Рішення № 9029968, 13.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2010 р.Справа № 15/76-08-1663 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

При секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1;

від відповідача ОСОБА_2;

від третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол і К”, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3, про визначення і стягнення вартості частки майна товариства, -

ВСТАНОВИВ:

Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол і К” ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол і К”, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3, про:

- визначення вартості частки майна ТОВ „Пол і К”, яка належить ОСОБА_1 до сплати, у зв'язку з виходом зі складу учасників товариства:

- стягнення з ТОВ „Пол і К” належної позивачу до сплати вартості частини майна товариства після затвердження ТОВ „Пол і К” звіту за 2008 рік або після 01 березня 2009 р. у випадку незатвердження такого звіту товариством, але не пізніше 15 квітня 2009 р.,

- зобов'язання ТОВ „Пол і К” до 15.04.2009 р. виплатити позивачу частину прибутку, одержаного ТОВ „Пол і К” з 01 січня до 15 квітня 2008 р., та внести зміни та доповнення до установчих документів, в яких відобразити інформацію про припинення участі позивача у складі учасників товариства, а також здійснити державну реєстрацію вказаних змін та доповнень в порядку, передбаченому діючим законодавством.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступне.

24 вересня 2003 р. Приморською райадміністрацією Одеської міської ради були зареєстровані статут та установчий договір Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол і К” в новій редакції. Згідно п.1 статуту учасниками ТОВ „Пол і К” є громадяни України ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а п.5.8.1 статуту та п.5.1 установчого договору товариства визначено статутний капітал для діяльності товариства у вигляді грошових коштів в сумі 18 500 грн.

Так, як зазначає позивач, внески учасників - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 складали по 9 250 грн., що відповідно становило по 50 % у статутному капіталі товариства.

Як вказує позивач, за період 2003-2006 рр. ТОВ „Пол і К” за рахунок належної організації фінансово-господарської діяльності і належної роботи учасників товариства та виконавчого органу стало досить рентабельним і прибутковим, у зв'язку з чим його активи зросли. Так, чистий дохід товариства за 2002 р. склав 63 200 грн., а за 9 місяців 2003 р. 318300 грн. Також згідно засідань ревізійної комісії за 2005 р. активи товариства складали 4828600 грн., дебіторська заборгованість становила 450 500 грн., кредиторська заборгованість 1651 500 грн.; кредити банків - 244 980 грн. Згідно звіту за 2006 р. чистий прибуток товариства склав 380 200 грн. Але за даними звіту за 2007 р. ТОВ „ПОЛ і К” отримало збитки.

Так, в кінці 2006 р., як вказує позивач, учасник ТОВ „Пол і К” ОСОБА_3 заявив про свій намір надалі займатися підприємницькою діяльністю самостійно, у зв'язку з чим між позивачем та ОСОБА_3 було досягнуто усну домовленість про розподіл майна товариства в натурі і принципи розподілу майна. Проте, незважаючи на неодноразові звернення позивача до ОСОБА_3, який є директором товариства, з вимогою про визначення належної йому частки майна товариства і проведення розподілу майна товариства, ніякі дії проведені не були, а на початку 2007 р. позивача було відсторонено від будь-якої участі в управлінні товариством та позбавлено права на отримання інформації про фінансово-господарську діяльність товариства.

У звязку з зазначеним 10 січня 2008 р. позивач звернувся до директора ТОВ „Пол і К" та учасника товариства ОСОБА_3 із заявою про вихід зі складу учасників ТОВ „Пол і К", якою заявив про свій вихід зі складу учасників товариства з 15 квітня 2008 р. і просив, користуючись належними йому 50 % загальної кількості голосів в управлінні товариством, провести в лютому 2008 р. позачергові збори учасників ТОВ „Пол і К”, на яких пропонував розглянути:

1) звіт директора та ревізійної комісії ТОВ „Пол і К" про діяльність товариства за 2007 р., затвердження балансу та звітів фінансової діяльності за 2007 рік;

2) вихід засновника (учасника) ОСОБА_1 зі складу засновників (учасників) ТОВ „Пол і К" та поділ в натурі належної йому частки в майні, а також розподіл між учасниками майнових та немайнових прав і обов'язків ТОВ „Пол і К";

3) затвердження переліку об'єктів нерухомого та рухомого майна, які виділяються у власність ОСОБА_1 у зв'язку з його виходом із товариства;

4) проведення інвентаризації майна і аудита (ревізії) господарсько-фінансової діяльності товариства за 2006-2007 роки;

5) обмеження повноважень виконавчих органів керування товариством по розпорядженню майном і грошовими коштами з метою захисту майнових прав учасників і забезпечення виділу майнової частки ОСОБА_1 в натурі або виплаті йому відповідної компенсації;

6) перевибори керівництва (директора) товариства і ревізійної комісії;

7) внесення змін в статутні документи ТОВ „Пол і К", пов'язаних з виходом засновника (учасника) ОСОБА_1 зі складу засновників (учасників) ТОВ „Пол і К" та їх державної реєстрації.

