Вирок № 90291294, 08.07.2020, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/526/20

Провадження №1-кп/333/338/20

ВИРОК

Іменем України

08 липня 2020 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Тучкова С.С.,

за участю секретаря Шелесько Ю.О.,

прокурора Шевченко А.О.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_2 ,

цивільного позивача ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, кримінальне провадження №12019080050004218 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, українця, офіційно непрацюючого, освіта середня, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2019 року близько 21-30 годині, водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем «DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині вул. Ситова в м. Запоріжжі, рухаючись зі сторони вул. Північнокільцевої в напрямку вул. Космічної. В цей же час, по проїзній частині вул. Космічній, зі сторони пр. Соборного в напрямку автодороги Харків-Сімферополь, рухався автомобіль «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер ( НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . В салоні його автомобіля в якості пасажира перебувала ОСОБА_3 . Під час подальшого руху, водій ОСОБА_4 при виїзді на перехрестя з вул. Космічної не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав перевагу у русі водію ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого допустив з ним зіткнення. Своїми діями водій ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 10.1, 16.11 та розділу 33 (дорожній знак 2.1) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року. Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п. 10.1, 16.11 та розділу 33 (дорожній знак 2.1) Правил дорожнього руху України, згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму ДТП за № 9-48 від 30.01.2020 року, з технічної точки зору знаходяться в прямому причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою. Технічна можливість у водія ОСОБА_4 запобігти зіткненню транспортних засобів залежала від виконання ним вимог п.п. 10.1, 16.11 та розділу 33 (дорожній знак 2.1) Правил дорожнього руху України. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а пасажир його автомобіля ОСОБА_3 отримала легкі тілесні ушкодження. Згідно висновку судово-медичної експертизи за № 1157 від 13.12.2019 року, закриті переломи ІІ-ІV п`ясткових кісток лівої кисті, закритий перелом лівої променевої кістки у ОСОБА_1 самі за собою кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалий розлад здоров`я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, визнав повністю та суду пояснив, що дійсно 29 листопада 2019 року приблизно об 21-30 годині він рухався на автомобілі марки Daewoo Sens, державний реєстраційний номер містить цифри НОМЕР_3 , букви не пам`ятає, по вул.Ситова у м.Запоріжжя в напрямку вулиці Космічна. При виїзді на перехрестя з вул.Космічна відбулося зіткнення з автомобілем, під керуванням потерпілого. Автомобіль потерпілого він не помітив, при цьому дорожній знак «надати перевагу у русі» бачив, рухався зі швидкістю 10-15 кілометрів на годину, дорога була освітлена фонарями, йшов невеликий дощ, видимість була обмежена. Автомобіль, яким він керував, належить іншій особі. Протиправні діяння, які ставляться йому в провину, він не оспорює, в скоєному щиросердно розкаюється. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 і цивільного позивача ОСОБА_3 визнає повністю.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив суду, що 29 листопада 2019 року приблизно об 21-30 годині він разом із ОСОБА_3 на автомобілі марки ЗАЗ-1102, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , рухався по вул.Космічній у м.Запоріжжя. В подальшому на перехресті вул.Ситова і вул.Космічна відбулося зіткнення із автомобілем, під керуванням ОСОБА_4 . При цьому проїзна частина була освітлена фонарями, погода була після дощу, видимість гарна. Він намагався уникнути зіткнення. Обвинувачений завдану шкоду дотепер не відшкодував. Заявлений ним цивільний позов він підтримує повністю, просить суд його задовольнити. Також просив покарати обвинуваченого суворо.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що 29 листопада 2019 року приблизно об 21-30 годині вона разом із своїм чоловіком – ОСОБА_1 рухалися на автомобілі по вул.Космічній у м.Запоріжжя. На перехресті вул.Ситова і вул.Космічна вона побачила як на перехрестя виїжджає автомобіль марки Daewoo Sens. При цьому ОСОБА_1 намагався уникнути зіткнення, однак йому це не вдалося. Внаслідок зіткнення вона вдарилася головою і була доставлена швидкою допомогою до лікарні. Щодо обстановки пояснила, що погода була після дощу, дорога була освітлена фонарями, вони рухалися по головній дорозі. До дорожньо-транспортної пригоди працювала вчителем, однак після отриманих травм головні болі турбують дотепер, і вона була вимушена звільнитися з роботи. Заявлений нею цивільний позов вона підтримує повністю, просить суд його задовольнити.

У судовому засіданні оголошені документи, що характеризують особу ОСОБА_4 , а також матеріали цивільного позову.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого, потерпілої, свідка, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, матеріали цивільного позову.

За таких обставин, суд вважає доведеним пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч.1 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, думку потерпілого, який наполягав на суворому покаранні обвинуваченого, дані, що характеризують особу винного, – раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований. Також судом враховується, що обвинуваченим до моменту винесення вироку не відшкодовано завдану злочином матеріальну шкоду. Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, про що свідчить поведінка обвинуваченого на досудовому розслідуванні і в суді. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_4 , суд не вбачає.

