Рішення № 90301160, 09.07.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/988/20

№ провадження 2/646/1150/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2020 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Янцовської Т.М.,

з участю секретаря Маркової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Червонозаводського районного суду м. Харкова цивільну справу № 646/988/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СКБ Укрелектромаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованості по заробітній платі у розмірі 50700,00 гривень, компенсацію за 23 дні невикористаної відпустки та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні посилаючись на те, що він перебував з відповідачем у трудових відносинах з 14.05.2018 р., звільнився 31.01.2020 р. за власним бажанням, отримав від роботодавця роздруківку, де вказана заборгованість з боку роботодавця у розмірі 50700,00 гривень. Крім того, позивачу було надано довідку від 31.01.2020 про його дохід за 6 місяців, який склав 44 433,74 гривень. Проте розрахунок заробітної плати за період 14.05.2018-31.01.2020 відсутній.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.02.2020 року провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 19.02.2020 р. задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у відповідача ТОВ «СКБ Укрелектромаш» довідку про розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачем та довідку про розмір середньомісячної заробітної плати на день звільнення.

Проте, вказана вище ухвала до теперішнього часу відповідачем не виконана, витребувані судом докази, які необхідні для вирішення спору, не подані.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався.

Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 09.07.2020 р. призначено провести заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Встановлено, що відповідно до трудової книжки позивач перебував в трудових відносинах з ТОВ «СКБ Укрелектромаш» з 14.05.2018 р., звільнився 31.01.2020 р.за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

З розрахункового листка за грудень 2019 р. вбачається наявність боргу відповідача ТОВ «СКБ Укрелектромаш» перед позивачем по заробітній платі 50 700,01 гривень.

Відповідно до довідки про дохід позивача від 31.01.2020 за 6 місяців у період з липня 2019 р. по грудень 2019 р., його дохід склав 44 433,74 гривень.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно зі ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

На підтвердження наявності заборгованості по заробітній платі з боку відповідача позивачем надано розрахунковий лист за грудень 2019 р., згідно якого заборгованість відповідача ТОВ «СКБ Укрелектромаш» перед позивачем складає – 50 700,01 гривень. Саме визначений розмір заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Частинами 6, 7 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Підстави для звільнення позивача від доказування, передбачені ст. 82 ЦПК України, відсутні.

Позивач, пред`являючи вимогу щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, просив також стягнути з відповідача компенсацію за 23 дні невикористаної відпустки.

Відповідно до наказу ТОВ «СКБ Укрелектромаш» № 12-к від 31.01.2020 р. про припинення трудового контракту, ОСОБА_1 станом на 31.01.2020 р. має невикористану щорічну відпустку - 23 календарних дні.

Так, згідно ст. 83 КЗпП України і ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки», при звільненні працівника йому виплачується компенсація за всі дні невикористаної відпустки.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відпустки" право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Право на відпустки забезпечується: - гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; - забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.

У відповідності з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, виплата усіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення.

Згідно ст. ст. 74-84 КЗпП України, громадянам, які працюють за трудовим договором надаються щорічні відпустки, а у разі звільнення їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100.

Відповідно до Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Враховуючи, що суду не надано відомостей про нараховану заробітну плату за 12 місяців, суд позбавлений можливості зробити розрахунок компенсації за невикористану відпустку.

В зв`язку з наведеним, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про стягнення компенсації за 23 дні невикористаної відпустки, оскільки ним не доведено обставин, на які він посилався в обґрунтування позову.

За ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз`яснено в п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року за № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, -наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи-по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, з ТОВ «СКБ Укрелектромаш» на користь позивача необхідно стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 31 січня 2020 року по день ухвалення рішення у справі 09 липня 2020 року (включно), що складає 109 робочих днів.

При розрахунку середнього заробітку за весь період затримки розрахунку судом береться середньоденна заробітна плата розрахована позивачем на підставі вищедослідженої довідки про доходи, оскільки відповідач свого розрахунку суду не надав.

Так, середньоденна заробітна плата позивача згідно вказаної довідки становить 425,58 грн.

Остаточний розрахунок з позивачем відповідач затримав на 109 робочих днів.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 46388,22 грн. (425,58 грн. /середньоденна заробітна плата позивача/ х 109 дні /кількість робочих днів затримки розрахунку = 46388,22 грн.). Саме така сума має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

В зв`язку з наведеним, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 50700, 01 гривень та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 46388,22 гривень.

Частиною 6 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 115, 233 КЗпП України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 280-282, 284 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «СКБ Укрелектромаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «СКБ Укрелектромаш» (м. Харків, вул. Іскринська, 37, ЄДРПОУ 23752688) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 50 700,01 гривень.

Стягнути з ТОВ «СКБ Укрелектромаш» (м. Харків, вул. Іскринська, 37, ЄДРПОУ 23752688) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 46388,22 гривень.

Стягнути з ТОВ «СКБ Укрелектромаш» на користь ОСОБА_1 судовий збір у в розмірі 840,80 гривень.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 09.07.2020 р.

Суддя: Т.М. Янцовська