Рішення № 90297576, 18.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710, код

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 червня 2020 р. № 520/5281/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (вул. Академіка Павлова, буд. 271,м. Харків,61054) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00000380517 від 10.04.2020 року, про нарахування штрафу в розмірі 50% в сумі 2411699,33 грн.;

- скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00000470517 від 29.04.2020 року, про нарахування штрафу в розмірі 50% в сумі 46520,77 грн.;

- стягнути на користь ПАТ "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань", судові витрати за сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, Харків, вул. Пушкінська, 46 код ЄДРПОУ 43143704).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ПрАТ «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» не погоджується із вищевказаними податковими повідомленнями- рішеннями та вважає, що ці рішення прийняті на підставі висновків акту перевірки, які є надуманими, документально необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсним обставинам та суперечить положенням діючого законодавства України. За таких обставин, рішення, що ґрунтуються на таких висновках підлягають безумовному скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.

На виконання вимог ухвали суду представником відповідача наданий відзив на позов та відзив на уточнений позов, в яких представник відповідача проти позовних вимог заперечувала, зазначивши, що висновки перевірки про порушення позивачем законодавства належним чином зафіксовані в акті перевірки, а спірні податкові повідомлення - рішення є законними та обґрунтованими.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті невідкладно після закінчення підготовчого засідання.

У судове засіданні 18.06.2020р. представник позивача не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, проте до канцелярії суду була надана заява про розгляд справи без участі позивача, у зв`язку з неможливістю останнього з`явитись в судове засідання.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Приватне акціонерне товариство «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» (далі по тексту - ПрАТ «АТ НДІРВ», підприємство, Позивач) є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законодавством порядку.

Головним управлінням ДПС у Харківській області (далі по тексту – ГУ ДПС, Відповідач) був складений акт №914/20-40-05-17-06/14309534 від 19.03.2020 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «АТ НДІРВ» (код ЄДРПОУ 14309534) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та (або) розрахунків коригування за період лютий 2017 року – листопад 2019 року». В якому зазначив про допущене ПрАТ «АТ НДІРВ» порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, де загальна сума податкових накладних зобов`язань складає « 4972648,76 грн.» та сума коригування нараховується «- 4753,69 грн.»

Позивач отримав зазначений акт 24 березня 2020 року.

06.04.2020 року ПрАТ «АТ НДІРВ» за наслідками розгляду вищевказаного акту перевірки згідно п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України (у встановлений законодавством строк – 10 робочих днів з дня отримання такого акту) було направлено засобами поштового зв`язку заперечення до акту (копія поштової квитанції та роздруківка з сайту ДП «Укрпошта» наявна в матеріалах справи)

Головне управління ДПС у Харківській області листом від 09.04.2020 №13905/10/20-40-05-17-10 повідомило, що висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення позивача на акт не підлягають розгляду з огляду на отримання таких заперечень 08.04.2020 року.

14.04.2020 року за вхід №70 позивач отримав листа від відповідача, яким останній направив на адресу ПрАТ «АТ НДІРВ» податкове повідомлення-рішення від 10.04.2020 року №00000380517 щодо порушень позивачем граничного строку реєстрації податкових накладних на загальну суму 4823398,66 грн., передбаченого с. 192, 201 Податкового кодексу України та застосування штрафу в розмірі 50% у сумі 2411699,33 грн.

Так, 12.05.2020 року на адресу позивача за вхід №83 надійшов лист від ГУ ДПС у Харківській області, яким було направлено додаткове податкове повідомлення – рішення №00000470517 від 29.04.2020 року про встановлення порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на суму 93041,53 грн. та застосування штрафу у розмірі 50% в сумі 46520,77 грн.

