Рішення № 90296656, 09.07.2020, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/1625/20

Пр. 2-а/621/26/20

Рішення

Іменем України

09 липня 2020 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Шахової В.В.,

за участі секретаря – Міненко Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Змієві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Трусько Євгена Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Натина А.О. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Зміївського районного суду Харківської області з позовом до відповідача, в якому просить суд скасувати постанову, серії НК № 150456 від 18.06.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП до стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн 00 коп. та закрити провадження по справі.

В обґрунтування позову зазначає, що постанова від 18.06.2020 складена без достатніх на те правових підстав та з грубим порушенням чинного законодавства, є безпідставною та необґрунтованою. Так, 18.06.2020 о 13:00 год по вул. Полтавський шлях позивач керував т/з Renault Trafic, н.з. НОМЕР_1 , де біля буд. № 173 його було зупинено працівниками патрульної поліції. Після зупинки ОСОБА_1 поліцейським було зазначено, що останній не виконав вимоги п. 8.7.3 ПДР України, а саме, керуючи т/з проїхав на заборонений жовтий сигнал світлофора регульованого перехрестя. На прохання позивача надати йому докази порушення правил ПДР, поліцейський попросив передати ОСОБА_1 документи для складання постанови, та вказав, що в разі невиконання його вимог, до позивача будуть застосовані спеціальні заходи, передбачені законодавством.

Незаконність постанови аргументується тим, що до неї не додано будь-які документи, аудіо-,відео файли, якіб підтверджували, що позивач вчинив адміністративне правопорушення. Тобто без жодних доказів було визнано особу винною у вчиненні адміністративного правопорушення. Разом із тим, відповідач не надав ОСОБА_1 можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі, а саме: надати письмові пояснення, скористатися правовою допомогою. Взагалі не було роз`яснено позивачу передбачених Конституцією та іншими нормативними документами.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду із зазначеним позовом.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. 09.07.2020 представник позивача до суду надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідач повідомлявся на електронну адресу, яка містяться в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи на підставі наявних в справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до постанови серії НК № 150456 від 18.06.2020 ОСОБА_1 , 18.06.2020 о 13:00 год. керував т/з Renault Trafic, н.з. НОМЕР_1 по вул. Полтавський шлях в м. Харків та проїхав на заборонений сигнал світлофора регульованого перехрестя, чим порушив п. 8.7.3 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Вказаною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

П. 8.7.3 ПДР України визначає значення сигналу світлофора.

Згідно ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (зі змінами), поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису, засобів фото – і кінозйомки, відеозапису. Як встановлено судом, будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч .2 ст. 122 КУпАП, відповідачем не надано.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7).

Оскільки у справі немає доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, то подія та склад цього правопорушення відсутні.

Виходячи з вищевказаного, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до вимог 293 КУпАП та ч. 3 ст. 286 КАС України.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст. 139 КАС України та ЗУ “Про судовий збір”.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 8, 9, 77, 241 - 246, 271, 272, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Трусько Євгена Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі – задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Трусько Євгена Юрійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК № 150456 від 18.06.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково до Другого апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне рішення суду складено 09 липня 2020 року.

Суддя: В.В. Шахова