Однак, незважаючи на заяву позивача про вихід зі складу учасників товариства та заяву про підготовку і проведення позачергових зборів у відповідності зі статутними документами ТОВ „Пол і К” та діючим законодавством, позачергові збори товариства до теперішнього часу не проведені, не прийнято рішення про вихід позивача зі складу учасників товариства та не визначена належна йому частка майна товариства у зв'язку з виходом зі складу товариства.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем порушуються його права на участь в управлінні товариством, на отримання інформації про діяльність товариства та право на проведення позачергових загальних зборів товариства.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.05.2008 р. порушено провадження у справі № 15/76-08-1663 та справу призначено до розгляду в засіданні суду

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.05.2008 р. по справі № 15/76-08-1663 було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої було доручено спеціалістам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Так, до господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судово-економічної експертизи № 9424/9856 від 31.12.2008 р. по справі № 15/76-08-1663.

Також ухвалою господарського суду Одеської області від 23.02.2009 р. по справі № 15/76-08-1663 було призначено судову оціночну експертизу, проведення якої було доручено спеціалістам Оціночної фірми „Інюг-експертиза”, та провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової оціночної експертизи.

На вирішення судової оціночної експертизи було поставлено питання визначення ринкової вартості земельної ділянки площею 2,78 га (кадастровий № 5122782600:00:001:0038), розташованої за адресою: 21 км Старокиївського шосе на території Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, яка належала на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Пол і К”, станом на 15.04.2008 р. та станом на 30.10.2008 р.

До господарського суду Одеської області від Оціночної фірми „Інюг-експертиза” надійшов висновок судово-оціночної експертизи № 219 від 22.05.2009 р. по справі № 15/76-08-1663.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 23.02.2009 р. провадження у справі № 15/76-08-1663 було поновлено та призначено розгляд справи в засіданні суду.

В ході розгляду справи представник позивача звернувся до суду з клопотанням про призначення по справі додаткової судово-економічної експертизи, посилаючись на необхідність встановлення вартості майна, належного ТОВ „Пол і К” пропорційно частці статутного фонду, що підлягає виплаті учасникові ОСОБА_1 у зв'язку з виходом зі складу учасників товариства, оскільки при проведенні судово-економічної експертизи не були враховані висновки судово-оціночної експертизи щодо вартості земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.06.2009 р. по справі № 15/76-08-1663 було призначено додаткову судово-економічну експертизу.

До господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок додаткової судово-економічної експертизи № 7332/7334 від 26.08.2009 р., призначеної ухвалою господарського суду Одеської області від 17.06.2009 р. по справі № 15/76-08-1663. Згідно вказаного висновку експерта вартість частки майна ТОВ „Пол і К” пропорційно частці статутного фонду, що підлягає виплаті учасникові товариства ОСОБА_1 у звязку з виходом зі складу учасників товариства, станом на 31.03.2008 р. складає 8693200 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.09.2009 р. провадження у справі № 15/76-08-1663 було поновлено та призначено розгляд справи в засіданні суду на 22.09.2009 р.

В засіданні суду представник позивача звернувся до суду з уточненнями до позовної заяви (а.с .77-79 т. 15), згідно яких позивач просить суд визначити вартість частки майна ТОВ „Пол і К”, яка належить до сплати позивачу у звязку з його виходом зі складу учасників товариства, у розмірі 8693200 грн. та стягнути з відповідача належну позивачу вартість частки майна товариства у вказаному розмірі.

Як було встановлено в ході розгляду справи, вартість частки майна (активів та пасивів) Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол і К” визначалась експертом пропорційно частці статутного фонду, що підлягає виплаті учасникові товариства ОСОБА_1 у звязку з виходом зі складу учасників товариства станом на 31.03.2008 р., а не станом на 15.04.2008 р. у звязку з відсутністю фінансової звітності підприємства, складеної станом на 15.04.2008 р. та у звязку з тим, що експерту не було надано баланс підприємства на цю дату.

