Рішення № 9030031, 14.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2010 р.Справа № 6/202-09-5868 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСТА СЕРВІС”

до: Приватного підприємства “Анастасія-Г”

про: стягнення 335 740,00 грн.

          Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: Кожухарь В.А. –довіреність б/н від 25.11.2009 р.,

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “ВЕСТА СЕРВІС” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства “Анастасія-Г” (далі –відповідач) про стягнення 335 740,00 грн. боргу за поставку неетилових нафтопродуктів.

          Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно ст. 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до транспортної накладної № 8289 від 06.11.2008 року та довіреності серія НБЙ № 426888 від 06.11.2008 року відповідачем отримано від позивача неетилові нафтопродукти на загальну суму 335740 грн.

Вказане доказує укладання між сторонами у спрощений спосіб договору на передачу позивачем відповідачу неетилових нафтопродуктів.

Зазначене встановлено Рішенням господарського суду Одеської області від 25.05.2009 року по справі № 13/13-09-293 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСТА СЕРВІС” до Приватного підприємства “Анастасія-Г” про стягнення 380 208,62 грн., залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.09.2009 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ч. 1 ст. 181 ГК України Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено

спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Тобто, між сторонами укладено Договір на поставку неетилових нафтопродуктів, у спрощений спосіб.

Згідно із ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Позивач звернувся до відповідача із вимогою щодо сплати поставлених неетилових нафтопродуктів, що підтверджує виставлений рахунок на оплату від 30.09.2009 року за № 12726.

Відповідач рахунок не сплатив.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних

вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що відповідають вимогами чинного законодавства України.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача витрат по сплаті державного мита та послуг на ІТЗ судового процесу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Анастасія-Г” (68100, Одеська обл., Татарбунарський р-н, м. Татарбунари, вул. Сонячна, 21, код –34890552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕСТА СЕРВІС” (67882, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Нова Долина, код –30251215) - 335740гривень боргу; 3357 гривень 40 коп. витрат по державному миту та 236 грн. витрат на ІТЗ судового засідання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Демешин О.А.