Рішення № 9028907, 20.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.10                                                                                 Справа № 9/20

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Діоніс-2007", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техснаб ЛЗКВ", м. Луганськ

про стягнення 153 069 грн. 36 коп.

в присутності представників:

від позивача – Маркевич М.Л., дов. № 01/20-01 від 20.01.10

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 153069,36 грн. за простим векселем серії АА № 1359404.

Відповідач, ТОВ "Техснаб ЛЗКВ", відзивом на позов за № 01-21/01 просить у задоволенні позову відмовити з урахуванням того, що позивачем не надано доказів правомірного володіння спірним векселем.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на вищезгаданий простий вексель серії АА № 1359404 на суму 153069,36 грн., право на який підтверджується договором купівлі-продажу цього векселя від 26.08.09 № Б-1397-2/1 та актом прийому-передачі векселя, за яким оплата повинна бути здійснена 27 листопада 2009 року.

7 грудня 2009 року позивач пред'явив спірний вексель відповідачу згідно з актом пред'явлення векселя до оплати, проте відповідач направив лист з проханням надати відстрочення платежу до 25.12.09 у зв'язку з тимчасовою відсутністю грошових коштів, на що позивач погодився.

Однак на час звернення з цим позовом до суду відповідачем вексельна сума не сплачена.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, відповідача і надані ними документи, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а відповідно до ч. 2 цієї статті одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Інтерес позивача у спірних правовідносинах полягає в отриманні з відповідача вексельної суми у розмірі 153069,36 грн.

Судом встановлено, що позивач є векселедержателем простого векселя серії АА № 1359404 на суму 153069,36 грн. за яким оплата повинна бути здійснена 27 листопада 2009 року.

7 грудня 2009 року позивач пред'явив спірний вексель відповідачу згідно з актом пред'явлення векселя до оплати, проте відповідач направив лист з проханням надати відстрочення платежу до 25.12.09 у зв'язку з тимчасовою відсутністю грошових коштів, на що позивач погодився.

Однак на час звернення з цим позовом вексельна сума не погашена.

Відповідно до ст. 16 Уніфікованого закону про переказні векселі і прості векселі (далі –Уніфікований закон) власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовується положення щодо індосаменту (ст.ст. 11 –20).

Згідно з ч. 1 ст. 78 Уніфікованого закону векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем, а відповідно до ст. 70 вказаного Закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають із переказного векселя, погашаються із закінченням 3-х років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

З наведених норм випливає право вимоги позивача як векселедержателя щодо відповідача як векселедавця спірного простого векселя серії АА № 1359404 на суму 153069,36 грн.

Оскільки позивачем надані докази невиконання грошового зобов'язання щодо оплати векселя з боку відповідача, позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ "Техснаб ЛЗКВ, 91055, м. Луганськ, вул. Свердлова, 71, код 34525630, на користь позивача, ТОВ "Діоніс-2007", 91047, м. Луганськ, вул. Краснодонська, 1-з, код 34641695, заборгованість у розмірі 153069,36 грн. за простим векселем серії АА № 1359404, крім того, витрати зі сплати держмита у розмірі 1530,69 грн. та інформаційно-технічні витрати –236,0 грн.

3. Повернути позивачу, ТОВ "Діоніс-2007", 91047, м. Луганськ, вул. Краснодонська, 1-з, код 34641695, з державного бюджету зайво сплачене державне мито у розмірі 0,01 грн.

Підставою повернення зайво сплаченого держмита є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                А.Г.Ворожцов