В засіданні суду 02.11.2009 р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про призначення по справі додаткової судово-економічної експертизи, посилаючись на те, що відповідачем був наданий баланс станом на 15.04.2008 р., що є датою виходу ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол і К”.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 02.11.2009 р. по справі № 15/76-08-1663 призначено додаткову судово-економічну експертизу, та провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи. На вирішення судової експертизи було поставлено наступне питання: „Визначити вартість частки майна (активів та пасивів) Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол і К” пропорційно частці статутного фонду, що підлягає виплаті учасникові товариства ОСОБА_1, станом на 15.04.2008 р. у зв'язку з виходом зі складу учасників товариства”.

До господарського суду Одеської області від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок додаткової судово-економічної експертизи № 12049/12050 від 25.12.2009 р., призначеної ухвалою господарського суду Одеської області від 02.11.2009 р. по справі № 15/76-08-1663. Згідно вказаного висновку експерта частка майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол і К” пропорційно частці статутного фонду, що підлягає виплаті учасникові товариства ОСОБА_1 у звязку з його виходом зі складу учасників товариства, станом на 15.04.2008 р. складає 8 687 600 грн.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 25.12.2009 р. провадження у справі № 15/76-08-1663 було поновлено та справу призначено до розгляду в засіданні суду на 13.01.2010 р.

В засіданні суду 13.01.2010 р. представник позивача уточнив розмір частки майна ТОВ „Пол і К”, яка належить до сплати позивачу у звязку з його виходом зі складу учасників товариства, а саме 8687600 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає, про що зазначено у відзиві на позовну заяву з уточненнями (а.с. 84-85 т. 15) та у додатковому відзиві на позовну заяву з уточненнями (а.с. 117-120 т. 15). При цьому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на відсутність майна у відповідача на підставі п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13.

Представник третьої особи також проти позову заперечує.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Пол і К” зареєстроване 25 вересня 2003 р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради за № 1556 120 0000 001073, про що було видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 81 т.І).

При цьому 24 вересня 2003 року Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради були зареєстровані нові редакції статуту та установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол і К”, реєстр. № 26303264Ю0010897.

Відповідно до п. 1.1 статуту ТОВ „Пол і К” підприємство створено громадянами України: ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Згідно п. 5.8.1 статуту відповідача розмір статутного фонду товариства складає 18 500 грн.

У відповідності з п. 5.8.3 статуту товариства вклади учасників у статутний фонд ТОВ „Пол і К” визначені наступним чином: ОСОБА_3 9250,00 грн., що становить 50% капіталу, ОСОБА_1 - 9 250 грн., що відповідно становить 50 % статутного капіталу товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Між тим, як зясовано судом та не оспорюється відповідачем - ТОВ „Пол і К”, 10 січня 2008 р. позивачем була направлена офіційна заява до директора ТОВ „Пол і К" та учасника товариства ОСОБА_3 про вихід зі складу учасників ТОВ „Пол і К", згідно якої позивач заявив про свій вихід зі складу учасників ТОВ „Пол і К" з 15 квітня 2008 р. і просив, користуючись належними йому 50% загальної кількості голосів в управлінні товариством, провести в лютому 2008 р. позачергові збори учасників ТОВ „Пол і К", на яких розглянути наступні питання.

1) звіт директора та ревізійної комісії ТОВ „Пол і К" про діяльність товариства за 2007 р., затвердження балансу та звітів фінансової діяльності за 2007 рік;

2) вихід засновника (учасника) ОСОБА_1 зі складу засновників (учасників) ТОВ „Пол і К" та поділ в натурі належної йому частки в майні, а також розподіл між учасниками майнових та немайнових прав і обов'язків ТОВ „Пол і К";

3) затвердження переліку об'єктів нерухомого та рухомого майна, які виділяються у власність ОСОБА_1 у зв'язку з його виходом із товариства;

4) проведення інвентаризації майна і аудита (ревізії) господарсько-фінансової діяльності товариства за 2006-2007 роки;

5) обмеження повноважень виконавчих органів керування товариством по розпорядженню майном і грошовими коштами з метою захисту майнових прав учасників і забезпечення виділу майнової частки ОСОБА_1 в натурі або виплаті йому відповідної компенсації;

6) перевибори керівництва (директора) товариства і ревізійної комісії;

7) внесення змін в статутні документи ТОВ „Пол і К", пов'язаних з виходом засновника (учасника) ОСОБА_1 зі складу засновників (учасників) ТОВ „Пол і К" та їх державної реєстрації.