Вищевказане додаткове податкове повідомлення – рішення винесено на підставі наведеного акту перевірки 914/20-40-05-17-06/14309534 від 19.03.2020 та згідно п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України, тобто у зв`язку з відсутністю реєстрації в ЄРПН податкової накладної (розрахунків коригування) після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником ППР (від 10.04.2020 року №00000380517 щодо порушень позивачем граничного строку реєстрації податкових накладних на загальну суму 4823398,66 грн., передбаченого с. 192, 201 Податкового кодексу України та застосування штрафу в розмірі 50% у сумі 2411699,33 грн.), що тягне за собою згідно приписів вказаної норми накладення штрафу в розмирі 50 % суми податкових зобов`язань з ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування або від суми ПДВ, нарахованого за операцію з постачання товарів.

Позивач не погоджується з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду.

Надаючи оцінку законності застосування до позивача штрафних санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних на підставі податкових повідомлень - рішень від 10.04.2020 року №00000380517, від 29.04.2020 року №00000470517 суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі -ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом.

Згідно з пунктом 120-1.1 цієї статті ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини.

Вказану правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №815/2745/17 та від 30.01.2018 у справі №816/390/17.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено абзацом сімнадцятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 2, 3 Порядку № 1246 операційний день це частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Пунктом п`ятим Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" 851-IV від 22.05.2003 відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.

Якщо автор і адресат у письмовій формі попередньо не домовилися про інше, датою і часом відправлення електронного документа вважаються дата і час, коли відправлення електронного документа не може бути скасовано особою, яка його відправила. У разі відправлення електронного документа шляхом пересилання його на електронному носії, на якому записано цей документ, датою і часом відправлення вважаються дата і час здавання його для пересилання.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У Порядку не міститься визначення поняття "реєстрація податкової накладної". Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до Єдиного реєстру податкових накладних є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до Єдиного реєстру податкових накладних. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту120-1.1статті 120-1 Податкового кодексу України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися у разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) у строк, встановлений цією статтею.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що відсутність реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування за перевіряємий період була зумовлена технічною неможливістю системи адміністрування проведення такої реєстрації податкових накладних.

Так, в грудні 2017 р. ПРАТ «АТ НДІРВ» здійснило відчуження власних об`єктів нерухомого майна (будівель) для погашення податкового боргу нашого підприємства зі сплати ПДВ.

Після реалізації вищезгаданого майна ПДВ в розмірі 2922040,53 грн. (зобов`язання 2017 р.) було зараховано податковим органом на казначейський рахунок без урахування положень ст. 200-1 Податкового кодексу України, якою запроваджене електронне адміністрування податку на додану вартість.

Внаслідок зарахування вищевказаних коштів на старий рахунок, відкритий для зарахування боргів з ПДВ, ПАТ «АТ НДІРВ» не отримало право на зменшення від`ємного значення ліміту по формулі та право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до п. 200-1.3. ст. 200-1 ПК.

Отже, Товариство не мало можливості прирівняти процедуру зарахування суми ПДВ, перерахованої на старий казначейський рахунок у грудні 2017 р. у сумі зобов`язань за період з 01.07.2015 р. по 30.11.2017 р., до зарахування в рахунок зменшення від`ємного значення ліміту, згідно ст. 200-1 ПК, тому не отримало можливості в подальшому реєструвати податкові накладні та права отримувати відшкодування ПДВ.

Водночас, процедура щодо усунення наведених обставин протягом перевіряємого періоду хоч і прописана законодавчо, проте фактичне її виконання було технічно неможливим з огляду на недосконалість системи програмного забезпечення.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої; платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстр і податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.п. 14.1.60 п. 14.1 СТ.14 Кодексу, Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник додатку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову Закладну, зареєструвати її в ЄРІПІ та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п. 200-1.9 ПК України зазначено, що у разі якщо у платника податку загальна сума податкових зобов`язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (Перевищ), а сума, визначена пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу 2001.3(?Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника (?Перевищ)., зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов`язань

Проте, вказана у п. 200-1.9 ПК України процедура була технічно неможливою протягом 2017-2018 років.

Так, відповідно до податкової консультації № 3008/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 15.12.2017 щодо порядку практичного застосування пункту 200-1.9 статті 200-1 Податкового кодексу центральний орган ДПС України повідомив, що станом на грудень 2017 року в ДФС тривають роботи по доопрацюванню системи електронного адміністрування ПДВ в частині обрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, з метою реалізації вимог пункту 2001.9 статті 2001 ПКУ.

