Рішення № 90293350, 09.07.2020, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/414/20

Провадження № 2/181/119/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2020 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Юр`єва О.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Запорожченко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області звернулось АТ КБ "Приватбанк" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 26.09.2011 року, між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №б/н, згідно з умовами якого позичальник отримала кредит у сумі 11000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. З умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку ОСОБА_2 була ознайомлена. Підпис ОСОБА_2 свідчить про те, що остання підтвердила згоду на умови надання кредиту, які складають договір. При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, за яким договір приєднання може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, а друга сторона позбавлена можливості запропонувати свої умови договору. Позивач зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_2 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Всупереч договірним зобов`язанням, ОСОБА_2 неналежно виконувала умови договору. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер, спадкоємцем, який постійно проживав з позичальником є ОСОБА_1 . Станом на 12.02.2020 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором перед позивачем становить 13607,47 гривень, з яких: 12198,52 гривень – заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.0,00 – заборгованість за поточним тілом кредиту, 12198,52 гривень – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 гривень – заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 гривень – заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 гривень – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, згідно ст.625; 1408,95 гривень – нарахована пеня; 0,00 гривень – нарахована комісія; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 0,00 гривень – штраф (фіксована частина), 0,00 гривень – штраф (процентна складова).

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором, а також понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника за наявними у справі доказами, підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, і від нього не надійшло повідомлень про причини неявки. Заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав. Також відповідач не скористався правом на відзив та не направив до суду письмовий відзив на позовну заяву.

Згідно з ч.6 ст.128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Ч.7 - у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Ч.8 - днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В зв`язку з тим, що суд не має відомостей про причину неявки відповідача, який був повідомлений належним чином, і який про причини своєї неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надав, суд відповідно до

ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В зв`язку з тим, що позивач не заперечує проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача, суд з його згоди ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється. У зв`язку з чим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (АТ КБ «Приватбанк») відповідно до статуту є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк».

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.06.2018 року АТ КБ «Приватбанк» зареєстроване як юридична особа 19.03.1992, основний вид економічної діяльності, 64.19 інші види грошового посередництва.

Згідно з банківською ліцензією № 22 від 05.10.2011 року, АТ КБ «Приватбанк» має право надання банківських послуг, визначених ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ від 01.03.2018 року ПАТ КБ «Приватбанк» має організаційну правову форму акціонерного товариства, правовий статус суб`єкта - юридична особа, види діяльності за КВЕД 2010: 64.19. Інші види грошового посередництва; 64.92. Інші види кредитування; 64.99.Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення); 66.11 Управління фінансовими ринками; 66.12. Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах; 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення.

Встановлено, що 26.09.2011 року, між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №б/н, згідно з умовами якого позичальник отримав кредит у сумі 11000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом згідно умов договору, що стверджується заявою ОСОБА_2 на видачу кредиту та кредитної картки, Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли на час укладення договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, позичальник ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На час смерті позичальника ОСОБА_2 у неї був борг перед АТ КБ "Приватбанк" по поверненню кредиту в сумі 13607,47 гривень, з яких: 12198,52 гривень – заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.0,00 – заборгованість за поточним тілом кредиту, 12198,52 гривень – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 гривень – заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 гривень – заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 гривень – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит, згідно ст.625; 1408,95 гривень – нарахована пеня; 0,00 гривень – нарахована комісія; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 0,00 гривень – штраф (фіксована частина), 0,00 гривень – штраф (процентна складова).

За приписами ст. ст.1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п.5 ч.1ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов`язанням.

Порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення регулюються нормами ст.ст.1281,1282 ЦК України.

У зв`язку зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статей 1281, 1282 ЦК України щодо строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.

Відповідно до статті 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою та третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

За положеннями ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

А тому, виходячи із наведеного, при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора, судом підлягає встановленню, яке саме майно спадкоємець отримав у спадщину та яка його вартість.

У пункті 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30.03.2012 року роз`яснено, що з урахуванням положення ст.1282 ЦК України, спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

В постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 645/3265/13-ц від 25.04.2018 року зазначено, що застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності і кредитор має право вимагати від спадкоємців боржника стягнення суми заборгованості за кредитним договором, оскільки обов`язок спадкоємців боржника перед позикодавцем спадкодавця полягає у поверненні сум за кредитом та іншими нарахуваннями за позикою, що виникли до дня смерті спадкодавця, але в межах вартості одержаного у спадок майна.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; у розмірі, яка виникла за життя спадкодавця.

Згідно відповіді Васильківської державної нотаріальної контори, а також з досліджених у судовому засіданні матеріалів спадкової справи за №361/17 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , наданої на підставі ухвали Межівського районного суду Дніпропетровської області, вбачається, що спадкоємці померлої ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Проте, представник позивача в своїй позовній заяві, як на підставу задоволення позову посилається на те, що відповідач постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 , а тому вважається таким, що прийняв спадщину і повинен нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця.

При вирішенні спору про стягнення з спадкоємців коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Згідно довідки №72 від 16.06.2020 року виданої виконавчим комітетом Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті померлої за вказаною адресою проживали зареєстровані члени сім`ї: ОСОБА_1 – син.

Однак факт того, що відповідач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки був зареєстрований з померлою за однією адресою не є безумовною підставою для задоволення позовних вимог, враховуючи обставини викладені вище.

Позивачем АТ КБ «Приватбанк» не надано доказів і в матеріалах справи відсутні відомості про те яке майно належало на праві власності на час смерті спадкодавцю, яке б могло бути об`єктом спадкування між спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 , і яка вартість майна, яке могло бути одержане спадкоємцями у спадщину, і в межах якого могли бути задоволені вимоги кредитора за зобов`язаннями, що виникали з умов вказаного договору № б/н від 26.09.2011 року також суду невідомо коло осіб, які мають право спадкування за законом після померлої ОСОБА_2 .

Разом із тим, у разі отримання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину кредитор має право вимоги в подальшому.

За правилами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту стягнення боргу кредиторами спадкодавця, позивач в силу ст. 12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх позовних вимог.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За вимогами ст. ст. 76-78 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, оскільки в позовній заяві, окрім вищевказаних підстав, з яких позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором зі спадкоємця позичальника, інших підстав не наведено, жодних доказів на обґрунтування заявлених позовних вимог в судовому засіданні встановлено не було, а передбачені діючим законодавством підстави для покладення відповідальності на спадкоємців за кредитними зобов`язаннями спадкодавця відсутні, тому суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягає, не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення на його користь сплаченого судового збору в сумі 2102 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,19,141,258,259,263,264,265,268,272,273,280,281,282,283,289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (юридична адреса: вул. Грушевського, буд.1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. Ю. Юр`єв