Рішення № 90297155, 08.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1578/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року “Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призначених на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб” та ст. 16 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”; скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформленого пунктом 5 протоколу від 04 жовтня 2019 року № 129; зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням інвалідності ІІ групи у зв`язку із травмою та захворюванням, пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року “Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призначених на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб” та ст. 16 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” виходячи з щомісячного розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 23.02.2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до довідки акту огляду МСЕК серії 2-18 ОВ № 094778 від 23.02.09 йому встановлена друга група інвалідності у зв`язку із травмою та захворюванням пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби з 23.02.09 року, а у 2014 році друга група інвалідності встановлена безстроково. В подальшому він звернувся до Військового комісаріату Одеського обласного військового комісаріату з відповідною заявою про виплату одноразової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності, однак 05.11.2019 року він отримав витяг з протоколу від 04.10.2019 року № 129 засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України, з якого вбачається що йому відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки на час встановлення інвалідності в 2002 року не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги. В той же час, постановою № 975 від 25.12.2013 року визначено, що що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги. Отже на час подання заяви він має право на отримання грошової допомоги, передбаченої ст. 16 ЗУ №2011-ХІІ в редакції на момент встановлення інвалідності.

Представником відповідача Міністерства оборони України до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що починаючи з 01.01.2014 року законодавством встановлено імперативну заборону на виплату одноразової грошової допомоги у разі зміни групи інвалідності, її причин або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності, зазначений термін слід відраховувати з дня набрання чинності Закону № 5040-VI. З дня первинного встановлення інвалідності (11.09.2020) та з дня набрання чинності Закону № 5040-VI, яким доповнено статтею 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (01.01.2014) до дня зміни підстав ІІ групи інвалідності (16.02.2009) минуло понад два роки, а відтак позивач не має права на отримання грошової допомоги, з огляду на те, що ним отримана страхова виплата за фактом настання страхового випадку у 2002 році у розмірі 4800 грн., як це було передбачено діючим на той час законодавством за встановлену другу групу інвалідності. Оскільки вперше позивачу встановлена група інвалідності в 2002 році, тобто до запровадження законодавцем одноразової грошової допомоги, підстави для її виплати відсутні.

Ухвалою суду від 28 лютого 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та повідомлено сторін, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та буде розглянута у строк не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

02 квітня 2020 року винесено ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 09 червня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

16 вересня 2001 року ОСОБА_1 , звільненого наказом Головнокомандувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 28.08.2002 року № 203 з військової служби в запас за пунктом 67, підпункту «б» (за станом здоров`я), з 17 вересня 2002 року виключено зі списків особового складу (а.с. 9, 45).

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 2-18 ОД № 091297 від 11.09.2002 року ОСОБА_1 при первинному огляді встановлено другу групу інвалідності до 01.10.2004 року (а.с. 38).

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 2-18 ОБ № 037986 від 29.09.2004 року ОСОБА_1 при повторному огляді встановлено другу групу інвалідності до 01.10.2006 року (а.с. 39).

Згідно виписки з акта огляду МСЕК серії 2-18 ОВ від 24.01.2007 року ОСОБА_1 при повторному огляді встановлено другу групу інвалідності до 01.02.2009 року (а.с. 40).

27 січня 2009 року Військово-лікарською комісією Південного регіону встановлено діагноз про причинний зв`язок захворювання, а саме: «так, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби» (а.с. 15, 49-52).

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 2-18 ОВ № 094778 від 23.02.2009 року ОСОБА_1 при повторному огляді встановлено другу групу інвалідності до 01.03.2010 року (а.с. 16, 41).

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 2-18 ОД № 024733 від 17.02.2010 року ОСОБА_1 при повторному огляді встановлено другу групу інвалідності до 01.03.2012 року (а.с. 42).

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 2-18 ОД № 934148 від 21.02.2012 року ОСОБА_1 при повторному огляді встановлено другу групу інвалідності до 01.03.2014 року (а.с. 43).

Згідно виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 722525 від 19.02.2014 року ОСОБА_1 при повторному огляді встановлено другу групу інвалідності безстроково (а.с. 17, 44).

24 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності внаслідок травми та захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (а.с. 36).

Листом № 6859 від 30.09.2019 року заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги разом з доданими до неї копіями документів Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки направлено на ім`я директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України (а.с. 35).

04 жовтня 2019 року комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення № 129, яким відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги підполковнику в запасі ОСОБА_1 , якого 17.09.2002 звільнено з військової служби та 11.09.2002 під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби (довідка МСЕК серії 2-18 ОА № 091297 від 11.09.2002). Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа № 1-7/99) до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце. Заявник не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки на час встановлення інвалідності в 2002 році не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги (а.с. 54).

Відповідно до ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ.

Відповідно до ст. 41 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до ч. 9 ст. 16-3 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, прийнятою відповідно до п. 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 визначено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 № 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 89, ст. 3255); - допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності; у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Так, предметом спору по даній справі є рішення, яким відмовлено у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги позивачу як інваліду ІІ групи.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачу, ОСОБА_1 вперше встановлено другу групу інвалідності 11.09.2002 року, строком до 01.10.2004 року, що підтверджується копією довідки до акту огляду МСЕК серії 2-18 ОД № 091297 (а.с. 38).

