Рішення № 90301168, 09.07.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/1556/20

№ провадження 2/646/1274/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2020 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Янцовської Т.М.,

з участю секретаря Маркової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Червонозаводського районного суду м. Харкова цивільну справу № 646/1556/20 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Харківський коксовий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки, інфляційних втрат частини грошового доходу -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь заборгованості по заробітній платі у розмірі 33153,60 гривень, середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні у розмірі 61328,00 гривень, інфляційні втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за період з 01.06.2019 р. по 12.03.2020 р. у розмірі 563,59 гривень, посилаючись на те, що вона перебувала з відповідачем у трудових відносинах з 10.06.2009 р., звільнилась 31.01.2019 р. за власним бажанням, отримала від роботодавця розрахунковий листок за січень 2019 р., де вказана заборгованість з боку роботодавця у розмірі 51143,39 гривень. Проте остаточний розрахунок та виплати заробітної плати в повному обсязі при звільненні відповідач не здійснив, наказ про звільнення та довідку про наявність заборгованості позивачка не отримала. Крім того, з розрахункового листка за січень 2019 р. вбачається, що відповідач на час звільнення мав заборгованість по виплаті заробітної плати за листопад 2018 р. у розмірі 3112, 49 гривень та за грудень 2018 р. у розмірі 6329,54 гривень, які відповідачем було повністю сплачено позивачу у 2019р. у загальному розмірі 9442, 03 гривень. Заборгованість по заробітній платі за січень 2019 року, відповідачем була сплачена частково у загальному розмірі 7735,74 гривень. Позивачкою самостійно було проведено розрахунок середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні у розмірі 61328,00 гривень. Крім того, позивачкою було розраховано інфляційні втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати за період з 01.06.2019 р. по 01.02.2020р. у розмірі 563,59 грн.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.03.2020 року провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 16.03.2020 р. задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано у відповідача ПАТ «Харківський коксовий завод» довідку про розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачкою та довідку про середній заробіток.

Проте, вказана вище ухвала до теперішнього часу відповідачем не виконана, витребувані судом докази, які необхідні для вирішення спору, не подані.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався.

Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 09.07.2020 р. призначено провести заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Встановлено, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 позивачка перебувала в трудових відносинах з ПАТ «Харківський коксовий завод» з 10.06.2009 р., звільнилась 31.01.2019 р. за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

З розрахункового листка за січень 2019 р. вбачається наявність боргу відповідача ПАТ «Харківський коксовий завод» перед позивачкою по заробітній платі за листопад 2018 р. – 3112,49 гривень, грудень 2018 р. – 6329,54 гривень.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно зі ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

На підтвердження наявності заборгованості по заробітній платі з боку відповідача позивачкою надано розрахунковий лист за січень 2019 р., згідно якого заборгованість відповідача ПАТ «Харківський коксовий завод» перед позивачкою складає за листопад 2018 р. – 3112,49 гривень, за грудень 2018 р. – 6329,54 гривень. Саме визначений розмір заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки. Нарахування заробітної плати за січень 2019 р. у розмірі 51143,39 гривень не свідчить про наявність її заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується і самою позивачкою, заборгованість за листопад 2018 р. у розмірі 3112,49 гривень, була їй виплачена відповідачем - 07.02.2019 р., а заборгованість за грудень 2018 р. у розмірі 6329,54 гривень, була виплачена - 29.03.2019 р.

Таким чином, заборгованість по заробітній платі за 2018 рік у загальному розмірі 9442, 03 гривень відповідачем сплачено повністю.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано розрахунок заборгованості по заробітній платі за січень 2019 р.

Суд вважає, що зазначений розрахунок не є належним та допустимим доказом підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачкою по заробітній платі за січень 2019 р., виходячи з наступного.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Підтвердженням суми наявності заборгованості по заробітній платі може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 затверджено та введено в дію типові форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій:

№ П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу».

№ П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки».

№ П-4 «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)».

№ П-5 «Табель обліку використання робочого часу».

№ П-6 «Розрахунково-платіжна відомість працівника».

№ П-7 «Розрахунково-платіжна відомість (зведена)».

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Частинами 6, 7 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Підстави для звільнення позивача від доказування, передбачені ст. 82 ЦПК України, відсутні.

Позивачка, пред`являючи вимогу щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, просила також стягнути з відповідача середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні у розмірі 61328,00 гривень.

Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Оскільки останнім днем розрахунку з позивачем за листопад та грудень 2018 р. було 29 березня 2019 р., позивачка звернулася до суду з цією вимогою з порушенням ч.1 ст. 233 КЗпП України, тобто пропустивши тримісячний строк для звернення до суду.

Суд наголошує, що перебіг тримісячного строку звернення працівника до суду з вимогою про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

В зв`язку з наведеним, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивачки про стягнення заборгованості по заробітній платі за січень 2019 р., та стягнення інфляційних втрат частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, оскільки нею не доведено обставин, на які вона посилалась в обґрунтування позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 115, 233 КЗпП України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-282, 284 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Харківський коксовий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки, інфляційних втрат частини грошового доходу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 09.07.2020 р.

Суддя: Т.М. Янцовська