Також, орган ДПС зазначив, що після доопрацювання системи електронного адміністрування ПДВ планується надати можливість платнику податку переглядати в Електронному кабінеті реєстр операцій з показниками формули, за якою обчислюється сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, або за запитом отримати витяг про розмір такої суми та її складових.

Отже у загальному доступі на офіційному сайті органу ДПС була оприлюднені доповнення до заяви від 19.09.2017 N 1365/99-99-15-03-01-18, де вказано про проведення процесу доопрацювання програмного забезпечення щодо функціонування системи електронного адміністрування ПДВ в частині обрахунку суми податку на додану вартість, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну / розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Лише станом на січень 2018 року ДПС України листом від 11.01.2018 р. № 968/7/99- 99-12-03-01-17 було повідомлено роз`яснювальну інформацію та зазначено, що протягом останніх двох місяців платники масово звертаються до ДФС із проханням пояснити причини виникнення показника ?Перевищ у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА ПДВ).

Так, як наслідок необхідності вирішення таких проблем, орган ДПС оприлюднив інформацію, що останнім доопрацьовано програмне забезпечення СЕА ПДВ в частині обрахунку показника ?Перевищ, який обраховується за кожний звітний період окремо.

Саме описана у вищевказаних документах ситуація була причиною неможливості для ПрАТ «АТ НДІРВ» проводити реєстрацію податкових накладних у період 2017-2018 року.

Також судом встановлено, що Товариство зверталось із листами та заявою на індивідуальну консультацію від 11.09.2018 р. до органу ДПС, яке за наслідком розгляду запиту від 12.10.2018 р. повідомила про неможливість вирішення питання.

Отже, основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначені статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України і пунктами 33, 34, 341 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.242 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: 14.1.242 технічний адміністратор електронного кабінету - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів.

Відповідно до пункту 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Окрім іншого, Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 "Деякі питання електронного адміністрування ПДВ" (далі - Порядок №569) визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно з пунктом 2 Порядку №569 електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

За змістом пункту 3 Порядку №569 періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством.

Таким чином, СЕА ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України, яка є її адміністратором, а відтак на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми при зміні значення будь-якого з показників формули, тобто на ДФС -України покладається обов`язок щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму непогашеного від`ємного значення ПДВ.

СЕА ПДВ не працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 Податкового кодексу України та Порядку №569, і допускає ручне втручання в її роботу, тому можна зробити висновок, що неможливість зареєструвати податкові накладні пов`язано перш за все з недосконалістю нормативної бази, яка регулює відносини в сфері електронного адміністрування ПДВ.

Орган ДПС був обізнаний про технічні вади системи електронного адміністрування у перевіряємий період, і про відсутність у цьому провини ПрАТ «АТ НДІРВ», та попри такі обставини вказав на порушення приписів податкового законодавства з боку Товариства, що є неприпустимим на думку останнього.

Отже, неналежна робота системи, яка не пропускала до реєстрації податкові накладні, які мали бути зареєстровані є підставою для звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасність реєстрації таких податкових накладних.

Саме тому, владний суб`єкт при виданні оскарженого рішення не дотримався вимог ч.2 ст. 19 Конституції України при застосуванні штрафних санкцій, позаяк обставини подій з`ясував неповно, скоєне діяння кваліфікував неправильно, положення належної норми закону не застосував, а положення застосованої норми закону витлумачив невірно, унаслідок чого міра застосованої юридичної відповідальності не узгоджується з характером, змістом та наслідками діяння заявника.

При цьому, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вищенаведені приписи дають підстави для висновку про те, що саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.

Для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання додаткового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.

Враховуючи викладене, допущення несвоєчасної реєстрації податкових накладних позивачем у даному випадку не мало ознак протиправності з боку позивача та відбулося не з його вини. Такий факт був наслідком незабезпечення умов для виконання позивачем свого податкового обов`язку.