Статтею 16 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції чинній на дату встановлення позивачу другої групи інвалідності) військовослужбовці, а також військовозобов`язані, призвані на збори, підлягають державному обов`язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті. Умови страхування і порядок виплат страхових сум військовослужбовцям і військовозобов`язаним, призваним на збори, та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пп. «б» п. 6 Умов державного обов`язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов`язаних, призваних на збори, і порядок виплат їм та членам їх сімей страхових сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 р. N 488, національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" виплачує страхові суми: у разі втрати застрахованим працездатності, що сталася внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних в період проходження служби (зборів), - у розмірі залежно від ступеня втрати працездатності, що визначається у процентному відношенні до загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.

Таким чином, позивач у зв`язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності набув право на отримання страхової суми за державним обов`язковим особистим страхуванням на умовах, визначених Постановою № 488, яка була йому виплачена 24.10.2002 року, що підтверджується довідкою НАСК «ОРАНТА» від 10.01.2020 року № 1590-06-04/28 (а.с. 20).

При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язане з датою встановлення інвалідності та, відповідно, визначається положенням законодавства, яке було чинним саме на той момент, та встановлювало, зокрема, порядок отримання та розмір такої допомоги. Наступна зміна законодавства не впливає на порядок отримання, розмір допомоги тощо, і це відповідає принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 року у справі № 750/5074/17, від 14.08.2018 року у справі № 807/15426/18, від 26.10.2018 року у справі № 820/2504/18.

В той же час, на зміну обсягу прав особи у сфері соціального захисту військовослужбовців, зокрема на отримання одноразової грошової допомоги, може впливати настання обставин, з якими законодавство прямо пов`язує рівень соціального захисту, зокрема зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, що передбачено Порядками № 499 та № 975.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22.03.2018 у справі № 278/307/17, відповідно до якої законодавством визначені однакові умови для виплати військовослужбовцям як страхових сум, так і одноразової грошової допомоги. «Обов`язкове особисте державне страхування» та «одноразова грошова допомога» є двома рівнозначними компенсаційними механізмами соціального захисту військовослужбовців, які спрямовані на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Відтак, у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов`язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.

Разом з тим, періодичне підтвердження раніше встановленої групи інвалідності або відсотка втрати працездатності не є обставиною, яка спричиняє виникнення у військовослужбовця нових прав у сфері соціального захисту, якщо про це прямо не вказано у законодавстві, що регулює ці правовідносини.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21 травня 2020 року у справі № 802/1137/17-а, у постанові від 20 лютого 2020 року у справі № 564/806/17, у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 806/5205/15.

Як вбачається з матеріалів справи, другу групу інвалідності позивачу, ОСОБА_1 , встановлено вперше ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 01.10.2004 року, що підтверджується копією довідки до акту огляду МСЕК серії 2-18 ОД № 091297 (а.с. 38).

При цьому, після встановлення другої групи інвалідності підтверджувалось під час повторних оглядах на певний строк та у 2014 році другу групу інвалідності встановлено безстроково (а.с. 38-44).

Таким чином, після встановлення другої групи інвалідності у позивача не виникало обставин, з якими Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пов`язує право на отримання одноразової грошової допомоги (встановлення більшого відсотка втрати працездатності, встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі), у зв`язку суд вважає обґрунтованими доводи відповідача щодо того, що відсутні підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи.

При цьому, доводи позивача щодо того, що він як особа з інвалідністю другої групи має право на отримання грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону № 2011-ХІІ в редакції на момент встановлення інвалідності, а саме 23.02.2009 року, суд не приймає до уваги, оскільки другу групу інвалідності йому вперше було встановлено 11.09.2002 року, а 23.02.2009 року ОСОБА_1 підтверджено раніше встановлену групу інвалідності без встановлення іншої групи інвалідності, а тому дата повторного огляду лікарською комісією щодо встановлення інвалідності, не може вважатися днем встановлення інвалідності та бути підставою на отримання одноразової грошової допомоги (а.с. 38, 41).

Посилання позивача на постанови Верховного Суду від 04.10.2018 року по справі № 583/3021/15-а та від 20.12.2019 року по справі № 583/1515/17, як на підставу для задоволення позову суд вважає неспроможними, оскільки постановою від 20.12.2019 року по справі № 583/1515/17 відмовлено у задоволенні позову, а в постанові від 04.10.2018 року по справі № 583/3021/15-а надано правову оцінку спірним правовідносинам, які не є тотожними спірним правовідносинам по даній справі.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що доводи позивача, викладені в адміністративному позові щодо підстав для визнання протиправною відмови в призначенні одноразової грошової допомоги та зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням інвалідності ІІ групи у зв`язку із травмою та захворюванням, пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби є необґрунтованими та спростовуються зібраними по справі доказами

За таких підстав, суд дійшов висновку, що Міністерство оборони України діяло на підставі, в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, ч. 9 ст. 205, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, адреса місцезнаходження: 03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6) про визнання протиправною відмови Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року “Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призначених на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб” та ст. 16 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”; скасування рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформленого пунктом 5 протоколу від 04 жовтня 2019 року № 129; зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням інвалідності ІІ групи у зв`язку із травмою та захворюванням, пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року “Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності, військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призначених на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб” та ст. 16 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” виходячи з щомісячного розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 23.02.2009 року, в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук

.