П. 4.1.3 статуту ТОВ „Пол і К” передбачено, що учасник підприємства має право вийти у встановленому порядку з підприємства

Згідно підпункту „л” п. 7.3.6 статуту ТОВ „Пол і К" до виключної компетенції зборів учасників товариства, які є вищим органом управління підприємством, відноситься питання щодо виключення учасника з підприємства.

Відповідно до положень пункту 7.5 статуту відповідача збори учасників товариства скликаються не рідше двох разів на рік Учасники підприємства, які володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності підприємства. Якщо протягом 25 днів голова зборів не виконав зазначеної вимоги, учасники вправі самі скликати збори.

Як зазначено позивачем, не зважаючи на його заяву про вихід зі складу учасників товариства та заяву про підготовку і проведення позачергових зборів ТОВ „Пол і К”, позачергові збори товариства проведені не були, не прийнято також рішення про вихід позивача зі складу учасників товариства та не визначена належна йому частка майна товариства у зв'язку з виходом зі складу товариства.

Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом вийти у встановленому порядку з товариства.

Згідно ст. 10 Закону України „Про господарські товариства” учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства. Відповідно до ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Між тим статутом ТОВ „Пол і К" інший строк та порядок виходу зі складу учасників товариства не передбачений. При цьому, як встановлено судом, відповідач, не зважаючи на заяву позивач про вихід зі складу учасників товариства, після закінчення трьох місяців з моменту подачі заяви про вихід з товариства, товариством не було вирішено питання щодо виходу позивача зі складу учасників товариства, не визначено та не сплачено позивачу належну йому частку у звязку з виходом з товариства, хоча ОСОБА_1 були здійснені всі передбачені чинним законодавством України дії для виходу з товариства

У відповідності з п. 3.5 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників. Враховуючи викладене, учасник вважається таким, що вийшов з товариства з обмеженою відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства.

Згідно п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 р. № 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Таким чином, ВСУ повязує момент виходу учасника ТОВ або ТДВ з товариства волевиявленням самого учасника, не обмежуючи таке волевиявлення встановленим законом тримісячним строком з моменту подачі заяви. ВГСУ в свою чергу виходить з встановленого в ЦК України тримісячного строку на повідомлення товариства про вихід.

Відтак, з огляду на зазначене та з урахуванням обставин по справі, позивач вважається таким, що вийшов з ТОВ „Пол і К” з 15 квітня 2008 року, адже заява позивача подана відповідно до вимог законодавства за три місяця до виходу, при цьому за волевиявленням позивача датою виходу є 15 квітня 2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Згідно ст. 54 Закону України „Про господарські товариства при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Цивільного кодексу України грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи висновку додаткової судово-економічної експертизи № 12049/12050 від 25.12.2009 р. по справі № 15/76-08-1663 (а.с. 3-8 т. 17), частка майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол і К” пропорційно частці статутного фонду, що підлягає виплаті учасникові товариства ОСОБА_1 у звязку з його виходом зі складу учасників товариства, станом на 15.04.2008 р. (момент виходу позивача зі складу учасників товариства) складає 8 687 600 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про визначення вартості частки майна ТОВ „Пол і К”, яка належить до сплати ОСОБА_1 у зв'язку з його виходом зі складу засновників (учасників) товариства у розмірі 8687 600 грн. та стягнення з ТОВ „Пол і К” належної позивачу до сплати вартості частки майна товариства у вказаному розмірі.

При цьому судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що розрахунок вартості частини майна товариства має здійснюватися на підставі складеного відповідачем балансу станом на 15.04.2008 р., в якому відображено, що вартість частини майна товариства, яка належить ОСОБА_1, має відємне значення „” (мінус) 18,5 тис. грн., що в свою чергу свідчить про відсутність майна у товариства на момент виходу позивача зі складу учасників товариства, у звязку з чим суд повинен відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

Так, п. 3.7 Рекомендацій Вищого господарського суду України „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин” від 28.12.2007 р. № 04-5/14 (з урахуванням внесених змін 18.06.2009 р.) визначено наступне. Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства. Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. N 92), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 р. N 242), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. N 87.