Санкцією ч.1 ст.286 КК України передбачено кілька видів альтернативних покарань. Враховуючи дані про особу обвинуваченого, зокрема, його майновий стан, відсутність офіційного працевлаштування, обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, положення ст.61 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді арешту на строк в межах санкції закону з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Вирішуючи питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , суд, враховуючи відсутність у учасників процесу відповідних клопотань, вважає за необхідне до вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

По справі потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 50000,00 гривень, та стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди у розмірі 4476,30 гривень та моральної шкоди у розмірі 50000,00 гривень.

Ухвалою суду від 16.04.2020 року цивільний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 прийнято до розгляду, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнано цивільними позивачами.

Зазначений цивільний позов обвинувачений визнав повністю.

Положеннями ч.1 ст.129 КПК встановлено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

При вирішенні питання про стягнення з обвинуваченого заподіяної ОСОБА_3 матеріальної шкоди, суд виходить з наступного.

Зі змісту цивільного позову вбачається, що цивільний позивач ОСОБА_3 просить суд стягнути на її користь з обвинуваченого з обвинуваченого ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 4476,30 гривень, витрачені на лікування, на підтвердження чого надала суду фіскальні чеки.

Вирішуючи питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.

Згідно ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Матеріальна шкода у розмірі 4476,30 гривень – витрачені ОСОБА_3 грошові кошти на лікування – знайшла своє підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження та підтверджується відповідними чеками, наданими суду цивільним позивачем. Обвинувачений зазначену матеріальну шкоду визнав повністю. У зв`язку з цим, суд вважає вимоги цивільного позивача – ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого понесеної нею матеріальної шкоди у вигляді витрачених коштів на лікування у розмірі 4476,30 гривень обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про стягнення з обвинуваченого заподіяної потерпілому ОСОБА_1 та цивільному позивачу ОСОБА_3 моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 ст.1167 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Оцінюючи вимоги потерпілого ОСОБА_1 та цивільного позивача ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, яка оцінена ними в розмірі по 50 000,00 гривень кожному, суд виходить з характеру та обсягу фізичних страждань потерпілого ОСОБА_1 та цивільного позивача ОСОБА_3 , що виникли в результаті протиправних дій обвинуваченого, моральної шкоди у вигляді змін нормального ритму життя, морально-психологічного хвилювання у зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень, принципів виваженості та справедливості, враховує те, що потерпілий ОСОБА_1 та цивільний позивач ОСОБА_3 в результаті заподіяних обвинуваченим тілесних ушкоджень понесли фізичні страждання, тривалий час знаходились у лікарні, змінила звичний спосіб життя.

Таким чином, суд вважає за необхідне повністю задовольнити позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 та цивільного позивача ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди.

Процесуальні витрати за проведення судової інженерно-транспортної експертизи №9-48 від 30.01.2020 року, яка згідно довідки НДЕКЦ при МВС України в Запорізькій області складає 1884,12 гривень, за проведення судової інженерно-транспортної експертизи №9-843 від 13.01.2020 року, яка згідно довідки НДЕКЦ при МВС України в Запорізькій області складають 1884,12 гривень, та за проведення судової інженерно-транспортної експертизи №9-875 від 11.01.2020 року, яка згідно довідки НДЕКЦ при МВС України в Запорізькій області складає 1884,12 гривень, на підставі ч.2 ст.124 КПК України, відповідно до якої суд у разі ухвалення обвинувального вироку стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.100, 124, 349, 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді арешту строком на 2 (два) місяці з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Початком строку відбування покарання вважати день фактичного затримання ОСОБА_4 після звернення вироку до виконання.

Цивільний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди грошову суму у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди грошову суму у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди грошову суму у розмірі 4476 (чотири тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 30 копійок.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта по кримінальному провадженню №12019080050004218 для проведенням судової інженерно-транспортної експертизи №9-48 від 30.01.2020 року, яка згідно довідки НДЕКЦ при МВС України в Запорізькій області складає 1884,12 гривень, за проведення судової інженерно-транспортної експертизи №9-843 від 13.01.2020 року, яка згідно довідки НДЕКЦ при МВС України в Запорізькій області складає 1884,12 гривень, та за проведення судової інженерно-транспортної експертизи №9-875 від 11.01.2020 року, яка згідно довідки НДЕКЦ при МВС України в Запорізькій області складає 1884,12 гривень, а всього у розмірі 5 652 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят дві) гривні 36 копійок стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Речові докази:

– автомобіль «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_7 , який передано відповідно до розписки на відповідальне зберігання ОСОБА_1 і належить ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) – передати ОСОБА_5 за належністю.

– автомобіль «DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який передано відповідно до розписки на відповідальне зберігання ОСОБА_4 і належить ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 ) – передати ОСОБА_6 за належністю.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді по справі №334/8251/19 від 04.12.2019 року, на автомобіль «ЗАЗ-1102», реєстраційний номер НОМЕР_7 , – скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді по справі №334/8251/19 від 04.12.2019 року, на автомобіль «DAEWOO SENS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , – скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков