Ухвала суду № 90290724, 09.07.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/664/20

Провадження №1-кс/307/780/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2020 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., за участю секретаря судового засідання Мочан Н.І., прокурора Петечука А.А., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Коструба В.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тячів клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Володимирівка Сватівського району Луганської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, судимого 19 грудня 2018 року Тячівським районним судом Закарпатської областідо 3-х років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Прокурор Петечук А.А. в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на те, що не відпали ризики, зазначені в п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Коструб В.В. в судовому засіданні просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, а в задоволенні клопотання прокурора просили відмовити.

Вислухавши думку учасників розгляду клопотання, вивчивши матеріали обвинувального акта, з долученими до нього додатками, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до абзацу першого та п`ятого пункту 20-5 розділу XІ Перехідних положень Кримінально-процесуального кодексу України тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 11 липня 2020 року, а головуючий по справі суддя Ніточко В.В. у зв?язку з коронавірусною хворобою (COVID-19) перебував на лікарняному з 09 червня 2020 року по 07 липня 2020 року включно, а з 08 липня по 10 липня 2020 року включно вибув у вимушену відпустку у зв"язку зі смертю близького родича, то клопотання про продовження строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглянуто суддею Сойма М.М..

Обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 12 травня 2020 року продовжено обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 11 липня 2020 року включно із визначенням застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. "С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, злочин вчинив у період іспитового строку, і надалі продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, знаходячись на волі може незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги наведене, та те, щообвинувачений ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, і знову обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого корисливого злочину, за який кримінальним законодавством України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років, що свідчить про його стійку криміногенну поведінку, прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_1 не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів, із визначенням розміру застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Оскільки суд задовольняє клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, жодних підстав для задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу немає.

Керуючись ст.ст. 177, 331, 369 КПК України, абзацом першим та п`ятим пункту 20-5 розділу XІ Перехідних положень Кримінально-процесуального кодексу України,суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання захисника Коструба В.В. про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто, до 07 вересня 2020 року включно, із визначенням застави у розмірі 20 (Двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить – 40 540, 00 (Сорок тисяч п`ятсот сорок гривень 00 копійок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; Розрахунковий рахунок - UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Код банку (МФО) : 820172, призначення платежу – застава.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Тячівський районний суд Закарпатської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним – в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали складено та проголошено 09 липня 2020 року о 18 год. 00 хв..

Суддя Тячівського

районного суду Закарпатської області: Сойма М.М.