Рішення № 90293601, 24.06.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3033/18

2/214/1056/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 червня 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого - судді Попова В.В.,

при секретарі - Джемерчук О.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача - ОСОБА_4 ,

представника третьої особи - Іванової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у місті Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить позбавити відповідача батьківських прав у відношенні її дитини - дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вихованням та утриманням якої відповідач не займається, долею дитини не цікавиться, не створила належних житлово-побутових умов для проживання дитини, у зв`язку з чим 13.10.2017 року постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП. Дитина проживає разом з ним та знаходиться на повному його утриманні.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі. При цьому позивач пояснив, що дитина постійно проживає разом з тим, позаяк її матір постійно на роботі, однак, разом з тим, раз на тиждень мати забирає дитину до себе на 1-2 дні. Зазначив, що відповідач купує дитині іграшки та речі, однак рідко. Вважає, що дитина за мамою сумує, оскільки проситься до неї.

Відповідач та її представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували. Відповідач зазначила, що поганою матір`ю себе не вважає, що вона працює на двох роботах, отримує заробітну плату у розмірі 5000 грн., 2500 грн. з яких віддає за комунальні послуги, окрім того у неї ще є старша дитина. ОСОБА_5 вона забирає до себе на вихідні, раз на тиждень на 1-2 дні, а також серед тижня, залежно від графіку роботи, так як вона працює 3 дні через 2 дні. Вважає, що дитина проживає на дві сім`ї - її та батька. Зауважила, що відносини у неї з дитиною добрі, вона проживає у трикімнатній квартирі, де є дитяча кімната з усіма необхідними умовами для дитини.

Разом з тим, до матеріалів справи додано відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач свідома та дбайлива мати, яка ніколи навмисно не порушувала свого обов`язку щодо піклування та виховання дітей. Стосовно зауважень соціальних служб щодо умов проживання дітей, то відповідачем були взяті до уваги всі зауваження та виправлені, а саме у квартирі було проведено необхідні ремонтні роботи, охайно та затишно, в чому мали змогу переконатись представники служби у справах дітей під час повторної перевірки житла відповідача. Відповідач працює позмінно, тож молодшу дочку частіше забирають бабусі - мати відповідача та мати позивача, однак відповідач також приходить до дитсадка, відвідує святкові заходи. Зазначено, що вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.11.2017 року позивача визнано винним у вчиненні відносно відповідача кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, що в свою чергу є показовою характеристикою позивача та його відношення до відповідача. Окрім того вказано, що відповідач на обліку у лікаря нарколога не перебуває, психічних розладів чи інших відхилень не має, спиртними напоями не зловживає, не палить, за фактичним місцем проживання характеризується позитивно, за місцем роботи - добре. Зауважено, що позбавлення відповідача батьківських прав не лише суперечить інтересам дитини, а й нанесе їй непоправну психологічну травму, оскільки у відповідача з дочкою тісний психологічний контакт, повна довіра і порозуміння, окрім того ОСОБА_5 дуже любить свою старшу сестру ОСОБА_7 , яка також проявляє турботу про неї та має прив`язаність до молодшої сестри.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що його дружина є племінницею позивача у справі, що він часто буває у гостях у позивача. Зазначив, що дитина знаходиться разом з позивачем та його батьками, дитина доглянута та нагодована, у квартирі позивача створені всі умови для проживання дитини. Відповідача особисто не знає, не бачив чи забирає вона дитину до себе чи ні, лише чув про це.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показала, що вона є племінницею позивача, що дитина постійно проживає з позивачем, а відповідач забирає дитину 2 рази на тиждень. Зазначила, що діти повертаються від відповідача у старому одязі, позаяк відповідач здає дитячий одяг у комісійний магазин, при цьому свідок зауважила, що особисто цього не бачила. Вказала, що дитина за матір`ю не сумує, дуже любить сім`ю позивача.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показала, що є сусідкою відповідача, знає її біля 10 років, знає її як хорошу людину та добру матір. Зазначила, що відповідач працює на двох роботах та не заслуговує на позбавлення її батьківських прав. Позивача вона також знає, він також хороша людина. Вказала, що дитина проживає то з позивачем, то з відповідачем, відповідач при цьому піклується про дитину, одягає її, дарує подарунки. Дитина доглянута, одягнена у чистий одяг. Зазначила, що позивач та відповідач припинили проживати разом роки зо два. Відповідач проживає у трикімнатній квартирі, у кухні зроблений ремонт, вона ніколи не бачила відповідача у стані алкогольного сп`яніння. Окрім того зазначила, що недавно спілкувалась з дитиною, яка повідомила, що однаково любить і позивача і відповідача. Зауважила, що влітку бачила відповідача побитою, на що остання повідомила, що її побили родичі позивача.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показала, що є сусідкою сторін у справі, знає їх більше 10 років, була нормальна сім`я, потім батьки позивача почали втручатись у сім`ю, після чого сім`я років 3-4 тому розпалась. Зазначила, що відповідача бачила побитою, яка пояснила, що її побили родичі позивача. Позивач часто вживав алкогольні напої, відповідача ж вона ніколи в стані алкогольного сп`яніння не бачила. Відповідач працює на двох роботах, відвідує дитячий садок, забирає дитину, яка часто проживає з відповідачем, любить маму, дитина охайна, радісна, розвинута на свій вік, добре одягнута. Зауважила, що років зо два тому була у квартирі відповідача, на той час умови там були нормальні, більш детально нічого не знає.

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, представника третьої особи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Так, позивач та відповідач з 11.10.2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.11.2017 року був розірваний (а.с.13). Від шлюбу є малолітня дитина - дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).

Як убачається зі змісту позову, його підставою позивач визначив те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, матеріально не утримує дитину, не створила належних умов для проживання дитини.

Згідно постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.10.2017 року відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП за невиконання батьківських обов`язків, а саме, за те, що вона не створила належних житлово-побутових умов для проживання дітей та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження (а.с.14-15).

Згідно судового наказу від 20.11.2017 року, виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітної плати, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 18.10.2017 року і до повноліття дитини (а.с.16).

Між тим, відповідно до акту від 05.04.2018 року, складеному мешканцями будинку АДРЕСА_1 , позивач разом із малолітньою дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.18).

Згідно висновку виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради від 11.12.2018 року №10/36-5106 «Про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3 » виконком Саксаганської районної у місті ради вважає доцільним позбавити відповідача батьківських прав у відношенні малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з огляду на те, що малолітня Анна фактично проживає з позивачем, який і займається її вихованням та утриманням, натомість відповідач не створила належних умов для виховання, проживання та гармонійного розвитку дітей, за що постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.10.2017 року була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Отже, відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 своєї Постанови від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (з наступними змінами) роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Проте у своїх поясненнях відповідач послалась на те, що від виконання своїх батьківських обов`язків вона не ухилялась, що дитина хоча і проживає разом з позивачем, проте вона забирає її до себе на вихідні, раз на тиждень на 1-2 дні, а також серед тижня, залежно від графіку роботи, що також підтвердив позивач своїми поясненнями, наданими у судовому засіданні. Окрім того, факт того, що відповідач періодично забирає до себе дочку підтвердили також свідки, допитані у судовому засіданні, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Відповідач зазначила, що неодноразово висловлювала турботу про дочку, бере участь у її вихованні в залежності від вільного від роботи часу, позаяк вона працює позмінно на двох роботах, що також було підтверджено показаннями свідків, зараз вона створила належні умови для проживання дитини, на обліку у нарколога чи психіатра не перебуває, алкогольними напоями не зловживає, не палить (а.с.73, 74, 75).

Разом з тим, з тих же пояснень позивача та показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 встановлено, що дочка любить матір та сумує за нею.

Окрім того, як позивач, так і відповідач мають позитивні характеристики з місць проживання та місць роботи (а.с.19, 20, 78, 80).

Однак, суд зауважує, що висновок виконкому Саксаганської районної у місті ради від 11.12.2018 року таких обставин не відображає (а.с.48). Більш того, суд уважає, що вказаний висновок обґрунтовується в основному лише постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.10.2017 року про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП та тим, що в суді перебуває дана справа про позбавлення відповідача батьківських прав.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач не довів судові винної поведінки відповідача та свідомого нехтування нею своїми обов`язками, що свідчило б про ухилення відповідача від виховання дитини і вважає, що такий крайній захід впливу на відповідача, як позбавлення її батьківських прав, є передчасним та може спричинити дитині важких негативних психічних наслідків, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 164, 166 СК України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 77, 78, 141, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Попов.

Повне рішення виготовлено 03 липня 2020 року.