З урахуванням наведеного, господарським судом може бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (був виключений) з товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних біологічних активів для обчислення вартості частини майна, належної до сплати такому учаснику.

Разом з тим, як вбачається з висновку додаткової судово-економічної експертизи № 12049/12050 від 25.12.2009 р. по справі № 15/76-08-1663 (а.с. 3-8 т. 17), експертом була здійснена переоцінка основних засобів ТОВ „Пол і К”, з урахуванням якої експертом і була визначена вартість частки майна ТОВ „Пол і К”, яка належить до сплати ОСОБА_1 у зв'язку з його виходом зі складу засновників (учасників) товариства у розмірі 8687 600 грн. Здійснений експертом розрахунок вартості частки позивача цілком відповідає вимогам законодавства, у звязку з чим заперечення відповідача щодо вказаного висновку додаткової судово-економічної експертизи є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Оцінюючи надані докази в сукупності та враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги учасника Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол і К” ОСОБА_1 відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, понесених позивачем по даній справі, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Згідно ст. 46 ГПК Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Разом з тим слід зазначити, що порядок сплати державного мита та розмір державного мита передбачені Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 р., та Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. (зі змінами).

Відповідно до п. 35 вищевказаної Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита з позовних заяв, що подаються до господарських судів, державне мито справляється в розмірах, встановлених пунктом 2 статті 3 Декрету „Про державне мито”.

Так, згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993 р. (зі змінами, внесеними п. 21 Перехідних положень Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” № 2505-ІV від 25.03.2005 р.) ставка державного мита із позовних заяв майнового характеру встановлюється 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500, 00 грн.), а ставка державного мита із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на викладене, позивач при подачі даного позову мав сплатити до бюджету державне мито в розмірі 1% від вартості належної позивачу до сплати частки майна.

Як вбачається з доданої позивачем до позовної заяви квитанції № 349.42.1 від 22.04.2008 р., позивачем було сплачено держмито у розмірі 1700 грн. Однак, з огляду на те, що встановлений судом розмір належної позивачу до сплати частки майна відповідача склав 8 687 600 грн., держмито за даний позов мало бути сплачено у розмірі 25500 грн.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

У звязку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача ТОВ „Мейкер”, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем при подачі позову, підлягають відшкодуванню відповідачем, також на відповідача покладається державне мито в сумі 23800 грн. (255000 грн. 1700 грн.), що підлягало повній сплаті за подачу позову.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол і К”, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3, про визначення і стягнення вартості частки майна товариства задовольнити.

2.ВИЗНАЧИТИ вартість частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол і К” (65012, м. Одеса, Мукачівський провул., 5; код ЄДРПОУ 25040391; п/р 26002102756001 в ЗАТ „Альфа-Банк” МФО 300346; п/р 26009013440000 в АКБІ „УкрСиббанк” МФО 351005), що підлягає сплаті ОСОБА_1 (65029, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) у звязку з його виходом зі складу учасників вказаного товариства, у розмірі 8 687 600 грн.

3.СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол і К” (65012, м. Одеса, Мукачівський провул., 5; код ЄДРПОУ 25040391; п/р 26002102756001 в ЗАТ „Альфа-Банк” МФО 300346; п/р 26009013440000 в АКБІ „УкрСиббанк” МФО 351005) на користь ОСОБА_1 (65029, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) вартість частки майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол і К” у зв'язку з його виходом зі складу учасників товариства в сумі 8 687600/вісім мільйонів шістсот вісімдесят сім тисяч шістсот/грн. 00 коп.

4.СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол і К” (65012, м. Одеса, Мукачівський провул., 5; код ЄДРПОУ 25040391; п/р 26002102756001 в ЗАТ „Альфа-Банк” МФО 300346; п/р 26009013440000 в АКБІ „УкрСиббанк” МФО 351005) на користь ОСОБА_1 (65029, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700/одна тисяча сімсот/грн. 00 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118/сто вісімнадцять/грн. 00 коп.

5.СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Пол і К” (65012, м. Одеса, Мукачівський провул., 5; код ЄДРПОУ 25040391; п/р 26002102756001 в ЗАТ „Альфа-Банк” МФО 300346; п/р 26009013440000 в АКБІ „УкрСиббанк” МФО 351005) до державного бюджету України витрати по держмиту в сумі 23800/двадцять три тисячі/грн. 00 коп. (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31114095700008 МФО 828011 КБК 22090200).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 18.01.2010 р.

Суддя