Рішення № 90298138, 06.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2020 року м. Київ № 640/3133/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м.Києві

про визнання протиправною та скасування постанови,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ ГТУЮ у м.Києві (надалі також - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №60825814 від 09.12.2019.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова ДВС винесена передчасно, оскільки на момент звернення Управління патрульної поліції у м. Києві до відповідача з метою примусового виконання постанови в справі про адміністративні правопорушення, тривало її оскарження в суді.

Відповідачем у встановлений судом строк відзиву не надано, однак надані матеріали виконавчого провадження.

Суд, керуючись ч.8 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

23.09.2019 інспектором 3 бат. 7 роти УПП у м. Києві Сударєвим В.Г. прийнято постанову про адміністративне правопорушення Серія ЕАК №1550109.

15.10.2019 позивач оскаржив дану постанову до Подільського районного суду м. Києва.

09.12.2019 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60825814 за постановою про адміністративне правопорушення Серія ЕАК №1550109.

Не погоджуючись із винесеними постановами відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Вимоги до виконавчого документа визначені статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження", за приписами пунктів 6, 7 ч. 1 якої - у виконавчому документі зазначаються дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) та строк пред`явлення рішення до виконання.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У відповідності до ч. 1 ст. 291 КпАП України постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення передбаченого ст. 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначається дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). При цьому ч. 4 ст. 4 вказаного Закону встановлює, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили.

Відповідно до матеріалів справи, УПП у м. Києві 07.12.2019 року направлено постанову від 23.09.2019 року №1550109 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м.Києві для організації примусового виконання.

09.12.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржено постанову УПП у м. Києві від 23.09.2019 року №1550109 до Подільського районного суду м. Києва.

23.01.2020 винесено ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі 758/13118/19 за адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови від 23.09.2019 року №1550109.

На даний час рішення по даній справі не прийнято.

Відтак, на момент звернення з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови від 23.09.2019 року №1550109, вона не набрала законної сили в зв`язку з її оскарженням позивачем.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №60825814 від 09.12.2019 року є обґрунтованими.

В частині позовних вимог про визнання протиправною вказаної постанови, суд приходить до наступних висновків.

Протиправність означає невідповідність дій, рішень вимогам закону.

З оскаржуваної постанови виконавця від 09.12.2019 про відкриття виконавчого провадження №60825814 вбачається, що постанова УПП в м. Києві від 23.09.2019 № 1550109 набрала законної сили 04.10.2019.

Суд зауважує, що інформації про її оскарження в судовому порядку державному виконавцю не надано.

У свою чергу, органи ДВС в силу Закону № 1404-VIII не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку.

Відтак, станом на 09.12.2019 року, констатувавши відповідність виконавчого документа вимогам статті 4 Закону, у тому числі в частині настання строку набрання ним законної сили, державний виконавець не мав правових підстав для повернення постанови без прийняття до виконання та в силу вимог закону був зобов`язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

При цьому повідомлення про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до органу (посадової особи), що її виніс, жодним чином не впливає на стан виконавчого провадження та права і обов`язки виконавця.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 27.03.2019 №826/15117/17.

З огляду на наведене та враховуючи зазначені вище вимоги частини п`ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавцем правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 09.12.2019 про відкриття виконавчого провадження № 60825814.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві про відкриття виконавчого провадження №60825814 від 09.12.2019.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.110, код ЄДРПОУ 34967593)

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій