Вирок № 90292691, 09.07.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/413/20

Провадження № 1-кп/175/29/20

Вирок

Іменем України

09 липня 2020 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретареві Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Ігнатенка О.В.,

захисника Коваленка С.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

а також потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12020040440000069 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Горянівське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, не маючого освіти, неодруженого, офіційно непрацюючого, проживаючого без реєстрації по АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

05 січня 2020 року приблизно о 23.00 годині, більш точний час органом досудового розслідування невстановлений, ОСОБА_3 знаходився біля будинку АДРЕСА_2 вул. Озерній у с. Горянівське Дніпровського району Дніпропетровської області, де у нього раптово виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

З цією метою у вказані час і місці він пройшов через ділянку городу до неогородженої території вказаного домоволодіння, де скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу через двері, які не мали будь-яких запірних пристроїв, незаконно проник у приміщення сараю, звідки умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав приналежну ОСОБА_2 бензопилу «ТЕМР БП-45В» вартістю 1125 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

У судовому засіданні ОСОБА_3 свою провину визнав повністю і пояснив, що за обставин, викладених у обвинувальному акті, ввечері 05.01.2020 року проник до сараю на території домоволодіння АДРЕСА_2 , звідки викрав бензопилу, яку потім заклав у ломбард. У скоєному щиросердно кається, вибачився перед ОСОБА_5 і просить не позбавляти волі.

Його провина у вчиненні зазначеного судом діяння підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який у суді пояснив, що 06.01.2020 року приблизно о 14.00 годині він виявив крадіжку власної бензопили з приміщення сараю, розташованого на подвір`ї свого домоволодіння АДРЕСА_2 . До 15.01.2020 року не звертався до правоохоронних органів, оскільки хотів сам знайти викрадене. У подальшому бензопилу він викупив у ломбарді, а тому цивільний позов не заявляв. Не заперечував проти призначення ОСОБА_6 покарання, запропонованого прокурором.

Крім того, вина обвинуваченого підтверджується доказами, дослідженими у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України, оскільки фактичні обставини вчинення злочину не оспорюються сторонами.

Переконавшись у правильному розумінні ОСОБА_7 змісту обставин інкримінованого йому діяння і добровільності його позиції, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальному акті від 05 лютого 2020 року, було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 і це кримінальне правопорушення вчинено саме ним, і його умисні дії кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи та особу ОСОБА_1 , - раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує його покарання, суд визнає щиросердне каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Під час судового провадження обвинувачений заявив, що скоїв крадіжку у нетверезому стані. Разом з тим, фабула обвинувального акту не містить посилання на вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи обмеження, встановлені ч.3 ст.337 КПК України, суд не може самостійно встановити обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст.91 КПК України), оскільки це виходить за межі висунутого обвинувачення та погіршує становище обвинуваченого, а тому не вправі визнати обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 «вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння» у відповідності до п.13 ч.1 ст.67 КК України.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з цих вимог закону і положень ст.ст.65-67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_1 , його ставлення до наслідків злочину, віднесеного ст.12 КК України до категорії тяжких, а також позиції прокурора та потерпілого щодо виду та міри покарання, суд вважає можливим призначити покарання, передбачене санкцією ч.3 ст.185 КК України, з випробуванням із застосуванням ст.75 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів як ним, так і іншими особами.

Під час досудового розслідування ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а 01 червня 2020 року його було оголошено в розшук і 30 червня 2020 року під час проведення підготовчого судового засідання йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 серпня 2020 року. З урахуванням призначення покарання із застосуванням ст.75 КК України, суд вважає необхідним при ухваленні вироку змінити вищезазначений запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Потерпілий ОСОБА_2 цивільний позов не заявляв.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи, які складають 628,04 грн., що підтверджується довідкою експертної установи МВС України (а.к.п.37).

Долю речового доказу суд вирішує відповідно з вимогами ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі двох років іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком законної сили обраний обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 серпня 2020 року, - змінити на особисте зобов`язання і звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі суду негайно, поклавши на нього наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора і суд про працевлаштування.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 (ІПН невідомий) 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійки на користь держави (одержувач платежу – УК у Чечел. р. м. Дніпра/Чечел. р/24060300, код ЄДРПОУ – 37989253, найменування установи банку – Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN) – UA878999980313060115000004008, код бюджетної класифікації – 24060300, найменування коду бюджетної класифікації доходу – інші надходження, призначення платежу – за експертизу № 19/104-10/1/74 від 29 січня 2020 року, проведену Дніпропетровським НДЕКЦ МВС України).

Бензопилу «ТЕМР БП-45В», передану на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 по розписці без дати, - після набрання вироком законної сили залишити у його розпорядженні.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Бровченко