Ухвала суду № 90298258, 08.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

08 липня 2020 року м. Київ № 826/13017/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2013 року в адміністративній справі

за позовом Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Солом`янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом 163446, 96 грн, в тому числі: податок на додану вартість 87808, 75 грн., податок з доходів фізичних осіб 75638, 22 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2013 року в адміністративній справі № 826/13017/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, в якій просив суд переглянути за нововиявленими обставинами постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2013 року у справі № 826/3017/13-а, скасувати вказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києві та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування поданої заяви заявник послався на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2014 року по справі №826/3835/14 за його позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень позовні вимоги задоволено повністю, скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі яких, в свою чергу, виник податковий борг.

Вважаючи такі обставини нововиявленими, заявник звернувся до адміністративного суду з вказаною заявою.

Заперечуючи проти задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, представником податкового органу зазначено, що сума боргу заявлена до стягнення в рамках даної адміністративної справи є узгодженою та підлягає стягненню з відповіла у судовому порядку, відтак підстави для перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду відсутні.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2014 року заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами в адміністративній справі №826/13017/13-а задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2013 року скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року назване рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 33673,35 грн, з них заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 21046,25 грн, заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 12627,1 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2016 року скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2014 року, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції

Листом Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2016 року №826/13017/13-а/98323/16 матеріали адміністративної справи №826/13017/13-а скеровано до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2016 року адміністративну справу 826/13017/13-а прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні 13 березня 2017 року представник позивача щодо задоволення зави про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами заперечив з підстав викладених у письмових поясненнях. Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про час та місце розгляду заяви.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, а також приймаючи до уваги відсутність заперечень з боку представників позивача, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Так, суд звертає увагу на положення пункту 10 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, відповідно до якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухваленням судового рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення даної заяви, суд

ВСТАНОВИВ:

Так, у відповідності до пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

При цьому, суд звертає увагу, що істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду, тобто, ці факти існували вже під час розгляду спору в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у справі, ні суду.

Таким чином, нововиявленими слід вважати обставини, які:

1) об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи;

2) не були відомі і не могли бути відомі на час прийняття рішення суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов`язковою.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Більш того, суд звертає увагу, що не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі міста Києва на підставі висновків акта перевірки №8877/17-2-2118539556 від 13 грудня 2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року винесено податкові повідомлення-рішення від 25 січня 2013 року:

- №0000081702, про нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 87 808,75 грн;

- №0000071702 про нарахування податкових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 75 638,21 грн.

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України податковим органом направлено відповідачу податкову вимогу від 11 червня 2013 року №28-17 про сплату податкового боргу на суму 163 446,96 грн.

У зв`язку із несплатою фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 податкового боргу, Державна податкова інспекція у Солом`янському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення податкового боргу у розмірі 163 446,96 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2013 року у справі №826/13017/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2014 року, позов Державної податкової інспекції у Солом`янському районі міста Києва задоволено повністю, стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 163 446,96 грн.

В подальшому, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 оскаржено податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виникла сума заборгованості із сплати податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість, у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2014 року по справі №826/3835/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року, позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 25 січня 2013 року №0000081702 про нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 87 808,75 грн та №0000071702 про нарахування податкових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 75 638,21 грн.

Саме набрання законної сили рішенням суду від 08 квітня 2014 року обумовлено звернення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з даною заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2013 року в адміністративній справі № 826/13017/13-а.

Вирішуючи вказану заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут та надалі, в редакції чинній на час виникнення правовідносин) визначено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення податкового боргу.

Згідно пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

З аналізу наведених норм вбачається, що стягнення податкового боргу можливе лише за наявності узгодженого грошового зобов`язання.

Відповідно до наданих доказів, підставою звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податкового боргу, слугувала несплата останнім податкового зобов`язання нарахованого податковими повідомленнями-рішеннями від 25 січня 2013 року №0000081702 та №0000071702.

Як вірно зазначено заявником, на час звернення із заявою про перегляд рішення суду за ново виявленими обставинами, було таке, що набрало законної сили рішення суду, яким безпосередньо встановлено неправомірність винесення податкових повідомлень-рішень від 25 січня 2013 року №0000081702 та №0000071702.

Натомість, судом встановлено, що постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2014 року по справі №826/3835/14 оскаржено податковим органом до суду касаційної інстанції.

Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2014 року по справі №826/3835/14 була скасована.

При цьому, судом встановлено, що на час вирішення по суті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2013 року в адміністративній справі № 826/13017/13-а, є такі, що набрали законної сили постанови винесені в рамках адміністративної справи № 826/3835/14 якими відмовлено у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у повному обсязі, а саме:

- відповідно до постанови Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2016 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року у справі № 826/3835/14.

Відмовлено в частині позовних вимог щодо визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2013 року № 0000071702, в решті справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження №К/800/6183/15);

- відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 29 січня 2019 року, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2014 року в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2013 року № 0000081702 та ухвалено в цій частині нову постанову, якою у задоволенні даної позовної вимоги відмовлено.

З огляду на викладені обставини, сума податкового боргу заявлена до стягнення на підставі податкової вимоги від 11 червня 2013 року №28-17 є узгодженою, а підстава, якою обумовлено звернення відповідача із заявою про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами відсутня.

За таких обставин, на переконання суду, заява фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення не підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2013 року в адміністративній справі № 826/13017/13-а підлягає залишенню в силі.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 241-243, 248, 250, 361, 363, 368, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2013 року в адміністративній справі № 826/13017/13-а - відмовити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2013 року в адміністративній справі № 826/13017/13-а - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`ятнадцяти днів, з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Літвінова А.В.