Рішення № 9030161, 11.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2010 р.Справа № 26/245-09-5578 Господарський суд Одеської області у складі :

судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

від позивача : не з’явився;

( представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином)

від відповідача : Гордієнко М.В. за довіреністю 04.01.2010 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : закритого акціонерного товариства „Сєвєродонецьке об’єднання Азот»

до відповідача : державного підприємства „Одеська залізниця”

про стягнення 7345 грн. 26 коп., -

у с т а н о в и в :

Закрите акціонерне товариство „Сєвєродонецьке об’єднання Азот» ( далі - Об’єднання) звернулось із вимогами до державного підприємства „Одеська залізниця” (далі –залізниця ) про стягнення вартості недостачі вантажу виявленого при перевезенні посилаючись на наступне.

22 грудня 2008 року між позивачем та ВАТ „Одеський припортовий завод” укладений договір № 1006/3К-2009 на надання послуг з прийому та відвантаження карбаміду на експорт.

Відповідно до вказаного договору по залізничним накладним № 51581384 від 06.05.2009 р. і № 51581510 від 27.05.09 р. зі станції відправлення Рубіжне Донецької залізниці від Об’єднання ( вантажовідправник) на адресу ВАТ „Одеський припортовий завод” ( вантажоодержувач) на станцію призначення Чорноморська - експорт Одеської залізниці було відправлено 60 вагонів з вантажем - карбамід - насипом загальною масою 3366950 кг. ( 1683640 кг. вантажу по накладній № 51581384 від 06.05.09 р. та 1683310 кг. вантажу по накладній № 51581510 від 27.05.09 р)

По прибутті вагонів зазначених у накладній № 51581384 від 06.05.2009 р. на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці було здійснений огляд вказаних вагонів і виявлено, що у вагоні № 59556563, який прибув 08 травня 2009 р., перебитий ЗПП ( запірно - пломбувальний пристрій ) № 268829, який знаходився на перехідній площадці. Про що на цій же станції складений акт загальної форми № 4068.

По заявці вантажоотримувача здійснено перезважування вказаного вагону та виявлено нестача вантажу масою 2540 кг., про що складений акт загальної форми №4071.

12.05.2009 р. на цій же станції на підставі вказаних актів загальної форми №4068 та №4071 складений комерційний акт БО 638209/14, зміст якого містить зміст вказаних актів загальної форми та згідно якого вказаний вагон у технічному стані є справним. Є пошкодження –перебито тросик ЗПП.

29 травня 2009 р. на тій же станції по прибутті вагону № 59040303 зі вказаним вище вантажем був оглянутий вказаний вагон та виявлено, що у ЗПП № 294354 перебито трос. Про даний факт у той же день складений акт загальної форми № 1842

1 червня 2009 р. було здійснено зважування вказаного вагону та виявлено нестача вантажу масою 2020 кг., про що складений акт загальної форми № 4082.

01.06.2009 р. на цій же станції на підставі вказаних актів загальної форми №1842 та №4082 складений комерційний акт БО 638210/18, зміст якого містить зміст вказаних актів загальної форми та згідно якого вказаний вагон у технічному стані є справним. Є пошкодження –перебито тросик ЗПП.

Розмір нестачі вантажу з урахуванням вимог п. 27 Правил видачі вантажів, згідно наданого позивачем розрахунку, складає суму позову.

Представник відповідача вимоги не визнав, про що зазначив у відзиву на позов.

В засіданні суду оголошена перерва з 09 12.2009 р. по 11.01.2010 р. згідно приписів ст. 77 ГПК України.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як випливає з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини справи повністю підтверджуються дослідними судом наданими позивачем доказами - вказаними договором, залізничними накладними, актами загальної форми, комерційними актами, розрахунком суми стягнення.

Відповідно до п. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин, зокрема : а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Відповідно до п.12 „Правил видачі вантажу” затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 862/5083, з подальшими змінами та доповненнями, - відповідно до статті 52 Статуту на станції призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі : прибуття вантажу в пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами (ЗПП) відправника або пломбами (ЗПП) попутних станцій.

Згідно п. 28 вказаного наказу - Вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу.

У даному випадку залізницею був прийнятий вказаний вантаж із наявним ЗПП.

З вказаних актів загальної форми та комерційного акту випливає, що при прийманні вантажу на станції призначення встановлено відсутність ЗПП.

Аналізуючи вищеприведені акти загальної форми та комерційні акти, господарський суд прийшов до висновку, що відсутність ЗПП є ознаками не збереження вантажу під час його перевезення, тобто мав місце доступ до вантажу. Зворотнього залізниця не довела.

Відтак, залізниця не забезпечила схоронність вантажу при перевезенні у зв’язку з чим і утворилась вказана нестача вантажу.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:           а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

          Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст. 908 ЦК України, - умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

          За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

Аналізуючи вищевикладене у сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами.

Посилання позивача на вищеприведені норми ЦК України та Статуту суд вважає правильними.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми стягнення суд вважає його правильним і тому приймає до уваги.

Суд відхиляє заперечення відповідача викладені у відзиву на позов, оскільки вони суперечать вказаним вище актам загальної форми та комерційним актам.

Зазначення відповідача про справність вказаного вагону суд приймає до уваги, оскільки це підтверджується вищевказаними комерційними актами.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України на залізницю покладаються судові витрати.

Враховуючи викладене і, керуючись статтями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця»( 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; р/р 26003000001 в АК «Експрес-банк», Одеська філія, МФО 328801, ОКПО 01071315 ) на користь закритого акціонерного товариства „Сєвєродонецьке об’єднання Азот” ( 93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5; код 33270581, р/р 26006042740001 в СФ АКІБ „Укрсіббанк”, МФО 304568 ) - вартість нестачі вантажу в сумі 7345 (сім тисяч триста сорок п’ять) грн. 26 коп.; державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття

Суддя