Отже, за обставин даної справи у сукупності, правильним є висновок про необґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій за нереєстрацію податкових накладних. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 30.07.2019 р. по справі №2040/6453/18.

Також судом встановлено, що позивачем неодноразово здійснювались спроби щодо реєстрації податкових накладних, проте система адміністрування як і раніше повідомила. негативний результат та станом на 03.04.2020 року не збільшило показник зареєстрованих накладних, (алгоритм дій та первинна інформація викладена у Додатку 1 «Наглядна ілюстрація практичного застосування п. 200-1.9 ПКУ та наслідки реєстрації та не реєстрації податкових накладних за однакових умов (вірно поданих декларацій) за рахунок суми перевищення»).

За наслідком таких невдалих спроб реєстрації головний бухгалтер ПРАТ «АТ НДІРВ»

06.04.202р. звернулась до ГУ ДПС в Харківській області із запитом щодо надання роз`яснень та отримання допомоги технічного характеру щодо виявленні невідповідностей у роботі електронної системи. На що позивач жодної відповіді не отримав, тому був вимушений звернутись до ДПС України за роз`ясненнями та допомогою.

20.04.2020 року позивач на виконання п.42-1.8 ст. 42 ПК України звернувся до методолога та технічного адміністратора електронного кабінету платника податків для надання допомоги у реєстрації податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Інформація щодо змісту отриманих квитанцій викладена у витягах реєстрів з електронного кабінету позивача за вибіркові періоди з 2017-2019 рр.

Відповідно до переліків незареєстрованих податкових накладних за 2017-2019 рр., які складені система наводить підстави неможливості реєстрації таких накладних для кожного сегменту певного року окремо:

- за лютий-березень 2017 р. не реєстрація податкових накладних зумовлена наступною інформацією - «Порушено вимоги п.46.1 ст.46,102 Податкового кодексу України, а саме: звітність за лютий, березень 2017 р. вже не приймається.»

Отже, в цьому випадку - податкові накладні за лютий, березень 2017 року всупереч викладеним в акті перевірки вказівкам перевіряючих щодо проведення реєстрації є неможливим у зв`язку з повідомленням системи про невідповідність періодів та термінів реєстрації. Тобто викладені в акті обставини щодо виявлених порушень та можливості їх усунення не відповідають технічним можливостям системи адміністрування по деяким періодам 2017 року.

- за лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2018 р. не реєстрація податкових накладних виникла з причини, що сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ продавця».

Тобто, за реєстрами 2018 року видається помилка, яка виникає з огляду на наявність ліміту на рахунку ПДВ позивача. Вказані обставини доводять невідповідність технічної складової алгоритму реєстрації накладних, що є порушенням п. 200-1.9 ст. 200.9 ПК України, якою прямо передбачена можливість реєстрації податкових накладних при наявності суми перевищення.

- за періоди січень - лютий 2019 р. було здійснено дві спроби проведення реєстрації податкових накладних. У відповідь на першу таку дію було отримано інформацію, що причиною не проведення реєстрації є те, що «Сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ продавця. А при другому (повторному) направленні накладних до реєстрації було зазначено, що документ не може бути прийнятий у зв`язку з порушення вимог п.5 наказу МФУ від 31.12,2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення». П`ятим пунктом встановлено, що податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних відбулось з вини контролюючого органу, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини.

Вказану правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №815/2745/17 та від 30.01.2018 у справі №816/390/17.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (вул. Академіка Павлова, буд. 271,м. Харків,61054) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00000380517 від 10.04.2020 року, про нарахування штрафу в розмірі 50% в сумі 2411699,33 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00000470517 від 29.04.2020 року, про нарахування штрафу в розмірі 50% в сумі 46520,77 грн.

- стягнути на користь ПАТ "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (вул. Академіка Павлова, буд. 271,м. Харків,61054, код ЄДРПОУ 14309534), судові витрати за сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, Харків, вул. Пушкінська, 46 код ЄДРПОУ 43143704) у розмірі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 09 липня 2020 року.

Суддя О.М. Шляхова