Ухвала суду № 90296254, 09.07.2020, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/2627/20

провадження №1-кс/619/672/20

УХВАЛА

іменем України

09 липня 2020 року Дергачівський районний суд Харківської області

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Якименко Л.О., за участю секретаря судового засідання Ломанової І.А., розглянув у судовому засіданні заяву прокурора у кримінальному провадженні В.Шевченка про відвід судді Дергачівського районного суду Харківської області Болибока Євгена Анатолійовича.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Дергачівського районного суду Харківської області Болибока Є.А. перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62020170000000728 від 29.05.2020.

08.07.2020 прокурором у кримінальному провадженні В.Шевченком заявлено відвід судді Болибока Є.А. з тих підстав, що останній в період з 15.05.1993 по 17.01.2005 проходив службу в митних органах Харківської області, у тому числі з 16.01.1997 по 28.12.199 – на посаді старшого інспектора митного поста «Гоптівка», а з 29.12.1999 по 17.01.2005 – заступника начальника митного поста «Гоптівка» Магістральної митниці. В цей же період з 01.06.1999 по 07.06.2000 на цьому ж митному посту проходив службу на посаді інспектора митного поста «Гоптівка» обвинувачений ОСОБА_2 .

Викладене вище свідчить про велику ймовірність близького знайомства судді ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_2 . Також заявник не виключає тісного службового спілкування між обвинуваченим та суддею ОСОБА_4 .А.

Крім того, в цей же період з 01.03.2002 по 17.07.2005 в митних органах Харківської області проходив службу на посадах інспектора та старшого інспектора відділу оперативного реагування митної варти та старшого інспектора відділу охорони митних об`єктів і зон митного контролю та чергових митної варти Східної регіональної митниці обвинувачений ОСОБА_1 . Викладені обставини не виключають вірогідності знайомства останнього з суддею Болибоком Є.А.

Усі вищевказані факти можуть бути мотивом для судді Болибока Є.А. проявити своє суб`єктивне ставлення до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Суддя, з урахуванням положення ст. 81 КПК України, вважає можливим розгляд заяви про відвід у відсутність осіб, які приймають участь у справі.

Дослідивши заяву про відвід та долучені до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Приписами ст. 75 КПК України визначено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Перелік підстав для відводу судді, який зазначено в ст. 75 КПК України, є вичерпним та більш широкому тлумаченню не підлягає.

У відповідності до вимог ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтею 75 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схваленої Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 про те, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У відповідності до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, неупереджений розгляд справи є основним обов`язком судді.

Відповідно п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

У п.п. 104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру». Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимогу об`єктивної безсторонності (рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства».

До заяви не залучено доказів на підтвердження безсторонності судді в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року з точки зору прояву якоїсь особистої прихильності або упередження конкретного судді. До заяви про відвід судді додана відповідь в.о. начальника Слобожанської митниці Держмитслужби Державної митної служби ОСОБА_5 від 02.07.2020 за вих.№7.14-08-1\7.14-12\8.7\9038, в тому числі про трудову діяльність судді ОСОБА_3 , але не зазначено у наданій інформації з яких підстав здійснювався збір інформації щодо персональних даних і яким чином інформація була отримана з даних ліквідованих органів – Магістральної митниці чи Східної регіональної митниці. Таким чином, суд приходить до висновку, що сам факт проходження служби судді ОСОБА_3 в органах митниці в минулому не є підставою для наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Проаналізувавши наведені обставини, суд зазначає, що заява про відвід судді Болибока Є.А. подана прокурором В.Шевченком, не підлягає задоволенню.

З урахуванням зазначеного, керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 369, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви прокурора у кримінальному провадженні В.Шевченка про відвід судді Дергачівського районного суду Харківської області Болибока Є.А. – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. О. Якименко