Рішення № 90295889, 07.07.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/15313/19

Провадження № 2/686/99/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді – Продана Б. Г., за участю секретаря судового засідання – Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу № 686/15313/19 за позовом акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

про стягнення заборгованості та штрафу за кредитним договором, -

встановив:

АТ КБ «Мегабанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та штрафу за кредитним договором, зазначивши, що 04 липня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 57 000 дол. США на споживчі цілі зі сплатою 16% річних за користування кредитними коштами з кінцевим терміном погашення кредиту до 03 липня 2018 року.

В якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед банком, 04 липня 2008 року між ОСОБА_3 та позивачем був укладений договір поруки.

Також в якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 , 04 липня 2008 року між банком та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, за яким відповідачі передали в іпотеку банку належну їм на праві спільної часткової власності квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 належним чином зобов`язання по поверненню коштів не виконує. Позивач просить стягнути солідарно з нього та ОСОБА_3 , заборгованість по кредиту в сумі 57 541,22 дол. США та 463 393,04 грн. штрафу, а також стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість за іпотечним договором та судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про слухання справи за його відсутності, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань в судове засідання не направляли.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, надала відзив на позов, проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в задоволенні позову застосувавши позовну давність, слухання справи провести у її відсутності.

23.09.2019 року відповідач ОСОБА_3 надала відзив на позов, який долучено до матеріалів справи.

02.10.2019 року представником позивача надано відповідь на відзив.

16.03.2020 року відповідач ОСОБА_3 заявила клопотання про застосування строків позовоної давності до позовних вимог.

01.07.2020 року представником позивача заявлено клопотання про слухання справи у його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, надані докази, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 липня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 57 000 дол. США на споживчі цілі зі сплатою 16% річних за користування кредитними коштами з кінцевим терміном погашення кредиту до 03 липня 2018 року. Копія договору додається.

В якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед банком, 04 липня 2008 року між ОСОБА_3 та АТ «Мегабанк» був укладений договір поруки. Копія знаходиться в матеріалах справи.

Згідно умов договору ОСОБА_3 поручилась перед банком за належне виконання позичальником – ОСОБА_1 , взятих на себе зобов`язань, що витікають з кредитного договору № 27-22ПВ/2008.

Заборгованість за кредитним договором станом на 01.02.2019 року, становить 57 541,22 доларів США (еквівалент 1 596 124,69 грн.), що складається з 35 315,02 дол. США залишку по кредиту, 22 226,20 дол. США - відсотків та 463 393,04 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 2 ст. 1050 ЦК України вказує, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено Договором поруки.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при неналежному виконанні позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором строк пред`явлення кредитором вимоги до поручителя про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов`язання у повному обсязі або у зв`язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пунктом 5.2 договору поруки від 04.07.2008 року передбачено, що договір закінчується з припиненням зобов`язання за кредитним договором.

Така умова договору поруки не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно якої строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Кредитним договором №27-22ПВ/2008 від 04.07.2008 визначено строк його дії до 03 липня 2018 року.

Із позовом банк звернувся 07 червня 2019 року, (через 11 місяців після закінчення строку дії кредитного договору) відповідно, порука є припиненою у зв`язку з непред`явленням вимоги до поручителя у шестимісячний строк з моменту настання строку виконання зобов`язання у повному обсязі.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 57 541, 22 дол. США та 463 393,04 грн. штрафу, щодо стягнення зазначених коштів солідарно з ОСОБА_3 , то в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Також в якості забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 , 04 липня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір №27-22ПВ/2008-з, за яким відповідачі передали в іпотеку банку належну їм на праві спільної часткової власності квартиру АДРЕСА_1 . Копія договору долучена до матеріалів справи.

Згідно п. 3.1.2 договору іпотеки, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зобов`язувались застрахувати предмет іпотеки на користь Іпотекодержателя, однак, відповідачі не надали доказів страхування предмету іпотеки на користь банку, а тому відповідно до умов договору підлягають застосуванню штрафні санкції в розмірі 15% від суми вартості предмету іпотеки. Позивач просить стягнути з них солідарно 59 289 грн. заборгованості за іпотечним договором.

Відповідач ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про застосування строків позовної давності до вимоги про стягнення 59 289 грн. заборгованості за іпотечним договором.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою відмови у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В матеріалах справи міститься лист АТ «Мегабанк» від 15.01.2016 року про те, що термін дії договору страхування майна спливає 31.01.2016 року, жодних доказів виконання відповідачами умов договору страхування матеріали справи не містять, а тому позивач дізнався чи міг дізнатись про порушення своїх прав ще 01.02.2016 року.

Оскільки позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена строком в 1 рік, а позивач звернувся з даною вимогою лише 07.06.2019 року, тобто поза межами строку позовної давності, то суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_3 про застосування строків позовної давності до вимоги про стягнення 59 289 грн. заборгованості за іпотечним договором підлягає задоволенню.

Також, відповідач ОСОБА_3 заявила клопотання про застосування строків позовної давності до вимоги про солідарне стягнення боргу з неї та ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, що обов`язок сплати заборгованості виник до 29 травня 2016 року, оскільки кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами, а тому, перебіг позовної давності слід обчислювати окремо щодо кожного простроченого платежу.

Однак, суд вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки кредитний договір містить положення про обов`язок позичальника сплатити кредит до певної дати та щомісячно сплачувати платежі зі сплати процентів за користування кредитом. А тому позовна давність щодо повернення суми кредиту повинна обчислюватись з 03 липня 2018 року, як встановлено кредитним договором.

За таких обставин по справі, виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь банку заборгованість по кредиту в розмірі 57 541, 22 дол. США, 463 393,04 грн. штрафу та судовий збір. В решті позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263 – 265 ЦПК України, ст.ст. 256, 257, 258, 261, 525, 526, 549, 559, 629, 610, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 на користь акціонерного товариства «Мегабанк», адреса: 61002, м. Харків, вул. Алчевських 30, код 09804119, МФО 351629, заборгованість по кредиту в сумі 57 541,22 дол. США, 463 393,04 грн. штрафу та судові витрати по справі в сумі 31 783,97 грн.

В решті позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складання повного тексту рішення 09.07.2020 року.

Суддя