ухвала суду № 90302145, 08.07.2020, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 947/18625/20

Провадження № 2/947/3259/20

УХВАЛА

про залишення позову без руху та усунення недоліків

08.07.2020 року суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

07 липня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: витребувати на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) квартиру АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з трьох жилих кімнат, загальною площею 65,9 кв. м., в тому числі жила площа квартири 38,7 кв. м. від ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , який незаконно, без відповідної правової підстави заволодів цим майном. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 39280199 від 19.01. 2018 року у Державному реєстрі.

Частиною 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Враховуючи те, що спір по справі стосується нерухомого майна, яке територіально відноситься до Київського районну м. Одеси, а від так вказана цивільна справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Однак, суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона повністю не відповідає вимог частини 4 статті 177 ЦПК України відповідно до умов якої: до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем не визначено ціну позову та згідно квитанції від 07 липня 2020 року сплачено судовий збір у розмірі 1498, 12 гривень.

Однак, суддя вважає, що сплачена сума судового збору є недостатньою з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 10 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Крім того ч. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Вказане також регламентує і п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», згідно якого у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Так у своїй позовній заяві позивач об`єднав дві вимоги, а саме: вимогу про витребування майна та вимогу про скасування рішення про державну реєстрацію.

Відповідно до п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

У п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Тобто вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є вимогою майнового характеру.

Згідно ч.2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому ціна позову не відповідає дійсній вартості майна, або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Пунктом а ч.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності – за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

До позовної заяви позивач не надав доказів дійсної вартості майна на час звернення до суду з даним позовом.

Так, відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 10 510 гривень.

Отже сума судового збору за вимогу майнового характеру у даній справі повинна становити 10 510 грн.

Згідно Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви немайнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840, 80 гривень.

Тобто загальна сума судового збору у даній справі повинна становити 11 350, 80 гривень, а з урахуванням сплаченої суми 1498, 12 гривень, позивачу слід доплатити 9 852, 68 гривень.

Судовий збір треба перераховувати на розрахунковий рахунок:

Отримувач коштівУК у м.Одесі/Київський р- н/2 2030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38016923 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA628999980313181206000015005 Код класифікації доходів бюджету22030101

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст. ст.175, 185 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про витребування з чужого незаконного володіння - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків до 20.07.2020 року, однак, не пізніше п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Попередити, що у разі невиконання вимог суду у вказаний строк, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Куриленко О. М.